Постанова

від 23.12.2024 по справі 461/9752/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/9752/24

Провадження №3/461/3568/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 року Суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівника політичної партії «ДУХОВНА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37965300), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 212 21 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

У 2012 році Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України здійснено державну реєстрацію символіки Партії прапор, розпізнавальний знак, (емблема) та девіз, про що свідчить копія Свідоцтва про державну реєстрацію символіки політичної партії «ДУХОВНА УКРАЇНА» від 26.03.2012 року №815 за підписом першого заступника голови Державної реєстраційної служби. На вказаному свідоцтві міститься відмітка про отримання керівником партії ОСОБА_1 04.04.2012 такого свідоцтва та положення. Свідоцтво про державну реєстрацію символіки політичної партії «ДУХОВНА УКРАЇНА» від 26.03.2012 №815 міститься у Реєстрі символік громадських формувань.

Водночас, у пункті 6 «Нематеріальні активи» розділу І «Майно та нематеріальні активи» Звітів Партії за 2021 та 2022 роки не відображено інформацію щодо зареєстрованої 26.03.2021 року символіки, яка перебуває у власності Партії.

Невідображення у Звітах Партії за 2021 та 2022 роки відомостей щодо зареєстрованої символіки Партії, яка перебуває у власності Партії є порушенням п. 1 ч. 11 ст. 17 ЗУ «Про політичні партії в Україні».

Отже, ОСОБА_1 , являючись керівником політичної партії «ДУХОВНА УКРАЇНА», порушив порядок подання Звіту Партії за 2021 та 2022 роки.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду додаткові пояснення, згідно яких Партією будуть враховані зауваження, він вважає їх формальними та просить врахувати норми ст. 22 КУпАП та визнати правопорушення малозначним зі звільненням від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням та закривши провадження у справі, на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.

Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справ судом віднесено до основних засад судочинства в Україні. Ця засада втілена, зокрема, у статті 245 КУпАП.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності особи відносно якої складено протокол, суд враховує принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, оскільки неявка в судове засідання особи, в тому числі внаслідок неотримання нею поштової кореспонденції, відсутності за місцем проживання зазначеним у протоколі тощо, нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством визначених статтею 1 КУпАП.

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з`явилася в судове засідання, подала до суду вищенаведені пояснення, вважаю можливим провести розгляд справи у її відсутності.

Статтею 245 КУпАПпередбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 21221 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог.

Згідно ст. 17 ЗУ «Про політичні партії в Україні», політичні партії, місцеві організації політичних партій ведуть бухгалтерську звітність у встановленому порядку, проводять щорічний внутрішньопартійний фінансовий аудит своєї діяльності, а також проходять зовнішній незалежний фінансовий аудит у випадках, передбачених цим Законом.

Щорічний внутрішньопартійний фінансовий аудит політичної партії здійснюється за доходами і витратами політичної партії та її місцевих організацій, які в установленому порядку набули статусу юридичної особи, уповноваженим на те органом чи посадовою особою партії в порядку, визначеному статутом політичної партії.

Політична партія, партія, яка отримувала державне фінансування, зобов`язана пройти зовнішній незалежний аудит фінансової звітності у рік, наступний за роком отримання державного фінансування.

Зовнішній незалежний аудит фінансової звітності політичної партії можуть проводити лише аудиторські фірми, які згідно ізЗаконом України"Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності.

Під час проведення зовнішнього незалежного аудиту фінансової звітності політичної партії перевіряються показники, що містяться у звітності про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру (з точки зору повноти, достовірності включених до звіту відомостей та відповідності звітності встановленим законом вимогам).

Політичні партії та їх місцеві організації зобов`язані надавати аудиторській фірмі, що проводить зовнішній незалежний аудит фінансової звітності, всю інформацію та документи, необхідні для проведення такого аудиту.

Політична партія має право укладати договір на проведення зовнішнього незалежного аудиту фінансової звітності з тією самою аудиторською фірмою не більш як три роки поспіль.

Порядок залучення аудиторської фірми для проведення зовнішнього незалежного аудиту фінансової звітності визначається відповідно до статуту політичної партії.

Політична партія щоквартально, не пізніше ніж на сороковий день після закінчення звітного кварталу, зобов`язана подати до Національного агентства з питань запобігання корупції звіт про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру (у тому числі її місцевих організацій, які у встановленому порядку набули статусу юридичної особи) шляхом його заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Формата порядок подання звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру затверджуються Національним агентством з питань запобігання корупції.

