Рішення

від 20.12.2024 по справі 490/4686/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/2466/2024 Справа № 490/4686/24

Центральний районний суд м. Миколаєва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого - судді Гуденко О.А., при секретарі - Позднякову Є.В., за участі представника позивача адвоката Царик Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватне підприємство "Шанс", третя особа - ОСОБА_2 ,Приватне акціонернетовариство "Українськапожежно-страховакомпанія" про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. -

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про про стягнення суми матеріального збитку , в якій просила стягнути з Приватного підприємства «Шанс», ЄДРПОУ-32177427 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану джерелом підвищеноїнебезпеки у розмірі 26783,28 грн, яка складається із різниці між відновлювальнимремонтом та розміром матеріальної шкоди у розмірі 15700,28 грн. (п`ятнадцять тисячсімсот грн. 28 коп.), та величиною втрати товарної вартості пошкодженогоавтомобіля у розмірі 11083,00 грн. (одинадцять тисяч вісімдесят три грн.); стягнути з Приватного підприємства «Шанс» на користь позивачки моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 20000,00 грн.; стягнути з Приватного підприємства «Шанс» на користь позивачки судовий збір у розмірі 968,96 грн., витрати занадання відомостей з Єдиного державного реєстру МВС у розмірі 54,82 грн., тавитрати на правничу допомогу у розмірі 14534,40 грн..

В обгрунтування позову посилається на те, що внаслідок ДТП, що сталося 11 червня 2023 року з вини водія ОСОБА_2 за участі ТЗ «MAN TGX 18500»,державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «Megalight», державний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності Приватному підприємству «Шанс», сталося зіткнення зтранспортним засобом «Chery Tiggo», державний номер НОМЕР_3 , під керуваннямводія Постарниченко В.С. Внаслідок зіткнення транспортний засіб «Chery Tiggo» державний номер НОМЕР_3 ,належний на праві власності Позивачу, отримав механічні пошкодження, врезультаті чого Позивачу завдано матеріальних збитків та нанесено моральну шкоду,оскільки на момент ДТП власник т/з знаходилася в автомобілі разом знеповнолітньою дочкою і після зіткнення їх протягнуло ще декілька метрів, допокивеличезний т/з «MAN TGX 18500», державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом«Megalight», державний номер НОМЕР_2 замітив, що він зіштовхнувся з легковимавтомобілем, що в свою чергу говорить про неуважність і безвідповідальність водіятранспортного засобу ОСОБА_2 винного у скоєнні ДТП.

Після зупинки обох т/з особа винна в ДТП ОСОБА_2 навіть не поцікавивсястаном здоров`я потерпілих, не намагався надати їм допомогу, він взагаліпроігнорував факт здійснення ДТП, просто стояв і чекав на приїзд патрульної поліціїдля фіксації факту ДТП і це при тому, що водій т/з «Chery Tiggo» державний номер НОМЕР_3 був в шоковому стані, а власник цього т/з Позивач по справі до теперішньогочасу не може сісти за кермо т/з та потребує лікування у психолога з метоюпозбавлення страху та корекції психологічного стану після перенесеного ДТП.

Після оформлення усіх необхідних дій пов`язаних з оформленням ДТП, винній особі ускоєнні ДТП ОСОБА_2 був вручений Протокол проадміністративне правопорушення про притягнення останнього до адміністративноївідповідальності за порушення вимог п.п. 2.3.б, 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху,який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

У подальшому Позивач звернулася до ПрАТ «Українська пожежно-страховакомпанія» (Третя особа) з заявою про страхове відшкодування щодо дорожньо_транспортної пригоди від 11.06.2023 року, внаслідок якої було пошкодженотранспортний засіб «Chery Tiggo» державний номер НОМЕР_3 .12.07.2023 року між ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та Позивачембула підписана Угода про розмір і спосіб здійснення страхового відшкодування заумовами якої розмір страхового відшкодування за шкоду, пов`язану з пошкодженнямвнаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу «CHERY TIGGO 2»,р.н. НОМЕР_3 номер кузова НОМЕР_4 складає 82597,16 грн., виплату якогоСтраховик зобов`язався здійснити до 08.09.2023 року шляхом перерахування коштівна розрахунковий рахунок ТОВ «Автоцентр на будівельників», де знаходивсяпошкоджений транспортний засіб «CHERY TIGGO 2», р.н. НОМЕР_3 для виконанняремонтно-відновлювальних робіт.

