Постанова

від 11.12.2024 по справі 595/398/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 595/398/23Головуючий у 1-й інстанції Тхорик І.І. Провадження № 22-ц/817/891/24 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

прокурора Безкоровайної О.А.,

представника відповідача Оленяка В.Я.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу №595/398/23 за апеляційною скаргою заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі Бучацької міської ради Чортківського району Тернопільської області на рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 08 липня 2024 року (ухвалене суддею Тхорик І.І., дата складення повного тексту судового рішення 18 липня 2024 року) в справі за позовом заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі Бучацької міської ради Чортківського району Тернопільської області до Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Гадз-Агро» про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури звернувся до Бучацького районного суду з позовом в інтересах держави в особі Бучацької міської ради Чортківського району Тернопільської області до Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Тернопільській області), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , товариства з обмеженою відповідальністю «Гадз-Агро» (далі ТОВ «Гадз-Агро») про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликався на те, що слідчими слідчого управління ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020210000000119 від 19 травня 2020 року за фактом зловживання посадовими особами ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших фізичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

У ході досудового розслідування здобуто дані, які вказують на те, що окремі земельні ділянки неправомірно вибули із власності держави. Так, наказом Управління від 26 квітня 2019 року №19-1330/14-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» надано дозвіл ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2.0000 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу пасовища), розташованої за межами населеного пункту на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області. Наказом Управління від 27 червня 2019 року №19-2120/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області. Пунктом 2 цього наказу визначено надати ОСОБА_4 у власність земельну ділянку площею 1.9767 га з кадастровим номером 6121282200:01:003:0004 із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу пасовище) без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 12 липня 2019 року за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на земельну ділянку (номер запису про право власності 32417230). Надалі, 25 вересня 2019 року зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_5 (номер запису про право власності 33466997) на підставі договору дарування №1363 від 25 вересня 2019 року, посвідченого державним нотаріусом Бучацької державної нотаріальної контори Максимович Л.В. Окрім того, 10 грудня 2019 року здійснено реєстрацію іншого речового права, а саме право оренди земельної ділянки, орендарем якої виступає ТОВ «Бучачагрохлібпром» (номер запису про інше речове право 34637528).

В листі управління ГУНП в Тернопільській області від 16 грудня 2020 року №10-19-0.181-913/90-20, наданого на виконання доручення слідчого, зазначено, що відповідальними за реєстрацію заяв суб`єктів звернення щодо набуття прав на землю 08 квітня 2019 року здійснено реєстрацію заяви ОСОБА_4 та інших, які виявили бажання реалізувати свої права на землю за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих в межах території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області. За результатами опрацювання заяви ОСОБА_4 та інших громадян видано накази, у відповідності до яких йому надано дозвіл на розроблення відповідної документації із землеустрою. Надалі, ОСОБА_4 звернувся із заявою про затвердження документації із землеустрою до якої додавався проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. За результатами розгляду якої затверджено документацію із землеустрою та передано у власність земельну ділянку.

Водночас, у ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42020210000000119 встановлено, що ОСОБА_4 до ГУ Держгеокадастру в Тернопільській області із письмовими заявами для отримання земельної ділянки не звертався, оскільки на час подання заяв та прийняття спірних рішень перебував за межами України, що стверджується інформацією Державної прикордонної служби України від 16 червня 2020 року щодо перетинання державного кордону України. Також, слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області в рамках розслідування кримінального провадження №42020210000000119 від 19 травня 2020 року у режимі відеоконференції здійснено опитування останнього, який повідомив, що покинув Україну у 2017 році і відповідні заяви щодо отримання земельної ділянки не писав.

З урахуванням викладеного на думку сторони позивача, земельна ділянка, яка неправомірно вибула із власності держави та перебуває у приватній власності третьої особи ОСОБА_5 , підлягає поверненню. Разом з тим, з метою встановлення підстав для здійснення прокурором представницьких повноважень, Тернопільською обласною прокуратурою до Бучацької міської ради скеровано лист щодо встановлених фактів порушень законодавства при набутті права власності на земельну ділянку площею 1.9767 га ОСОБА_4 на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області та щодо вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів територіальної громади у сфері земельних відносин. У відповідь до обласної прокуратури від Бучацької міської ради 16 лютого 2023 року надійшов лист, у якому зазначено, що Бучацька міська рада не буде здійснювати представництво інтересів територіальної громади в суді у спірних правовідносинах, оскільки у розпорядженні міської ради відсутні документи, матеріали про порушення при видачі наказів Управлінням, на підставі яких ОСОБА_4 набув право власності на земельну ділянку.

