Рішення

від 23.12.2024 по справі 120/6911/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 грудня 2024 р. Справа № 120/6911/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Козятинської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Козятинської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не може реалізувати свої права, оскільки виявлено дублювання адрес існуючих об`єктів нерухомості по АДРЕСА_1 , один з яких належить позивачу на праві власності. При цьому, відповідно до пункту 52 Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 №690 (далі - Порядок №690), у разі виявлення дублювання номерів об`єктів нерухомого майна, один чи більше з яких не є об`єктами державної чи комунальної власності та не підпадають під випадки, зазначені у пункті 50 цього Порядку, зміна, коригування адреси здійснюються на підставі рішення суду.

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником будинку з господарськими будівлями загальною площею 48,0 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

28.11.2022 позивач через свого адвоката звернувся до відповідача з заявою, в якій просив присвоїти його домоволодінню окрему адресу у зв`язку з дублюванням адреси.

Листом від 2312.2022 №168 відповідач відмовив у впорядкуванні нумерації домоволодінь на підставі вимог Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 №690. Відповідно до пункту 53 Порядку №690 у разі виявлення дублювання номерів окремих частин об`єкта упорядкування нумерації окремих частин об`єкта може здійснюватися виключно за рішенням суду (крім випадку, визначеного абзацом другим пункту 52 цього Порядку).

Позивач, вважаючи порушеними свої права, звернувся з позовом до суду.

При вирішенні спору, суд керується наступним.

Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення).

Згідно частини 1 статті 5 Закону № 280/97-ВР система місцевого самоврядування включає, зокрема, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

Водночас, як встановлено частиною 1 статті 11 Закону № 280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно частини 3 статті 24 Закону №280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради (частина 1 статті 52 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно підпункту 10 пункту "б" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать облік відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Так, згідно підпункту 6) пункту б) частини 1 статті 31 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування.

На підставі пунктів 1-1, 2 статті 37 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: прийняття рішень про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об`єктів нерухомого майна у випадках та порядку, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності"; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" адресою об`єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

Порядок присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов`язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Адреса не присвоюється: 1) тимчасовим спорудам; 2) будівлям та спорудам, що є приналежністю відповідної будівлі або споруди або їх складовою частиною; 3) іншим об`єктам нерухомого майна, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна (далі - Порядок присвоєння адрес).

Порядок присвоєння адрес, визначений цим Законом, не поширюється на земельні ділянки.

Приписами частини 4 статті 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що реквізитами адреси є: 1) назва держави (Україна); 2) назва адміністративно-територіальної автономії у складі України - для об`єктів, розташованих на території Автономної Республіки Крим; 3) назва області (крім Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя); 4) назва району - для населених пунктів районного підпорядкування; 5) назва населеного пункту, а для об`єктів, розташованих за його межами, - назва найближчого населеного пункту (об`єднаної територіальної громади), розташованого у межах відповідного району (об`єднаної територіальної громади); 6) назва гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об`єкта (за наявності); 7) назва вулиці, площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо (далі - вулиця) (за наявності); 8) номер об`єкта (будинку, будівлі, споруди); 9) номер корпусу - для об`єктів, які складаються з декількох корпусів; 10) номер квартири, гаражного боксу, машиномісця, іншого житлового та нежитлового приміщення, яке є самостійним об`єктом нерухомого майна (за наявності).

Згідно з частиною 5 статті 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється, зокрема, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до частини 11 статті 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підставами для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта є: 1) зміни в адміністративно-територіальному устрої (у тому числі зміна назви області, району, населеного пункту); 2) зміна назви вулиці, її об`єднання та поділ; 3) зміна назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об`єкта; 4) об`єднання, поділ закінчених будівництвом об`єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об`єкта (з урахуванням вимог пункту 2 частини третьої цієї статті); 5) упорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна у визначених цим Законом випадках та в інших випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес.

