Рішення

від 02.12.2024 по справі 444/285/24

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/285/24

Провадження № 2/444/412/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

02 грудня 2024 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М.

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Данильчук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: виконавчий комітет Великомостівської міської ради Львівської області (як орган опіки і піклування), Служба у справах дітей Великомостівської міської ради Львівської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 , треті особи: виконавчий комітет Великомостівської міської ради Львівської області (як орган опіки і піклування), Служба у справах дітей Великомостівської міської ради Львівської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.07.2007 року між ним та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено шлюб, який розірвано рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 05.04.2023 року у цивільній справі №444/711/23.У шлюбі в них народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .Орієнтовно з 2018 року вони з відповідачкою проживають окремо, оскільки відповідачка вела аморальний спосіб життя, зловживала спиртними напоями. З цього часу їх донька ОСОБА_5 постійно проживала із ним, оскільки не хотіла залишатись з матір`ю, а їх донька ОСОБА_4 проживала інколи з ним, а інколи з відповідачкою. З вересня 2020 року по даний час донька ОСОБА_4 проживає з ним. З того часу відповідачка дітей не відвідувала та не бажали їх виховувати.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням рф на територію України, він з дітьми переїхав у село Боянець, Червоноградського району Львівської області, де вони стали на облік як внутрішньо переміщені особи, що стверджується відповідними довідками. Де на даний момент знаходиться відповідачка йому не відомо.

Станом на сьогоднішній день, відповідачка жодним чином не піклується про їх спільних дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться успіхами, здоров`ям дітей, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема, не забезпечує матеріально, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для отримання ними освіти.

Відповідачка не бере на себе педагогічної, матеріальної, грошової, або будь-якої іншої участі у вихованні дітей. Всі питання щодо виховання вирішуються ним самостійно без участі та підтримки з боку відповідачки. Діти знаходяться на повному його утриманні.

Вважає, що зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей матір`ю, свідомого нехтування нею своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідачки до своїх батьківських обов`язків внаслідок чого він звертається до суду з даною позовною заявою про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Вирішення питання про позбавлення батьківських прав відповідачки відносно їх неповнолітніх доньок спричинене необхідністю забезпечення прав і якнайкращих інтересів їх дітей на охорону здоров`я, належний фізичний і духовний розвиток, навчання та виховання у сім`ї, чого діти не отримують з боку матері через свідоме невиконання та систематичне ухилення останньої від виконання батьківських обов`язків, про що свідчать вищевказані факти.

А відтак, позивач просить позбавити батьківських прав відповідачку відносно її дітей, оскільки обставини неналежного виконання батьківських обов`язків з боку матері щодо дітей на час звернення до суду не змінилось. Також просить стягнути аліменти на дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26.01.2024 року і до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою судді від 15 березня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 15.04.2024 року (арк. спр. 35-36).

15.04.2024 року ухвалою суду за клопотанням представника позивача проведення підготовчого засідання відкладено на 10.06.2024 року.

10.06.2024 року оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні за клопотанням представника позивача для отримання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки в справі.

24.07.2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 18.09.2024 року.

18.09.2024 року розгляд справи відкладено на 17.10.2024 року.

17.10.2024 року у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідачки в справі судове засідання у справі відкладено на 02.12.2024 року.

Відповідач ОСОБА_3 повідомлялася судом про проведення всіх підготовчих та судових засідань у справі також шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. В жодне підготовче та судове засідання відповідач не прибула, відзив на позов не подала.

На підставі ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Оскільки відповідач не з`явилася в судове засідання, не подала жодних клопотань, відзиву на позовну заяву, суд, враховуючи думку учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідачки.