У зв`язку із викладеним позивач просив суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 27 червня 2019 року №19-2120/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки площею 1.9767 га з кадастровим номером 6121281200:01:003:0004 у власність ОСОБА_4 , без зміни цільового призначення, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу пасовище) на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області (на даний час Бучацької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області);

- витребувати у ОСОБА_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , та ТОВ «Гадз-Агро», зареєстрованого за адресою: вул.Горішня, 79, с.Трибухівці Чортківського району Тернопільської області, 48431, код ЄДРПОУ 00952829, земельну ділянку площею 1.9767 га з кадастровим номером 6121281200:01:003:0004, розташовану на території Бучацької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області (колишньої Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області) для ведення особистого селянського господарства на користь Бучацької територіальної громади в особі Бучацької міської ради Чортківського району Тернопільської області;

- стягнути з ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_5 та ТОВ «Гадз-Агро» на користь Тернопільської обласної прокуратури, місцезнаходження: м.Тернопіль, вул.Листопадова, 4, витрати зі сплати судового збору в сумі 5368.00 грн у рівних частинах.

Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 08 липня 2024 року в задоволенні позовної заяви заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави, відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що земельна ділянка площею 1.9767 га з кадастровим номером 6121281200:01:003:0004 неправомірно вибула із власності держави та перебуває у приватній власності третьої особи ОСОБА_5 , підлягає поверненню. На даний час не встановлено особу, яка діяла від отримувача земельної ділянки із кадастровим номером 6121281200:01:003:0004, права власності на яку було зареєстровано за ОСОБА_4 . Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, оскільки ОСОБА_4 на час подання заяв, прийняття рішень ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області та оформлення документації на земельну ділянку кадастровим номером 6121281200:01:003:0004 перебував за кордоном.

Разом з тим, суд не дав належної оцінки доказу, долученому до матеріалів позовної заяви, а саме інформації Державної прикордонної служби України від 16 червня 2020 року №0.184-16959/0/15-20-Вих, згідно якої ОСОБА_4 23 лютого 2017 року здійснив виїзд за межі кордону України та станом на 15 червня 2020 року в Україну не повертався.

Звертає увагу на те, що повернення у власність територіальної громади незаконно вибулої земельної ділянки сприятиме реалізації зазначених конституційних положень та дотриманню порядку передачі у власність земель, відновленню можливості справедливого (законного) розподілу такого обмеженого державного ресурсу, що становить державний інтерес (вказане цілком узгоджується із правовою позицією ЄСПЛ, п.п.70-71 рішення від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України», п.54 рішення від 02 листопада 2004 року у справі «Трегубенко проти України»).

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства.

У зв`язку з наведеним просить скасувати рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 08 липня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задоволити в повному обсязі.

02 вересня 2024 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відзив мотивовано тим, що повноваження щодо передачі у власність або користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах Тернопільської області покладені на ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області.

Крім того, ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області 08 квітня 2019 року отримано заяву ОСОБА_4 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану на території Бобулинської сільської ради, з долученими до неї копією паспорта та ідентифікаційного номера, викопіюванням з планово-картографічних матеріалів (публічної кадастрової карти) щодо бажаного місця розташування земельної ділянки. За результатами розгляду вищевказаної заяви та доданих документів Головним управлінням, у зв`язку із відсутністю підстав щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, видано наказ від 26 квітня 2019 року № 19-1330/14-19-СГ, яким надано дозвіл вказаній особі на розроблення документації із землеустрою.

Звертає увагу на те, що спеціалісти ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, які здійснювали розгляд заяв громадян, зацікавлених у отриманні у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, в межах норм, визначених статтею 121 ЗК України, не були наділені повноваженнями перевіряти достовірність підписів осіб, якими подано відповідні заяви.

Також, ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області 24 червня 2019 отримано заяву ОСОБА_4 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1.9767 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок сільськогосподарського призначення земель державної власності за кадастровим номером 6121281200:01:003:0004, яка розташована на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, з долученими до неї оригіналом документації із землеустрою та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. За результатами розгляду даної заяви та доданих документів Головним управлінням видано наказ від 27 червня 2019 року №19-2120/14-19-СГ, яким затверджено землевпорядну документацію та передано ОСОБА_4 земельну ділянку у власність.