19.07.2023 року за вих. №2029 Позивач отримала від ПрАТ «Українська пожежно_страхова компанія» лист про розгляд її заяви щодо виплати страхового відшкодування, яким повідомлено про прийняття рішення щодо виплати Позивачустрахового відшкодування у розмірі 82 597,16 грн.Отже, на користь Позивача від ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» буловиплачено страхове відшкодування у загальному розмірі 82597,16 грн.

Відповідно до Акту виконаних робіт №ЗА-0001337 від 15 листопада 2023 року вартістьремонтно-відновлювальних робіт т/з «CHERY TIGGO 2», р.н. НОМЕР_3 булавизначена у розмірі 98297,44 грн.Однак, зазначеного страхового відшкодування було недостатньо для покриття витратна проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобуПозивача, а тому Позивач звертається до суду з цим позовом до ПП «Шанс» простягнення на її користь різниці між розміром страхової виплати та фактичнимрозміром відновлювального ремонту, що становить 15700,28 грн., які були сплаченіПозивачкою на рахунок ТОВ «Автоцентр на Будівельників», які здійснювалиремонтно-відновлювальні роботи пошкодженого автомобіля Позивачки у повномуобсязі та підтверджується квитанцією про оплату від 15.11.2023 року, яка додається.

Крім того, Позивачкою у ТОВ «КГ «Аналітик-Капітал», код ЄДРПОУ-37518871 бувзамовлений Акт автотоварознавчого дослідження спеціаліста з визначення вартостівідновлювального ремонту пошкодженого в результатів ДТП, автомобіля «CHERYTIGGO 2», р.н. НОМЕР_3 , проведення зазначеного дослідження було дорученоексперту ТОВ «КГ «Аналітик-Капітал» ОСОБА_3 . 15 листопада 2023 року був складений Акт автотоварознавчого дослідженняспеціаліста №29ф/23 за висновком якого встановлено, що вартість відновлювальногоремонту автомобіля марки CHERY, модель TIGGO 2, державний реєстраційний номерВЕ7759ЕХ, рік випуску -2018, колір чорний, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_5 ,тип ТЗ-загальний легковий універсал, на момент проведення дослідження становить:98297,00 грн. (дев`яносто вісім тисяч двісті дев`яносто сім грн.).

Крім того, зазначеним Висновком експерта встановлено, що величина втратитоварної вартості вказаного автомобіля на момент проведеннядослідження становить: 11083,00 грн. (одинадцять тисяч вісімдесят три грн.)

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 липня 2023 року посправі №490/5616/23, третю особу - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохіддержави у розмірі 850,00 грн. .

Відтак, рішенням суду у адміністративній справі була встановлена, та наразі непотребує доказування та обставина, що через недотримання Правил дорожнього рухута дорожньої етики Відповідачем, відбулося зіткнення двох автомобілів, які врезультаті цього отримали механічні пошкодження.

Вважає, що компенсувати частину матеріальноїшкоди, яка не була покрита страховим відшкодуванням ні Відповідач ПП «Шанс»,який є власником транспортного засобу, який здійснив зіткнення з транспортнимзасобом належного на праві власності позивачу, а ні водій, винний у ДТП добровільноне відшкодували шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Посилаючись на положення ст.ст. 1166, 1187,1194 ЦК України , ст.ст.12,22,28,29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно_правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки ПрАТ «УПСК» виплатила Позивачу страхове відшкодування урозмірі 82597,16 грн., яке повністю не покриває завдані Відповідачем збитки урозмірі 98297,44 грн., то різниця між фактичним розміром матеріальної шкоди істраховим відшкодуванням у розмірі 15700,28 грн., а також величину втрати товарноївартості у сумі 11083,00 грн. підлягають стягненню з власника транспортного засобу,а саме з відповідача ПП «Шанс», з яким винна особа у ДТП (водій ОСОБА_2 )перебуває у трудових відносинах з відповідачем.

