Рішення

від 23.12.2024 по справі 160/28240/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року Справа № 160/28240/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

УСТАНОВИВ:

23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 в особі представника Іванової Олени Миколаївни, через систему "Електронний Суд" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській областіз вимогами:

- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.09.2024 року № 2615865-2412-0462-UA12020170000068526, на підставі якого ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначено суму податкового зобов`язання по уплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 169 275,00 (сто шістдесят дев`ять тисяч двісті сімдесят п`ять гривень 00 копійок) за 2021 рік.

- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.09.2024 року № 2615866-2412-0462-UA12020170000068526, на підставі якого ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначено суму податкового зобов`язання по уплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 220 057,50 (двісті двадцять тисяч п`ятдесят сім гривень 50 копійок) за 2022 рік.

- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.09.2024 року № 2615878-2412-0462-UA12020170000068526, на підставі якого ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначено суму податкового зобов`язання по уплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 226 828,50 (двісті двадцять шість тисяч вісімсот двадцять вісім гривень 50 копійок) за 2023 рік.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником комплексу будівель та споруд хладокомбінату по зберіганню овочевої продукції. Зазначає, що будівлі загальною площею 4514 кв.м. є нежитловими сільськогосподарськими будівлями, що підпадає під підпункт «Ж» пункту 266.2.2. статті 266 Податкового кодексу України «будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників» і не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо воно не здається в оренду, лізинг, позику. Вказує, що в 2021 та 2022 роках будівлю-холодильник літери «Б» площею 1501,6 кв.м. з 01 липня 2021 по 31 грудня 2021 року та будівлю-холодильник літери «В» площею 1501,6 кв.м. з 04 січня 2022 по 31 грудня 2022 року було передано в оренду, а в 2023 році сільськогосподарські будівлі в оренду, лізинг або позичку взагалі не передавались, тому вважає, що дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області по нарахуванню ОСОБА_1 податкових зобов`язань по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не відповідають вимогам Податкового кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 року відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

29.11.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити повністю у задоволенні позовної заяви, посилаючись на те, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником комплексу будівель та споруд холодокомбінату по зберіганню овочевої продукції. Вказану нежитлову будівлю у своїй діяльності використовував не сам ОСОБА_1 , а здавав в оренду іншим юридичним особам та не був протягом 2021-2023 років сільськогосподарським товаровиробником і не отримував дохід від продажу сільськогосподарської продукції, а тому зазначене не надає йому право на пільгу, передбачену п. «ж» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України. Таким чином, ГУ ДПС під час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяло у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України.

12.12.2024 представником позивача подано до суду заяву в якій повідомлено, що з податкового повідомлення-рішення № 2615865-2412-0462-UA12020170000068526 від 30.09.2024 року, яким було визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання по уплаті ПОДАТКУ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2021 рік в сумі 169 275,00 грн., по ньому нараховано податкові зобов`язання за період, який перевищує 1095 днів. Також зазначив, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були видано ОСОБА_1 лист № 37388/6/04-36-13-05-10 від 27.05.2024, згідно якого Відповідач повідомив, що «Згідно бази даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС України станом на 27.05.2024 ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1 ) не має заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.».

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як фізична особа підприємець. Основним видом діяльності КВЕД 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), а також в числі інших КВЕД 68.20. Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

З 17.07.2001 позивач є власником комплексу будівель та споруд хладокомбінату по зберіганню овочевої продукції, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Горянівське, вулиці Лугова 1Б (один «Б») на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15 березня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Михайлець К.О., реєстровий № 351.

Нерухоме майно складається з:

1) Будівля холодильник з офісним приміщенням літ.А, загальною площею 1502,4 кв.м.

2) Будівля-холодильник літери Б, загальною площею 1501,6 кв.м.;

3) Будівля-холодильник літери В, загальною площею 1510,0 кв.м.;

- огорожа (з.плити,метал) №1,2, вигрібна яма (з.бетон) №3, замощення І,ІІ (асфальт,бетон).

Також, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за позивачем зареєстроване право власності на земельну ділянку, розташовану на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221455400:01:001:0006, площею 1,5039 га, на підставі Наказу № 4-3325/15-21-СГ від 12.05.2021, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

01 липня 2021 року між ФОП ОСОБА_1 як Орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «ІГНІУС ТЕРРА», як Орендарем, було укладено Договір оренди нерухомого майна № 01/07-21, яким передано в оренду Будівлю-холодильник літери «Б» площею 1501,6 кв.м. до 31 грудня 2021 року.

31 грудня 2021 року сторонами було підписано Додаток до Договору оренди № 01/07-21 від 01.07.2021 р. - Акт прийому-передачі (повернення) об`єкту з оренди.

04 січня 2022 року між ФОП ОСОБА_1 , як Орендодавцем, та ТОВ «НВК «ІГНІУС ТЕРРА», як Орендарем, було укладено Договір оренди нерухомого майна № 04/01-22, яким передано в оренду іншу Будівлю-холодильник літери «В» площею 1501,6 кв.м. до 31 грудня 2022 року.

31 грудня 2022 року даний об`єкт нерухомого майна площею 1501,6 кв.м. було повернуто з оренди згідно Акту прийому-передачі (повернення) з оренди до договору №04/01-22 від 04 січня 2022 року.

10.10.2024 позивачем було отримано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

- № 2615865-2412-0462-UA12020170000068526 від 30.09.2024 року, за податковий період 2021 рік в сумі 169 275,00 грн.;

- 2615866-2412-0462-UA12020170000068526 від 30.09.2024 року, за податковий період 2022 рік в сумі 220 057,50 грн.;

- № 2615878-2412-0462-UA12020170000068526 від 30.09.2024 року, за податковий період 2023 рік в сумі 226 828,50 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як по суті встановлених в них правопорушень, так із процедурних порушень, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до положень ч. 2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідностатті 67 Конституції Україникожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції Українивизначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюєПодатковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755(надалі -ПК України), який передбачає, зокрема:

- платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. (підпункт16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України).

Згідно ст.265 ПК України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають у власності об`єкти житлової та/ або нежитлової нерухомості (пп.266.1.1 п.266.1 ст. 266 ПК України).

Відповідно до пп.266.1.2 п.266.1 ст. 266 ПК України визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Підпунктом 266.2.1 п.266.2 ст. 266 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

Згідно підпункту «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України - не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку».

Відповідно до положень пп.266.3.1 та пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно вимог пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, відповідно пп. 266.7.1. п. 266.3 ст. 266 ПК України здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України).

Отже, при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки контролюючим органом, база оподаткування визначається з урахуванням вимог пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України, а ставка податку відповідно до рішень територіальних громад, встановлених до бази оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості згідно Кодексу.

Стосовно твердження позивача проте, що належні йому будівлі загальною площею 4514 кв.м. є нежитловими сільськогосподарськими будівлями, що підпадає під підпункт «Ж» пункту 266.2.2. статті 266 Податкового кодексу України «будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників» і не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо воно не здається в оренду, лізинг, позику - суд зазначає наступне.

Відповідно пп. 14.1.235 п.14.1 ст.14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (пп.14.1.234 п.14.1 ст.14 ПК України).

Абзацом одинадцятим ст. 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2238-III «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 20012004 років» із змінами та доповненнями (далі Закон № 2238) визначено, що сільськогосподарський товаровиробник фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Крім того, згідно з ст. 1 Закону України від 23 вересня 2008 року № 575-VI «Про сільськогосподарський перепис» із змінами та доповненнями, до виробників сільськогосподарської продукції відносять юридичних осіб, фізичних осіб (фізичні особи підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності (далі КВЕД), мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг (абзац восьмий ст. 1 Закону № 2238).

Отже, основними умовами віднесення об`єктів нежитлової нерухомості до категорії тих, які не є об`єктами оподаткування у розумінні норм підпункту «ж» п.п 266.2.2 п. 266.2 статті 266 ПКУ є:

- належність власника таких об`єктів до сільськогосподарських товаровиробників;

- належність будівель та споруд до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» (код 1271) ДК 018-2000;

- ненадання власниками таких об`єктів в оренду, лізинг, позичку.

