Рішення

від 23.12.2024 по справі 120/3216/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 грудня 2024 р. Справа № 120/3216/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця до: головного управління ДПС у Вінницькій області про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця до головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.07.2019 відповідачем було проведено камеральну перевірку щодо порушення правил сплати угодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ відповідно до податкового повідомлення - рішення (форми "Н") від 28.12.2018 №0177015005, за результатами якої встановлено несвоєчасну його сплату. На підставі виявлених порушень були направлені податкові повідомлення - рішення від 05.08.2019 №0103755005, яким застосовано штраф у розмірі 17256, 60 грн та №0103755005, яким застосовано штраф у розмірі 884,00 грн.

27.01.2020 повторно проведено камеральну перевірку щодо порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість відповідно до ппр від 28.12.2018 №0177015005, за результатами якої встановлені порушення п. 57.3 ст. 57 ПК України. Винесено ппр від 20.02.2020 №0019685004 про застосування штрафу у розмірі 43284, 80 грн.

В подальшому, податкове повідомлення - рішення від 28.12.2018 №0177015005 на суму 2 112 535,04 грн. було оскаржено до Державної податкової служби України та листом від 01.12.2020 №15820/10/02-32-04-11 повідомлено, що податкове повідомлення - рішення від 28.12.2018 №0177015005 відкликано на підставі пп.60.1.3 п.60.1 ст. 60 ПК України.

На переконання позивача, відповідачем в супереч вимогам чинного законодавства не виключено усіх сум штрафних санкцій, нарахованих на суму скасованого зобов`язання за період, що передував рішенню про відкликання податкового повідомлення - рішення від 28.12.2018 №0177015005 та не внесені відповідні зміни даних у картці особового рахунку позивача за період з 28.12.2018 по 01.12.2020.

Відповідач до суду подав відзив на позовну заяву у якому просить суд у задоволенні позову відмовити. Звернув увагу суду на троках звернення до суду, вважає, що позивачем порушено 6-ти місячний строк звернення до суду із даним позовом.

Також представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду з посиланням на пропуск строку звернення до суду.

Представник позивача скористався своїм правом та подав до суду відповідь на відзив відповідно до якої просить позов задовольнити у повному обсязі. Зазначив, що в супереч вимогам чинного законодавства, відповідачем не виключено всіх сум штрафних санкцій, нарахованих на суму скасованого зобов`язання за ппр від 28.12.2018 №0177015005 та не внесені відповідні зміни даних у картці особового рахунку позивача за період з 28.12.2018 по 01.12.2020, що призвело до негативних наслідків для позивача.

Окрема зазначив, що про не скасування та не внесення коригування у картку платника податку за оскаржуваними ППР, позивачу стало відомо лише з рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.02.2022, тому позивач вважає, що процесуальні строки звернення до суду не пропущені.

Інших заяв по суті до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Актом про результати камеральної перевірки граничних термінів реєстрації податкових/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.12.2018 №38828/02-32-50-05/08320218 встановлено, що КЕВ м. Вінниця порушено термін реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строків визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України.

За наслідками проведеної перевірки та на підставі Акту винесено податкове повідомлення - рішення від 28.12.2018 №0177015005, яким застосовано штрафні санкції на загальну суму 2 112 535, 04 грн.

11.07.2019 відповідачем було проведено камеральну перевірку щодо порушення правил сплати угодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ відповідно до податкового повідомлення - рішення (форми "Н") від 28.12.2018 №0177015005, за результатами якої встановлено несвоєчасну його сплату. На підставі виявлених порушень були винесені податкові повідомлення - рішення від 05.08.2019 №0103755005, яким застосовано штраф у розмірі 17256, 60 грн та №0103755005, яким застосовано штраф у розмірі 884,00 грн.

27.01.2020 повторно проведено камеральну перевірку щодо порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість відповідно до ппр від 28.12.2018 №0177015005, за результатами якої встановлені порушення п. 57.3 ст. 57 ПК України. Винесено ппр від 20.02.2020 №0019685004 про застосування штрафу у розмірі 43284, 80 грн.

