Постанова

від 23.12.2024 по справі 601/1847/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/1847/24Головуючий у 1-й інстанції Коротич І.А. Провадження № 22-ц/817/1059/24 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

Головуючої - Храпак Н.М.

Суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу №601/1847/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Іванько Олена Сергіївна, на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 03 жовтня 2024 року, ухваленого суддею Коротичем І.А., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про стягнення заборгованості по орендній платі,-

В С Т А Н О В И В:

у березні 2024 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Іванько Олена Сергіївна, звернулася в суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (далі за текстом ТОВ «Західна агровиробнича компанія») про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 8214,75 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що вона є власником земельних ділянок, які розташовані на території Катеринівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, а саме: рілля - площею 3,07 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:0327 та пасовище площею 0,37 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:0882, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі договорів оренди земельної ділянки від 02 січня 2016 року ОСОБА_1 передала належні їй земельні ділянки площею 3,07 га та 0,37 га, в оренду с/г ТОВ «Агро-Лан». Відповідно до додаткових угод від 10 жовтня 2017 року до договорів оренди землі від 02 січня 2016 року орендар с/г ТОВ «Агро-Лан» було замінено на ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Крім того, додатковими угодами від 10 жовтня 2017 року до договорів оренди землі від 02 січня 2016 року сторони домовились внести зміни у договори оренди землі. Зокрема, у пункті 4.1 додаткових угод від 10 жовтня 2017 року до договорів оренди землі від 02 січня 2016 року зазначено: «Внести зміни у пункт 9 договору та викласти їх в наступній редакції: «п. 9 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 13 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 3,07 га з кадастровим номером 6123482900:01:001:0327, що складає 9735,89 грн за рік оренди та земельної ділянки площею 0,37 га з кадастровим номером 6123482900:01:001:0882, що складає 468,77 грн за рік оренди».

Сторона позивача вказує, що термін дії договорів оренди землі від 02 січня 2016 року закінчився 09.06.2023.

Проте зобов`язання, передбачені договором, а саме виплата орендної плати за 2023 рік, відповідачем виконана не була, що порушує права та законні інтереси позивачки. Зокрема, позивачка орендної плати не отримувала, хоча відповідно до вимог чинного законодавства має право отримувати належну орендну плату за договорами оренди земельної ділянки за 2023 рік.

01 травня 2023 року ОСОБА_1 , звернулась до ТОВ «Західна агровиробнича компанія» із заявами, де повідомила про свій намір надалі не продовжувати договори оренди землі від 02 січня 2016 року. Крім того, просила протягом 3-х днів після закінчення терміну дії договорів повернути земельні ділянки та надіслати підписані акти їх прийому-передачі.

09 червня 2023 року ОСОБА_1 , користуючись правом вільно володіти, користуватися та розпоряджатись своїм майном, земельну ділянку площею 3,07 га з кадастровим номером 6123482900:01:001:0327 та земельну ділянку площею 0,37 га з кадастровим номером 6123482900:01:001:0882 передала в оренду ТОВ «ПрофАгроТрейд», підписавши договори оренди землі.

Проте, ТОВ «ПрофАгроТрейд» не мав можливості використовувати дані земельні ділянки протягом 2023 року за умовами договорів, оскільки на вказаних земельних ділянках перебував врожай посіяний ТОВ «Західна агровиробнича компанія».

Відповідно до зазначеного вважає, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повинна сплатити орендну плату за користування земельними ділянками з кадастровим номером 6123482900:01:001:0327 та кадастровим номером 6123482900:01:001:0882 за 2023 рік.

Згідно вимог законодавства, орендар має утримувати податок на доходи фізичних осіб із доходу, що виплачується орендодавцю сільськогосподарських угідь, у розмірі 18% та військовий збір за ставкою 1,5%. Відповідно до зазначеного, орендна плата земельних ділянок площею 3,07 га та площею 0,37 з кадастровими номерами 6123482900:01:001:0327, 6123482900:01:001:0882 без утримання податків (зборів) складає 9735,89 грн та 468,77 за рік оренди. За вирахуванням податків орендна плата складає 7837,39 грн та 377,36 грн за рік оренди.

У зв`язку з наведеним позивачка просила суд cтягнути із ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельними ділянками за 2023 рік в розмірі 8214,75 грн, а також понесені судові витрати.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 03.10.2024 в задоволенні позову ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про стягнення заборгованості по орендній платі за 2023 рік - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Іванько Олена Сергіївна, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 03 жовтня 2024 року у справі №601/1847/24 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вважає, рішення суду незаконним та необґрунтованим, у зв`язку із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник заявника зазначає, що факт користування відповідачем земельними ділянками з кадастровими номерами 6123482900:01:001:0327 та 6123482900:01:001:0882 після закінчення терміну дії договорів оренди землі, а саме після 02.01.2023, підтверджується відповіддю на адвокатський запит ТОВ «ПрофАгроТрейд» №190/24 від 27.08.2024 року, з якої вбачається, що станом на 07 липня 2023 року, знаходиться врожай соняшнику, який належить попередньому орендарю ТОВ Західна агровиробнича компанія, що унеможливило використання земельних ділянок новим орендарем.

