Ухвала

від 23.12.2024 по справі 140/14726/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про забезпечення позову

23 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/14726/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Маневицької селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до виконавчого комітету Маневицької селищної ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 28.11.2024 №264 «Про анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на АДРЕСА_1 ».

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

20.12.2024 до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову про, в якій останній просить суд:

1. До набрання рішення у справі законної сили вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення виконавчого комітету Маневицької селищної ради від 28 листопада 2024 року № 264 «Про анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на вул. Литовська, селище Маневичі, Камінь-Каширського району Волинської області».

2. До набрання рішення у справі законної сили вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Маневицькій селищній раді (44601, Волинська обл., Камінь- Каширський р-н, смт. Маневичі, вул. Незалежності, буд. 30 ЄДРПОУ: 04333193), виконавчому комітету Маневицької селищної ради (44601, Волинська обл., Камінь- Каширський р-н, смт. Маневичі, вул. Незалежності, буд. 30 ЄДРПОУ: 44622349, іншим виконавчим органам Маневицької селищної ради вчиняти дії по демонтажу 4 тимчасових споруд, встановлених на підставі паспортів прив`язки № 023-23 від 01 травня 2023 року , № 024-23 від 01 травня 2023 року, № 025-23 від 01 травня 2023 року, №029-23 від 18 вересня 2023 року, виданих фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровим номером 0723655100:01:002:3160.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник зазначає, що у відповідності до рішення виконавчого комітету Маневицької селищної ради від 28.11.2024 №264 «Про анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на АДРЕСА_1 », вирішено затвердити акти обстеження тимчасових споруд від 31.10.2024, а саме: Акт обстеження тимчасової споруди №1; Акт обстеження тимчасової споруди №2; Акт обстеження тимчасової споруди №3; Акт обстеження тимчасової споруди №4, а також вирішено у зв`язку із недотриманням вимог паспортів прив`язки тимчасових споруд при встановленні, що полягають у невідповідності вимогам пункту 2.20 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, анулювати паспорти прив`язки:№ 023-23, виданий 01.05.2023 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 0723655100:01:002:3160; №024-23, виданий 01.05.2023 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 0723655100:01:002:3160; №025-23, виданий 01.05.2023 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 0723655100:01:002:3160; №029-23, виданий 18.09.2023 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 0723655100:01:002:3160.

Окрім того, зазначає, що пунктом 3 вказаного рішення фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 зобов`язаного в місячний термін з моменту прийняття рішення, демонтувати тимчасові споруди.

На адресу ФОП ОСОБА_1 Маневицький селищний голова направив лист №3608/01- 10/2-24 від 05.12.2024, в якому повідомив про те, що виконавчим комітетом Маневицької селищної ради прийнято рішення від 28.11.2024 №264 «Про анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на АДРЕСА_1 » та додатково повідомлено, що згідно пункту 3 вищевказаного рішення до 28 грудня 2024 року включно, необхідно демонтувати тимчасові споруди.

Представник позивача вважає, що згідно зі статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Враховуючи вказані обставини, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення та заборони примусового демонтажу 4 тимчасових споруд, встановлених на підставі паспортів прив`язки №023-23, виданого 01.05.2023, № 024-23, виданого 01.05.2023, № 025-23, виданого 01.05.2023, №029-23, виданого 18.09.2023 ФОП ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 0723655100:01:002:3160 унеможливить виконання рішення суду, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, що відповідно негативно вплине на можливість ефективного захисту або навіть унеможливить поновлення порушених прав та інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду. Крім того, забезпечення позову у цій справі у спосіб, вказаний у заяві, направлено на захист права власності та є єдиним дієвим засобом для збереження майна до вирішення в судовому порядку питання щодо законності демонтажу такого майна. При цьому, є побоювання позивача про можливість завдання шкоди та невідворотних наслідків її майновим правам, що несе небезпеку порушених прав позивача.

З огляну на вказане, просить заяву про забезпечення позову задовольнити.

За правилами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Згідно з частинами першою-третьою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Суд відзначає, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку з урахуванням конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акту; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частинами четвертою-шостою статті 154 КАС України передбачено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти таких висновків.

Під час розгляду заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Одночасно заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням положень статті 150 КАС України.

Отже, під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Щодо посилань позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд зазначає таке.

У постанові від 25.04.2023 у справі №380/10756/22 Верховний Суд констатував відповідність вжитих заходів забезпечення позову меті застосування такого інституту, спрямованості таких заходів на попередження можливих невідворотних негативних наслідків для прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, за захистом яких він звернувся до суду позовом і відновлення яких, у разі незастосування відповідних заходів, буде неможливим або значно ускладненим, з предметом спору і вимогами, які заявляються позивачем, а також те, що вказані заходи не порушують прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Крім того, колегія суддів у вищевказаній справі звернула увагу на висновки Верховного Суду в подібних правовідносинах, викладені у постанові від 23.-1.2020 у справі №1840/2909/18, у якій предмет спору стосувався оскарження рішень органу місцевого самоврядування щодо звільнення земельних ділянок від незаконно встановлених тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, їх знесення. У цій справі Верховний Суд зазначав, що оскільки предметом оскарження у цій справі було рішення відповідача про демонтаж тимчасової споруди, у якій позивач здійснював підприємницьку діяльність, то наявні підстави вважати, що реалізація такого рішення могла істотно ускладнити виконання судового рішення, а тому визнав, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано прийняли рішення про забезпечення позову. Крім того, колегія суддів зауважила, що вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, не є вирішенням спору по суті й не свідчить про фактичний дозвіл на розміщення тимчасових споруд без дотримання норм у сфері архітектури та містобудування.

