Рішення

від 23.12.2024 по справі 650/5076/24

ВЕЛИКООЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/5076/24

провадження № 2/650/1836/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

23 грудня 2024 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі головуючого Сікора О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Марткет" треті особи: Остапенко Євген Михайлович (приватний нотаріус), Високопільський відділ державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 07.05.2021 року, реєстраційний номер 32533, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінпром маркет» (код ЄДРПОУ 43311346) суми заборгованості у розмірі 30741,43 грн.

Позовна заява мотивована тим, що нотаріусом вчинено вищевказаний виконавчий напис згідно з яким з позивача стягнуто вказану суму заборгованості.

Позивач вважає виконавчий напис незаконним з таких підстав: до позивача з приводу заборгованості ніхто не звертався, про наявність виконавчого напису та заборгованості позивачу стало відомо вже з відкритого виконавчого провадження; на момент вчинення виконавчого напису законних підстав для цього не існувало, оскільки позивач вказує про наявність спору, на спростування чого нотаріусу не були надані відповідні документи, тому нотаріус не мав права вчиняти оспорюваний напис, нотаріусом було порушено вимоги статей 87-91 Закону України «Про нотаріат», щодо безспірності заборгованості, оспорюваний виконавчий напис вчинений на підставі статей 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, який визнано незаконним та нечинним, а отже і сам оспорюваний виконавчий напис було вчинено незаконно, що підтверджується чисельною судовою практикою.

Тому положення вказаного пункту не підлягали застосуванню при вчиненні нотаріального напису приватним нотаріусом.

Відзив на позов та пояснення від третьої сторони до суду подані не були.

Позивач надав згоду на ухвалення заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином сповіщеним про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав, зустрічний позов до суду не пред`явив. Враховуючи думку позивача, який не заперечив, щодо заочного розгляду справи, суд вважає за доцільне провести заочний розгляд справи.

За таких обставин, суд вважає можливим постановити рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягаєзадоволенню з наступних підстав.

Спірний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінпром маркет» (код ЄДРПОУ 43311346) суми заборгованості у розмірі 30741,43 грн.

У вказаному виконавчому написі приватний нотаріус вказав про те, що його було вчинено на підставі статей 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Наведені докази суд визнає належними та допустимими, адже вони отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечувались сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Зміст позовних вимог, підстави позову та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли цивільні правовідносини з приводу виконання кредитного договору шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, які врегульовані положеннями статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII (далі Закону), статей 15, 16, 207, 261, 526, 610, 1054 ЦК України, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік), Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі Порядок).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами першою та другою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Пунктами 1.1., 1.2. Порядку встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2.2. Порядку визначено, що у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Згідно з пунктами 3.1. 3.5. Порядку визначено, що: нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Статтею 87 Закону встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 88 Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» встановлено, що для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів, надаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника, із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Натомість, вказаний пункт, яким було доповнено Перелік, шляхом внесення змін до нього, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 26 листопада 2014 року № 662, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року № 826/20084/14 було визнано незаконним та не чинним, про що мається відповідний запис у преамбулі Переліку.

Таким чином, зважаючи на набрання чинності постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року № 826/20084/14 з моменту її проголошення, та залишення її без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, Переліком з 22 лютого 2017 року не передбачено переліку документів, за якими стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Зважаючи на обов`язок нотаріуса у відповідності до частини другої статті 87 Закону при вчиненні виконавчого напису, вирішуючи питання про стягнення заборгованості в безспірному порядку, керуватися виключно переліком документів, що встановлений Кабінетом Міністрів України, слід ствердити, що вчинення виконавчого напису за відсутності такого переліку є незаконним.

За умови відсутності у нотаріуса права вчиняти вказаний виконавчий напис із зазначених підстав не підлягають аналізу доводи позивача щодо ненадання відповідачем документів, що підтверджують безспірність заборгованості, адже нотаріус позбавлений був підстав проводити відповідну перевірку у відповідності до частини першої статті 88 Закону.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги пред`явлені до відповідача та визнати спірний виконавчий напис нотаріуса такими, що не підлягає виконанню повністю з тих підстав, що його вчинено нотаріусом, який не мав на це права.

У відповідності до статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позов задоволено повністю, судові витрати у вигляді судового збору та витрат на правничу допомогу сплачених та підтверджених у встановленому законом порядку, суд покладає на відповідача, а відтак вони підлягають відшкодуванню останнім.

Керуючись статтями 12, 13, 141, 200, 209, 259, 263 265, 279, 280 289 ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Марткет" треті особи: Остапенко Євген Михайлович (приватний нотаріус), Високопільський відділ державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 07.05.2021 року, реєстраційний номер 32533, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінпром маркет» (код ЄДРПОУ 43311346) суми заборгованості у розмірі 30741,43 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Марткет" (ЄДРПОУ 43311346) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з судового збору в сумі 1211,20 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Суддя: