Ухвала

від 19.12.2024 по справі 517/1450/24

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/1450/24

Провадження № 2-о/517/30/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 рокусмт. Захарівка

Фрунзівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Гончар І.В., при секретарі Заболотній Л.В.,

за участю заявника - ОСОБА_1 , представника зацікавленої особи 2 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ОСОБА_3 , Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Фрунзівського районного суду Одеської області перебуває вищевказана справа.

Ухвалою суду від 31.10.2024 року по даній справі було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

Свої заявлені вимоги обгрунтовує тим, що вона є матір`ю неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а його батьком є ОСОБА_5 .. Оскільки вони не перебували у офіційному шлюбі з батьком сина, то відомості про батька записані за вказівкою матері.

За життя ОСОБА_5 перебував у шлюбі з ОСОБА_3 і від цього шлюбу у них народився син - ОСОБА_6 .

З 2017 року між нею та ОСОБА_5 були стосунки та від цих стосунків народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

За життя ОСОБА_5 проживав разом із нею та сином ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , він турбувався про сина, забезпечував всім необхідним.

З початком повномаштабного вторгнення росії в Україну ОСОБА_5 , як колишній військовослужбовець та учасник АТО в числі перших вступив до ЗСУ.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 загинув під час авіа удару по казармах військовослужбовців у м. Миколаїв. Ідентифікацію тіла після розбору завалів здійснювала його сестра за певними зовнішніми ознаками, тому питання ДНК-експертизи не ставилось.

Станом на теперішній час позивачка сама виховує сина.

Оскільки батько сина - ОСОБА_4 помер, то він має право на отримання пенсії по втраті годувальника. З таким зверненням вона звернулася до УПФУ, але їй пояснили, що підстав для подачі такої заяви у неї не має, так як померлий повиненн бути вказаний батьком дитини у свідоцтві про народження, тому вона змушена звернутися до суду з відповідною заявою.

В судовому засіданні заявниця свої заявлені вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник зацікавленої особи ОСОБА_3 надав до суду пояснення на заяву ОСОБА_1 , в якій вказав, що дана заява не може розглядатися в порядку окремого провадженн, оскільки в даному випадку існує спір про право, так як встановлення факту батьківства заявниці необхідно для призначення пенсії по втраті годувальника. Також, зазначив що до участі у справі не залучена мати померлого - ОСОБА_8 , яка також отримує пенсію по втраті годувальника.

Представник ГУПФУ в Одеській області в судове засідання не з`явився надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник Великомихайлівського ДРАЦС у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з`явився, надав до суду на виконання ухвали від 31.10.2024 року копію актового запису про народження ОСОБА_4 № 53 від 16.04.2019 р., про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши подані матеріали, суд приходить до наступних висновків. Частиною 1 статті 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64 Конституції України). Згідно рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп/1997 у справі за конституційним зверненням громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України визначено, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене. Згідно ч. 7 ст. 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. Водночас, відповідно ч. 6 ст. 294 ЦПК України визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту без розгляду, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і роз`яснює заінтересованим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах. Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства. Як вбачається з матеріалів справи та пояснень заявника, встановлення юридичного факту їй необхідно для отримання пенсії по втраті годувальника, так як батько її сина загинув під час несення військової служби в ЗСУ. Водночас, відповідно п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби. Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Слід звернути увагу, що у поясненнях представника зацікавленої особи ОСОБА_3 зазначено, що її син - ОСОБА_6 , 2014 р.н., який народився в офіційному шлюбі, отримує пенсію по втраті годувальника (батька ОСОБА_5 ) і задоволення заяви про встановлення батьківства щодо ОСОБА_4 призведе до зменшення такої пенсії. Також, зазначено що до участі у справі не залучена мати померлого - ОСОБА_8 , яка також отримує пенсію по втраті годувальника. Таким чином, суд вбачає наявність підстав для залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, оскільки встановлення факту батьківства пов`язується із наступним вирішенням спору про право, а тому такий спір має вирішуватися в порядку позовного, а не окремого провадження. Подібні висновки у аналогічних справах про встановлення факту викладені у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 759/1894/23, провадження № 61-14701св23, від 01 травня 2024 року у справі № 758/3298/23, провадження № 61-1305св24, від 13 червня 2024 року у справі № 357/10078/22, провадження № 61-15033св23. Таким чином, заявнику слід звернутися до належного суду в порядку позовного провадження згідно норм ЦПК України. Керуючись ст. ст. 10, 13, 260, 261, 293, 294, 315, 354, ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ОСОБА_3 , Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження - залишити без розгляду. Роз`яснити заявниці, що вона має право подати позов на загальних підставах. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Повний текст ухвали виготовлено 23 грудня 2024 року.

Суддя: Ірина ГОНЧАР