Рішення

від 12.12.2024 по справі 446/2158/24

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 446/2158/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2024 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Котормус Т. І.

секретар судового засідання Карпа Г.М.

Справа № 446/2158/24;

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

представник позивача ОСОБА_2 ;

відповідач Кам`янка-Бузька міська рада;

представник відповідача Маценко Ольга Олександрівна;

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кам`янка-Бузької міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

17.09.2024 представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до Кам`янка-Бузького районного суду з позовною заявою до Кам`янка-Бузької міської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачка ОСОБА_1 у 2000 році з метою догляду за ОСОБА_3 переїхала проживати у с.Обидів, оскільки остання залишилась проживати одна після смерті чоловіка - ОСОБА_4 , який є рідним братом чоловіка позивачки, а будь-яких інших родичів вона не мала. Позивачка дбала про неї, готувала, прибирала, робила все необхідне по господарству до моменту її смерті. Усі витрати пов`язані похованням були понесені позивачкою. Після смерті ОСОБА_3 залишився будинок, який був успадкований останньою після смерті її чоловіка. За адресою: АДРЕСА_1 із спадкодавцем до дня її смерті проживала ОСОБА_1 , де і продовжує проживати. Оскільки у померлої не має інших спадкоємців, позивачка стверджує, що має право на спадкування за законом у порядку четвертої черги спадкування житлового будинку з допоміжними господарськими будівлями та спорудами. Після смерті спадкодавця позивачка зверталась до нотаріуса за оформленням спадщини, однак їй усно було відмовлено та рекомендовано звернутись до суду. У зв`язку із чим позивачка змушена звернутись до суду та просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 18.09.2024 позовну заяву було залишено без руху із наданням п`ятиденного строку для усунення недоліків.

23.09.2024 представником позивача були наданні документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 23.09.2024 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та визначено дату підготовчого судового засідання про що повідомлено учасників справи.

12.11.2024 через систему «Електронний суд» представник відповідача Кам`янка-Бузької міської ради подала заяву в якій просить розгляд справи здійснювати у їх відсутність, щодо задоволення заявлених вимог у позовній заяві - не заперечує.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 підтримала заявлені вимоги з підстав зазначених у позові та відповідно до наданих доказів. А також просила викликати та допитати свідків для встановлення обставин необхідних для вирішення справи.

12.12.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні, свідок ОСОБА_5 , зазначила, що ОСОБА_1 приїжджала та доглядала ОСОБА_3 та її чоловіка, почала проживати у будинку з 2000 року, після смерті чоловіка ОСОБА_3 . З моменту смерті останньої, позивачка залишилась проживати у будинку. А також свідок вказала, що у померлої не було дітей.

Свідок, ОСОБА_6 , підтвердила той факт, що позивачка проживає у с. Обидів з 2000 року. Здійснювала догляд за ОСОБА_3 , оскільки у неї помер чоловік, а інших родичів у неї не було.

Заслухавши учасників справи, дослідивши у їх сукупності та взаємозв`язку її матеріали, суд встановив настпуні обставини справи та відповідні до них правовідносини та дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого Новояричівською селищною радою Кам`янка-Бузького району Львівської області серії НОМЕР_1 від 27.02.2006, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , про що зроблений відповідний актовий запис №9 (а.с.7)

Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, яка складається з житлового будинку з допоміжними господарськими будівлями і спорудами. Вказаний будинок належав їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.04.1999 серії АВА № 921973 , що посвідчене Кам`янка-Бузькою державною нотаріальною конторою Львівської області (а.с.6)

З реєстраційного посвідчення серії НОМЕР_2 від 01.06.1999 виданого Червоноградським МБТІ випливає, що будинок, який розташований у АДРЕСА_1 в цілому зареєстрований на ОСОБА_3 (а.с.5)

Відповідно інформації, яка зазначена у довідці № 280 від 23.08.2024 виданою Зубівмостівським старостинським округом Кам`янка-Бузької міської ради видно, що позивачка з 2000 року проживає, але не зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно долученої до матеріалів справи відповіді Кам`янка-Бузької державної нотаріальної контори від 05.12.2024 випливає, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не була заведена.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами першої та другої статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Стаття 1264 ЦК України зазначає,що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Суд встановив, що позивачка та спадкодавеця проживали разом з 2000 року, тобто до набарання законної сили Цивільним кодексом України, який регулює згадані правовідносини. Тому акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним законної сили. Разом із цим абз. 1 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України як виняток передбачає застосування правил Кодексу до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким зі спадкоємців до набрання чинності ЦК України.