В подальшому, податкове повідомлення - рішення від 28.12.2018 №0177015005 на суму 2 112 535,04 грн. було оскаржено до Державної податкової служби України.

Листом ГУ ДПС у Вінницькій області від 01.12.2020 №15820/10/02-32-04-11 повідомлено, що податкове повідомлення - рішення від 28.12.2018 №0177015005 відкликано на підставі пп.60.1.3 п.60.1 ст. 60 ПК України з дня надходження до платника податків податкового повідомлення - рішення від 01.12.2020 №0022420411, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання.

Податковим повідомленням - рішенням від 01.12.2020 №0022420411 на підставі акту перевірки №238828/02-32-50-05/08320218 від 07.12.2018 за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації відповідних ПН та /або РК до таких ПН в ЄРПН, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 10200 грн.

В подальшому, контролюючим органом проведено камеральну перевірку та встановлено порушення, передбачені п. 57.1 ст. 57, п. 203.1 ст. 203 ПК України, а саме несвоєчасна сплата КЕВ м. Вінниця узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період з лютого по серпень 2020 року, що відображено в акті від 29.07.2022 №4518/18-05/832018.

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення - рішення №0055810406 від 11.09.2022 , яким застосовано штраф в розмірі 111378, 64 грн.

КЕВ м. Вінниця, непогоджуючись із ППР №0055810406 від 11.09.2022, оскаржено його до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.02.2023 у справі №120/8318/22 у задоволенні позову відмовлено. Так, в ході судового розгляду справи, судом встановлено, що відповідно до інтегрованої картки платника КЕВ м. Вінниці, станом на 30.03.2020 за позивачем обліковувалась заборгованість з ПДВ у розмір 123791,28 грн., яка виникла в результаті нарахування штрафних санкцій податковими повідомленнями-рішеннями від 05.08.2019 №0103765005, від 05.08.2019 №0103765005 та від 20.02.2020 №0019685004.

При цьому, судом встановлено, що суми грошових зобов`язань, визначені вищезазначеними податковими повідомленнями-рішення є узгодженими та набули статусу податкового боргу. Позивачем такі податкові повідомлення-рішення не оскаржувались до суду та є чинними.

На переконання позивача, невнесення відповідачем коригування даних у картці особового рахунку платників КЕВ м. Вінниця, шляхом виключення всіх сум штрафів та пені (у тому числі від 05.08.2019 №0103765005, від 05.08.2019 №0103765005 та від 20.02.2020 №0019685004) за податковим повідомленням - рішенням від 28.12.2018 №0177015005, призвело до негативних наслідків для позивача, яке виразилося у застосуванні нових штрафних санкцій за порушення п. 57.1 ст. 57, п. 203 ст. 203 ПК України.

Незгода позивача з вказаним податковим повідомленням-рішенням, обумовила на звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законами України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX (далі - Закон № 466-ІХ), «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» від 14.07.2020 № 786-IX (надалі - Закон № 786-IX), Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі - Порядок № 1307), Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 204 (остання редакція набрала чинності з 24 березня 2018 року) (далі - Порядок № 1246).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпунктів 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктами «а», «б», «в» пункту 185.1 статті185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, ввезення товарів на митну територію України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-які з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку) для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 стаття 188 ПК України).

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну (далі - ПН), зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така ПН вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Реєстрація ПНРК до ПН у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків : для ПНРК до ПН, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для ПНРК до ПН, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до ПН отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, як це передбачено абзацом сімнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами пункту 5 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 201.3, 201.9 статті 201 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 ПК України, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 8 Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

У Порядку № 1246 не міститься визначення поняття «реєстрація податкової накладної». Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

У відповідності до вимог пункту 120-1.1 статті 1201 ПКУ, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З 01 січня 2017 року законодавцем змінено редакцію пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. На відміну від попередньої редакції цієї статті, яка встановлювала штрафні санкції за порушення термінів реєстрації виключно податкових накладних, що підлягають наданню покупцям, чинною на момент виникнення правовідносин редакцією визначено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Винятком є виключно порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Відповідно до пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31 грудня 2015 року №1307, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за №137/28267 (далі Порядок №1307) при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 ПК України, над фактичною ціною постачання.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1307 у разі нарахування податкових зобов`язань згідно з пунктом 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН « 100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

У разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН « 500000000000», а у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому - країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.