Також, зазначає, що позивач не отримувала акту прийому-передачі земельних ділянок, тобто не підтверджено факту передачі земельних ділянок позивачу після закінчення договору оренди, що в свою чергу підтверджувало б закінчення використання земельних ділянок.

Крім того, звертають увагу, що речове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6123482900:01:001:0882 припинено тільки 18.08.2023 та речове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6123482900:01:001:0327 припинено 13.06.2023 року, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав №344255909 від 25.08.2023 та №336166858 від 19.06.2023. Отже, виходячи з наведеного, відповідач знаючи про закінчення строку дії договорів оренди земельних ділянок не вчинив жодних активних дій із внесення змін до Державного реєстру речових прав щодо припинення речового права. При цьому, використовував та користувався земельними ділянками з кадастровими номерами 6123482900:01:001:0882, 6123482900:01:001:0327 без належної правової підстави.

Таким чином, вважає, що обов`язок зі сплати орендної сплати за 2023 рік у даному випадку покладений на відповідача, ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Вказує на те, що до ТОВ «ПрофАгроТрейд», як нового орендаря земельних ділянок, не міг перейти обов`язок зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 02 січня 2016 року за 2023 рік (протягом дії цього договору та протягом фактичного використання земельної ділянки), оскільки такий обов`язок покладений саме на ТОВ «Західна агровиробнича компанія», як на сторону цього договору.

Від представника відповідача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» - Андросюка І.С., надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 03 жовтня 2024 року у справі № 601/1847/24 залишити без змін.

Вказує, що на підставі договорів оренди землі від 02.01.2016, укладених між ОСОБА_1 і с/г ТОВ «Агро-Лан», додаткових угод до вказаних договорів від 10.10.2017, укладених між ОСОБА_1 , с/г ТОВ «Агро-Лан» та ТОВ «Західна агровиробнича компанія за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» було зареєстровано право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 6123482900:01:001:0327 та земельну ділянку кадастровий номер 6123482900:01:001:0882. Строк дії даних договорів по 02 січня 2023 року включно.

Згідно умов договорів орендна плата за користування земельною ділянкою кадастровий номер 6123482900:01:001:0327 складає 9735,89 грн за рік оренди та за користування земельною ділянкою кадастровий номер 6123482900:01:001:0882 складає 468,77 грн за рік оренди. Позивачем вірно зазначено, що за вирахуванням податків та зборів орендна плата за користування земельними ділянками до виплати орендодавцю складає 7837,39 грн та 377,36 грн. Проте, вказані суми орендної плати, як визначено договорами, встановлені саме за рік оренди, але як випливає із матеріалів справи договори припинили свою дію 02.01.2023. При цьому, за період 2019-2022 роки позивачу сплачено орендної плати в більшому розмірі, ніж передбачено договором.

Зокрема, за 2019 рік сплачено згідно відомості від 27.05.2019 10 077,13 грн замість 8214,75, переплата склала 1862,38 грн; за 2020 рік сплачено згідно відомості від 13.10.20 10 077,13 грн замість 8214,75, переплата склала 1862,38 грн; за 2021 рік сплачено згідно платіжної інструкції від 12.08.21 10 077,13 грн. замість 8214,75, переплата склала 1862,38 грн; за 2022 рік сплачено згідно платіжної інструкції від 13.12.22 10 077,13 грн. замість 8214,75, переплата склала 1862,38 грн. Таким чином, за вказаними договорами оренди землі заборгованість відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч.1ст.367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третійстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина другастатті 129 Конституції Українивизначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 3,07 га з кадастровим номером 6123482900:01:001:0327 та площею 0,37 га з кадастровим номером 6123482900:01:001:0882, які розташовані на території Катеринівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, що підтверджується державними актами на право власності на земельні ділянки серії ЯА №778418 та серії ЯА №777161від 19 серпня 2005 року (а.с.12,17).

02 січня 2016 року між ОСОБА_1 та с/г ТОВ «Агро-Лан» укладено договори оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,07 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:0327 та площею 0,37 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:0882 терміном на 7 років, що стверджується відповідними договорами оренди землі.

Згідно з додатковими угодами від 10 жовтня 2017 року до договорів оренди землі від 02 січня 2016 року, за згодою сторін, орендар - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Лан» був замінений на ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Додаткові угоди укладено відповідно до договорів оренди землі від 02.01.2016, де орендодавцем є ОСОБА_1 , яка передала земельні ділянки площею 3,07 га та 0,37 га, що розташовані на території Катеринівської сільської ради з кадастровим номером 6123482900:01:001:0327 та з кадастровим номером 6123482900:01:001:0882 в оренду СТОВ «Агро-Лан» (а.с.15-20).

Крім того, додатковими угодами від 10 жовтня 2017 року до договорів оренди землі від 02.01.2016, сторони домовились внести наступні зміни у договори оренди. Зокрема, у пункті 4 додаткових угод та викласти пункт 5 в наступній редакції: «п. 5 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 74 891,46 та 3605,9 гривень гривень» та в пункті 4.1 додаткових угод зазначено: «Внести зміни у договір пункт 9 та викласти його в наступній редакції: «п.9 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 13 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 9 735,89 грн та 468,77 грн за рік оренди».

01.05.2023 ОСОБА_1 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» із заявою, де повідомила про свій намір надалі не продовжувати договори оренди землі від 02.01.2016. Окрім того, просила на протязі 3-х днів після закінчення терміну дії договору повернути земельну ділянку та надіслати підписаний Акт прийому-передачі земельної ділянки, що стверджується відповідними заявами позивача від 01.05.2023 (а.с.16,21).

Земельну ділянку із кадастровим номером 6123482900:01:001:0828 та земельну ділянку із кадастровим номером 6123482900:01:001:0327 було передано в оренду ТОВ «ПрофАгроТрейд» на підставі договорів оренди землі від 09.06.2023, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69033571 від 25.08.2023 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68080812 від 19.06.2023, що стверджується витягами з державного реєстру речових прав (а.с.106зворіт -107).

Із відповіді на адвокатський запит ТОВ «ПрофАгроТрейд» №190/24 від 27 серпня 2024 року вбачається, що 03.07.2023 директором ТОВ «ПрофАгроТрейд» було видано наказ №143 «Про затвердження комісії для перевірки орендованих сільськогосподарських земель на жовтень 2023 року», якою було проведено обстеження земельних ділянок та виявлено, що серед земельних ділянок наявні земельні ділянки з кадастровими номерами 6123482900:01:001:0328 та 6123482900:01:001:0828, на яких знаходився врожай колишнього орендаря, а саме - Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія». Зокрема, на вказаних земельних ділянках знаходиться посів соняшнику 2023 року. Використання земельних ділянок відповідно до умов договорів оренди між орендодавцями та ТОВ «ПрофАгроТрейд» є неможливим до моменту зібрання врожаю колишнім орендарем товариством з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», зокрема із грудня 2023 року - січня 2024 року із врахуванням сприятливих погодних умов (а.с.104-105).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо користування відповідачем ТОВ Зхідна агровиробнича компанія спірними земельними ділянками поза строком дії договорів оренди.

Колегія суддів вважає висновок суду таким, що відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оренду землі»(даліЗакон 161-XIV) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди земельної ділянки є двостороннім, консесуальним, строковим та оплатним.

У частині першій статті 14 Закону № 161-XIV (у редакції на момент укладення договорів оренди від 02 січня 2016 року) було визначено таку форму договору оренди, а саме: договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально.

Переважною більшістю правовідносин, урегульованих нормами цивільного законодавства, є відносини, у яких забезпечується правомірна поведінка їх суб`єктів та нормальна реалізація ними суб`єктивних прав і виконання суб`єктивних обов`язків.

Тому і строки у таких правовідносинах є строками здійснення суб`єктивних цивільних прав та виконання обов`язків.

Це загальне правило закріплене у статті 631 ЦК України, зокрема що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

У частині третій статті 640 ЦК України в редакції Закону № 1878-VI від 11 лютого 2010 року, що діє з 01 січня 2013 року, визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Разом із цим у частині п`ятій статті 6 Закону № 161-XIV (доповнено на підставі Закону від 11 лютого 2010 року № 1878-VI) визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Тобто з 01 січня 2013 року державній реєстрації підлягав не сам договір оренди, а право оренди земельної ділянки.

Можна зробити висновок, що договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто дотримання сторонами вимог статей 638, 759 та 792 ЦК України та статті 15 Закону 161-ХIV.

З моменту укладення договору оренди землі в орендодавця виникає зобов`язання передати орендарю земельну ділянку в користування на визначений у договорі строк, а в орендаря - отримати право на користування земельною ділянкою.

Зареєстроване право оренди землі є речовим правом.

Згідно з положеннями статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону № 1952-IV.

За частиною п`ятою статті 6 Закону № 161-XIV право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону № 1952-IV передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону № 1952-IV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоду у встановленій формі.

Разом з тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19 не вбачала підстав для відступу від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16, у частині того, що договір є укладеним з моменту досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов договору, право оренди виникає з моменту його державної реєстрації.