Вказаний наказ ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області є ненормативним правовим актом одноразового застосування, який вичерпав свої дію фактом його виконання, оскільки, внаслідок реалізації оскаржуваного наказу ОСОБА_4 12 липня 2019 року, відповідно до положень статей 125, 126 ЗК України, у Державному реєстрі речових прав зареєстровано право власності на земельну ділянку.

Окрім того, ОСОБА_4 відповідно до положень статті 95 ЦПК України, у заяві свідка, а також у відзиві на позовну заяву, які містяться в матеріалах судової справи, підтвердив власну волю на реалізацію права щодо отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, при цьому у заяві свідка зазначив, що він ознайомлений із змістом статті 384 КК України та попереджений про кримінальну відповідальність за подання неправдивих показань.

ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області вважає безпідставною вимогу позивача про витребування земельної ділянки площею 1.9767 га за кадастровим номером 6121281200:01:003:0004 на користь Бучацької територіальної громади в особі Бучацької міської ради Чортківського району Тернопільської області, оскільки у даному випадку земельна ділянка передана у приватну власність із земель державної форми власності, земельна ділянка не перебувала у комунальній власності, право комунальної власності на земельну ділянку не виникло, в тому числі з урахуванням норм пункту 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, а тому земельна ділянка не може бути витребувана у комунальну власність, а лише у державну власність.

У зв`язку з викладеним, ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В судовому засіданні прокурор Безкоровайна О.А. апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на мотиви, викладені у ній.

Представник відповідача ГУ Держгеокадастру в Тернопільській області Оленяк В.Я. проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін.

Представник відповідача ОСОБА_5 адвокат Оринник Н.С. проти апеляційної скарги заперечила та просила рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

08 квітня 2019 року в ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області за вхідним номером №Ч-2070/0/16-19 зареєстрована заява від імені ОСОБА_4 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2.00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності, яка розташована на території Бобулинської сільської ради. На вищевказаній заяві міститься три підписи від імені заявника та зазначено відповідальних осіб, які здійснювали реєстрацію такої заяви (т.1 а.с.32).

Згідно наказу начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області І.Кузя від 26 квітня 2019 року №19-1330/14-19-СГ надано дозвіл ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2.0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу пасовища), розташованої за межами населеного пункту на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області (т.1 а.с.33).

Як вбачається з висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 29 травня 2019 року №5508/82-19, складеного експертом державної експертизи ОСОБА_6 , де розробником проекту землеустрою виступає ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», а замовником ОСОБА_4 , проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства площею 1.9767 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, в цілому відповідає законодавству та відповідно до нього нормативно-правовим актам.

24 червня 2019 року в Головному управлінні Держгеокадастру у Тернопільській області за вхідним номером №Ч-3506/0/16-19 зареєстровано заяву від імені ОСОБА_4 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1.9767 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (землі запасу, угіддя пасовища) з кадастровим номером 6121281200:01:003:0004, яка розташована за межами населеного пункту на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області.

На вищевказаній заяві міститься три підписи від імені заявника та зазначено відповідальних осіб, які здійснювали реєстрацію такої заяви (т.1 а.с.31).

Згідно наказу начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області І.Кузя від 27 червня 2019 року №19-2120/14-19-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області. Надано ОСОБА_4 у власність земельну ділянку площею 1.9767 га (кадастровий номер 6121281200:01:003:0004) із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу пасовище) без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області. Вказано, що право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6121281200:01:003:0004) виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (т.1 а.с.34).

Згідно рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації Бучацької міської ради від 16 липня 2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №47806014, вирішено провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна земельна ділянка з кадастровим номером 6121281200:01:003:0004 за суб`єктом ОСОБА_4 ; відкрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 12 липня 2019 року за реєстраційним номером 34968029, яку подав ОСОБА_4 .

Як вбачається з договору дарування земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Бучацької державної нотаріальної контори Максимович Л.В., зареєстрованого в реєстрі за №1363, укладеного 25 вересня 2019 року між ОСОБА_4 (дарувальник) та ОСОБА_5 (обдаровувана), дарувальник передав обдаровуваній безоплатно майно у власність, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 6121281200:01:003:0004, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, площею 1.9767 га (т.1 а.с.35-36).

Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №321690594 від 02 лютого 2023 року та №325198815 від 09 березня 2023 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6121281200:01:003:0004, площею 1.9767 га на праві власності належить ОСОБА_5 , підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48871223 від 26 вересня 2019 року, документи подані для державної реєстрації: договір дарування серія та номер 1363 від 25 вересня 2019 року, видавник: державний нотаріус Бучацької державної нотаріальної контори Максимович Л.В. Речове право ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку припинено 25 вересня 2019 року. Номер запису про інше речове право: 34637528 від 10 грудня 2019 року, а саме право оренди земельної ділянки, згідно з яким орендодавець ОСОБА_5 надала, а орендар ТОВ «Бучачагрохлібпром» прийняло у строкове платне користування земельну ділянку для с/г потреб строком на 7 років з правом пролонгації; документи, подані для державної реєстрації: договір оренди землі, серія та номер: б/н, від 07 жовтня 2019 року, видавник: ТОВ «Бучачагрохлібпром» та ОСОБА_5 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50213120 від 13 грудня 2019 року (т.1 а.с.83-85).

Як вбачається з листа заступника начальника Управління Служби безпеки України в Тернопільській області начальника відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ОСОБА_7 , адресованого в.о. заступника прокурора Тернопільської області О.Божку 19 травня 2020 року №69/14-1319, керуючись ст.ст.214, 216 КПК України, направили рапорт про виявлення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, вчиненого службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області. Згідно вказаного рапорту ст. о/у в ОВС 1 сектору ВБКОЗ УСБУ в Тернопільській області О.Адамівим отримано інформацію щодо незаконного відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності з боку начальника Головного управління Деожгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_8 , тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. Зокрема, ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді начальника ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, виділив на підставних осіб вісімнадцять земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, в тому числі із кадастровим номером 6121281200:01:003:0004, які в подальшому були перереєстровані на ОСОБА_5 (т.1 а.с.28-30).

19 травня 2020 року органом досудового розслідування внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020210000000119 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. Зокрема, встановлено, що начальник ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди, здійснив незаконне заволодіння земельними ділянками, що спричинило тяжкі наслідки (т.1 а.с.27).

Начальник СУ ГУНП в Тернопільській області В.Галевич 12 листопада 2020 року звернувся із листом №15558/19/2-2020 до начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області з проханням організувати проведення перевірки, в ході якої перевірити законність дій працівників Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області під час виділення, зокрема, земельної ділянки із кадастровим номером 6121281200:01:003:0004, з посиланням на те, що згідно витягу, отриманого із бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» ОСОБА_4 23 лютого 2017 року виїхав за межі території України та до цього часу не перетинав державний кордон у напрямку в`їзду. (т.1 а.с.37-38).

У відповідь на вказаний лист начальник ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області Зіновій Безкоровайний надіслав лист №10-19-0.181-913/90-20 від 16 грудня 2020 року, в якому вказано, що спеціалісти Головного управління не володіють доступом до відомостей про осіб, які перетнули державний кордон України, а подані громадянами копії документів були завірені їх підписами, сумнівів у їх реєстрації не виникало та відсутні підстави залишення їх без розгляду (т.1 а.с.39-40).

Слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області Г.Бачинська звернулася із листом №15556/9/2-2-22 від 16 листопада 2020 року до заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Л.Гетьман, в якому просила, на підставі ст.ст.40, 71, 93 КПК України, організувати проведення перевірки, в ході якої перевірити законність дій державного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Максимович Л.В. під час посвідчення та реєстрації, в тому числі, договору дарування земельної ділянки із кадастровим номером 6121281200:01:003:0004 (т.1 а.с.41-42).