Згідно з пункту 3 Порядку № 1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Відповідно до пункту 16 Порядку №1307, таблична частина податкової накладної складається з двох розділів : А і Б.

Відповідно у графі 8 розділу Б зазначається код ставки, яка допоможе розпізнати, як оподатковуються товари/послуги.

Згідно пункту 16 Порядку №1307, до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, зокрема, до графи 8 - код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

У графі 8 зазначається код ставки : 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

До графи 9 - код пільги.

Графа 9 заповнюється у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ.

У графі 9 зазначається код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДФС станом на дату складання ПН.

У разі здійснення пільгових операцій, які не внесені до вказаних довідників (у зв`язку із запровадженням нової пільги) станом на дату складання податкової накладної, у графі 9 проставляється умовний код « 99999999», а у відведеному полі зазначаються відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПК України та/або міжнародного договору (угоди), якими передбачено звільнення від оподаткування.

До графи 10 - обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.

У графі 10 зведених ПН, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України, згідно з основною ставкою податку та ставкою податку 7 відсотків, які застосовуються при нарахуванні податкових зобов`язань.

Згідно абзацу 8-10 підпункту 10 пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1307, до розділу А податкової накладної (рядки I-X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така ПН, а саме у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ; у рядках II-IV зазначаються суми ПДВ, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI.

Абзацом 7 підпункту 10 пункту 16 цього Порядку передбачено, що у клітинках ПН, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

Операцій, зафіксованих у податкових накладних, що були об`єктом перевірки, що звільняються від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, судом не встановлено.

23 травня 2020 року набули чинності положення Закону № 466-IX, яким доповнено підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України пунктом 73, відповідно до якого штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Законом № 786-IX, який набрав чинності 08 серпня 2020 року, у підрозділі 2 у пункті 73 ПК України в абзаці першому після слів та цифр «відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу» доповнено словами «та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної», а слова і цифри «до 31 грудня 2019 року» замінено словами «до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або»; в абзаці першому цифри і слова « 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень» замінено цифрами і словами « 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень»; в абзаці другому цифри і слова « 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень» замінено цифрами і словами « 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень».

Отже, законодавством регламентовано обов`язок платників ПДВ здійснювати реєстрацію податкових накладних в ЄРПН за відповідними операціями.

Разом з тим, системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, Порядку №1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №816/1488/17 та від 11 грудня 2018 року у справі № 807/68/18.

Водночас, вищенаведеними Законами № 466-IX та № 786-IX пом`якшено відповідальність платників та визначено обов`язок контролюючого органу перерахувати відповідні неузгоджені штрафи платників.

Верховний Суд у постановах від 17 липня 2020 року у справі №640/5138/19, від 10 вересня 2020 року у справі №520/3188/19 зазначив, що такий підхід законодавця загалом відповідає принципу «доброго врядування» і «належної адміністрації» в світлі практики ЄСПЛ. Зокрема, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява №33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява №48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), №21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункт 51).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само).

Тобто, законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, законодавчими змінами чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України підлягає застосуванню до штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 01 січня 2017 року до дати набрання чинності законом №466-ІХ (22 травня 2020 року) за наведених у цій же нормі умов.

Внесення змін Законом №786-IX до наведеної норми підтверджує послідовний підхід законодавця, за яким платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України умов.

Конституційний Суд України у рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

Таким чином, станом на час розгляду цієї справи у суді чинною і такою, що підлягає до застосування є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, якою впроваджено ретроспективну дію закону у відповідних правовідносинах, а саме - щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 01 січня 2017 року по 22 травня 2020 року за наведених у цій же нормі умов.

Отже, законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73, підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється у тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом №466-ІХ у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.

Як було встановлено вище, відповідачем за результатами камеральної перевірки за порушення позивачем граничних строків реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.12.2018 №0177015005, яке в подальшому ГУ ДПС у Вінницькій області скасовано (відкликано).

