Ухвала

від 22.11.2024 по справі 522/20277/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/20277/24

Провадження по справі № 1-кп/522/3459/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

22 листопада 2024 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши під час підготовчоного судового засідання на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №12024162510001245 від 28.08.2024, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноярськ РФ, громадянин України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-24.02.2021 Приморским районом судом м. Одеси за ч. 3 ст. 185 КК України - позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць.

-01.06.2021 Приморским районом судом м. Одеси за ч. 3 ст. 185 КК України - позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці. Звільнений 13.03.2024 по відбуттю покарання,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді Приморського районного суду м.Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024162510001245 від 28.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України, після отримання обвинувального акту не пізніше п`яти днів з дня його надходження, суддя призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Згідно ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Відповідо до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Позиція учасників судового провадження.

Прокурор в судовому засіданні просила суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду та заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 оскільки є ризики, передбачені у п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування продовження строку дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 ,. покладається те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, або вчинити інші кримінальні правопорушення.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, оскільки ризики, вказані в клопотанні прокурора не доведені, а тому просили застосувати більш м`який запобіжний захід. Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_3 скаржиться на стан здоров`я. Щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду не заперечували.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для призначення обвинувального акту до судового розгляду та задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою.

Мотиви суду.

Обвинувальний акт підсудний Приморському районному суду м. Одеси.

Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.

Під час підготовчого судового засідання клопотань про здійснення виклику певних осіб, які братимуть участь у судовому розгляді не надійшло.

Підстав для повернення обвинувального акту прокурору для продовження досудового розслідування упорядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України, закриття кримінального провадження у порядку, передбаченому ст. 284 КПК України, немає. Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.

Після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Відповідно до ст.2 вказаного Кодексу, завданнями кримінального провадження, наряду, із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також те, щоб до кожного учасника кримінального провадження застосовувалась лише належна правова процедура.

Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_3 так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжкого, карається позбавленням волі до 8 років, обвинувачений раніше судимий, не одружений, офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність в останнього міцних соціальних зв`язків.

На думку суду, наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і що необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .

Метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого у вказаному кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину. Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі 8 років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення ризику переховування від суду. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому суд, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_3 у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ, та наявність документів для виїзду закордон.

Отже, оцінюючи можливість обвинуваченому переховуватися від суду, суд вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Окрім цього, докази у кримінальному провадженні не досліджені судом, свідки та потерпілий в рамках вказаного кримінального провадження ще не допитані, існує вірогідність, що обвинувачений з метою зміни показань цими особами, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчиняти тиск на свідків та потерпілого.

Також великим є ризик вчинення нових кримінальних правопорушень, оскільки обвинувачений є раніше судимою особою.

Тому з метою нівелювання зазначених ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, продовження строку дії запобіжного заходу до обвинуваченого вбачається обґрунтованим.

Застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).

Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину, який карається позбавленням волі на строк до 8 років, враховуючи майновий стан обвинуваченого, а також враховуючи особу обвинуваченого, який раніше судимий, не працевлаштований, не одружений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, вважаю за доцільне визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, у мінімальному розмірі інкримінованої обвинуваченому статті, тобто - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених КПК України.

Здіно ЗУ «Про Державний Бюджет 2024 року» 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень, а тому саме з цього розрахунку буде визначена сума застави.

Таким чином,на підставінаданих матеріалів,оцінюючи всівстановлені підчас розглядуобвинувального актуобставини,враховуючи особуобвинуваченого,обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинувального акту до судового розгляду та задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у мінімальному розмірі для інкримінованої статті.

Окрім цього, суд вважає за доцільне витребувати з адміністрації ДУ «Одеський слідчий ізолятор» документи щодо стану здоровя обвинуваченого ОСОБА_3 , а також надати відповідну медичну допомогу, через наявність в нього скарг на стан його здоров`я.

Керуючись ст. ст. 132, 176 - 178, 183, 291, 314-315, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, призначити до судового розгляду на 27.11.2024 року об 11 год. 30 хв. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси у залі судових засідань № 131, за участю прокурора, адвоката та обвинуваченого.

В частині призначення обвинувального акту до судового розгляду ухвала оскарженню не підлягає.

Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 20.01.2025 року включно.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кп/522/3459/24.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до суду в розумні строки;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії запобіжного заходу становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 22.11.2024 року.

Витребувати з адміністрації ДУ «Одеський слідчий ізолятор» документи щодо стану здоровя обвинуваченого ОСОБА_3 , а також надати відповідну медичну допомогу, через наявність в нього скарг на стан його здоров`я.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали суду складено та проголошено 22.11.2024 року о 15:45 годині в залі суду №131.

Головуючий суддя: ОСОБА_7