Таким чином, фізичні особи, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Класифікатора ДК 016-2010, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, володіють та використовують будівлі, споруди, віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора ДК 018-2000, відносяться до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об`єкта оподаткування згідно з пп.«ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наданих позивачем до податкового органу заяв про застосування спрощеної системи оподаткування та податкових декларацій в податковий період 2021-2023 роки ОСОБА_1 не займався сільськогосподарським товаровиробництвом.

Так, відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 30.04.2020 позивачем обрано наступні види діяльності:

68.20 НАДАННЯ В ОРЕНДУ Й ЕКСПЛУАТАЦIЮ ВЛАСНОГО ЧИ ОРЕНДОВАНОГО НЕРУХОМОГО МАЙНА;

93.29 ОРГАНIЗУВАННЯ IНШИХ ВИДIВ ВIДПОЧИНКУ ТА РОЗВАГ;

68.31 АГЕНТСТВА НЕРУХОМОСТІ;

46.90 НЕСПЕЦIАЛIЗОВАНА ОПТОВА ТОРГIВЛЯ;

68.10 КУПIВЛЯ ТА ПРОДАЖ ВЛАСНОГО НЕРУХОМОГО МАЙНА.

Згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 28.03.2022 позивачем обрано наступні види діяльності:

16.29 ВИРОБНИЦТВО IНШИХ ВИРОБIВ З ДЕРЕВИНИ; ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБIВ З КОРКА, СОЛОМКИ ТА РОСЛИННИХ МАТЕРIАЛIВ ДЛЯ ПЛЕТIННЯ;

46.39 НЕСПЕЦIАЛIЗОВАНА ОПТОВА ТОРГIВЛЯ ПРОДУКТАМИ ХАРЧУВАННЯ, НАПОЯМИ ТА ТЮТЮНОВИМИ ВИРОБАМИ;

47.29 РОЗДРIБНА ТОРГIВЛЯ IНШИМИ ПРОДУКТАМИ ХАРЧУВАННЯ В СПЕЦIАЛIЗОВАНИХ МАГАЗИНАХ;

93.19 IНША ДIЯЛЬНIСТЬ У СФЕРI СПОРТУ

46.71 ОПТОВА ТОРГIВЛЯ ТВЕРДИМ, РIДКИМ, ГАЗОПОДIБНИМ ПАЛИВОМ I ПОДIБНИМИ ПРОДУКТАМИ;

46.12 ДIЯЛЬНIСТЬ ПОСЕРЕДНИКIВ У ТОРГIВЛI ПАЛИВОМ, РУДАМИ, МЕТАЛАМИ ТА ПРОМИСЛОВИМИ ХIМIЧНИМИ РЕЧОВИНАМИ.

Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 22.05.2022 позивачем обрано наступні види діяльності:

33.12 РЕМОНТ I ТЕХНIЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ МАШИН I УСТАТКОВАННЯ ПРОМИСЛОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ;

33.19 РЕМОНТ I ТЕХНIЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ IНШИХ МАШИН I УСТАТКОВАННЯ;

46.73 ОПТОВА ТОРГIВЛЯ ДЕРЕВИНОЮ, БУДIВЕЛЬНИМИ МАТЕРIАЛАМИ ТА САНIТАРНО-ТЕХНIЧНИМ ОБЛАДНАННЯМ;

46.74 ОПТОВА ТОРГIВЛЯ ЗАЛIЗНИМИ ВИРОБАМИ, ВОДОПРОВIДНИМ I ОПАЛЮВАЛЬНИМ УСТАТКОВАННЯМ I ПРИЛАДДЯМ ДО НЬОГО;

77.39 НАДАННЯ В ОРЕНДУ IНШИХ МАШИН, УСТАТКОВАННЯ ТА ТОВАРIВ, Н.В.I.У.

Проте в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування від 17.01.2024 позивачем обрано види діяльності, які свідчать, що позивач може займатися сільськогосподарською діяльністю:

01.11 ВИРОЩУВАННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР (КРIМ РИСУ), БОБОВИХ КУЛЬТУР I НАСIННЯ ОЛIЙНИХ КУЛЬТУР;

01.13 ВИРОЩУВАННЯ ОВОЧIВ I БАШТАННИХ КУЛЬТУР, КОРЕНЕПЛОДIВ I БУЛЬБОПЛОДIВ;

01.24 ВИРОЩУВАННЯ ЗЕРНЯТКОВИХ I КIСТОЧКОВИХ ФРУКТIВ;

01.25 ВИРОЩУВАННЯ ЯГIД, ГОРIХIВ, IНШИХ ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ I ЧАГАРНИКIВ;

01.26 ВИРОЩУВАННЯ ОЛIЙНИХ ПЛОДIВ.

