Постанова

від 17.12.2024 по справі 461/9599/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/9599/23 Головуючий у 1 інстанції: Кротова О.Б.

Провадження № 22-ц/811/1322/24 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

при секретарі: О.В. Псярук

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду міста Львова від 21 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Зіньківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини, -

В С Т А Н О В И В:

07.11.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив виключити з актового запису про народження №22 від 04.05.2019, вчиненого Зіньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відомості про нього як батька дитини - ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якого є ОСОБА_3 . Також просив стягнути на його користь з відповідачки судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 19.03.2019 між ним та відповідачкою було укладено шлюб, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дитина ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 04.05.2019 Зіньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 31.08.2022 шлюб між ними розірвано. 16.02.2023 Галицьким районним судом м. Львова видано судовий наказ, за яким з нього на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 15.02.2023 і до досягнення дитиною повноліття. Не погоджуючись із зазначеним судовим наказом, він звернувся до суду з заявою про перегляд наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами, покликаючись на те, що ще до початку шлюбних відносин, відповідачка ОСОБА_3 вже була вагітною і після народження дитини відомості про батька були записані зі слів матері, проте він не є біологічним батьком ОСОБА_4 та просив провести відповідну експертизу. Однак, ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 17.08.2023 відмовлено у задоволенні його заяви. Той факт, що він не є біологічним батьком дитини відповідачка ОСОБА_3 визнає і фактично дитина не потребує його участі в житті як батька, відтак в даному випадку є виключно бажання відповідачки стягувати аліменти, як спосіб додаткового збагачення у нібито законний спосіб. Із покликанням на норми ст. ст. 121, 122, 124, 126, 127, 133, 136 Сімейного кодексу України, та п.2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5, просив позов задовольнити. Також позивачем до позовної заяви подано клопотання про призначення судово-генетичної експертизи, з метою підтвердження чи спростування факту батьківства. Позивачем ОСОБА_1 також зазначено попередній орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, що становить 10 000 грн.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Зіньківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини відмовлено.

29.04.2024 рішення суду оскаржила представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що ОСОБА_1 не є біологічним батьком дитини, що власне підтверджується заявами матері дитини, яка повідомила ОСОБА_1 , що той однозначно не біологічний батько дитини і фактично дитина не потребує його участі в житті як батька, за виключенням бажання стягувати аліменти як спосіб додаткового збагачення у нібито законний спосіб. Після того, як матір дитини підтвердила, що між батьком та дитиною немає кровного споріднення, на пропозицію провести ДНК-тест не погодилась, ОСОБА_1 був вимушений звернутись з відповідним позовом про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини. Судом помилково покладено в основу рішення покликання на ч. 5 ст. 136 СК України, в якій зазначено, що особа, записана батьком дитини, не має права оспорювати батьківство, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком. Суд прийшов до висновку, що позивач достеменно знав, що не є біологічним батьком дитини, та виявив бажання, щоб в актовому записі про народження він був записаний як батько, а отже останній не вправі оспорювати запис про своє батьківство, оскільки жодного порушеного його права не відбулося. Судом не взято до уваги, що матір дитини розірвала шлюб з першим чоловіком будучи вагітною, що ставить під сумнів її повідомлення біологічному батьку про існування спільної дитини, не повідомила органи РАЦС про вказану обставину, чим порушила норми чинного законодавства, адже у такому випадку шлюб між сторонами був би розірваний не раніше ніж через рік, біологічний батько достеменно був би обізнаний у вагітності дружини, а ОСОБА_1 міг би мати достатньо часу для «можливості врахування правових наслідків», що свідчить про недобросовісність відповідачки.

Внаслідок таких дій відповідачки дитина фактично з народження позбавлена турботи біологічного батька, який ймовірно не знає про її існування, а на особу, яка не є біологічним батьком та не надавала свого волевиявлення на визнання батьківства над некровноспорідненою дитиною покладено надмірний тягар щодо подальших його прав і обов`язків.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

18.06.2024 представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подав відзив на апеляційну скаргу. Просить рішення суду залишити без змін, скаргу без задоволення.

У засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5 проти скарги заперечили.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч.1ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України(частини 1-3статті 12 ЦПК України).

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та125 СК України(частина перша статті 121 СК України).

Згідно ізст. 122 СК Українидитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122,124,126, 127 СК України, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (частини перша та друга статті 136 СК України).

Відповідно до ч.1ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За приписами частини п`ятої статті 136СК України особа, записана батьком дитини, не має права оспорювати батьківство, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком.

Під час розгляду такого спору перевірці підлягають обставини чи особа, яка оспорює батьківство, в момент реєстрації її батьком дитини знала, що не є її батьком, або за встановленими обставинами справи не могла про це не знати.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували із 19 березня 2019 року у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 04.05.2019 Зіньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Оскільки подружні відносини між подружжям не склались, рішенням Галицького районного суду м.Львова від 31.08.2022 у справі №461/4083/22, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.

Галицьким районним судом м. Львова 16.02.2023 видано судовий наказ, згідно з яким з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 15.02.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач ОСОБА_1 звертався у Галицький районний суд м.Львова із заявою про перегляд зазначеного вище судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами, зокрема вказував, що до початку між ними шлюбних відносин, відповідачка ОСОБА_3 вже була вагітною і після народження дитини, відомості про батьків були записані зі слів матері, проте він не є біологічним батьком ОСОБА_4 , відтак відсутні підстави для стягнення з нього аліментів. Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 17.08.2023 відмовлено у задоволенні його заяви.

Судом встановлено та не оспорюється учасниками справи, що між позивачем ОСОБА_1 та малолітньою дитиною ОСОБА_4 дійсно відсутнє кровне споріднення.

Допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили, що ОСОБА_1 було достеменно відомо, що на момент початку їхніх стосунків з ОСОБА_3 , така вже була вагітною.

Відмовляючи узадоволенні позовнихвимог ОСОБА_1 ,суд першоїінстанції виходивз того,що позивачзнав,що вінне єбатьком дитини,особисто виявивбажання,щоб записщодо йогобатьківства бувздійснений державнимиорганами,заздалегідь зареєструвавшишлюб зматір`юдитини ОСОБА_3 ,тому,з оглядуна нормич.5ст.136СК України,він невправі оспорюватизапис просвоє батьківство,оскільки жодногопорушення йогоправ невідбулось.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю, оскільки такий відповідає матеріалам справи та зібраним у справі доказам, які забезпечують такий рівень доведеності того, що ОСОБА_1 під час реєстрації його батьком дитини ОСОБА_4 , достовірно знав про те, що фактично біологічним батьком цієї дитини не являється, який не залишає розумних сумнівів щодо цього факту.

Інші доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду міста Львова від 21 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 17 грудня 2024 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді Я.А. Левик

М.М. Шандра