Рішення

від 23.12.2024 по справі 140/9913/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/9913/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фудлайф Плюс до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фудлайф Плюс (далі ТзОВ Фудлайф Плюс, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2024 № 00155450408.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами камеральної перевірки ТзОВ Фудлайф Плюс щодо дотримання строків сплати узгоджених грошових зобов`язань, ГУ ДПС у Волинській області складено акт від 22.05.2024 № 13143/03-20-04-08/44359373.

10.06.2024, на підставі вказаного акту, відповідач виніс ППР форми Ш № 00155450408 про застосування до позивача штрафу в сумі 195809,27 грн за порушення строку сплати грошового зобов`язання.

Позивач не погоджується із зазначеним ППР та вказує, що в силу вимог статті 109 ПК саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням та, як наслідок, застосування відповідальності за вчинене правопорушення. Відтак, застосування до платника наслідків несвоєчасної сплати грошових зобов`язань, можливе лише за наявності його вини у вчиненні даного правопорушення. Також вказує на те, що обов`язковою передумовою для притягнення платника податків до відповідальності за пунктом 124.2 статті 124 ПК України є встановлення контролюючими органами умисної форми вини такого платника.

Відтак вважає висновки, викладені в акті камеральної перевірки щодо нібито несвоєчасної сплати узгоджених грошових зобов`язань є необґрунтованими, а прийняте ППР таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.16).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 19-21) представник відповідача Дмитрук Я.В. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного ППР.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Крім того, учасники справи не зверталися до суду із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Суд наголошує, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Отже, заявлене у відзиві клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін не підлягало судом вирішенню по суті.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області провело камеральну перевірку щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів ТзОВ Фудлайф Плюс, про що складено акт камеральної перевірки від 22.05.2024 № 13143/03-20-04-08/44359373 (а. с. 6-9).

Перевіркою встановлено, що ТзОВ Фудлайф Плюс в порушення пункту 50.1 статті 50, пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 ПК України протягом граничних строків, несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкового зобов`язання із податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, код платежу 14010100, в загальній сумі 3306504,00 грн, відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податку на додану вартість передбачена статтею 124 ПК України.

На підставі вказаного акту перевірки, ГУ ДПС у Волинській області прийнято ППР форми Ш № 00155450408 від 10.06.2024, яким, враховуючи додаток до цього ППР, до позивача за порушення правил сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість застосовано штраф в розмірі 195089,27 грн (а. с. 9 зворот-10, 10 зворот).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюєПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно зістаттею 1 ПК України порядок справляння податків і зборів їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, встановлюється цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктами 203.1, 203.2 статті 203 ПК України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені вабзаці першомуцього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг.

Як вбачається з акту камеральної перевірки від 22.05.2024 №13143/03-20-04-08/4359373 (а.с.6-9), на момент подачі:

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.09.2023 №91244099282 за серпень 2023 року, задекларовано р. 18 у сумі 271055 грн, граничний термін сплати 02.10.2023. За даними ІКПП з податку на додану вартість, код платежу 14010100 станом на 02.10.2023 рахувалася недоїмка в сумі 2808583,47 грн. 28.10.2023 було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за реєстраційним № 9287643514 за грудень 2022 року й відображено зменшення р. 18 у сумі 315021 грн, що було зараховано в погашення податкового боргу по податковій декларації за реєстраційним №9244099282;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за реєстраційним №9291601276 від 01.11.2023 за квітень 2022 року, згідно якого задекларовано збільшення податкових зобов`язань на 124803 грн, граничний термін сплати 01.11.2023. За даними ІКПП з податку на додану вартість, код платежу 14010100, станом на 01.11.2023 рахувалася переплата в сумі 118785 грн, що була зарахована в сплату податкових зобов`язань по терміну сплати 01.11.2023 та виникла недоїмка в сумі 6018 грн. 16.11.2023 було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за реєстраційним №9311610561 за серпень 2023 року й відображено зменшення р. 18 у сумі 226767 грн, що було зараховано в погашення податкового боргу по уточнюючому розрахунку за реєстраційним №9291633673;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за реєстраційним №9291633673 від 01.11.2023 за жовтень 2022 року, згідно якого задекларовано збільшення податкових зобов`язань на 291270 грн, граничний термін сплати 01.11.2023. За даними ІКПП з податку на додану вартість, код платежу 14010100, станом на 01.11.2023 на момент подання УР №9291633673 рахувалася недоїмка в сумі 6018 грн, 16.11.2023 було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за реєстраційним №9311610561 за серпень 2023 року й відображено зменшення р. 18 у сумі 226767 грн, що було частково зараховано, а саме в сумі 220749 грн, в погашення податкового боргу по уточнюючому розрахунку за реєстраційним №9291633673;