В судовому засіданні 02.12.2024 року позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Додатково пояснив, що відповідачка зловживає алкоголем, ще до війни старша дочка проживала з ним, а молодша з матір`ю, однак, співмешканець відповідачки почав ображати його дітей, після чого молодша дочка також почала проживати разом з ним. Коли розпочалися воєнні дії, він разом з дітьми виїхав з Донецької області. Відповідачка сама сказала йому, що як він буде виїжджати щоб забрав із собою їх дітей. Всі документи на дітей були в нього, він постійно опікувався дітьми. Відповідачка залишилася на окуповані території, їхати разом з ними вона не хотіла. З відповідачкою воно проживали разом близько шести років. На даний час їх шлюб розірвано судом. Він разом із дітьми проживає в с. Боянець Червоноградського району Львівської області. Діти навчаються в школі, а він працює. Позивач зазначає, що відповідач залишилася проживати в Донецькій області. Також розповів, що разом з ним та дітьми проживає його цивільна дружина ОСОБА_8 і її діти. Його діти дуже люблять ОСОБА_8 , і вона любить його дітей і дуже добре до них ставиться.

Представник позивача - ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд такі задоволити. Додатково просив при ухваленні рішення в справі взяти до уваги висновок про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав затверджений виконавчим комітетом Великомостівської міської ради Львівської області.

В судовому засіданні представник третьої особи - Данильчук О.О. пояснила, що позивач з дітьми приїхав в їхню громаду в березні 2022 року внаслідок розпочатих воєнних дій. Позивача з дітьми спочатку поселили в дитячому садочку. Вже з перших днів позивач активно шукав роботу. В квітні 2023 року позивач розірвав шлюб з відповідачкою. Представник зазначає, що батько здійснює догляд за дітьми, діти забезпечені всім необхідним. Діти фактично проживали разом з батьком ще до того, як переїхали з Донецької області. Орган опіки та піклування прийняв рішення про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав відносно дітей, оскільки остання дітьми не цікавитися, з нею пробували вийти на зв`язок, також зверталися в поліцію щодо місця проживання відповідачки, однак, жодних відомостей вони не отримали. Представник висновок про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав затверджений виконавчим комітетом Великомостівської міської ради Львівської області підтримала, просить позов задоволити.

В судовому засіданні 02.12.2024 року у присутності соціального педагога ОСОБА_10 було заслухано думку дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_4 розповіла, що вона навчається в шостому класі, у них в класі навчається 16 дітей. Вона сидить за партою одна. Ходить школі на гурток. Уроки робить вдома сама. Тато ходить на дві роботи, заробляє гроші, купляє нам одяг, взуття. Тато нас любить і хвалить. Також розказала, що любить математику, трудове навчання, музику, любить плетіння з бісеру робити. З татом вони їздять за покупками або в м. Жовква або в м. Червоноград. Спочатку вона жила з мамою, але новий чоловік мами її ображав. Тато ходив за неї заступатися, і вона пішла жити до тата, а її молодша сестричка зразу проживала з татом. Розповіла, що її мама не дзвонить і не пише ні до неї, ні до її молодшої сестри ОСОБА_5 . Маму вона бачила ще на початку війни. З ними також приживає тітка ОСОБА_8 , яка їх дуже любить, допомагає по господарству.

ОСОБА_5 розповіла, що вона навчається в шостому класі, їй 11 років, тітку ОСОБА_8 вона називає мамою. Уроки вона робить із мамою (тітка ОСОБА_8 ) та із татом. Любить малювання та любить ходити до школи. В мами ОСОБА_8 також є двоє дітей, ми з ним ладнаємо. Свою маму вона не пам`ятає зовсім. Свого тата вона дуже любить, тато працює на двох роботах, тато їм все купляє. Мама ОСОБА_8 переїхала разом з ними проживати і вони всі проживають разом.

Соціальний педагог ОСОБА_10 пояснила, що поведінка та висловлювання дітей є вільними, діти вільно відповідали на запитання.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, заслухавши думку дітей, дослідивши матеріали справи, та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно зі ст. 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 і їх батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (арк. спр. 12, 13). Тобто відповідачка ОСОБА_3 є матір'ю неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

05.04.2023 року на підставі рішення Жовківського районного суду Львівської області розірвано шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що зареєстрований 29.02.2012 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Великоновосілківського районного управління юстиції Донецької області, актовий запис № 00063914052. Рішення суду набрало законної сили 06.05.2023 року (арк. спр. 10-11).

Із довідки про реєстрацію місця проживання особи Новопетрівської сільської ради встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (арк.спр.8).