Згідно відповіді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) №6104/7.4-20/7.4/2872 від 14 грудня 2020 року, із пояснення, наданого державним нотаріусом Бучацької державної нотаріальної контори Максимович Л.В. вбачається, що 25 вересня 2019 року за реєстровим №1363 посвідчено договір дарування земельної ділянки за кадастровим номером 6121281200:01:003:0004, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Для посвідчення вказаного договору дарування державним нотаріусом, згідно вимог ст.43 ЗУ «Про нотаріат», глави 3 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, встановлено особи учасників правочину, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій, згідно поданих паспортів громадян України, копії яких долучено до відповідного наряду справ. Жодних сумнівів щодо поданих сторонами документів чи підозр щодо вищевказаних осіб у нотаріуса не виникало. Разом з тим повідомлено, що Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) діє та керується у своїй діяльності Положенням про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року за №1707/5 та зареєстроване Міністерством юстиції України 23 червня 2011 року за №759/19497, та в межах своєї компетенції не наділене повноваженнями щодо перевірки законності дій державного нотаріуса (т.1 а.с.43-45).

Як вбачається з інформаційних листів, сформованих начальником ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області І.Кузем 09 листопада 2021 року та 11 листопада 2021 року, на запити слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області, надання земельної ділянки, в тому числі з кадастровим номером 6121281200:01:003:0004, здійснювалося у порядку, визначеному ст.118 Земельного кодексу України. Наказ ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 26.04.2019 №19-1330/14-19-СГ підготувала ОСОБА_9 , наказ ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 27 червня 2019 року №19-2114/14-19-СГ підготував ОСОБА_10 . Заяви про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою за вказаними у листі кадастровими номерами земельних ділянок були подані особисто громадянами (т.1 а.с.47-49).

Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №0.184-16959/0/15-20-Вих. від 16 червня 2020 року, за даними витягу з наявної у базі даних інформації щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями окремих районів Донецької та Луганської областей та тимчасово окупованою територією АР Крим у період з 15 червня 2015 року по 15 червня 2020 року, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив виїзд 23 лютого 2017 року через пункт пропуску Грушів. Відомості про повернення в Україну відсутні (т.1 а.с.54-55).

За даними рапорту за результатами опитування, проведеного у режимі відеоконференції, складеного слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області Роксоланою Гатанюк, здійснено опитування ОСОБА_4 , в якому останній повідомив, що 26 лютого 2017 року він виїхав з України у Францію і відтоді не повертався. Жодних земельних ділянок не отримував і нікому не продавав і не дарував. Йому також невідомо, щоб від його імені хтось придбавав земельну ділянку. З ОСОБА_8 та ОСОБА_5 він не знайомий. Вказав, що вперше знайомиться з оригіналом договору дарування земельної ділянки від 25 вересня 2019 року та заявою від його імені стосовно земельної ділянки, датовані 2019 роком, такі він не укладав і не підписував, оскільки покинув країну у 2017 році. Хід та результати опитування зафіксовані за допомогою технічних засобів відеозапису, а саме відеокамерою «Panasonic full HD» та записані на цифровому носії інформації: карта пам`яті «KINGSTON MICRO SD», ємкістю 16 gb (т.1 а.с.56-57).

Тернопільська обласна прокуратура зверталася до Бучацького міського голови В.Фреяка (лист №15-72 вих.-23 від 31 січня 2023 року) з проханням надати інформацію про те, чи буде здійснюватися Бучацькою міською радою представництво інтересів територіальної громади в суді у спірних правовідносинах щодо визнання недійсним наказу Управління та повернення земельної ділянки у комунальну власність громади (т.1 а.с.73-78).

Згідно відповіді №08-10/233, наданої Бучацьким міським головою В.Фреяком 13 лютого 2023 року, Бучацькою міською радою не буде здійснюватися представництво інтересів територіальної громади в суді у спірних правовідносинах щодо визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області та повернення земельної ділянки у комунальну власність громади, оскільки у розпорядженні Бучацької міської ради відсутні будь-які фактичні дані про порушення Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області при видачі наказів від 26 квітня 2019 року №19-1330/14-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» та від 27 червня 2019 року №19-2120/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» на підставі яких набуто у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 6121281200:01:003:0004 площею 2.0000 га, яка розташована за межами населеного пункту с.Бобулинці на території Бучацької територіальної громади, що надалі на підставі договору дарування №1363 від 25 вересня 2019 року перейшла у власність ОСОБА_5 . Окрім того зазначено, що подання позовної заяви передбачає сплату судового збору, а у видатках бюджету Бучацької міської ради на 2023 рік такі витрати закладені в обмеженому розмірі. Враховуючи викладене, Бучацька міська рада просить здійснити представництво інтересів держави у спірних правовідносинах за фактом неправомірного отримання громадянами у власність земель сільськогосподарського призначення (т.1 а.с.79).