Варто звернути увагу й на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.10.2021 у справі №ЗД/380/67/20, у подібних правовідносинах, де предметом спору як і у справі, що розглядається, охоплювалось схоже за змістом рішення органу місцевого самоврядування про демонтаж тимчасової споруди на території міста Львова.

У зазначеній вище постанові Верховий Суд за обставин і обґрунтувань, подібних до тих, які наявні у справі, що розглядається, проаналізувавши положення процесуального закону з питання застосування інституту забезпечення позову, наголошував на існуванні очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, оскільки дії по демонтажу тимчасової споруди призведуть до значних фінансових витрат позивача. Зазначені обставини суттєво ускладнюють відновлення прав позивача та вказують на загрозу унеможливлення захисту його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

Суд відзначає, що предметом оскарження у цій справі є рішення виконавчого комітету Маневицької селищної ради від 28.11.2024 №264 «Про анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на АДРЕСА_1 », вирішено затвердити акти обстеження тимчасових споруд від 31.10.2024, а саме: Акт обстеження тимчасової споруди №1; Акт обстеження тимчасової споруди №2; Акт обстеження тимчасової споруди №3; Акт обстеження тимчасової споруди №4, а також вирішено у зв`язку із недотриманням вимог паспортів прив`язки тимчасових споруд при встановленні, що полягають у невідповідності вимогам пункту 2.20 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, анулювати паспорти прив`язки:№ 023-23, виданий 01.05.2023 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 0723655100:01:002:3160; №024-23, виданий 01.05.2023 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 0723655100:01:002:3160; №025-23, виданий 01.05.2023 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 0723655100:01:002:3160; №029-23, виданий 18.09.2023 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 0723655100:01:002:3160, пунктом третім якого ФОП ОСОБА_1 зобов`язано в місячний термін з моменту прийняття рішення, демонтувати тимчасові споруди.

Відповідно до частини четвертої статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Зі змісту оскаржуваного рішення суд встановив, що позивачу рекомендовано здійснити демонтаж тимчасових споруд на АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 0723655100:01:002:3160 у добровільному порядку в місячний термін з моменту прийняття рішення, тобто до 28.12.2024.

Контроль за виконанням вказаного рішення покладено на постійну комісію з питань земельних відносин, природокористування, екології, інвестицій, будівництва, архітектури, транспорту та інфраструктури, розвитку підприємництва та сільського господарства.

Враховуючи те, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Маневицької селищної ради від 28.11.2024 №264 позивачем у визначений цим рішенням термін добровільно не виконав та не здійснив демонтаж тимчасових споруд, позаяк у зв`язку із незгодою з рішенням відповідача і оскарження рішення в судовому порядку, то термін демонтажу уповноваженим відповідачем органом спливає 28.12.2024.

Оскільки провадження у цій справі відкрито 23.12.2024, то об`єктивним те, що розгляд справи з прийняттям рішення по суті і набрання судовим рішенням законної сили відбудеться за межами визначеного оскаржуваним рішенням відповідача від 28.11.2024 №264 термінів та, у разі його виконання, забезпечення ефективного захисту та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду, буде ускладненим або неможливим.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача та забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення виконавчого комітету Маневицької селищної ради від 28.11.2024 №264 «Про анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на АДРЕСА_1 » до набрання рішенням суду у справі №140/14726/24 законної сили, що є достатнім способом захисту у даній справі та поглинає в собі заборону щодо вчинення дій спрямованих на демонтаж тимчасових споруд за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 0723655100:01:002:3160.

Тому вимога у даній заяві про заборону Маневицькій селищній раді (44601, Волинська обл., Камінь- Каширський р-н, смт. Маневичі, вул. Незалежності, буд. 30 ЄДРПОУ: 04333193), виконавчому комітету Маневицької селищної ради (44601, Волинська обл., Камінь- Каширський р-н, смт. Маневичі, вул. Незалежності, буд. 30 ЄДРПОУ: 44622349, іншим виконавчим органам Маневицької селищної ради вчиняти дії по демонтажу 4 тимчасових споруд, встановлених на підставі паспортів прив`язки №023-23 від 01.05.2023 , №024-23 від 01.05.2023, №025-23 від 01.05.2023, №029-23 від 18.09.2023, виданих ФОП ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровим номером 0723655100:01:002:3160 - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, задоволенню не підлягає.

Суд відзначає, що застосований спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету; вжиття вищезазначеного забезпечувального заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища у правовому статусі сторін до розгляду справи по суті заявлених вимог.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Безумовно, рішення чи діяння суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення (діяння) можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які заявник оцінює негативно. Проте відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Сам собою факт прийняття суб`єктом владних повноважень рішень, які стосуються прав та інтересів заявника, та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду.

Крім того, фактичні обставини справи, зокрема, встановлення правомірності чи неправомірності (протиправності) оскаржуваного рішення підлягають з`ясуванню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті, а тому підстави для забезпечення позову з мотивів очевидної протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів заявника, судом в даному випадку не встановлюються.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256, 293-295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Маневицької селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити частково.

Зупинити дію рішення виконавчого комітету Маневицької селищної ради від 28 листопада 2024 року №264 «Про анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на АДРЕСА_1 » до набрання законної сили судовим рішенням у справі №140/14726/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Маневицької селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення.

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Роз`яснити, що відповідно до частини восьмої статті 154 КАС України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.А. Лозовський