Із довідки від 18.11.2022 року №1325-7001641855 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 (арк.спр.9).

Із довідок від 18.11.2022 року №1325-7001641892, № 1325-7001641874 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 (арк.спр.15,16).

Із довідки виданої керівником Боянецької гімназії Великомостівської міської ради Львівської області від 21.11.2023 року встановлено, що ОСОБА_5 , 2013 р.н., ОСОБА_4 , 2012 р.н., дійсно навчаються у 5-Б класі Боянецької гімназії Великомостівської міської ради Львівської області (арк.спр.14).

Із виданої керівником Боянецької гімназії Великомостівської міської ради Львівської області характеристики від 21.11.2023 року встановлено, що ОСОБА_5 , 2013 р.н., навчається у Боянецькій гімназії в 5-Б класі. Учениця має здатність швидко засвоювати навчальний матеріал, але не завжди зібрана, тому досягає слабких результатів . У навчальній діяльності проявляє пасивну участь. На уроках працює слабо, до навчання відноситься не дуже сумлінно. Домашні завдання виконує систематично, але не повністю. За допомогою вчителя здатна аналізувати, порівнювати, узагальнювати та робити висновки. Повторює найпростіші оцінні судження, намагається елементарно пояснити їх. Правила, вказівки, алгоритмічні приписи відтворює не повністю. Дівчина справляється з вирішенням прикладів, але при розв`язуванні задач виникають труднощі. Пам`ять розвинена, швидко запам`ятовує і розповідає казки, байки, оповідання та вірші, але також швидко їх і забуває. Виявляє активність тільки під час тієї роботи, яка їй подобається. Бере активну участь у роботі шкільного вокального гуртка «Дзвіночок». Співпрацює у групі, але рідко висловлює власні ідеї. Дівчинка завжди охайна, чисто одягнена. Від початку навчання у Боянецькій гімназії, мати не бере участі у вихованні ОСОБА_5 . Проте батько відвідує систематично батьківські збори, з розумінням ставиться до рекомендацій вчителя, приділяє належну увагу навчанню та вихованню дочки (арк.спр.17).

Із виданої керівником Боянецької гімназії Великомостівської міської ради Львівської області характеристики від 21.11.2023 року встановлено, що ОСОБА_4 , 2012 р.н., навчається в Боянецькій гімназії у 5-Б класі. Має навчальні досягнення достатнього і середнього рівнів. Навчається не в повну міру своїх можливостей. Має довільну зорову та слухову пам`ять. Виявляє логічне та образне мислення. З певними труднощами даються предмети математичного та гуманітарного циклів. На уроках не завжди уважна і активна, іноді не в повному обсязі виконує домашні завдання. Має добрий загальний розвиток. Читає цілими словами, правильно інтонуючи кінець речення. Уміє будувати зв`язне висловлювання, спираючись на допоміжні матеріали, при цьому не завжди враховує співвідношення основної та другорядної інформації. Переважають такі риси характеру, як доброзичливість, ввічливість, коректність, чуйність. Підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. До доручень ставиться відповідально. Дотримується правил поведінки. Зовнішній вигляд - завжди охайна, доглянута. Бере активну участь у громадському житті школи та класу. Охоче відвідує шкільний вокальний гурток «Дзвіночок». Від початку навчання у Боянецькій гімназії, мати не бере участі у вихованні ОСОБА_4 . Проте батько відвідує систематично батьківські збори, з розумінням ставиться до рекомендацій вчителя, приділяє належну увагу навчанню та вихованню дочки (арк.спр.18).

Із Акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 21.11.2024 року ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що сім`я ОСОБА_1 проживає в орендованому житловому будинку АДРЕСА_2 . Діти навчаються в школі. З сусідами проживають в злагоді (арк.спр.20).

Згідно із довідкою виданою 24.11.2023 року виконавчим комітетом Великомостівської міської ради Червоноградського району Львівської області ОСОБА_1 , він з доньками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживають як ВПО в орендованому будинку АДРЕСА_2 (арк.спр. 21).

