Рішення

від 23.12.2024 по справі 444/2220/24

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/2220/24

Провадження № 2/444/934/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

23 грудня 2024 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М.,

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовомОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про визнання права власності на житловий будинок, як майно колишнього колгоспного типу двору в порядку спадкування за законом та на частку в майні двору як члена колишнього колгоспного типу двору, -

В СТ АН ОВ ИВ :

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися досуду ізпозовом довідповідачаРава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руська державна нотаріальна контора Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про визнання права власності на житловий будинок, як майно колишнього колгоспного типу двору в порядку спадкування за законом та на частку в майні двору як члена колишнього колгоспного типу двору.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , в якої був син ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 . ОСОБА_1 (дружина померлого ОСОБА_6 ) звернулася в Рава-Руську державну нотаріальну контору для отримання свідоцтва про права на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 . Державний нотаріус завів спадкову справу та видав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та з 1/6 частину господарських будівель і споруд, яка належала ОСОБА_5 , спадкоємцем якої був її син ОСОБА_6 . Державний нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті її чоловіка ОСОБА_6 так як відсутні правовстановлюючі документи на його частку.

Позивачі зазначають, що Свідоцтво про право особистої власності на будівлю підтверджує, що будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_5 , як голові колгоспного типу двору.

Згідно з довідкою № 505, станом на 30.06.1990 р. головою двору по АДРЕСА_1 була ОСОБА_5 , а членами двору: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 .

Станом на 15.04.1991 року ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 не втратили права на частку в майні колгоспного типу двору АДРЕСА_1 .

У свідоцтві на право власності, яке видано колгоспному двору, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вказано, що будинок належить колгоспному типу двору і зазначається голова двору.

Відповідно до довідки, котра видана КП ЛОР «Червоноградським міжміським БТІ», житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровано за колгоспним двором, головою якого була ОСОБА_5 .

На підставі вищевикладеного позивачі просять визнати за ними право власності кожному на 1/6 частину житлового будинку та 1/6 частину господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 77,4 кв.м., житлова 46,6 кв.м., допоміжна 30,8 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель (веранда, сарай, сарай, вбиральня, огорожа, хвіртка, хвіртка), в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді від 14.06.2024 року відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду в загальному позовному провадженні, підготовче судове засідання призначено на 22.07.2024 року. Одночасно витребувано від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Рава-Руської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) належним чином завірену (прошиті та пронумеровані всі аркуші, скріплені гербовою печаткою) копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

22.07.2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 30.09.2024 року.

30.09.2024 року розгляд справи відкладено на 31.10.2024 року.

31.10.2024 року розгляд справи відкладено на 02.12.2024 року повторно витребувано від Рава-Руської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

02.12.2023 року розгляд справи відкладено на 23.12.2024 року.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином, однак подали на адресу суду письмову заяву, в якій зазначили, що позовні вимоги підтримують та просять розгляд справи проводити у їх відсутності. Щодо ухвалення заочного рішення в справі не заперечують.

Представник відповідача - Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду міською радою подано листа, в якому вона просить розгляд справи проводити за наявними матеріалами справи.

Представник третьої особи - Рава-Руської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) в засідання не прибув, на адресу суду надано належним чином завірену копію спадкової справи, та направлено листа, в якому нотаріальна контора зазначила, що покладається на рішення суду, просила розгляд справи проводити за відсутності їх представника.

А тому, судом вирішено проводити розгляд справи за відсутності учасників справи та на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки учасники справи в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивачі звернулася до суду з позовом про спадкування житлового будинку АДРЕСА_1 , та який станом на 30.06.1990 року відносився до колгоспного типу двору, що стверджено випискою із погосподарської книги, голова домогосподарства - ОСОБА_5 , 1928 р.н., члени двору: ОСОБА_6 , 1959 р.н., ОСОБА_1 , 1963 р.н., ОСОБА_7 , 1984 р.н., ОСОБА_3 , 1985 р.н., ОСОБА_7 , 1990 р.н. (арк.спр.30).

З виписки із погосподарської книги станом на 15.04.1991 року членами колгоспного двору в АДРЕСА_1 були: голова домогосподарства - ОСОБА_5 , 1928 р.н., члени двору: ОСОБА_6 , 1959 р.н., ОСОБА_1 , 1963 р.н., ОСОБА_7 , 1984 р.н., ОСОБА_3 , 1985 р.н., ОСОБА_7 , 1990 р.н. (арк.спр.31).

Позивачка ОСОБА_4 у зв`язку із одруженням змінила своє дошлюбне прізвище " ОСОБА_8 " на прізвище " ОСОБА_9 ", що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (арк.спр.20).

Позивачка ОСОБА_2 у зв`язку із одруженням змінила своє дошлюбне прізвище " ОСОБА_8 " на прізвище " ОСОБА_10 " , що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (арк.спр.23).

Відповідно до копії свідоцтва про право особистої власності від 07.12.1987 року, житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відноситься до колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_5 (арк.спр.29).

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк.спр.25).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 (арк.спр.27).

Із копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , з 08.05.1982 року перебували у зареєстрованому шлюбі (арк.спр.26).