Звіт політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру обов`язково включає такі розділи:

1) "Майно та нематеріальні активи станом на кінець звітного періоду", в якому має бути наведено повну та достовірну інформацію щодо майна (грошові кошти на всіх рахунках, цінні папери, нерухоме майно, транспортні засоби, інше рухоме майно, вартість якого перевищує п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня звітного року) та нематеріальних активів, які належать партії, її місцевій організації, що в установленому порядку набула статусу юридичної особи, на праві власності або праві користування;

2) "Внески та інші надходження за звітний період", в якому має бути наведено повну та достовірну інформацію про внески (грошові внески; майнові внески; внески роботами або послугами; внески нематеріальними активами; внески, надані шляхом фінансування заходів або діяльності на користь політичної партії чи її місцевої організації, яка у встановленому порядку набула статусу юридичної особи; кошти державного фінансування (у разі його отримання відповідно до закону); доходи, майно та нематеріальні активи, які не є внесками відповідно до цього Закону; кошти, які не є ні доходами, ні внесками, отримані політичною партією, місцевою організацією політичної партії, яка в установленому порядку набула статусу юридичної особи, протягом звітного кварталу);

3) "Платежі та інші витрати за звітний період", в якому має бути наведено повну та достовірну інформацію про платежі з окремого рахунку, відкритого для зарахування коштів з державного бюджету, інших рахунків політичної партії та її місцевих організацій, які в установленому порядку набули статусу юридичної особи (з узагальненням інформації за кожним видом рахунків окремо); повернення грошових внесків (чи їх частин) та помилкових грошових надходжень, повернення майнових внесків та нематеріальних активів, внесків, здійснених шляхом фінансування заходів або діяльності на користь політичної партії за згодою партії, повернення до державного бюджету невикористаної частини коштів державного фінансування, перерахування до державного бюджету сум внесків, які неможливо повернути особам, які їх здійснили;

4) "Зобов`язання фінансового характеру станом на кінець звітного періоду", в якому має бути наведено повну та достовірну інформацію про всі фінансові зобов`язання політичної партії (її місцевої організації, яка в установленому порядку набула статусу юридичної особи). Якщо фінансове зобов`язання політичної партії (її місцевої організації, яка в установленому порядку набула статусу юридичної особи) виникло у звітному періоді та було виконано політичною партією (її місцевою організацією, яка в установленому порядку набула статусу юридичної особи) у цьому самому звітному періоді, таке фінансове зобов`язання не відображається у звіті політичної партії про її майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру.

Якщо фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті, то у звіті політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру у відповідних місцях вказується серія та номер її паспорта.

Уся інформація у звіті політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру повинна бути диференційована залежно від того, стосується вона політичної партії (як окремої юридичної особи) чи всіх інших її місцевих організацій, які у встановленому порядку набули статусу юридичної особи. При цьому інформація, що стосується місцевих організацій партії, які у встановленому порядку набули статусу юридичної особи, вноситься щодо кожної такої організації окремим додатком.

До звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за четвертий квартал звітного року додаються (шляхом завантаження фотокопій у систему) копії звітів про проведення щорічного внутрішньопартійного фінансового аудиту та незалежного зовнішнього аудиту фінансової звітності політичної партії (якщо його проведення відповідно до цього Закону є обов`язковим) шляхом завантаження їх фотокопій у систему.

Копії документів, що підтверджують відображені у звіті про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру відомості, надаються політичною партією на письмовий запит Національного агентства з питань запобігання корупції протягом 15 робочих днів після надходження відповідного запиту.

Подані звіти політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру включаються до Єдиного державного реєстру звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції.

Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Доступ до Єдиного державного реєстру звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції надається шляхом можливості перегляду, копіювання та роздруковування інформації, а також у вигляді набору даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання.

Зазначені у звітах відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта громадянина України, місце проживання фізичної особи (крім назви адміністративно-територіальної одиниці, зазначеної участині другійстатті 133 Конституції України), дату народження є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.

Протягом 10 календарних днів з дня завершення строку на подання політичними партіями звітів про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру Національне агентство з питань запобігання корупції на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює список політичних партій, які не подали свої звіти у визначений цим Законом строк, та забезпечує притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої законом.

Звіти політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру (в тому числі подані з порушенням встановленого цим Законом строку) перевіряються Національним агентством з питань запобігання корупції у строк, що не перевищує 60 днів з дня їх надходження.

Перевірка звітів політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру включає в себе аналіз:

1) своєчасності подання звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру;

2) повноти інформації, поданої у звіті політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру;

3) достовірності інформації, поданої у звіті політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру;

4) дотримання політичною партією вимог щодо використання грошових коштів виключно у безготівковій формі;

5) правомірності здійснення фізичними та юридичними особами внесків на користь політичної партії;

6) дотримання політичною партією вимог закону в частині реагування на випадки отримання внесків, здійснених фізичною чи юридичною особою з порушенням вимог законодавства;

7) дотримання політичною партією вимог законодавства щодо проведення щорічного внутрішньопартійного фінансового аудиту та проходження зовнішнього незалежного аудиту фінансової звітності.