З інформаційного листа №1411-Ю/2023 від 25 січня 2023 року, наданого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради на звернення ст. слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області Віталія Гатанюка, вбачається, що ОСОБА_4 у 2019 році не подавав заяви на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до Центру надання адміністративних послуг у м.Тернополі (т.1 а.с.82).

За даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 02 лютого 2023 року правонаступником юридичної особи Бобулинської сільської ради, код ЄДРПОУ 03875741, є Бучацька міська рада.

ОСОБА_4 до відзиву, який направлений на адресу суду першої інстанції, долучив заяву свідка, згідно статті 93 ЦПК України, на виконання ухвали Бучацького районного суду Тернопільської області від 20 листопада 2023 року, якою його зобов`язано надати відповіді на запитання, викладені у відзиві ОСОБА_5 , в якій він стверджує, що звертався із заявою про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки площею 1.9767 га для ведення особистого селянського господарства у власність, із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області. Він замовляв виготовлення проекту землеустрою щодо відведення йому вищезазначеної земельної ділянки та звертався із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому такої. Також у наведеній заяві свідка ОСОБА_4 підтвердив, що звертався із заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1.9767 га для ведення особистого селянського господарства 12 липня 2019 року до державного реєстратора Лесика В.Б. та в подальшому уклав договір дарування земельної ділянки від 25 вересня 2019 року, відповідно до змісту якого він подарував ОСОБА_5 земельну ділянку площею 1.9767 га з кадастровим номером 6121281200:01:003:0004, розташовану на території Бучацької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області (колишньої Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області) для ведення особистого селянського господарства. При цьому, в ухвалі суду від 20 листопада 2023 року ОСОБА_4 , як свідок, був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання за ст.384 КК України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи апеляційний суд виходить з наступного.

Законодавство передбачає два випадки представництва прокурором у суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Згідно з статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до вимог статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Виходячи з положень статті 152 ЗК України та роз`яснень, які містяться у пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом:

- визнання прав;

- відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

- визнання угоди недійсною;

- визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

- відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 155 ЗК України, в разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Отже, земельним законодавством України визначено порядок надання земельних ділянок громадянам України, порушення якого може слугувати підставою для визнання недійсним відповідного акту органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, якщо таким актом порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-836цс15.

Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 ЗК України (в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з пунктом «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом «б» частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2.0 га.

Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним, при цьому відповідний орган у випадку прийняття рішення про відмову в надані такого дозволу зобов`язаний належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України (в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про державний земельний кадастр» Кабінет Міністрів України постановою від 17 жовтня 2012 року № 1051 затвердив Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок), згідно з пунктом 107 якого державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Як слідує з абзацу першого пункту 109 наведеного Порядку державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Частинами п`ятою, шостою статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» (в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин) встановлено, що державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Згідно приписів частини 1-5 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У частині першій статті 50 Закону України «Про землеустрій» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно зі статтею 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Частиною першою та другою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з статтею 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Відповідно до частини другої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до частин першої, другої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована па набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Згідно з частинами першою-третьою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У статті 209 ЦК України встановлено, що нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі Порядок), чинного на момент посвідчення договору дарування) при вчиненні нотаріальної дії нотаріус установлює особу, що звернулась за вчиненням нотаріальної дії (глава 3 Порядку). Встановлення особи здійснюється нотаріусом за документами, передбаченими Законом. Нотаріус зобов`язаний установити волевиявлення особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії; правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині (глава 6 Порядку).

Звертаючись до суду із даним позовом заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури покликався на те, що у 2019 році ОСОБА_4 не звертався особисто до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області з метою одержання безоплатно у власність земельної ділянки, оскільки на той час перебував за межами кордону України.

У справі, яка переглядається апеляційним судом встановлено, ОСОБА_4 звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, яка зареєстрована під №Ч-2070/0/16-19 від 08 квітня 2019 року, в якій просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Також, ОСОБА_4 звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, яка зареєстрована під №Ч-3506/0/16-19 від 24 червня 2019 року з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1.9767 га.