Із копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.04.2024 року встановлено, що спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_6 , 1959 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його дружина ОСОБА_1 . Спадщина на яку видано свідоцтво, складається з 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1 і належала ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої був її чоловік ОСОБА_6 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав (арк.спр.28).

Після смерті чоловіка позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_6 відкрилася спадщина на все належне йому майно, та на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 77,4 кв.м., житлова 46,6 кв.м., допоміжна 30,8 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель як члена двору та на 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1 і належала ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої був ОСОБА_6 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

Із копії спадкової справи №150/2023 року, після смерті ОСОБА_6 , із заявою про спадкування 07.08.2023 році звернулася його дружина ОСОБА_1 за заповітом складеним ОСОБА_6 30.12.2022 року в користь ОСОБА_1 , яка частково спадщину оформила, однак на 1/6 частину вищевказаного житлового будинку як члена двору після смерті чоловіка ОСОБА_6 отримала відмову оскільки спадкоємцем не дотримано п.2 ст.49 Закону України «Про нотаріат», а саме: не надані необхідні правовстановлюючі документи, що посвідчують право власності на спадкове нерухоме майно, яке підлягає реєстрації.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року зі змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.2008 року, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в майні, до правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору.

Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та не працездатних.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Відповідно до ст.120 Цивільного кодексу Української РСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Таким чином всі вище перелічені особи, є члени двору,головою якогобула ОСОБА_5 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та малирівне правона часткив майнідвору,по 1/6частині кожний.Отже надень смертіпозивачка ОСОБА_1 ,як дружина ОСОБА_6 ,фактично прийняласпадщину,але неоформила нотаріальноі надень йогосмерті їйналежало 1/6частка майнаяк членаколгоспного двору. Крім того, позивачці ОСОБА_1 та позивачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 як членам колишнього колгоспного типу двору також належить право на 1/6 частку в майні двору.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.

Відповідно до п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом МЮ України від 22.02.12 № 296\5 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Оскільки господарство АДРЕСА_1 відносилося до колгоспного типу двору, члени двору мають право на частку в даному майні. Однак, оскільки з 01.01.2013 року змінено порядок реєстрації прав на нерухоме майно, то відповідно до ч.1 п. 9 ст. 27 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстрація їх права власності на частки будинку можлива лише за рішенням суду.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5 і зареєстрованим в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у по господарські книги місцевих Рад.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в майні.

Позивач вказує, що відповідно до довідки КП ЛОР «Червоноградське МБТІ» від 09.04.2024 року №2018 станом на 31.12.2012 року житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстрований за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Гійченської сільської ради 07.12.1987 року, згідно рішення Нестеровського райвиконкому №271 від 15.10.1987 року та записано 07.12.1987 року в реєстрову книгу за №388. Дублікат свідоцтва про право власності на вищевказаний житловий будинок не видавався. На підставі рішення 8-ої сесії Гійченської сільської ради VII демократичного скликання №7 від 21.09.2016 року вулицю Галана перейменовано на вулицю Мельника ОСОБА_12 (арк.спр. 103).

Із копії технічного паспорта на будинок встановлено, що такий знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,загальна площаякого становить77,4кв.м.,житлова 46,6кв.м.,допоміжна 30,8кв.м.,з такоюж частиноюгосподарських будівель(веранда,сарай,сарай,вбиральня,огорожа,хвіртка,хвіртка) (арк.спр. 32-37).

Відповідно до вимог ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно зі ст. 1216-1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Ч. 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зч.2ст.16ЦК України,способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Суд також враховує те, що відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог позивачів.

Ураховуючи наведене, суд, належним чином оцінивши зібрані у справі докази та встановивши дійсні обставини справи, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, ч. 2 ст. 247, ст. 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, ст.ст.16,328,392,1216,1218,1261,1268,1269,1270ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 77,4 кв.м., житлова 46,6 кв.м., допоміжна 30,8 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель (веранда, сарай, сарай, вбиральня, огорожа, хвіртка, хвіртка), в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 77,4 кв.м., житлова 46,6 кв.м., допоміжна 30,8 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель (веранда, сарай, сарай, вбиральня, огорожа, хвіртка, хвіртка), в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , як члена колишнього колгоспного типу двору.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 77,4 кв.м., житлова 46,6 кв.м., допоміжна 30,8 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель (веранда, сарай, сарай, вбиральня, огорожа, хвіртка, хвіртка), як члена колишнього колгоспного типу двору.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 77,4 кв.м., житлова 46,6 кв.м., допоміжна 30,8 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель (веранда, сарай, сарай, вбиральня, огорожа, хвіртка, хвіртка), як члена колишнього колгоспного типу двору.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 77,4 кв.м., житлова 46,6 кв.м., допоміжна 30,8 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель (веранда, сарай, сарай, вбиральня, огорожа, хвіртка, хвіртка), як члена колишнього колгоспного типу двору.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 77,4 кв.м., житлова 46,6 кв.м., допоміжна 30,8 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель (веранда, сарай, сарай, вбиральня, огорожа, хвіртка, хвіртка), як члена колишнього колгоспного типу двору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 23.12.2024 року.

Суддя: Олещук М. М.