- податкової декларації з податку па додану вартість від 20.11.2023, реєстраційний №9314245263 за жовтень 2023 року, задекларовано р. 18 у сумі 72140 грн, граничний термін сплати 30.11.2023. За даними ІКПП з податку на додану вартість, код платежу 14010100, станом на 30.11.2023 рахувалася недоїмка в сумі 844702,02 грн. 25.03.2024 подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за реєстраційним №9068140185 за лютий 2024 року й задекларовано зменшення р. 18 у сумі 20000 грн., та задекларовано р. 20.1 «зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість» у сумі 2880564 грн, за рахунок чого було частково погашено недоїмку по податковій декларації №9(314245263, а саме в сумі 72140 грн;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9321706840 від 28.11.2023 за лютий 2023 року, згідно якого задекларовано збільшення податкових зобов`язань на 652680 грн, граничний термін сплати 28.11.2023. За даними ІКПП з податку на додану вартість, код платежу 14010100, станом на 28.11.2023 рахувалася недоїмка в сумі 92911,25 грн. 09.12.2023 було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за реєстр. №9334070783 за вересень 2023 року й відображено зменшення р. 18 у сумі 37450 грн., що було частково зараховано, а саме в сумі 24538,75 грн в погашення податкового боргу по уточнюючому розрахунку за реєстр. №9321706840. 21.03.2024 було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за реєстр. №9066644402 за жовтень 2023 року й відображено зменшення р. 18 у сумі 72140 грн., що було зараховано в погашення податкового боргу по уточнюючому розрахунку за реєстр. №9321706840. Також 21.03.2024 було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за реєстр. №9066652543 за січень 2024 року й відображено зменшення р.18 у сумі 4320 гри., що було зараховано в погашення податкового боргу по уточнюючому розрахунку за реєстр. №9321706840. 25.03.2024 було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за реєстр. №9068140185 за лютий 2024 року й задекларовано зменшення р. 18 у сумі 20000 грн., що було зараховано в погашення податкового боргу по уточнюючому розрахунку за реєстр. №9321706840 та задекларовано р.20.1 «зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку па додану вартість» в сумі 2880564 грн, за рахунок чого було частково погашено недоїмку по уточнюючому розрахунку за реєстр. №9321706840, а саме в сумі 426681,25 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.02.2024 реєстр. №9034582200 за січень 2024 року, задекларовано р. 18 у сумі 4320 грн, граничний термін сплати 01.03.2024. За даними ІКПП з податку на додану вартість, код платежу 140101100, станом на 01.03.2024 рахувалася недоїмка в сумі 775433,26 грн. 25.03.2024 було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за реєстр. №9068140185 за лютий 2024 року й задекларовано зменшення р. 18 у сумі 20000 гри., та задекларовано р.20.1 «зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість» у сумі 2880564 грн, за рахунок чого було погашено недоїмку по податковій декларації №3034582200, а саме в сумі 4320 грн;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9066058253 від 21.03.2024, за вересень 2023 року, згідно якого задекларовано збільшення податкових зобов`язань на 2195962 грн, граничний термін сплати 21.03.2024. За даними ІКПП з податку на додану вартість, код платежу 14010100, станом на 21.03.2024 рахувалася недоїмка в сумі 779769,93 грн. 25.03.2024 було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за реєстр. №9068140185 за лютий 2024 року й задекларовано зменшення р.18 у сумі 20000 грн. та задекларовано р.20.1 «зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість» у сумі 2880564 грн, за рахунок чого було погашено недоїмку по уточнюючому розрахунку за реєстраційним № 9066058253 в сумі 2195962 грн.

Відтак, у ТзОВ «Фудлайф Плюс» утворився податковий борг в загальній сумі 3306504,00 грн, за несвоєчасно сплачені (погашені) узгоджені суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, а саме за затримку на:

- 15 календарних днів грошового зобов`язання в сумі 220749 грн;

- 15 календарних днів грошового зобов`язання в сумі 6018 грн;

- 24 календарні дні грошового зобов`язання в сумі 4320 грн;

- 26 календарних днів грошового зобов`язання в сумі 259635 грн;

- 116 календарних днів грошового зобов`язання в сумі в сумі 72140 грн;

- 4 календарні дні грошового зобов`язання в сумі 2195962 грн;

- 118 календарних днів грошового зобов`язання в сумі 426681,25 грн;

- 114 календарних днів грошового зобов`язання в сумі 72140 грн;

- 11 календарних днів грошового зобов`язання в сумі 24538,75 грн;

- 118 календарних днів грошового зобов`язання в сумі 20000 грн;

- 114 календарних днів грошового зобов`язання в сумі 4320 грн.

З приводу тверджень позивача про те, що обов`язковою передумою притягнення платника податку до відповідальності за пунктом 124.1 статті 124 ПК України є встановлення контролюючим органом умисної форми вини такого платника, суд зазначає таке.