Однак Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у цій постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16 у частині того, що виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

При цьому Велика Палата Верховного Суду врахувала, що вказаний висновок стосується чинності договору оренди землі, укладеного після 01 січня 2013 року, тобто після зміни законодавчого регулювання: виключення із Закону № 161-XIV вимог про необхідність державної реєстрації договору оренди та вказівки на необхідність реєстрації права оренди та виключення з тексту цього Закону посилання на укладеність правочину з дня його державної реєстрації.

Частинами 1-3 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

За змістом частин 1-3 ст.21 Закону 161-XIV, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, судом першої інстанції встановлено, що на підставі договорів оренди землі від 02.01.2016 року, укладених між ОСОБА_1 і с/г ТОВ «Агро-Лан», додаткових угод до вказаних договорів від 10.10.2017 року, укладених між ОСОБА_1 , с/г ТОВ «Агро-Лан» та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» було зареєстровано право оренди на земельну ділянку площею 3,07 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:0327 та земельну ділянку площею 0,37 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:0882, строком на 7 років, що стверджується витягами з Державного реєстру речових прав № 344255909 від 25.08.2023 та № 336166858 від 19.06.2023 (а.с.13- 18).

Судом вірно встановлено, що термін дії договорів оренди землі від 02 січня 2016 року закінчився 02 січня 2023 року.

Як вбачається, з наданої відповідачем платіжної інструкцій № 1537815935 від 02.02.2023 позивачу сплачено орендну плату в розмірі 10077,13 грн, тобто орендна плата за 2022 рік виплачена в повному розмірі (а.с.49 зворіт).

Разом з тим, звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_1 посилалася на те, що передбачені договором зобов`язання, а саме виплата орендної плати за 2023 рік, відповідачем по справі не були виконані належним чином, оскільки після закінчення договорів оренди землі відповідач користувався земельними ділянками позивачки без належної правової підстави протягом 2023 року.

Проте в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що після 02 січня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» фактично продовжувало користуватися земельною ділянкою позивача до кінця 2023 року.

Колегія суддів вважає, що відповідь на адвокатський запит ТОВ «ПрофАгроТрейд» №190/24 від 27 серпня 2024 року не може бути беззаперечним доказом, що підтверджує факт користування відповідачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договорів оренди землі від 02 січня 2016 року, оскільки ТОВ «ПрофАгроТрейд» не є стороною договорів оренди землі від 02 січня 2016 року, не є учасником даної справи та перебуває у договірних відносинах із позивачкою та є новим орендарем земельних ділянок з 09 червня 2023 року.

Також відсутні докази того, що після 02 січня 2023 року ТОВ «ПрофАгроТрейд» зверталося із відповідними заявами до суду щодо використання ТОВ «Західна агровиробнича компанія» земельних ділянок позивача без належної правової підстави і відшкодування шкоди у зв`язку з неможливістю використання земельних ділянок відповідно до умов укладеного ними з ОСОБА_1 договорів оренди землі.

Крім того, відповідач ТОВ «Західна агровиробнича компанія» як у відзиві на позовну заяву, так і у відзиві на апеляційну скаргу заперечує правомірність нарахування орендної плати після 02 січня 2023 року, коли між орендарем та орендодавцем припинилися правовідносини, які виникли на підставі договорів оренди землі від 02 січня 2023 року.

Не заслуговують на увагу доводи заявника, що термін дії договорів щодо земельних ділянок закінчився відповідно 18.04.2023 та 10.10.2024, а саме 7 років після державної реєстрації, оскільки згідно з правовою позицією, викладеною у постанові ВП ВС від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19, договори оренди земельних ділянок, укладені після 01 січня 2013 року, тобто після зміни законодавчого регулювання: виключення із Закону № 161-XIV вимог про необхідність державної реєстрації договору оренди та вказівки на необхідність реєстрації права оренди, і виключення з тексту цього Закону посилання на укладеність правочину з дня його державної реєстрації, вважаються укладеними з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов та їх підписання у встановленій простій письмовій формі.

Отже, враховуючи, що термін дії договорів оренди землі від 02 січня 2016 року закінчився 02 січня 2023 року та відповідачем сплачено орендну плату за 2022 рік в повному розмірі, тому суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платіпісля закінчення терміну дії договорів оренди землі.

Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними викладеним у позовній заяві, які не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Іванько Олена Сергіївна, слід залишити без задоволення, а рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 03 жовтня 2024 року залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

У силуст.141 ЦПК Українисудові витрати у вигляді сплаченого судового збору за розгляд справи в апеляційному суді покласти на ОСОБА_1 в межах понесених нею сум.

Керуючись статтями 367, 368, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Іванько Олена Сергіївна залишити без задоволення.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 03 жовтня 2024 року залишати без змін.

Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на ОСОБА_1 в межах понесених нею сум.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча Н. М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

М.В. Хома