Крім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, Позивачці було завданоморальної шкоди, яку вона оцінює у 20000,00 (двадцять тисяч гривень 00 коп.) грн.Моральна шкода полягає у моральних стражданнях, які спричинені Позивачці водіємВідповідача, з яким винний водій перебував у трудових відносинах на час скоєнняДТП. Позивачка до теперішнього часу, через перенесений шок, перебуває унервозному стані, не може управляти не тільки власним транспортним засобом, а йкористуватися громадським транспортом, що ускладнює її роботу, а також потребуєтривалого лікування у відповідного спеціаліста, з метою позбавлення страху такорекції психологічного стану після перенесеного ДТП.

Також представником позивача подано заяву про стягнення понесених судових витрат, зважаючи на те, що позивачем по справі понесені витрати на професійну правничудопомогу і тому вона звертається до суду з заявою про стягнення таких витрат, згіднонаданого розрахунку, який не є остаточним та буде уточнюватись в залежності відвиконаної роботи адвокатом. Ззаначає, що у відповідності до Договору №18/03 від 18 березня 2024 року про надання правничої(правової) допомоги, який укладено між позивачем по справі ПостарниченкоН.В. і адвокатом Царик Р.М. щодо представництва та захисту інтересів позивача вЦентральному районному суді м. Миколаєва у даній справі.

На підтвердження витрат понесених позивачем у зв`язку з підготовкою та розглядомзазначеної справи, надано суду до закінчення судових дебатів розрахунок витрат на професійну правничу(правову) допомогу у відповідності до умов договору, що складаються з наступного:Розрахунок вартості однієї години за надання послуг встановлюється у розмірі- 40відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановленостаном на травень 2024 року у розмірі 3028,00 грн.: та складається із наступного: 1.Надання консультативних послуг клієнту, узгодження правової позиції (3 год.*1211,20 грн. =3633,60 грн.), 2. Підготовка позовної заяви та відправка черезпідсистему ЕС (5 год.* 1211,20 грн.= 6056,00 грн.), 3.Підготовка та направленняадвокатських запитів ГСЦ МВС РСЦ (1 год.* 1211,20 грн.=1211,20 грн.),4.Представництво та захист інтересів в суді 1 інстанції (відвідування судовихзасідань), (3*1211,20 грн. =3633,60 грн.).

Таким чином, загальний попередній розрахунок судових витрат складав 14534,40грн. (чотирнадцять тисяч п`ятсот тридцять чотири грн..40 коп.)

Надання цих послуг на загальну суму (остаточна) 19 668 грн та їх оплата підтверджується актом виконаних робіт до Договру № 18/30 від 10.12.2024 року та платіжними інструкцієями на загальну суму 16 120 грн.

10.07.2024 року представником відповідача ПП «Шанс» адвокатом Кривенко М.П., подано відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає,заперечує проти наведених обставин та підстав позову, вважає, що у ПП «ШАНС`відсутній обов`язок відшкодовувати шкоду у зв`язку з наступним.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водіятранспортного засобу MAN TGX 18500, державний номерний знак НОМЕР_6 , тапричепа MEGA MNL/C/NL3-031, державний номерний знак НОМЕР_7 булазастрахована у ПрАТ "УПСК", згідно договорів обов`язкового страхування цивільно_правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №213872918 та№213878574 відповідно.

Вартість майнового збитку (вартість відновлювального ремонту), заподіяноговласнику автомобіля "Chery Tiggo", реєстраційний номер НОМЕР_3 , станом на 15листопада 2023 року, складає 98297,00 грн, що підтверджується актомавтотоварознавчого дослідження спеціаліста №29ф/23 від 15.11.2023 року.Проте, 12.07.2023 року між ПрАТ "УПСК" та ОСОБА_1 укладено угоду пророзмір і спосіб здійснення страхового відшкодування. Сторони цієї угоди дійшлизгоди, що розмір страхового відшкодування, у зв`язку із вказаною ДТП, складає82 597,16 грн.

Посилаючись на практику Верховного Суду зазначають, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договоромобов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземнихтранспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Закону№1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чирозмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньомувипадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичнимрозміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування настрахувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страховіплатежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності(стаття 3 Закону №1961-IV).

У цій справі потерпіла особа та страховик визначили розмір страховоговідшкодування шляхом укладення двостороннього договору про врегулюваннястрахового випадку, тому експертиза (оцінка) для визначення розміру шкоди доздійснення страхового відшкодування не проводилася.