При цьому, прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 01.12.2020 №0022420411 на підставі акту перевірки №238828/02-32-50-05/08320218 від 07.12.2018 за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації відповідних ПН та /або РК до таких ПН в ЄРПН, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 10200 грн.

Водночас, суд звертає увагу, що порушення позивачем граничних строків реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, останнім не заперечується. Втім, позивачем заперечувалася суму штрафних санкцій, застосованих за податковим повідомленнями-рішеннями від 05.08.2019 №0103765005, від 05.08.2019 №0103765005 та від 20.02.2020 №0019685004), які прийнято за порушення сплати податкового боргу за податковим повідомленням - рішенням від 28.12.2018 №0177015005, яке відкликано відповідачем.

У той же час, суд звертає увагу, що відповідачем, приймаючи нове податкове повідомлення-рішення вказані вище норми податкового законодавства виконано не було та відповідного перерахунку суми штрафу (зменшення штрафних санкцій до 10200 грн.), не здійснено.

При цьому, суд також звертає увагу на те, що такі штрафні санкції є не узгодженими, оскільки вказане ППР оскаржено позивачем, і відповідають всім регламентованим законодавством вимогам для здійснення їх перерахунку.

Поряд з цим, як зазначено судом вище, з 08.08.2020 року набрав чинності, зокрема, Закон України від 14.07.2020 №768 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємств», яким, зокрема, внесено зміни до п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу в частині зменшення розміру штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування.

Таким чином, з 23 травня 2020 року у відповідача виник обов`язок здійснити перерахунок суми штрафу і надіслати (вручити) позивачу нове податкове повідомлення-рішення, у тому числі і з врахуванням подальших змін до пункту 73 у розділу XX «Перехідні положення» ПК України внесених Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX.

При цьому, період, за яким у платника податків є право на перегляд застосування штрафних санкцій, розпочинається з 01.01.2017 і закінчується 23.05.2020 (датою набрання чинності Законом України №466 від 16.01.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»).

Тобто, оскільки податкові повідомлення-рішення, які є предметом оскарження в даній справі були прийнято відповідачем відповідно до вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, та як встановлено судом, які податковим органом виконано не було, суд приходить до переконання, що перерахунок штрафних санкцій, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 05.08.2019 №0103765005, від 05.08.2019 №0103765005 та від 20.02.2020 №0019685004, здійснено не було.

Разом з тим, право на зменшення та перерахунок штрафних санкцій на підставі пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України належить виключно податковому органу, на якого закон покладає обов`язок скласти та направити нове податкове повідомлення-рішення. Суд в межах своєї компетенції може лише встановити правомірність/неправомірність донарахування відповідних штрафних санкцій та наявність/відсутність підстав для поширення наведеної вище ретроспективної правої норми на спірні правовідносини, однак не може підміняти собою уповноважений орган та самостійно зменшувати суму донарахувань.

Аналогічний висновок щодо застосувань норм права викладений в постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №160/1553/19 та в постанові від 20.10.2021 року у справі № 200/5278/20-а, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Разом з тим, враховуючи зміни внесені до Податкового кодексу України в частині зменшення розміру штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, обрахована відповідачем сума штрафних санкцій підлягає перерахунку, а тому не може бути застосовано до позивача у тому розмірі, який визначено оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення не відповідає легальній меті державного регулювання спірних правовідносин згідно зі введеними змінами Законом №466-ІХ та Законом № 786-IX, є непослідовним у контексті положень цього Закону як таке, що покладає безпідставний податковий тягар на платника, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати спірні акти індивідуальної дії.

Наведений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №640/6342/19, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення головного управління ДПС у Вінницькій області №0103765005 від 05.08.2019, №01033765005 від 05.08.2019 та №0019685004 від 20.02.2020.

Стягнути на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Вінницькій області витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Квартирно- експлуатаційний відділ м.Вінниця (21007, м. Вінниця, вул. Стрілецька, 87, код ЄДРПОУ 08320218)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

СуддяКомар Павло Анатолійович