Ухвала

від 23.12.2024 по справі 120/16868/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

23 грудня 2024 р.Справа № 120/16868/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Агрономічної сільської ради (вул. Центральна, 12, с. Агрономічне, Вінницька обл., 23227)

про: визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підлягає поверненню з огляду на таке.

Підстави для повернення позовної заяви позивачеві визначені ч. 4 ст. 169 КАС України.

Відповідно до п. 6 ч. 4 згаданої статті позовна заява повертається позивачеві якщо порушено правила об`єднання позовних вимог.

Із поданої позовної заяви слідує, що позивачем заявлено такі позовні вимоги:

- визнати протиправним та нечинним рішення Агрономічної сільської ради від 18.05.2016 № 106 «Про затвердження плану зонування села Агрономічне, Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області»;

- визнати протиправним та скасувати рішення №3014 Агрономічної сільської ради

від 18.04.2024 (54 сесія 8 скликання);

- зобов`язати Агрономічну сільську раду повторно розглянути клопотання позивача від 12.03.2024 (зареєстроване за вх.№1029 від 13.03.2024) на черговій (позачерговій сесії) Агрономічної сільської ради та прийняти рішення за наслідками розгляду вказаного клопотання по суті заявлених в ньому вимог;

- зобов`язати Агрономічну сільську раду опублікувати резолютивну частину рішення суду, невідкладно після набрання рішенням законної сили.

За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист, зокрема, шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи його окремих положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи його окремих положень.

У ст. 4 КАС України надано визначення термінів "нормативно-правовий акт" та "індивідуальний акт":

- нормативно-правовий акт акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

- індивідуальний акт акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовуються неодноразово.

При цьому визначальною умовою, що може слугувати критерієм загальності чи персоніфікованості суб`єктів впливу є їх коло. Адже кількість, як величина, має відносний характер, може змінюватись і не є сталим показником регулятивного впливу юридичних актів. Під час визначення кола суб`єктів, правовий статус яких регламентує правовий акт, необхідно зважати лише на ті із них (фізична чи юридична особа, орган, організація, спільність людей тощо), для яких правовим актом установляюются права та обов`язки безпосередньо, щодо яких праворегуляторний вплив є прямим (а не усіх суб`єктів, для яких він може мати якесь юридичне значення).

В межах даної позовної заяви позивач оспорює два рішення Агрономічної сільської ради, а саме від 18.05.2016 № 106 "Про затвердження плану зонування села Агрономічне, Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області" та від 18.04.2024 №3014 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки в оренду для городництва гр. ОСОБА_1 ".

Водночас перше з вказаних рішень відповідача має ознаки нормативно-правового акта, з чим також погоджується позивач, тоді як друге є рішенням індивідуального характеру.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Крім того, в силу положень ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

За визначенням, наведеним у п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України, похідна позовна вимога вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

З вищезазначеного слідує, що позивач вправі об`єднати в позовній заяві декілька пов`язаних між собою (зокрема підставами та доказами) вимог, основні та похідні вимоги, що стосуються врегулювання спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між ним та відповідачем.

В іншому разі позовні вимоги не підлягають спільному розгляду в межах одного судового адміністративного процесу, але можуть бути заявлені окремо.

У контексті наведеного суд враховує, що заявлені позивачем позовні вимоги хоч і спрямовані до одного і того ж відповідача (Агрономічної сільської ради), однак не пов`язані між собою через різний правовий характер актів, що оспорюються, та різні підстави для оскарження та предмет доказування.

Також заявлені позовні вимоги є відмінними за строками їх пред`явлення до адміністративного суду та процесуальними правилами судового розгляду кожної із них.

Так, рішення місцевої ради про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є індивідуальним актом, стосується конкретної особи і має обмежений строк для оскарження (загальний строк, який передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України та становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).

Натомість рішення місцевої ради про затвердження плану зонування території населеного пункту є нормативно-правовим загальним актом, що регулює правовідносини не лише для конкретного позивача, а й для всієї громади. Цей акт підлягає оскарженню за іншою процедурою, оскільки він має загальний характер і впливає на багато осіб одночасно. Оскарження такого акта може бути здійснено протягом усього строку його чинності, що означає, що він може бути оскаржений до суду протягом більш тривалого часу, на відміну від індивідуальних актів.

Крім того, за змістом п. 1 ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Норму аналогічного змісту закріплено у ч. 8 ст. 264 КАС України, якою також врегульовані особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів влади, у тому числі місцевого самоврядування.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивач помилково об`єднав в одній позовній заяві такі позовні вимоги, спільний розгляд яких нормами процесуального закону не допускається.

Відтак адміністративний позов ОСОБА_1 не може бути прийнятий до розгляду та підлягає поверненню на підставі положень п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України.

При цьому враховується правова позиція Верховного Суду у подібний правовідносинах, наведена, зокрема, у постанові від 04.02.2019 у справі № 855/15/19.

Керуючись ст. 169, 171, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Маслоід Олена Степанівна