Такі дії потерпілої особи та страховика відповідають положенням пункту 36.2 статті36 Закону № 1961-IV, в силу якої, страховик має право здійснювати виплати безпроведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним оглядупошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосібздійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки,експертизи пошкодженого майна.

Оскільки рacta non obligant nisi gentes inte quas inita (договори не зобов`язуютьнікого, крім осіб, які в них беруть участь), тому домовленістю між двома сторонамине може бути збільшено обсяг відповідальності третьої особи, не сторони такогодоговору.

Виплата страхового відшкодування у розмірі, визначеному домовленістюміж потерпілим та страховиком, якщо він менше страхової суми (лімітувідповідальності), не створює обов`язку для заподіювача шкоди, якийзастрахував свою відповідальність відповідно до вимог Закону № 1961-IV,відшкодувати різницю між розміром такого відшкодування та реальнимрозміром шкоди, заподіяної потерпілому на підставі статті 1194 ЦК України,якщо заподіювач шкоди доведе, що розмір страхового відшкодування,визначений за домовленістю між потерпілим та страховиком, є меншим, ніжрозмір оціненої шкоди, яка підлягала виплаті страховою компанієювідповідно до пунктів 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у межах страхових сум,зазначених у страховому полісі.

Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичнимрозміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, яка підлягалавизначенню відповідно до пунктів 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV, тобто розміромоціненої шкоди, заподіяної внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, а невизначеної за домовленістю між потерпілим та страховиком.

Отже, враховуючи розмір страхового ліміту 130 000 грн. та те, що позивачпогодилася з сумою страхового відшкодування в розмірі 82 597,16 грн., арозмір завданої шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика,відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення з ПП «ШАНС»15 700,28 грн. в якості різниці між відновлювальним ремонтом та розміромматеріальної шкоди, оскільки узгодженість між потерпілою особою тастраховиком відповідача розміру страхового відшкодування не покладає назаподіювача шкоди обов`язок щодо відшкодування ним різниці міжфактичним розміром шкоди і виплаченим за домовленістю страховимвідшкодуванням.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди, то зазначають, що заявлена сума в якості відшкодування моральної шкоди не відповідає глибині татривалості моральних переживань, яких позивач ніби то зазнав внаслідок ДТП, невідповідає вимогам розумності і справедливості. крім того, позивачем заявлено те, що йому необхідне тривале лікування увідповідного спеціаліста, але не надає докази, яким це підтверджується, із заявоюпро страхове відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням, до страховика незвертався.Враховуючи зазначене, відсутні підстави для задоволення позову в частині стягненняз ПП «ШАНС» 20 000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.

Протокольною ухвалою суду від 23.10.2024 закрито підготовче провадження у цивільній справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача - адвокат Царик Р.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача , який подав клопотання про розгляд справи в режимі відеконференції і таке клопотання було задоволено судом ухвалою від 18.10.2024 року - в судове засідання не з`явивися, причини неявки суду неи повідомив. В режимі відеоконференцзв`язку в підсистемі Електронний суд під час судового засідання був відсутній.

Як викладено у Постанові ВС від 16 листопада 2021 року у справі № 910/8690/20; від 18 травня 2021 року у справі № 923/378/17, здійснюючи подання заяви щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, учасник або його представник повинен усвідомлювати наслідки та ризики, які може він понести або особа, яку він представляє, у випадку неможливості участі в судовому засіданні в відеоконференції.

Положеннями ст. 174 ЦПК України, визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Вислухавши посянення представника позивача , вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зістаттею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статею 10 ЦПК Українивизначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина першастатті 1 ЦК України).

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українипередбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першоюстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною першоюстатті 1166 ЦК Українивизначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права.

Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).

Відповідно до частини першоїстатті 1172 ЦК Україниюридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченоїстаттею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

З аналізу змістуглави 82 ЦК Українивбачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду".