Із виданої Великомостівською міською радою Львівської області 21.11.2023 року за №61/14-15 характеристики на ОСОБА_1 1990 р.н., встановлено, що останній народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в с.Георгіївка Великоновосілківського району Донецької області. Проживає як ВПО в орендованому будинку АДРЕСА_2 разом з двома дочками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Громадського порядку в селі не порушував. За час проживання зарекомендував себе з позитивної сторони. Від жителів села скарги не поступали (арк.спр.22).

Згідно з характеристикою виданою ТОВ "Агрокомпанія "РАТА", ОСОБА_1 працює в ТОВ "Агрокомпанія "РАТА" з 02.08.2022 року на посаді тракториста. За час роботи в ТОВ "Агрокомпанія "РАТА" ОСОБА_1 проявив себе як хороший і грамотний працівник. Він відповідально підходить до своєї роботи і виконує всі доручені завдання. У порушеннях трудового розпорядку помічений не був. У колективі проявив себе з кращого боку як командний гравець. Лікарняний лист не брав, хронічних захворювань і виробничих травм не має (арк.спр.23).

Згідно зі ст.150 Сімейного кодексу України (далі - СК України), батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати честь та гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей. Порядок і розміри відшкодування витрат на перебування дитини в прийомній сім`ї, сім`ї патронатного вихователя, дитячому будинку сімейного типу, будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, школі-інтернаті чи іншому закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються законодавством. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону. У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров`ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом. Медичні працівники у разі критичного стану здоров`я дитини, який потребує термінового медичного втручання, зобов`язані попередити батьків або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення дитини в небезпеці.

Відповідно до змісту положень Декларації прав дитини проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтується на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з п. 16 зазначеної вище Постанови, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Про ухилення від обов`язків виховувати дитину, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мова може йти лише за умови винної поведінки особи, свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як зазначив суд у рішенні в справі Нойлінґер та Шурук проти Швейцарії (Neulingerand Shuruk v. Switzerland), ( заява № 41615/07, ЄСПЛ 2010 року): Інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, відновити сім`ю.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Хант проти України від 07.12.2006 року, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Із Висновку про доцільність позбавлення батьківських прав встановлено, що Службою у справах дітей Великомостівської міської ради розглянуто та вивчено документи, що надійшли з Жовківського районного суду Львівської області щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . У Висновку зазначено, що громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі 29.02.2012 року. Від подружнього життя у батьків народилися двоє малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_9 . Однак, сімейне життя у громадян не склалося через відсутність взаєморозуміння між батьками. Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 05 квітня 2023 року, шлюб між громадянами розірвано. У зв`язку з повномасштабним вторгненням РФ на територію України, ОСОБА_1 переїхав разом з дітьми до міста Великі Мости Червоноградського району Львівської області, фактично проживав у приміщенні Великомостівського ЗДО (ясла-сад) «Соняшник», про що свідчить Акт обстеження умов проживання від 31.03.2022 року. У вищезазначеному акті підтверджено факт, що матір дитини відсутня, фактично дітьми займається та дбає батько ОСОБА_1 . З часом ОСОБА_1 разом з дітьми змінив адресу фактичного проживання, переїхавши з дітьми, в село Боянець Червноградського району. Під час планового обстеження 27.10.2022 року було з`ясовано, що фактично вихованням та матеріальним забезпеченням займається батько дітей. ОСОБА_1 повідомив, що від моменту переїзду, а також ще до того, фактично він один займається вихованням дівчат та їх матеріальним забезпеченням. Натомість матір не піклується про фізичний та духовний розвиток доньок, не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду. Не бачиться з дітьми, не телефонувала жодного разу, не здійснює підготовку до дорослого життя та не проявляє інтересу до їх внутрішнього світу. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини 25.06.2024 року розглядалося дане питання, матір не з`являлася, жодного контакту з нею немає. Батько дітей повідомив, що орієнтовно з 2018 року донька ОСОБА_5 постійно проживала з ним, а ОСОБА_4 з вересня 2020 року. Фактично з тих моментів матір матеріальної допомоги не надавала, з дітьми не спілкувалася, не цікавилася та не цікавиться про їх фізичний та духовний розвиток, про стан здоров`я. Також, матір самоусунулася від виконання свої батьківських обов`язків, хоча їй жодних перешкод у побаченні та спілкуванні з дітьми ніхто не чинив і не чинить. Зокрема, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини було заслухано думку обох дітей, які повідомили, що ще до війни, фактично проживали з батьком, з матір`ю не спілкуються, і матір не телефонує до них взагалі. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_9 , заявили, що хочуть проживати лише з батьком ОСОБА_1 . 4 червня 2024 року працівниками служби у справах дітей обстежено умови проживання по АДРЕСА_4 , де проживає сім`я ОСОБА_1 . В ході обстеження встановлено, що умови проживання належні, у помешканні наявні всі комунікації. Будинок складається з трьох кімнат, коридору, кухні, санвузол. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 забезпечені окремими місцями для сну, проведення дозвілля та підготовки до навчання. Діти забезпечені одягом, взуттям, іграшками та канцтоварами відповідно до віку та потреб.

