Рішення

від 10.12.2024 по справі 464/985/24

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/985/24

пр.№ 2/464/722/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2024 м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючого - судді Мички Б.Р.,

за участі секретаря судового засідання Севери Ю.В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

третя особа ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судув м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Стимул-Сихів" про усунення перешкод у користуванні приміщенням загального користування,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить усунути йому перешкоди у користуванні сходовою кліткою на 9 поверсі в будинку по АДРЕСА_1 та горищем над його квартирою в будинку по АДРЕСА_1 . Крім цього, просить зобов`язати мешканців квартир АДРЕСА_2 , здійснити за власний рахунок демонтаж самовільно встановлених металевих дверей на 9 поверсі у вказаному будинку. Крім цього, просить зобов`язати мешканців квартири АДРЕСА_3 , здійснити за власний рахунок демонтаж облаштованої комірки, яка знаходиться на горищі над квартирою АДРЕСА_4 , де зареєстований та проживає ОСОБА_1 . В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що він з 17 лютого 2002 року на підставі реєстраційного посвідчення від 16.12.2002 року проживає за адресою: АДРЕСА_5 . Дана квартира розташована на 9 поверсі житлового будинку та має технічний поверх (горище). На поверсі де проживає позивач на сходовій клітці знаходиться 6 квартир по 3 квартири з кожної сторони. Так при вселенні у свою квартиру квартира позивача та квартири АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 були відділені від сходової клітки металевими дверима і вони мали спільний коридор, де знаходилася електрощитова. У серпні 2023 року мешканці квартир АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 самовільно без згоди позивача та без згоди ТзОВ "Стимул -Сихів" перенесли та встановили металеві двері, таким чином, що квартира позивача залишилася поза цими дверима, чим обмежили позивача у доступі до електрощитової. Окрім цього, самовільне встановлення дверей на сходовій клітці підтверджується і тим, що у поверхневому плані даного будинку відсутні будь які відомості щодо встановлення забудовником вищевказаних дверей. ТзОВ "Стимул -Сихів" направляло мешканцям квартир АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 попередження про незаконність встановлення ними металевих дверей та їх демонтаж, однак жодної реакції з боку мешканців цих квартир не має. Окрім цього, мешканці квартири АДРЕСА_7 самовільно без будь яких на те належних документів самовільно зайняли горище над квартирою позивача, облаштувавши там комірку, де зберігаються різного роду речі. Знаходження над його квартирою комірки, його сильно бентежить та створює дискомфорт, оскільки він постійно чує там різного роду шуми, що заважає йому відпочивати, він хворіє на цукровий діабет І типу та є особою із 3 групою інвалідності. Наявність незаконно встановлених дверей та облаштування комірки без будь яких на те дозвільних документів створює для позивача перешкоди у вільному володінні та користуванні приміщеннями загального користування.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 25.02.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

26.03.2024 року відповідачі подали до суду відзив на позовну заяву, у якому просили відмовити у задовленні позовних вимог. В такому вказали, що ними забезпечується вільний доступ до електрощитової усіма зацікавленими особами, в тому числі позивачем.

Протокольною ухвалою без виходу суду до нарадчої кімнати залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5

05.04.2024 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, просив позовні вимоги задовольнити.

16.04.2024 відповідачі подали пояснення до відзиву на позовну заяву у якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 16.04.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позовних вимог із мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю "Стимул-Сихів" у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши позивача та його представника, відповідачів, третю особу, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов до наступного висновку з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому, виходячи з положень ст.16 ЦК України особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві особистої власності на підставі реєстраційного посвідчення від 16.12.2002 року належить квартира за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідно до листа №66 від 11.12.2023 ТзОВ "Стимул-Сихів" будинок по АДРЕСА_1 ТзОВ "Стимул-Сихів" обслуговує з 2002 року і з того часу у цілому будинку були в наявності двері до загальних коридорів. ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_4 більше 10 років і до 2023 року не було ніяких скарг щодо порушень його прав в користуванні приміщенням загального користування, зокрема доступ до електрощитової і до горища. За зверненнями позивача для безпечної експлуатації електромережі у його квартирі встановлено автоматичний вимикач і мешканці квартир АДРЕСА_8 не заперечували про надання доступу до електрообладнання. Але конфлікт між сусідами не припинився. Ними направлено попередження відповідачам про демонтаж дверей в загальному коридорі для забезпечення безперешкодного доступу до електрощитової. Також їм дано попередження про демонтаж електрообладнання з горища. З міркувань безпеки горище і підвал закриті, ключі мають мешканці будинку, інформація про наявність ключів є на дошці оголошень. При необхідності рятувальним службам буде надано доступ.

11.12.2023 ТзОВ "Стимул - Сихів" скерувало відповідачам попередження про демонтаж незаконно встановлених метелевих дверей та демонтаж з горища електроприладів.

Відповідно до листа директора ДП "Державного інституту проектування міст "Містопроект м. Львів" №78/05-1 від 05.03.2024 року вбачається, що при проектуванні житлового будинку АДРЕСА_1 , філією проектного інституту ГІПРОГРАД у м. Львові, зараз ДП "Державного інституту проектування міст "Містопроект м. Львів" використовувався типовий проект Серія -84, індивідуальний проект, 9-поверхова блок-секція житлового будинку для малосімейних на 53 квартири, частина - 0, яким передбачено встановлення дверей в коридорах загального користування.

Згідно долученого до матеріалів справи акта опитування мешканців будинку АДРЕСА_1 вбачається, що вхідні двері у спільні коридори їхнього житлового будинку були встановлені забудовником до моменту введення будинку в експлуатацію.

Відповідно до долучених до матеріалів справи письмових пояснень третьої особи ОСОБА_5 , які він надавав ДОП СП ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області вбачається, що позивач неодноразово звертався в різні служби та повідомляв неправдиву інформацію, що відповідачі забрали всі комірки на горищі, однак насправді вони користувалися 1 коміркою. В іншій комірці яка належала іншому мешканцю, за його згодою встановили бойлер. Крім цього, позивач вказував на незаконність встановлення металевих дверей, однак ці двері раніше були розміщені в дверному пройомі біля ліфта, але через постійне недбале ставлення позивача, мешканцями було вирішено переставити двері для того, щоб відокремити кв. АДРЕСА_8 . Перенесення дверей в серпні 2023 року позивач не заперечував.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ст. 89 ЦПК України, визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Під час судового розгляду, за клопотанням представника позивача, було допитано свідків.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , який є батьком позивача та співвласником квартири вказав, що коли у 2002 році став співвласником квартири, то були 2 дверей: двері на дві та три квартири.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , яка є співмешканкою позивача вказала, що 11 років частково проживає у квартирі АДРЕСА_9 та їм постійно заважає гуркіт дверей та стук над квартирою на горищі.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , яка є колишньою дружиною позивача, вказала, що знає, що у них забрали комірку. Зазначила, що на сходовій клітці були загальні двері на 3 квартири та на 2 квартири. Вона неодноразово чула звуки залізних дверей та шум зверху над квартирою.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , який є сусідом сторін та колишнім працівником "Львівміськбуду" вказав, що згідно проекту були поставлені "паперові" двері на 2 квартири, потім люди поміняли їх на металеві.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , який є сусідом сторін вказав, що коли поселився у вказаний будинок у 1993 році, то там стояли "паперові" двері на 2 квартири, згодом їх поміняли на металеві.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , який є сином позивача вказав, що коли спав у квартирі, то розбудився від стуку металевих дверей.

Частиною 2 ст. 382 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) внормовано, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення.

Спільним майном багатоквартирного будинку, згідно із п. 6. ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

За змістом ч. 1, 2 ст. 5 цього ж Закону, яка кореспондує ч. 2 ст. 382 ЦК України, спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

В рішенні від 02.03.2014 №4-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що допоміжні приміщення (коридори, підвали, сараї, кладочки, горища, колясочні, тощо) належать на праві спільної сумісної власності усім власникам квартир та нежитлових приміщень у будинку.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 369 Цивільного кодексу України, співвласники майна, що є у їх спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Водночас згідно із положенням ч. 2 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Системний аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що у багатоквартирних будинках всі власники є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися приміщеннями загального користування. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями. Розпорядження приміщеннями загального користування одним із його співвласників може здійснювати виключно за умови отримання згоди на це від інших його співвласників.

Так, ч. 1 ст. 177 Житлового кодексу України (надалі - ЖК України) покладає на громадян обов`язок забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержуватися правил утримання жилого будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. №76 (надалі Правила №76) закріплено наступні визначення: реконструкцією жилого будинку є комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень житлового будинку шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно-технічних вимог; до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків, переобладнання - улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

Відповідно до п. 1.4.1. Правил №76 переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається (п. 1.4.4. Правил №76).

Пунктом 1.4.5 Правил №76 передбачено, що для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення: копія поверхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

Однак, відповідачем ОСОБА_4 в порушення норм ч.2 ст.382, ч.1,2 ст. 369 ЦК України не було одержано згоди усіх співвласників багатоквартирного будинку, зокрема позивача для використання комірки над квартирою ОСОБА_1 . Також, показаннями свідків у судовому засіданні підтверджено факт користування ОСОБА_4 такою, що порушує права позивача як володільця квартири на праві спільної сумісної власності в багатоквартирному будинку.

Суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача ОСОБА_4 до органу місцевого самоврядування із заявою про надання дозволу на переобладнання комірки над квартрирою № НОМЕР_1 .

Усе зазначене вище свідчить про те, що відповідач ОСОБА_4 не дотримався встановленого законом порядку здійснення перепланування та самовільно, на власний розсуд, без одержання згоди органу місцевого самоврядування і погодження інших співвласників багатоквартирного будинку облаштував комірку.

Підсумовуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом зобов`язання ОСОБА_4 усунути позивачу перешкоди у користуванні горищем над його квартирою в будинку по АДРЕСА_1 та здійснити за власний рахунок демонтаж самовільно облаштованої комірки.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідачів усунути перешкоди у користуванні сходовою кліткою на 9 поверсі та зобов`язання здійснити за власний рахунок демонтаж самовільно встановлених металевих дверей, суд відмовляє у задоволенні таких, оскільки наявність таких дверей передбачена індивідуальним проектом житлового будинку. Крім цього, відповідачі у судовому засіданні вказали на те, що не перешкоджають позивачу у доступі до електрощитової, яка відгороджена вказаними металевими дверима, що не заперечили у судовому засіданні позивач та його представник.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом частин 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного, із ОСОБА_4 слід стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 77-82, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_4 усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні горищем над його квартирою в будинку по АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_4 , мешканця квартири АДРЕСА_3 , здійснити за власний рахунок демонтаж самовільно облаштованої комірки, яка знаходиться на горищі над квартирою АДРЕСА_4 , де зареєстований та проживає ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_10 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_11 .

Третя особа ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_11 .

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стимул-Сихів", ЗКПО 42923697, м. Львів, вул. Сихівська, 14.

Повний текст рішення складено 20.12.2024 року.

Суддя Мичка Б.Р.