За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першоїстатті 1191 ЦКнабуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Відповідачем надано суд належні докази , а саме копію наказу від 01.04.2012 року №16-К про прийом на роботу ОСОБА_2 та визнано, що станом на дату ДТП (11.06.2023 року) водій ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ПП «ШАНС», що у зв`язку з наявністю трудових відносин з ПП «ШАНС», за ОСОБА_4 на підставі наказу від 01.04.2023 року №01/04/23закріплено автомобіль MAN TGX 18500, державний номерний знак НОМЕР_6 , тапричеп MEGA MNL/C/NL3-031, державний номерний знак НОМЕР_7 .

11 червня 2023 року о 13:00 год. рухаючись в районі буд. № 49 по пр. Героїв України в м. Миколаєві Миколаївської області водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «MAN TGX 18500», державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «Megalight», державний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності Приватному підприємству «Шанс», з яким водій перебуває у трудових відносинах, будучи неуважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, під час перестроювання не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Chery Tiggo», державний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_5 , зазначений транспортний засіб належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію т/з НОМЕР_8 , дата реєстрації 26.01.2023 року.

Позивач звернулася до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» з заявою про страхове відшкодування щодо дорожньо_транспортної пригоди від 11.06.2023 року, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб «Chery Tiggo» державний номер НОМЕР_3 . 12.07.2023 року між ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та Позивачем була підписана Угода про розмір і спосіб здійснення страхового відшкодування за умовами якої розмір страхового відшкодування за шкоду, пов`язану з пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу «CHERY TIGGO 2», р.н. НОМЕР_3 номер кузова НОМЕР_4 складає 82597,16 грн., виплату якого Страховик зобов`язався здійснити до 08.09.2023 року шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Автоцентр на будівельників», де знаходився пошкоджений транспортний засіб «CHERY TIGGO 2», р.н. НОМЕР_3 для виконання ремонтно-відновлювальних робіт.

19.07.2023 року за вих. №2029 Позивач отримала від ПрАТ «Українська пожежно_страхова компанія» лист про розгляд її заяви щодо виплати страхового відшкодування, яким повідомлено про прийняття рішення щодо виплати Позивачу страхового відшкодування у розмірі 82 597,16 грн. Отже, на користь Позивача від ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» було виплачено страхове відшкодування у загальному розмірі 82597,16 грн.

Відповідно до Акту виконаних робіт №ЗА-0001337 від 15 листопада 2023 року вартість ремонтно-відновлювальних робіт т/з «CHERY TIGGO 2», р.н. НОМЕР_3 була визначена у розмірі 98297,44 грн.

Оскільки виплаченого страхового відшкодування було недостатньо для покриття витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, Позивачка звернулася до суду з цим позовом до ПП «Шанс» про стягнення на її користь різниці між розміром страхової виплати та фактичним розміром відновлювального ремонту, що становить 15700,28 грн., які були сплачені Позивачкою на рахунок ТОВ «Автоцентр на Будівельників», які здійснювали ремонтно-відновлювальні роботи пошкодженого автомобіля Позивачки у повному обсязі та підтверджується квитанцією про оплату від 15.11.2023 року, яка додається.

Також позивачкою у ТОВ «КГ «Аналітик-Капітал», код ЄДРПОУ-37518871 був замовлений Акт автотоварознавчого дослідження спеціаліста з визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого в результатів ДТП, автомобіля «CHERY TIGGO 2», р.н. НОМЕР_3 , проведення зазначеного дослідження було доручено експерту ТОВ «КГ «Аналітик-Капітал» Фесенко Вадиму Васильовичу. 15 листопада 2023 року був складений Акт автотоварознавчого дослідження спеціаліста №29ф/23 за висновком якого встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки CHERY, модель TIGGO 2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску -2018, колір чорний, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_5 , тип ТЗ-загальний легковий універсал, на момент проведення дослідження становить: 98297,00 грн. (дев`яносто вісім тисяч двісті дев`яносто сім грн.).

Крім того, зазначеним Висновком експерта встановлено, що величина втрати товарної вартості вказаного автомобіля на момент проведення дослідження становить: 11083,00 грн. (одинадцять тисяч вісімдесят три грн.)

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 липня 2023 року по справі №490/5616/23, третю особу - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 850,00 грн.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Пунктом 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV передбачено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Вказана норма кореспондується зі частиною другою статті 999 ЦК України, якою встановлено, що до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

У спорах пов`язаних із відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону № 1961-IV є спеціальними, а цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

За вимогами статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди).

Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов`язанні ним є страховик).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, ? МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Разом із тим, згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

У справі № 569/13697/15-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (постанова від 21 березня 2018 року), залишаючи без змін рішення апеляційного суду, звернув увагу, що позивач підписав заяву про виплату страхового відшкодування і погодився із розміром та способом здійснення страхового відшкодування, який був визначений на той час страховиком відповідно до положень пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV. Однак суд першої інстанції, стягуючи зі страховика на користь позивача різницю між страховою виплатою та розміром шкоди, з огляду на наявність заяви про страхове відшкодування із погодженим сторонами розміром страхового відшкодування, дійшов необґрунтованого висновку про покладення на страховика обов`язку такої виплати.

Також у справі №333/2096/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду (постанова від 10 червня 2020 року), скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення зі страховика майнової шкоди, виходив із того, що страховик та потерпілий дійшли згоди про розмір страхового відшкодування, що підтверджено відповідною заявою позивача.

У розглядуваній справі судом встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику позивачці справі , автомобілю Черрі, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 11.06.2023 року з вини третьох особи ОСОБА_2 , та яка складається з вартості відновлювального ремонту автомобіля становить 98 297, 44 грн, що підтвердується актом виконаних робіт від 15.11.2023 року та Актом товарознавчого дослідження спеціаліста від 15.11.2023 року. Вказана обставина сторонами у справі не оспорюється.

Згідно платіжного доручення № 841188 від 17.11.2024 року власнику автом випалена позивачем сума страхового відшкодування згідно Страхового Акту № АРХ3046525 від 16.11.2021 року у розмірі 34056,60 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля MAN TGX 18500, ержавний номерний знак НОМЕР_6 , тапричеп MEGA MNL/C/NL3-031, державний номерний знак НОМЕР_7 була застрахована ПрАТ «УПСК » та договором визначено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, в сумі 130 000 грн.

12.07.2023 року між ОСОБА_1 , як власником пошкодженого атвомобіля черрі та страховиком винуватця ДТП ПрАТ «УПСК» укладеного угоду про розмір і спосіб здійснення страхового відшкодування , відповідно до якої сторони погодили, що розмір страхового відшкодування за шкоду, пов`язану з з пошкодженням внаслідок ДТП власнику автомобіля "Chery Tiggo", реєстраційний номер НОМЕР_3 , складає82 597,16 грн.- цей розмір є загальним, остаточним та таким, що не підлягає оскарженню та зміні.

Сторонами не заперечується, що прАТ «УПСК» здійснило виплату страхового відшкодування за вказаною угодою.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов`язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов`язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об`єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України "Про страхування").

Згідно з підпунктом 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Абзацом 18 статті 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Разом з цим, спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується лімітом відповідальності, встановленим в полісі (пункт 22.1 статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (статті 9, 12 Закону). Крім того, страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу (пункти 32.4, 32.7 статті 32 Закону).

Таким чином, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Так, відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Проте, з наявних в матеріалах справи документів судом не встановлено наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу Черрі, д/н НОМЕР_9 , адже вищевказаним Актом автотоварознавчого дослідження не встановлено при визначенні розміру матеріального збитку у відповідності до приписів п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів коефіцієнта зносу ТЗ .

Як викладено у висновках Верховного Суду у постанові від 13.12.2023 року у справі № 759/280790/24, Верховний Суд звертає увагу, що для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20). Крім того, для приватного права притаманна диспозитивність, яка проявляється, зокрема і в тому, що особа, з урахуванням принципу свободи правочину, сама вирішує вчиняти чи не вчиняти певний правочин.

Доктрина заборони суперечливої поведінки, базується зокрема на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 зазначав, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Так, прийнявши виплату страхового відшкодування від страховика винної особи і не пред`являючи жодних вимог щодо недостатності страхової виплати , хоча очевидним є те, що ця сума не перевищує ліміту страхової відповідальності за полісом обов`язкового страхування, позивач діючи добровільно, на власний розсуд погодився із розміром страхового відшкодування ПрАТ «УПСК» в сумі 82597,16 грн та правовими наслідками такої виплати, а заявлена в подальшому вимога до винуватця ДТП, а не до страхової компанії суперечить засадам розумності та диспозитивності.

