Рішення

від 18.12.2024 по справі 487/9224/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/9224/24

Провадження № 2/487/3242/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2024 року місто Миколаїв Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Темнікової А.О., за участю секретаря судового засідання: Демиденко Н.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2024 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання дитини, в якій позивач просить: визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 10.11.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено щлюб, рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21.03.2014 шлюб розірвано. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У вересні 2015 року ОСОБА_4 виїхала за межі території України та до дати подання позову до суду не поверталась. Неповнолітня донька залишилась проживати з позивачем. Позивач створює всі належні умови для дитини, яка зареєстрована за місцем проживання позивача. Відповідачка не приймає участі у вихованні дитини, тому позивач вважає за доцільне звернутись до суду. Переваги для проживання дитини з батьком: після розлучення дитина залишилась проживати з позивачем тому життєві умови залишаться для неї незмінними; позивач забезпечує рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. З огляду на викладене, позивач вважає, що проживання дитини з ним відповідає інтересам доньки.

22 жовтня 2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

15 листопада 2024 року надійшла заява представника служби у справах дітей Алли Покітко, в якій вона зазначила, що у вказаній справі визначення місця проживання дитини не відповідає нормам чинного законодавства.

В підготовчому судовому засіданні 22.11.2024 року позивач підтримав обставини, викладені в позовній заяві, зазначив, що він проходить військову службу, а визначення місця проживання його неповнолітньої доньки може вплинути на його місце дислокації. Представник відповідача ОСОБА_3 зазначив, що відповідачка з 2015 року перебуває на території Російської Федерації.

22 листопада 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив фактичні обставини викладені в позовній заяві, проте позов не визнав, зазначив, що позивач відмовляє у наданні дозволу на виїзд дитини за кордон.

Представник позивача та позивач в судовому засіданні зазначили, що дитина мешкає з позивачем з 2015 року, самостійно залишається в квартирі, оскільки позивач проходить військову службу. Спір відсутній.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної заяви необхідно відмовити з наступних підстав.

Сторони перебували у шлюбі з 10.11.2007 року, який розірвано рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21.03.2014 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народилась дитина ОСОБА_5 .

Згідно довідки №23093-000634460-037-05 від 17.08.2023 року про зареєстроване\задеклароване місце проживання\зняття із зареєстрованого\задекларованого місця проживання особи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності матері позивача ОСОБА_6 , та де фактично проживає позивач.

ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з довідкою директора ліцею №55 Дитра Василькова, виданою 23.09.2024 № 1115, ОСОБА_5 з 01.09.2019 року по теперішній час (11-Б клас, 2024-2025 навчальний рік) є ученицею Миколаївського ліцею № 55 Миколаївської міської ради Миколаївської області.

Відповідно до заяви сусідів з будинку по АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 разом з батьком ОСОБА_1 . Мати доньки ОСОБА_4 з ними не проживає і ніколи за вказаною адресою не з`являлась.

Відповідно до листа служби у справах дітей Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради від 15.11.2024, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла 14 років та набула часткової цивільної дієздатності та вона має право самостійно обирати з ким із батьків бажає проживати. Служба у справах дітей Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради вважає, що визначення місця проживання дитини у судовому порядку недоцільним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8Закону України«Про охоронудитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини другої статті 29ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

У статті 160СК України встановлено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згідно з частиною першою статті 161 ЦК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 351/611/21 (провадження № 61-990св23) вказано, що «у разі спору місце проживання малолітньої дитини (фізичної особи у віці до чотирнадцяти років) визначається органом опіки та піклування або судом, проте при вирішенні вказаного питання, що стосується дитини, яка досягла 14 років, то закон не передбачає можливості вирішення такого спору органом опіки та піклування або судом, оскільки в цьому випадку слід керуватися частиною третьою статті 160 СК України та положеннями частини другої статті 29 ЦК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 і на час звернення до суду з позовом та розгляду справи їй виповнилося 14 років. Отже, в силу вищенаведених норм чинного законодавства вона може вільно обирати собі місце проживання з кимось із батьків, які мають у власності житлові приміщення. Суд не може визначати місце проживання дитини, яка досягла 14 років за позовом когось із батьків, оскільки таке право вибору місця проживання надано законом самій дитині.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи положення частини другої статті 29 ЦК України та частини третьої статті 160 СК України, суддя приходить до висновку, що підстави для визначення судом місця проживання дитини, якій виповнилось 14 років, відсутні, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно відмовити.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 25 січня 2018 року у справі № 537/5119/15-ц (провадження № 61-1229св18), від 28 січня 2021 року у справі № 753/6498/15 (провадження № 61-10851св20), від 28 вересня 2022 року у справі № 686/18140/21 (провадження № 61-6611св22)».

Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання дитини - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ЄДРПОУ: 22434727.

Повне судове рішення складено 18 грудня 2024 року.

Суддя А.О. Темнікова