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних не узгодженостей у податковому законодавстві"(далі - Закон N 466) внесено зміни до Кодексу, у тому числі, в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Законом № 466-IXвизначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи.

Так, податковим правопорушенням, у відповідності до пункту 109.1 статті 109 ПК України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 112.1, 112.2 статті 112 ПК Україниособа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Отже, не вжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються недостатніми, платник податків вважається винним у вчиненні правопорушення.

ПК Українине містить визначення поняття "вина", однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах112.1,112.2 статті 112 ПК України та як уже зазначалось, полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Умовами, які визначають вину особи, у розумінні статті 112 ПК України є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Тобто обов`язок доведення виниПК Українипокладено на контролюючий орган, без виконання якого особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

Так, згідно з пунктом 109.3 статті 109 Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, проте лише у випадках, визначених пунктом119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті123, пунктами124.2,124.3 статті 124, пунктами125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1цьогоКодексу.

У всіх інших випадках, визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов`язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.

Як встановлено судом, спірне ППР винесено контролюючим органом за наслідками тана підставі проведеної камеральної перевірки.

Відповідно до підпункту20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За приписами пункту75.1 статті 75 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, серед іншого, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Отже, суд приходить до висновку, що контролюючий орган мав повноваження на з`ясування під час проведення камеральної перевірки питання щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, проте суд не вбачає можливим установлення в межах камеральної перевірки обставин, що могли б свідчити про винність та умисність діянь платника податків.

Відповідно до пункту57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до акту перевірки, контролюючим органом наведено усі випадки несвоєчасності сплати позивачем сум узгодженого податкового зобов`язання, зазначено кількість днів прострочення, що у даному випадку становить від 4 до 118 днів, суми несвоєчасно сплачених податкових зобов`язань.

В свою чергу, позивачем не наведено жодних спростувань зазначеним обставинам.

Суд також зазначає, що зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів неможливо встановити, що ж саме та, які саме обставини стали на заваді позивачу своєчасно сплатити суми узгоджених податкових зобов`язань; позивач у позовній заяві взагалі жодним чином не обґрунтовує причин порушення ним вимог пункту57.1 статті 57 ПК України та не оспорює самого факту вчинення ним такого порушення.

З матеріалів справи судом встановлено, що у даному випадку підставою притягнення позивача до відповідальності є пункт 124.1 статті 124 ПК України, що прямо зазначено в оскаржуваному ППР та підтверджується іншими матеріалами справи.

Згідно із пунктом 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.08.2023, справа №520/22505/21.

Разом з тим, відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК Українидіяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання. Крім цього, відповідно до пункту 124.3 статті 124 ПК Українидіяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Отже аналіз положень пунктів124.2та 124.3 статті124 ПК Українидають змогу дійти висновку, що на відміну від положень пункту124.1 статті 124 ПК України, необхідною умовою для застосування штрафних санкцій у відповідності до зазначених нормзаконує умисність таких дій, що у відповідності до пункту109.3 статті 109 ПК Українипередбачає обов`язок у контролюючого органу встановити наявність вини у платника податку, який допустив відповідні порушення податкового законодавства.

Водночас, як встановлено судом, оскаржуване податкове повідомлення-рішення обґрунтоване виключно пунктом124.1 статті 124 ПК України, відповідно до положень якого штраф підлягає застосуванню до платника податку в будь-яких випадках прострочення ним сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату, а вимоги пункту109.3 статті 109 ПК України, що передбачає обов`язок у контролюючого органу встановити наявність вини у платника податку, який допустив відповідні порушення податкового законодавства, не розповсюджують свою дію на застосування пункту 124.1 статті 124 ПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у контролюючого органу не виникав обов`язок доведення вини позивача під час застосування до нього штрафу на підставі пункту124.1 статті 124 ПК України.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання відповідачем доводів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність його рішень, дій чи бездіяльності, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першоїстатті 77 КАС України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач, всупереч вимогамстатті 77 КАС України, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність спірного рішення підтверджено належними та допустимими доказами.

За обставин цієї справи та на підставі положень законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов переконання, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 10.06.2024 № 00155450408 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. В свою чергу, позивач не спростував доводів акта перевірки про несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, не підтвердив наявність об`єктивних обставин, які завадили своєчасно здійснити погашення узгоджених сум податкових зобов`язань, у встановлений строк.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позивача правомірно притягнуто до відповідальності за пунктом 124.1 статті 124 ПК України відповідно до оскаржуваного ППР від 10.06.2024 № 00155450408, розмір застосованого штрафу контролюючим органом визначено правильно, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування вказаного ППР належить відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача на користь позивача не стягуються.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фудлайф Плюс до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

СуддяР.С. Денисюк