За результатами перевірки звітів політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру уповноважена особа Національного агентства з питань запобігання корупції складає висновок, у якому відображаються результати проведеного аналізу, а також детальний виклад змісту всіх порушень із зазначенням ужитих заходів реагування (у разі виявлення порушень).

Порядок проведення перевірки звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, а також форма висновку, що складається за результатами такої перевірки, затверджуються Національним агентством з питань запобігання корупції.

Висновки, підготовлені за результатами перевірки звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, публікуються на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції у межах загального строку, визначеного частиноюдвадцять першоюцієї статті. При цьому з них вилучається інформація з обмеженим доступом, а персональні дані - знеособлюються.

У разі виявлення під час перевірки звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру чи під час перевірки інформації про порушення законодавства у сфері фінансування політичних партій ознак порушення вимог законодавства Національне агентство з питань запобігання корупції письмово звертається до політичної партії з пропозицією надати пояснення для з`ясування відповідних обставин. Політична партія надає такі пояснення протягом 10 робочих днів з дня отримання зазначеної пропозиції Національного агентства з питань запобігання корупції.

У разі виявлення під час перевірки звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру чи під час перевірки інформації про порушення законодавства у сфері фінансування політичних партій ознак порушення вимог законодавства, які є підставою для притягнення до адміністративної, кримінальної чи іншої передбаченої законом відповідальності, Національне агентство з питань запобігання корупції у п`ятиденний строк з дня виявлення відповідних ознак письмово повідомляє про це органи (посадових осіб), уповноважені забезпечити притягнення осіб, які вчинили порушення вимог законодавства, до передбаченої законом відповідальності, та надсилає відповідним органам (посадовим особам) матеріали, що підтверджують факт вчинення відповідного правопорушення, або забезпечує притягнення відповідних осіб до такої відповідальності в межах своїх повноважень.

Подання фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчого фонду партії, її місцевої організації, кандидата, висунутого партією чи її місцевою організацією на виборах, відповідно, Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах, а також проведення їх аналізу здійснюються в порядку, встановленому відповідним законом про вибори.

Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про громадські об`єднання», громадське об`єднання із статусом юридичної особи може мати власну символіку (емблему, прапор), яка підлягає реєстрації відповідно доЗакону України"Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Символіка громадського об`єднання не повинна відтворювати:

1) державні символи України;

2) інші офіційні символи чи знаки, які використовуються державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, державні та інші нагороди, печатки та інші відмітні знаки цих органів;

3) державні герби, прапори або офіційні назви інших держав;

4) ім`я або зображення фізичної особи без письмової згоди такої особи або її спадкоємців, засвідченої в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено законом;

5) інші символи та знаки, використання яких обмежено законом.

У символіці громадського об`єднання не може використовуватися символіка російської імперської політики, символіка комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, символіка воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну.

Символіка громадського об`єднання має відрізнятися від зображення вже зареєстрованої символіки іншого громадського об`єднання.

Символіка громадського об`єднання затверджується уповноваженим статутним органом громадського об`єднання в порядку, визначеному його статутом.

Рішення про затвердження символіки має містити: вид символіки, її зображення та опис. Опис символіки повинен містити інформацію про кольори, масштаби та пропорції елементів символіки. Зображення символіки повинно містити повне або скорочене найменування громадського об`єднання.

Громадське об`єднання має право на використання власної символіки з дня її реєстрації. Забороняється використання зареєстрованої символіки громадського об`єднання фізичними та юридичними особами без згоди такого об`єднання та для цілей, не пов`язаних з діяльністю такого громадського об`єднання.

Згідно ст. 23 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», для державної реєстрації символіки подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію символіки;

2) копія установчого документа юридичної особи;

3) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про затвердження символіки, визначення виду символіки, її опис, а для політичних партій - також текст гімну та/або девізу;

4) зображення символіки (прапора та/або емблеми, текст гімну та/або девізу) у паперовій та електронній формі;

5) опис символіки в паперовій та електронній формі;

6) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених цим Законом.

Для державної реєстрації змін до відомостей про символіку, що містяться в Єдиному державному реєстрі, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про символіку, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про затвердження символіки, визначення виду символіки, її опис, а для політичних партій - також текст гімну та/або девізу;

3) зображення прапора та/або емблеми, текст гімну та/або девізу в паперовій та електронній формі;

4) опис символіки в паперовій та електронній формі;

5) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених цим Законом.

Для державної реєстрації втрати чинності символіки подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про втрату чинності символіки.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про політичні партії в Україні», політичні партії провадять свою діяльність відповідно доКонституції України,цього Закону,а такожінших законівУкраїни тазгідно ізпартійним статутом,прийнятим увизначеному цимЗаконом порядку. Політичні партії в Україні створюються і діють тільки із всеукраїнським статусом.

