Ухвала

від 20.12.2024 по справі 522/15342/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/15342/24

Провадження № 2/522/7051/24

У Х В А Л А

20 грудня 2024 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеського національного університету імені І.І. Мечникова про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

На адресуПриморського районногосуду м.Одеси надійшлиматеріали цивільноїсправи запозовною заявою ОСОБА_1 до Одеського національного університету імені І.І. Мечникова про незаконність наказу ректора про об`єднання музеїв, повернення музеїв до структури біологічного та геолого-географічного факультетів з відновленням колишніх посад штатного розкладу зоологічного музею біологічного факультету і других музеїв, про незаконність наказу ректора про скорочення посади завідувача зоологічного музею.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.10.2024 позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху, надано строк на усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки мали бути усунуті наступним способом:

- чіткого викладення у позовній заяві конкретних позовних вимог із чітким зазначенням способу захисту права (зазначенням конкретних юридичних або фізичних осіб, штатних посад тощо) та зазначення підстав кожної позовної вимоги;

- подання суду всіх доказів, наявних у позивача, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- зазначення у позовній заяві відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача; відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін; відомостей про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- сплати судового збору за три вимоги немайнового характеру у розмірі 3633,60 гривень (1211,20 гривень за кожну) та на дотримання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України надання до суду документів, що підтверджують таку сплату, або надання суду документів, які свідчать про звільнення позивача від сплати судового збору.

09.12.2024 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, у якій наведено обгрунтування позовних вимог, зазначено відомості про РНОКПП позивача, ідентифікаційний код відповідача, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. До заяви додана квитанція про оплату судового збору у розмірі 3633,60 гривень.

Також у прохальній частині заяви про усунення недоліків позовної заяви позивач просить поновити його на посаді завідувача зоологічним музеєм в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова з 01.11.2024; стягнути з Одеського національного університету імені І.І. Мечникова на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.11.2024 до дня поновлення на роботі.

Тобто у заяві про усунення недоліків позовної заяви викладені інші позовні вимоги, ніж викладені у первісно поданій позовній заяві.

При цьому із тексту заяви про усунення недоліків позовної заяви не зрозуміло, чи позивач підтримує первісно заявлені позовні вимоги і заявою про усунення недоліків змінює предмет позову шляхом доповнення позовних вимог новими вимогами, чи позивач замінює первісно заявлені позовні вимоги на нові.

Зазначена невизначеність перешкоджає суду визначити чи усунуто позивачем недоліки позовної заяви, а також визначитись за правилами спрощеного чи загального позовного провадження розглядати справу.

Згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Саме позивачу належить диспозитивне право визначати у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права, а суд, в свою чергу, має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

При цьому, від якості позовних матеріалів, чіткості викладення змісту вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З метою недопущення надмірного формалізму та обмеження доступу до правосуддя, враховуючи, що у заяві про усунення недоліків заявлені інші позовні вимоги, ніж заявлялись у первісно поданому позові, однак не зазначено чи позивач підтримує первісно заявлені позовні вимоги і заявою про усунення недоліків доповнює позовні вимог новими, чи подавши заяву про усунення недоліків позивач заявляє нові позовні вимог замість первісно пред`явлених, з огляду на те, на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі суд позбавлений можливості з`ясувати у позивача його думку та пояснення щодо обсягу заявлених ним вимог, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк на усунення недоліків та роз`яснити, що позивач має надати до суду позовну заяву із чітко викладеними у позовній заяві всіма позовними вимогами, які заявляє позивач (зазначенням який повний обсяг позовних вимог підтримує позивач і чи підтримуються ним первісно заявлені вимоги чи тільки вимоги, зазначені у заяві про усунення недоліків позовної заяви) із чітким зазначенням способу захисту права (зазначенням конкретних юридичних або фізичних осіб, штатних посад тощо).

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12-13, 84, 175, 177, 185, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви та встановити позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Юлія ЧОРНУХА