Рішення

від 17.12.2024 по справі 333/7393/24

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/7393/24

Пр. № 2/333/4102/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Наумової І.Й.,

за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.,

розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадження,у судовомузасіданні,в залісуду вм.Запоріжжя,цивільну справуза позовомТОВАРИСТВАЗ ОБМЕЖЕНОЮВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАСОВАКОМПАНІЯ «КЕШТУ ГОУ» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з даним позовом, який обґрунтовує наступним.

10.07.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 199379 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах: Сума виданого кредиту: 2000,00 гривень; Дата надання кредиту: 10.07.2021 року; Строк кредиту: 29 днів;

Валюта кредиту: UAH; Стандартна процентна ставка - 2 % в день або 730 % річних.

10.07.2021 року на картковий рахунок Відповідача ТОВ «ЗАЙМЕР» було перераховано кредитні кошти в сумі 2000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

В установлений договором строк, вищевказана сума кредиту не повернена, обумовлені проценти за користування кредитними коштами відповідачем не сплачені.

17.02.2022 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу №01-17/02/2022, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаними кредитним договором.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 25.06.2024 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 10 400,00 грн., яка складається з:

Прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 2000,00 гривень

Прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 8400,00 грн.

На виконання вимог ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач повідомляє, що останнім на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором № 199379 від 10.07.2021 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена Відповідачем без виконання.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд, стягнути на користь позивача з відповідачу вищевказану суму заборгованості, а також витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 гривень та правничу допомогу у сумі 10500,00 грн.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.09.2024 р. відкрито провадження по даній справі, встановлений розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, сторонам визначений строк для надання заяв по суті спору.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Від представника позивача надійшла заява, в якій він просив розглянути справу за їх відсутності, зазначив, що на задоволенні позову наполягає, відносно ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

В судове засідання відповідач по справі повторно не з`явився, про час, дату та місце слухання справи з урахуванням положень ст. 128 ЦПК України повідомлений. Причини неявки суду не відомі, відзив на позов та будь-які інші заяви чи клопотання до суду не надавав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.280ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку вищевикладеним, на підставі ст. ст. 223, 280, 281ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

10.07.2021між ТОВ«ЗАЙМЕР» (код ЄДРПОУ 42146903) та ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , укладено договір про надання фінансового кредиту №199379, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора CL5164. За умовами цього договору (п. 1.1 п.1.4, ТОВ «ЗАЙМЕР» зобов`язалося надати ОСОБА_1 фінансовий кредит в розмірі 2000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 08-08-2021. Строк дії договору 30 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 730 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Відповідно до п.1.5 договору, за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству комісію в розмірі 15% від суми фінансового кредиту.

Згідно з пунктом 2 договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки.

Позикодавцем виконані його кредитні зобов`язання та надано відповідачу кошти в обумовленому розмірі. Факт отримання коштів відповідачем підтверджується інформаційної довідкою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» за вих. № 2846/05 від 20.05.2024, відповідно до якої 10.07.2021 на банківську картку № № НОМЕР_1 перераховано кредитні кошти в сумі 2000,00 грн.

17.02.2022між ТОВ«ЗАЙМЕР» таТОВ «ФККЕШ ТУГОУ» укладенодоговір факторингу№ 01-17/02/2022відповідно доумов якогоТОВ «ЗАЙМЕР»відступило ТОВ«ФК КЕШТУ ГОУ»за платуналежні йомуправа вимогидо боржниківвказаних вреєстрі боржників,зокрема напідставі цьогодоговору факторингу№ 01-17/02/2022,ТОВ «ФККЕШ ТУГОУ» набулоправа грошовоївимоги до ОСОБА_1 завищевказаним кредитнимдоговором.

Відповідно до виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 186059 встановлено, що станом на 25.06.2024 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 10560,00 грн, яка складається з: 2000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту та 8400,00 грн. - прострочена заборгованість за процентами.

Дані сума заборгованості відповідачем, під час розгляду справи, належними доказами не спростована.

Позивачем на адресу відповідача надсилалась вимога про виконання зобов`язань за кредитним договором, проте відповідач добровільно не сплатив заборгованість у розмірі 10400,00 грн.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1ст.1048ЦК України).

Ч. 2 т.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1ст.627 ЦК України).

Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України).

Судом встановлено, що вищевказаний кредитний договір укладено сторонами в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Так, згідно з п.6 ч.1ст.3Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону).

Відповідно до ч.3ст.11Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно із ч.6ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом ч.8мст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей512,514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

На підставі наданих позивачем доказів, які не спростовані відповідачем, судом встановлено, що кредитні зобов`язання щодо повернення коштів та сплати процентів по кредиту відповідачем не виконані, заборгованість яка виникли в зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань до теперішнього часу не погашена, тому заявлені позивачем вимоги є законними та обґрунтованими.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», Закону України «Про державний бюджет на 2024 р.» з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Вирішуючи вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу суд враховує наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Судові витрати складаються також з витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Згідно з положенням частини другої статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на зазначене, положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Позивачем заявлено стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що правнича допомогу позивачу надавалися адвокатом Пархомчук С.В. на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 29.12.2023 року. За умовами договору, вартість правничих послуг адвоката становить 2000,00 грн. за годину надання послуг.

Згідно з актом отримання правової допомоги від 02.09.2024 р. позивачу надані наступні правничі послуги та визначена їх вартість:

- зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та відповідачем усправі в рамках вищевказаного кредитного договору, кількість годин 1 год, вартість однієї години 2000, 00 грн., - загальна сума 2000,00 грн;

- складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг судової практики, кількість годин 2,5 год, вартість однієї години 2000, 00 грн., - загальна сума 5000,00 грн;

- інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо судової справи, кількість годин 1,5 год, вартість однієї години 2000, 00 грн., - загальна сума 3000,00 грн.;

- канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції, 500 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 32611 від 28.10.2024 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» сплатило суму 10500,00 грн, адвокату Пархомчуку С.В. за надання правової допомоги, згідно договору №б/н від 29.12.2023 про надання правової допомоги.

Дана справа є малозначною і не відноситься до складних справ, позивачем заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 10400,00 грн. З Єдиного реєстру судових рішень вбачається, що адвокатом Пархомчук С.В. надаються позивачу систематично типові правничі послуги в сфері стягнення заборгованості з божників, що свідчить про напрацьовану ним практику в написанні позовів та інших процесуальних документів, визначенні алгоритму надання цих послуг у цій сфері, що впливає на обсяг витраченого ним часу на їх надання.

Суд, враховує вищенаведені обставини, вважає, що розмір витрат позивача на оплату професійної правової допомоги не є співмірним із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг і часом, витрачених на їх надання.

З урахуванням принципу розумності, співмірності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення стягнення витрат на правничу допомогу частково в розмірі 5000,00 грн. В іншій частині заявлені вимоги про стягнення судових витрат не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.3,12,13,81,263-265,273,280-281,352,354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (Код ІНН: НОМЕР_2 , Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ: 42228158) заборгованість за Кредитним договором №199379 від 10.07.2021 року, в сумі 10400 грн. (Десять тисяч чотириста гривень 00 копійок), яка складається з: простроченої заборгованості по тілу кредиту - 2000 гривень; простроченої заборгованості за процентами - 8400 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (Код ІНН: НОМЕР_2 , Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ: 42228158) судові витрати на суму 7422,40 грн., в тому числі: витрати на сплату судового збору у сумі 2422,40 грн. та на оплату правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн.

Інші заявлені вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» про стягнення судових витрат, - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду позивачем може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Суддя: І.Й. Наумова