У Висновку зазначено, що доцільно позбавити громадянку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав по відношенню до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_9 (арк. спр. 87-88).

Зазначений вище Висновок затверджено рішенням Виконавчого комітету Великомостівської міської ради Львівської області від 11 липня 2024 року.

Відповідачка в жодне підготовче та судове засідання не прибула, думки щодо позову не висловила, відзиву на позов не подала.

З огляду на наведене вище, суд враховує, що матір дітей жодним чином не цікавився доньками, всі питання щодо виховання доньок вирішуються батьком самостійно, мати не цікавиться фізичним і духовним розвитком дітей, що негативно впливає на їх духовний та фізичний розвиток як складову виховання, не приймає жодної участі у їх вихованні, тобто фактично мати самоусунулася від виконання батьківських обов`язків по відношенню до своїх доньок.

Проаналізувавши надані докази, а також вищевказані законодавчі норми, виходячи з принципів об`єктивності, законності та справедливості, суд дійшов висновку, що відповідачка тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до своїх дітей, не створює належних умов для її духовного та фізичного розвитку, беручи до уваги інтереси дітей, суд дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно її неповнолітніх доньок.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 167 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Ч. 3 ст. 166 Сімейного кодексу України встановлено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

А тому, у відповідачки існує обов`язок утримувати дітей, щодо яких вона позбавлена батьківських прав.

Згідно із ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ураховуючи те, що суд дійшов висновку про позбавлення батьківських прав відповідачку відносно її дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з неї належить стягувати аліменти на утримання дітей в примусовому порядку.

Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Так, при визначенні розміру аліментів, суд, відповідно до вимог ст. 182 Сімейного кодексу України, враховує вік та стан здоров`я дітей, матеріальне становище дітей, потреби на їх утримання та розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, стан здоров`я та матеріальне становище відповідачки, яка є працездатною, те, що обов`язок брати участь в утриманні дитини до досягнення нею повноліття покладено на кожного з батьків, та приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачки на користь позивача аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви, і до досягнення дітьми повноліття.

Такий розмір аліментів, на думку суду, має забезпечувати гармонійний розвиток дітей зі сторони відповідачки, враховуючи потреби дітей, буде сприяти гармонійному розвитку, зможе забезпечити право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Суд, виходячи із норми ч. 1 ст. 191 СК України, дійшов висновку, що аліменти із відповідачки на утримання дітей підлягають стягненню саме із дня пред`явлення позову, яким є 26.01.2024 року (арк. спр. 1).

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Зібрані в справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є достатні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81, 258-259, 263, 264, 265, 268, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав стосовно дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26.01.2024 року і до досягнення дітьми повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітніх дітей в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено;

Третя особа: виконавчий комітет Великомостівської міської ради Львівської області (як орган опіки і піклування), юридична адреса: 80074, м.Великі Мости, вул.Шевченка, 6, Львівська область, Сокальський район, ЄДРПОУ 41984350;

Третя особа: Служба у справах дітей Великомостівської міської ради Львівської області, юридична адреса: 80074 м.Великі Мости, вул.Базарна, буд.2, Львівська область Червоноградський район, код ЄДРПОУ: 44898469.

Повне рішення суду складено 12.12.2024 року.

Суддя: Олещук М. М.