Враховуючи вищенаведені висновки суду, які грунтуються на аналізі матеріалів справи та діючих норм законодавства , суд приходить до всиновку про часткове задволення позову, а саме щодо стягнення з відповідача на користь позивача 11 083 грн , яка становить суму величини втрати товарної вартості автомобіля.

Так, норми ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір відшкодування страховиком шкоди (збитків), завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); шкодою, заподіяною майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду (пункт 32.4 статті 32); шкодою, пов`язаною із втратою товарної вартості транспортного засобу (пункт 32.7 статті 32); сумою франшизи, розрахованою за правилами пункту 12.1 статті 12.

За змістом ст. 29, п. 32.7 ст. 32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а страховик не відшкодовує шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.

Крім того, при вирішення справи судом врахована правова позиція, викладена у постанові Верховного суду України від 04.06.2014 року за №6-49цс14, щодо перегляду судових рішень з підстав неоднакового застосування судами законодавства щодо стягнення шкоди, пов"язаної з втратою товарної вартості транспортного засобу.

У вказаній постанови зроблено висновок про те, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Отже, за змістом наведених положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Представник відповідача не надав суду доказів на спростування наведеного висновку, не заявляв клопотань про проведення судової експертизи, а отже несе ризики настання для них негативних наслідків нереалізації процесуальних прав.

Таким чином, з метою відшкодування позивачу в повному обсязі збитків, яких вона зазнала у зв`язку з пошкодженням автомобіля, з відповідача підлягає стягненню сума втрати товарної вартості транспортного засобу, що складає - 11 083 ,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди варто вказати, що відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч. 4 ст. 23 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

При визначені розміру моральної шкоди, суд враховує, що майно позивача ушкоджено внаслідок ДТП та те, що внаслідок ушкодження майна та самого факту ДТП, під час якого вона особито була присутня в пошкодженому автомобілі, позивач перенесла сильні душевні страждання, викликані дискомфортом у вигляді емоційного стресу і не можливістю певний час використовувати свою власність за її прямим призначенням, а тому, позовні вимоги про стягнення моральної шкодиз урахуванням вимог розмуності та справедливості підлягають частковому задоволенню у розмірі 10 000,00 грн.

Розподіляючи судові витрати суд керується наступним.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

П. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В той же час, ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З метою отримання професійної юридичної допомоги, ОСОБА_1 уклала з адвокатом Царик Р.М.. договір про надання правової допомоги №18/30, обсяг наданої правової допомоги та оплата юридичних послуг підтверджується наданими представником позиваач доказами.

Представник відповідача не надав суду жодних заперечень, що вказаний розмір судових витрат є необґрунтованим, непропорційним ціні позову, надмірним.

За умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Беручи до уваги вимоги ч.ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення даного позову, дотримуючись принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає за обгрутоване сьягнути на корсить позивача розмір витрат на правничу допомогу, пропорційно до задволених позовних вимог у розмірі 10 000,00 грн.

Також з відповідача підлягають стягненню витрати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру МВС у розмірі 54,82 грн.,

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, підлягає стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог , у розмірі 436 грн 66 коп.

Керуючись ст. ст. 18, 79-81, 141, 259, 263-265, 273, 352 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Приватне підприємство "Шанс", третя особа - ОСОБА_2 ,Приватне акціонернетовариство "Українськапожежно-страховакомпанія" про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Шанс» ( ЄДРПОУ 32177427 , юридична адреса: Кіровоградська область, Кропивницький район, село Вільне, вул. Центральна буд. 36 кв. 10) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_10 ) матеріальну шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки у розмірі 11083,00 грн. (одинадцять тисяч вісімдесят три грн.) величини втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля та 10 000 грн компенсації моральної шкоди.

В задоволенні позовних вимог про стягнення різниці між відновлювальним ремонтом та розміром матеріальної шкоди у розмірі 15700,28 грн. - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Шанс» ( ЄДРПОУ 32177427) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_10 ) судовий збір у розмірі 436, 66 грн., витрати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру МВС у розмірі 54,82 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене та підписане 20.12.2024.

СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО