Вирок

від 23.12.2024 по справі 473/6074/24

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/6074/24

Номер провадження1-кп/473/412/2024

ВИРОК

іменем України

"23" грудня 2024 р. м. Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судових засідань ОСОБА_2 ,

учасники процесу:

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4 ,

захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

законний представник обвинуваченого ОСОБА_6 ,

представник служби у справах дітей Бузької сільської ради ОСОБА_7 ,

потерпілий ОСОБА_8 ,

законний представник потерпілого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська кримінальне провадження №12024153190000222 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Вознесенськ Миколаївської області, громадянин України, з середньою освітою, студент Вознесенського професійного ліцею за професією «Опоряджувальник будівельний», згідно ст.89 КК України не судимий, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 ,

у вчиненні проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

11.10.2024 приблизно о 14 годині в аудиторії «Вознесенського фахового коледжу Миколаївського НАУ», що знаходиться за адресою Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул.Соборності, 100 між неповнолітнім ОСОБА_8 та неповнолітнім ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виник словесний конфлікт. Під час вказаного конфлікту в ОСОБА_4 виник умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_8 .

В подальшому, діючи на виконання злочинного умислу, направленого на умисне спричинення тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_8 та, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, неповнолітній ОСОБА_4 кулаком правої руки наніс не менш двох ударів по голові ОСОБА_8 в область лівої скроні та щелепи.

В результаті умисних та протиправних дій неповнолітнього ОСОБА_4 неповнолітній потерпілий ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді: синця на обличчі, забою нижньої щелепи, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 пред`явлене обвинувачення визнав повністю, не оспорюючи обставин, зазначених в обвинувальному акті, та на підставі ст.63 Конституції України відмовився надавати пояснення.

Неповнолітній потерпілий ОСОБА_8 в присутності свого законного представника пояснив, що він навчається у Вознесенському технікумі. Того дня обвинувачений разом із ОСОБА_10 прийшли до них в начальний заклад на пару англійської мови. Обвинувачений поводив себе непристойно, намагався продати присутнім презерватив за 20 гривень. Потерпілий вказав, що відмовлявся, тому обвинувачений і вдарив його. Зазначив, що він мав внаслідок дій обвинуваченого тілесні ушкодження, звертався до травматолога, куди ходив із батьком. Пройшов освідування. Зазначив, що удари було нанесено йому в голову, їх було десь 2-3. Зазначив, що він в подальшому покинув навчальний заклад, пішов додому, розповідав лікарям що сталося, лікування не проходив тільки обстеження. Просив призначити обвинуваченому покарання у вигляді громадських робіт.

Законний представник обвинуваченого пояснила, що на її думку, причиною дій її сина стала поведінка самого потерпілого, який, як розповідав її син, недобре висловився про неї. Просила призначити покарання сину у вигляді штрафу, оскільки той не буде відбувати громадські роботи і тоді це ляже на її плечі у вигляді чергових неприємностей.

Представник служби у справах дітей вказала, що обвинувачений проживає в селі недавно, тому достатніми характеризуючими даними вони не володіють. Скарги на нього не надходили. Було проведено обстеження умов його проживання, які є прийнятними та з боку матері для цього вжито усіх заходів.

Про допит свідків ні сторона обвинувачення, ні сторона захисту клопотань не заявляли, на допиті не наполягали, тому із врахуванням таких засад кримінального провадження як змагальність (ст.22 КПК України) та диспозитивність (ст.26 КПК України) їх покази судом не досліджувалися.

На підставі наданих прокурором матеріалів провадження судом встановлено, що згідно з рапортом чергового Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 11.10.2024 року було отримано заяву та зареєстровано ЄО за №10508 від 11.10.2024 р. як хуліганство, оскільки 11.10.24 р. о 14-53 в м.Вознесенськ, вул.Соборності, 100, Вознесенський коледж заявниця заступник з виховної роботи повідомила, що в будівлі під час навчального процесу хуліганить невідомий, поводить себе неадекватно.

В заяві до поліції від 11.10.2024 року ОСОБА_9 просив провести перевірку та притягнути до відповідальності ОСОБА_11 , 2008 р.н., за те, що той 11.10.2024 р. в коледжі по АДРЕСА_3 під час пари в ході конфлікту наніс удари кулаком по голові його неповнолітньому сину ОСОБА_8 , 2007 р.н.

Як вбачається з довідки КП «КНП ВБЛ» ВМР від 11.10.2024 року, яка надана ОСОБА_8 , 2007 р.н., останній знаходився на лікуванні з приводу садна, гематоми лівої скроневої ділянки. Забої м`яких тканин обличчя зліва. Забій нижньої щелепи.

Постановою дізнавача від 12.10.2024 року було призначено судово-медичну експертизу з метою встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілого та згідно з висновком експерта №282 від 22.10.2024 року у ОСОБА_8 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця на обличчі, забою нижньої щелепи, які виникли від не менше ніж двократної травматичної дії тупого предмету (предметів), особливості контактної поверхні якого (яких) в морфології ушкоджень не відобразилися, могли утворитися від удару (ударів) кулаком, взутою ногою на ін., можливо в строк, за умов та обставин на які вказав підекспертний. Ушкодження у ОСОБА_8 як в сукупності, так і окремо мають незначні скороминущі наслідки строком не більше 6-ти днів, і за цим критерієм, відповідно п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Локалізація та характер ушкоджень унеможливлюють їх утворення при падінні з вертикального положення на тверду площину. В момент отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_8 міг знаходитись в будь-якому положенні відносно особи, що їх наносила, зручному для їх спричинення.

Оцінюючи докази в їх сукупності згідно із вимогами ст.ст.89 та 94 КПК України, суд приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення доведено повністю та його дії суд кваліфікує за ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Згідно із ст.65КК України при призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст.66 КК України є вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Така обставина, що вказана прокурором в обвинувальному акті, як щире каяття під час судового розгляду підтверджена не була, оскільки обвинувачений вибачення у потерпілого не просив та не вчиняв жодних дій, що свідчать саме про його каяття.

Тоді як відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно ст.67 КК України встановлено не було.

Щодо даних про особу обвинуваченого, то суд враховує те, що ОСОБА_4 визнав вину у вчиненому правопорушенні, не має непогашених судимостей; за місцем проживання характеризується посередньо, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога; навчається, має родину та міцні соціальні зв`язки, а також те, що вчинене обвинуваченим правопорушення є проступком проти здоров`я особи, наявність пом`якшуючої відповідальність обставини, та вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень можливе у разі призначення йому покарання в межах санкції ч.1 ст.125КК України у вигляді громадських робіт.

Перешкод, що визначені ч.3 ст.56 КК України, для призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді громадських робіт прокурором не доведено.

Так прокурор просив призначити неповнолітньому обвинуваченому покарання у вигляді 100 годин громадських робіт.

Згідно із ч.1 ст.103 КК України при призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених устаттях 65-67цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Так згідно із матеріалами провадження неповнолітній ОСОБА_4 згідно ст.89 КК України не судимий.

Згідно повідомлення КП «КНП ВБЛ» ВМР від 17.10.2024 року ОСОБА_4 за медичною допомогою до наркологічного та психіатричного кабінету не звертався.

Як вбачається з повідомлення начальника СЮП Вознесенського РУП ГУНП від 16.10.2024 року неповнолітній ОСОБА_4 з 26.05.2023 року перебував на профілактичному обліку в СЮП Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області за категорією обліку дитина правопорушник, покарання без позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. 01.06.2024 р. знятий з профілактичного обліку у зв`язку з закінченням терміну перебування на профілактичному обліку.

Згідно інформації служби у справах дітей Вознесенської міської ради від 15.10.2024 р. неповнолітній ОСОБА_4 був взятий 20.02.2023 р. Наказ №8 на облік Служби у справах дітей Вознесенської міської ради як такий, що опинився в складних життєвих обставинах у зв`язку з тим, що вступив у конфлікт із законом. Наказом №37 від 15.12.2023 р. Служби у справах дітей Вознесенської міської ради ОСОБА_4 знятий з відповідного обліку у зв`язку із припиненням підстав для перебування на обліку.

Також надано акт обстеження умов проживання неповнолітнього ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 , де вказано, що його умови проживання та утримання задовільні.

Згідно інформації ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.10.2024 року ОСОБА_4 не підлягає взяттю на військовий облік призовників ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 18.10.2024 р.

Згідно витягу №3987/01/05/07 від 16.10.2024 р. за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_12 , 1978 р.н., ОСОБА_6 , 1983 р.н. та ОСОБА_13 , 2004 р.н.

Відділ ведення реєстру територіальної громади м.Вознесенська 14.10.2024 року надав інформацію про те, що реєстрація місця проживання ОСОБА_4 , 2008 р.н.ґ. станом на 16.10.2024 р. відсутня.

Згідно з довідкою-характеристикою Вознесенського професійного ліцею №439 від 15.10.2024 року встановлено, що ОСОБА_14 навчається у Вознесенському професійному ліцеї з 02.09.2024 р. за професією «Опоряджувальник будівельний». За час навчання проявив себе як недисциплінований учень. Самовільно залишав навчання та пропускав уроки без поважних причин. Потребує постійного контролю та перевірки зі сторони майстра в/н та класного керівника. Не проявляє зацікавленості до оволодіння обраною професією. На зауваження майстра виробничого навчання та класного керівника не реагує. З учнем були проведені індивідуальні роботи щодо пропусків занять та навчання, як з ОСОБА_15 так і з мамою.

Згідно довідки Бузької сільської ради від 30.10.2024 р. ОСОБА_4 , 2008 р.н., зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , але фактично проживає АДРЕСА_2 . Склад сім`ї: мати ОСОБА_6 , 1983 р.н., сестра ОСОБА_16 , 2015 р.н.

Бузька сільська рада надала характеристику на ОСОБА_4 від 30.10.2024 року про те, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає в АДРЕСА_2 . За словами ОСОБА_4 навчається у Вознесенському професійному ліцей (ПТУ №32). Участі в громадському житті села не приймає. За останній період зарекомендував себе задовільно. Скарг від жителів села та сусідів на поведінку ОСОБА_4 до Бузької сільської ради не надходило. Приводів для розгляду на засіданнях виконавчого комітету Бузької сільської ради та адміністративної комісії не було.

При визначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та розміру покарання суд враховує, що санкцією ч.1 ст.125 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.

В даному провадженні відсутні підстави для призначення ОСОБА_4 покарання у вигляді штрафу, оскільки відповідно до ч.1 ст.99 КК України штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення.

Натомість як даних про те, що обвинувачений ОСОБА_4 має самостійний дохід у справі немає.

Тоді як відповідно до ч.1 ст.100 КК України громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день.

Згідно із ч.1 ст.56 КК України громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

З врахуванням даних про особу обвинуваченого та його поведінку під час судового розгляду провадження, суд вважає, що достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень є покарання у вигляді 50 годин громадських робіт.

Цивільний позов, судові витрати, речові докази в провадженні відсутні. Матеріальну шкоду правопорушенням не спричинено.

Керуючись ст.ст.373-374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним за пред`явленим йому обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 50 (п`ятдесят) годин.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до п.2-1 ч.1 ст.89 КК України такими,що немають судимості,визнаються: 2-1) особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання.

На вирок суду учасниками процесу можуть бути подані апеляції до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом 30-ти днів з дня його оголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарження вироку, якщо його не скасовано, - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1