Відповідно, передбачений ст. 1264 ЦК України п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини, і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, у тому числі до набрання чинності Кодексом (постанова Верховного Суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21)

За таких обставин, суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати положення ст. 1264 ЦК України. Разом з тим доведення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем повинно відбуватися з дотриманням загальних вимог, що передбачені законом.

Згідно статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частиною другою статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Аналіз наведеної норми права вказує, що для визначення статусу сім`ї необхідно встановити три складові компоненти: особи спільно проживали; ці особи пов`язані спільним побутом; ці особи мають взаємні права та обов`язки.

У постанові Верховного Суду у справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18) зроблено висновок, що «для набуття права на спадкування за законом на підставі положень статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю».

У постанові Верховного Суду України від 19.08.2019 у справі № 588/350/15 зазначено, що належними та допустимими доказами проживання є докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів. Також, належними доказами спільного проживання є документи, довідки про реєстрацію, свідоцтва про народження дітей, фотографії, листи тощо, що підтверджує факт ведення спільного господарства.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 з 2000 року проживає без реєстрації у АДРЕСА_1 . Відповідно до реєстраційного посвідчення Червоноградського МБТІ вбачаться, що даний будинок зареєстровано на ім`я ОСОБА_3 .

На підтвердження факту проживання позивачем було надано довідку від 23.08.2024 №280 виданою Зубівмостівським старостинським округом Кам`янка-Бузької міської ради. Проте, даною довідкою жодним чином не підтверджується наявність у позивача та спадкодавця сімейних відносин, зокрема: спільного побуту, ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету, витрат, тощо.

Свідки, які були допитані у судовому засіданні також підтвердили лише факт проживання позивача у будинку спадкодавеці. Однак вони не підтвердили інших необхідних фактів, які описані вище та які могли б вказати на наявність факту сімейних відносин. Суд відзначає, що за показами свідків такі взагалі не були у них вдома, а про факт проживання позивачки та спадкодавеці їм відомо виключно, як мегканцям одного села, будь-яких інших доказів, що підтверджували б ведення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільного господарства, здійснення спільних витрат, тощо позивачем не було надано.

У контексті визначення можливих доказів, їх оцінки як достатніх слід відзначити, що згідно з усталеною судовою практикою самі лише показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16-ц, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20.

У рішенні Конституційного Суду від 03.06.1999 №5-рп/99, зокрема зазначено, що до кола членів сім`ї належать:дружина (чоловік), їх діти і батьки. Діти є членами сім`ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні.

Членами сім`ї можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання разом тобто не лише близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках (неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання. взаємної допомоги, наявності усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловими приміщеннями, іншими речовинами, які забезпечують реальність сімейних відносин.

Однак у даній справі позивачка не навела ані доказів, ані обґрунтування того, до якого саме ступеню сімейного зв`язку вона належить спадкодавеці. Пояснення представниці позивачки щодо того, що чоловік позивачки та чоловік спадкодавеці були рідними братами, по-перше не доводиться матеріалами справи (зокрема відсутні їхні свідоцтва про народження), а по-друге не вказує на наявність між ними саме сімейних відносин.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що надані позивачем докази є недостатніми для підтвердження факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а отже підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання права власності на спадкове майно - відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК судові витрати покладають на позивача.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 328, 1216, 1218, 1220, 1258, 1259, 1268 ЦК України, ст. ст. 4, 12,13, 81, 89, 141, 259, 263-265,268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кам`янка-Бузькоїміської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування - відмовити повністю.

Повний текст рішення складено 20 грудня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Суддя Т.І.Котормус