Частиною 1 ст. 19 цього ж Закону встановлено, що у разі порушення політичними партіямиКонституції України, цього та інших законів України до них можуть бути вжиті такі заходи:

1) попередження про недопущення незаконної діяльності;

2) заборона політичної партії.

За змістомст. 251 КУпАП,доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При оцінці доказів суд застосовує стандарт доведення поза розумним сумнівом, який означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення були учинено і особа відносно якої складено протокол про дане правопорушення є винною у його вчиненні.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважаю, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212 21 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується дослідженим в ході розгляду справи:

- протоколом про адміністративне правопорушення №50-33/454 від 18.11.2024, який містить дані про суть адміністративного правопорушення та особу, яка його вчинила - ОСОБА_1 ;

- звітами про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру політичної партії «ДУХОВНА УКРАЇНА» за 2021 та 2022 роки;

- копією свідоцтва про державну реєстрацію політичної партії «ДУХОВНА УКРАЇНА»;

- висновком за результатами перевірки звітів про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру політичної партії «ДУХОВНА УКРАЇНА» за 2021 (від 24.06.2024 №787) та 2022 (від 24.06.2024 № 796) роки;

- листом зверненням політичної партії «ДУХОВНА УКРАЇНА» від 21.03.2024 вих.№1;

- витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.03.2024 та копією Статуту цієї Партії;

- наказом НАЗК від 04.10.2024 № 320/24.

Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 21221 КУпАП доведена належним чином.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 щодо «формального» характеру правопорушення, виходжу з того, що наведені вище докази засвідчують порушення ним, як керівником відповідної партії, прямо визначених обов`язків та положень закону. Той факт, що «державі ці відомості відомі», як зазначив ОСОБА_1 , жодним чином не звільняє його від обов`язку дотримання вимог закону щодо звітності. Більше того, у п 1.1 Статуту політичної партії «ДУХОВНА УКРАЇНА» прямо зазначено, що ця партія є добровільним об`єднанням громадян, з метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян бере участь у виборах та інших політичних заходах, діє відповідно до Конституції України, Законів України, Статуту Партії, інших нормативно правових актів України та внутрішніх документів, прийнятих і затверджених відповідного до Статуту Партії. Отже, дотримання Конституції України, Законів України, інших нормативно правових актів України віднесено до основних засад діяльності партії її Статутом.

Посилання ОСОБА_1 на «абсурдність» складання протоколу з огляду на воєнний стану у країні, суд вважає надуманим, адже наведена позиція ОСОБА_1 не містить жодного належного обґрунтування щодо цієї позиції. Так, доводи ОСОБА_1 щодо недоцільності витрачання коштів на складання державним органом відповідного протоколу є безпідставними, адже діяльність будь-якого органу держави повинна бути спрямована, серед іншого, на неухильне дотримання норм Конституції України та вимого Законів. У свою чергу, згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про запобігання корупції», Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Крім того, доводи ОСОБА_1 про застосування положень ст. 22 КУпАП, з огляду на відсутність збитків державним та суспільним інтересам, у даному випадку не можуть вважатися належною підставою для застосування цієї статті, адже положення ст. 21221КУпАП не містять у диспозиції вимог про наявність такої шкоди для такої кваліфікації дій відповідного суб`єкта. Водночас, дані про непритягнення раніше до адміністративної відповідальності будуть враховані судом при визначенні виду та розміру стягнення.

З огляду на наведене, судом відхиляється клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі.

Статтею 33 КУпАПпередбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Беручи до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції відповідної статті КУпАП.

Статтею 40-1КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з особи яка притягується до відповідальності на користь держави слід стягнути судовий збір у встановленому розмірі.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 21221 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605 гривень 60 копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттями 300-1,300-2цього Кодексу,а вразі оскарженнятакої постанови-не пізнішяк черезп`ятнадцять днівз дняповідомлення прозалишення скаргибез задоволення. Уразі відсутностісамостійного заробіткув осібвіком відшістнадцяти довісімнадцяти років,які вчинилиадміністративне правопорушення,штраф стягуєтьсяз батьківабо осіб,які їхзамінюють. Штраф,накладений завчинення адміністративногоправопорушення,вноситься порушникомв установубанку України,за виняткомштрафу,що стягуєтьсяна місцівчинення правопорушення,якщо іншене встановленозаконодавством України. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченогочастиною першоюцієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установленийчастиною першоюстатті 307цього Кодексу,постанова пронакладення штрафунадсилається дляпримусового виконаннядо органудержавної виконавчоїслужби замісцем проживанняпорушника,роботи абоза місцезнаходженнямйого майнав порядку,встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень.

Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя В.В. Стрельбицький