Судом першої інстанції досліджено реєстраційну справу №1873427461212, надану Бучацькою міською радою на підставі ухвали суду від 11 грудня 2023 року, в якій міститься заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №34968029, сформована в друкованому вигляді службовою особою ОСОБА_12 12 липня 2019 року, відповідно до якої ОСОБА_4 звернувся до державного реєстратора з метою реєстрації права власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6121281200:01:03:0004.

Колегія суддів звертає увагу, що на заявах до ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області та державного реєстратора міститься підписи заявника та зазначено відповідальних осіб, які здійснювали реєстрацію таких заяв, однак сторона позивача в рамках даної цивільної справи не заявляла клопотання про допит таких службових осіб в якості свідків, які на думку апеляційного суду, могли би підтвердити чи спростувати факт особистого звернення ОСОБА_4 .

Водночас в матеріалах справи знаходяться суперечливий доказ, а саме інформація Державної прикордонної служби України від 16 червня 2020 року №0.184-16959/0/15-20-Вих, згідно якого 23 лютого 2017 року ОСОБА_4 здійснив виїзд за межу кордону України та відомості про повернення відсутні.

Разом з тим, договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 6121281200:01:03:0004, який укладено між ОСОБА_4 (дарувальник) та ОСОБА_5 (обдаровувана), посвідчений державним нотаріусом Бучацької державної нотаріальної контори МаксимовичЛ.В., №1363 від 25 вересня 2019 року в м. Бучач, Тернопільська область, Україна. У вказаному договорі, нотаріус підтвердив, що договір підписано в його присутності та особи сторін встановлено.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які могли би підтверджувати наявність кримінальної чи іншої відповідальності службових осіб, як під час проведення процедури отримання у власність ОСОБА_4 земельної ділянки з кадастровим номером 6121281200:01:03:0004 так і державної реєстрації ділянки, подальшого відчуження вказаної ділянки.

Більше того, судом першої інстанції правильно враховано письмові пояснення ОСОБА_4 в рамках даної цивільної справи, згідно яких останній підтвердив той факт, що звертався із заяви до ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області та державного реєстратора, укладав договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 6121281200:01:03:0004.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідач ОСОБА_5 є добросовісним набувачем земельної ділянки, загальною площею 1,9767 га з кадастровим номером 6121281200:01:003:0004 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Бучацької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області.

З огляду на викладене та оцінюючи докази в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що передача ОСОБА_4 спірної земельної ділянки відбулася з волі та за ініціативою останнього, з дозволу та за сприянням органу, уповноваженого від імені держави на розпорядження земельною ділянкою - Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, що позивачем в межах заявленого позову не спростовано.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

У ході судового розгляду встановлено, що відповідач ОСОБА_5 на підставі посвідченого нотаріального договору дарування отримала від ОСОБА_4 земельну ділянку, яка в свою чергу була передана останньому державою у власність на підставі рішення органу, уповноваженого від імені держави на розпорядження цією землею.

Факт набуття права власності на спірну земельну ділянку, кадастровий номер: 6121281200:01:003:0004, ОСОБА_4 та вибуття такої з володіння власника поза його волею - прокурором не доведений.

Отже, суд першої інстанції обгрунтовано не вбачав законних підстав для застосування приписів ст. 388 ЦК України та витребування цієї земельної ділянки від добросовісного набувача ОСОБА_5 та користувача ТОВ «Гадз-Агро».

Доводи апелянта про те, що слід брати до уваги інформацію Державної прикордонної служби України від 16 червня 2020 року №0.184-16959/0/15-20-Вих, колегія суддів відхиляє, оскільки факт перебування ОСОБА_4 у спірний період на території України підтверджується посвідченим нотаріально договором дарування та іншими доказами, які зазначено вище.

Більше того, сам апелянт зазначає, що на даний час не встановлено іншу особу, яка діяла від отримувача земельної ділянки із кадастровим номером 6121281200:01:003:0004, права власності на яку було зареєстровано за ОСОБА_4 .

Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними викладеним у позовній заяві, які не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів.

У відповідності до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини другої статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відмовляючи у задоволенні позову, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі Бучацької міської ради Чортківського району Тернопільської області залишити без задоволення.

Рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 08 липня 2024 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені сторонами у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції залишити в межах, ними понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови 23 грудня 2024 року.

Головуючий О.З. Костів

Судді: Б.О. Гірський

М.В. Хома