Процедуру присвоєння, зміни, коригування адрес об`єктів будівництва, будинків, будівель, споруд, окремих частин об`єкта, які є самостійними об`єктами права на нерухоме майно (квартир, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень) визначено Порядком присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 07.07.2021 року №690 (далі Порядок №690 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до пункту 50 Порядку №690 упорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна здійснюється: у випадку виявлення невідповідності адреси фактичному розташуванню об`єкта; у випадку виявлення дублювання адрес існуючих об`єктів державної або комунальної власності; у випадку подвоєння адрес внаслідок об`єднання населених пунктів; у випадках, визначених пунктами 9, 10 та 41 цього Порядку, у випадках, встановлених законодавством та цим Порядком.

Упорядкування нумерації будинків здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності (пункт 50 Порядку №690).

У разі виявлення дублювання номерів об`єктів нерухомого майна, один чи більше з яких не є об`єктами державної чи комунальної власності та не підпадають під випадки, зазначені у пункті 50 цього Порядку, зміна, коригування адреси здійснюються на підставі рішення суду. У разі коли всі окремі частини об`єкта з однаковими адресами є комунальною або державною власністю та належать одному власнику, їх адреси можуть бути змінені в порядку, визначеному пунктом 53 цього Порядку, або в порядку, передбаченому у зв`язку із зміною, коригуванням адреси (пункт 52 Порядку №690).

Упорядкування нумерації окремих частин об`єкта здійснюється органом з присвоєння адреси за поданням органу, якому належить право власності або оперативного управління зазначеним об`єктом. У разі виявлення дублювання номерів окремих частин об`єкта упорядкування нумерації окремих частин об`єкта може здійснюватися виключно за рішенням суду (крім випадку, визначеного абзацом другим пункту 52 цього Порядку). Упорядкування нумерації окремих частин об`єкта здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності (пункт 53 Порядку №690).

Матеріалами справи підтверджується, що домоволодіння по АДРЕСА_1 , належить позивачу на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого 06.12.2018 приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу Вінницької області Безбахом Ю.А. та зареєстрованого в реєстрі за №1164.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 2602376105120 на будинок по АДРЕСА_1 , Хмільницький р-н зареєстровано право власності за ОСОБА_2 .

Відповідно до листа Козятинської міської ради від 02.05.2022 №29 житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , який належав на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , що зареєстрований за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється одним та ним ж будинком.

Таким чином, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано права власності на будинок АДРЕСА_2 , що фактично належить позивачу та будинок під номером 9, що фактично належить ОСОБА_2 , при тому, що такі об`єкти є окремими домоволодіннями.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що по зазначених вище об`єктах нерухомого майна, має місце дублювання адреси об`єктів нерухомого майна.

Суд враховує, що позивач не може реалізувати свої права щодо нерухомого майна, оскільки виявлено дублювання адрес існуючих об`єктів нерухомості. У той же час відповідач самостійно не вправі змінити нумерацію будинків, які не є об`єктом державної чи комунальної власності, тому коригування адреси можливе на підставі рішення суду.

Таким чином, суд констатує, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надаючи позивачу листом відповідь про те, що зміна адреси будинку можлива лише на підставі рішення суду, не допустив жодної протиправної бездіяльності та не вчинив протиправних дій.

При обранні способу захисту порушеного права, суд також враховує, що у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з підстав, викладених у його мотивувальній частині.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для частково задоволення заявлених вимог.

Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 1073,60 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Козятинську міську раду упорядкувати нумерацію об`єктів нерухомого майна у зв`язку із дублюванням адрес існуючих об`єктів, шляхом зміни (коригування) поштової адреси будинку з господарськими будівлями та спорудами з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №1712988405214, який належить на праві власності ОСОБА_1 , присвоївши житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами адресу: " АДРЕСА_1 " .

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Козятинської міської ради сплачений судовий збір в сумі 1073,60грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ід. номер НОМЕР_1 )

Відповідач: Козятинська міська рада Вінницької області (22100, м. Козятин, вул. Героїв Майдану, 24, код ЄДРПОУ 23063121)

СуддяКомар Павло Анатолійович