Вищенаведене свідчить, що ОСОБА_1 в 2021- 2023 роках не займався виробництвом сільськогосподарської продукції та відповідно не є сільськогосподарським товаровиробником, а здійснював діяльність щодо надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а тому застосування до даної ситуації пп.«ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України є передчасним та безпідставним.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2023 року справа №380/2434/20 та від 11 квітня 2023 року справа №380/18104/21.

Також суд зазначає, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються відповідно пп. 266.5.1 п.266.5 ст. 266 ПКУ за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Пунктом 12.3 статті 12 ПКУ визначено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 483 затверджено типові форми рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Для обчислення розміру податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у 2021 році контролюючим органом використано розміри ставок згідно рішення Піщанської сільської ради від 24.06.2019 року №1-20/VII «Про встановлення ставок по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» - 0,3%.

Для обчислення розміру податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у 2022-2023 році контролюючим органом використано розміри ставок згідно рішення Обухівської селищної ради № 37-4/VII від 26.06.2020 року зі ставки 0,75% як для комплексу нежитлових будівель.

Загальну площу об`єкта визначено на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вищезазначені рішення органу місцевого самоврядування є чинними, а тому підлягають застосуванню при винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Щодо посилання позивача на надання об`єкту нерухомого майна в оренду, суд вказує на наступне.

Відповідно до пп.266.1.1 п.266.1 ст. 266 ПК України платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є саме власник нерухомого майна, а тому надання в оренду комплексу об`єктів нерухомості за адресою с. Горянівське, вулиця Лугова, будинок 1Б. не звільняє позивача від обов`язку сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

Стосовно ствердження позивача проте, що податкове повідомлення-рішення № 2615865-2412-0462-UA12020170000068526 від 30.09.2024 року за податковий період 2021 рік в сумі 169 275,00 грн., який перевищує 1095 днів, суд вказує на наступне.

Відповідно до п.п. 266.7.2. ст. 266 ПК України - податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеномустаттею 42цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення № 2615865-2412-0462-UA12020170000068526 за податковий період 2021 рік в сумі 169 275,00 грн. складено 30.09.2024 року та вручено особисто позивачу 10.10.2024, що підтверджується підписом податковому повідомленні-рішенні.

Пунктом 102.1. ст. 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначенихпунктом 102.2цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно достатей 39і39-2, застосування вимогпункту 141.4статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку поданняподаткової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеноїпунктом 133.4статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п. 266.7.5. ст. 266 ПК України, платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію заформою, встановленою у порядку, передбаченомустаттею 46цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Згідно п.п. 266.10.3. ст. 266 ПК України, податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначенихпунктом 102.1статті 102 цього Кодексу.

Отже, відлік граничного строку подання декларації заформою, встановленою у порядку, передбаченомустаттею 46ПК України за податковий період 2021 рік починається з 20 лютого 2022 року, а тому податковим органом не перевищено 1095 днів самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків відповідача за податковий період 2021 рік.

Також суд вважає, що лист Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області № 37388/6/04-36-13-05-10 від 27.05.2024, згідно якого станом на 27.05.2024 у ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) не має заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи - не є підставою для звільнення відповідача від сплати податкових зобов`язань.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується факт порушення відповідачем положень податкового законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: № 2615865-2412-0462-UA12020170000068526 від 30.09.2024 року, за податковий період 2021 рік в сумі 169 275,00 грн.; 2615866-2412-0462-UA12020170000068526 від 30.09.2024 року, за податковий період 2022 рік в сумі 220 057,50 грн.; № 2615878-2412-0462-UA12020170000068526 від 30.09.2024 року, за податковий період 2023 рік в сумі 226 828,50 грн. є обґрунтованим та прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мали значення, а тому відповідають критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005; ІК в ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 23 грудня 2024 року.

Суддя Е.О. Юрков