Постанова

від 11.12.2024 по справі 201/9920/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 201/9920/21Головуючий у 1-й інстанції Кунець Н.Р. Провадження № 22-ц/817/1126/24 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

представника апелянтки ОСОБА_1 ,

представника відповідача Головного сервісного центру МВС України Карпушиної М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №201/9920/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 вересня 2024 року (ухвалене суддею Кунець Н.Р., повний текст якого складено 16 жовтня 2024 року) в справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Караван», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головного сервісного центру МВС України про визнання недійсними договорів комісії та купівлі-продажу, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року ОСОБА_5 (далі позивачка, апелянтка), в інтересах якої діє адвокат Єрмак Л.Б., звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Караван» (далі - ТОВ «Альфа-Караван», відповідач 1), ОСОБА_6 (далі відповідач 2), ОСОБА_7 (відповідач 3), Головного сервісного центру МВС (відповідач 4) про визнання недійсними договорів комісії та купівлі-продажу, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов`язання вчинити дії.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 , під час якого позивачкою у 2014 році за власні кошти придбано автомобіль марки «Infiniti FX50», кузов VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який було зареєстровано на неї.

Після розірвання шлюбу, у 2019 році вищевказаний автомобіль залишився у ОСОБА_8 , так як він його приховував від позивачки та відмовлявся повернути технічний паспорт на автомобіль разом із ключами.

Водночас, з мережі інтернет, а саме з сайту AUTORIA.UA позивачці стало відомо, що вказаний автомобіль виставлено на продаж, а контактний номер телефону належав її колишньому чоловіку ОСОБА_8 , проте, жодних довіреностей щодо продажу та переоформлення автомобіля вона ОСОБА_9 не надавала.

Надалі ОСОБА_10 , який є знайомим позивачки, домовився із продавцем транспортного засобу про зустріч з метою огляду автомобіля та орієнтовно 10 серпня 2020 року, перебуваючи на перетині вул.Шолом-Алейхема та Барикадної у м.Дніпро, зустрівся з продавцем зазначеного автомобіля, яким виявився ОСОБА_8 та який побачивши ОСОБА_10 , раніше йому знайомого, зник у невідомому напрямку.

З приводу використання невстановленою особою підроблених документів позивачка 02 вересня 2020 року звернулася до Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, внаслідок чого було відкрито кримінальне провадження №12020045650000250 від 03 вересня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України. В ході досудового розслідування було встановлено, що, автомобіль марки «Infiniti FX50», кузов VIN НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , на підставі Договору комісії №6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року, укладеного між ТОВ «Альфа-Караван» та ОСОБА_5 , продано ОСОБА_6 згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу від 05 серпня 2020 року №6220/20/002565, вартість автомобіля згідно договору склала 544544.00 грн.

12 серпня 2020 року Територіальним сервісним Центром МВС №1242 автомобіль «Infiniti FX50», кузов VIN НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , було перереєстровано на нового власника ОСОБА_6 , видані нові номерні знаки НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

Надалі транспортний засіб марки «Infiniti FX50», кузов VIN НОМЕР_1 , неодноразово перереєстровувався на нових власників, зокрема 13 грудня 2022 року на ОСОБА_11 , 04 квітня 2023 року на ОСОБА_12 , 11 квітня 2023 року на ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на ОСОБА_7 .

Разом з тим, позивачка зауважує, що 05 серпня 2020 року вона фізично не мала можливості підписати договір комісії №6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року, так як протягом робочого дня 05 серпня 2020 року з 09:00 год до 18:00 год знаходилась на робочому місці в м.Київ, а о 22:20 год вилетіла з аеропорту «Бориспіль» до Єгипту у відпустку. Окрім цього, кошти за продаж автомобіля позивачці не надходили.

Таким чином, договір комісії з ТОВ «Альфа-Караван» позивачка не підписувала та згоду на продаж автомобіля вона не надавала, як і не давала розпорядження на вчинення таких дій, а тому, на переконання позивачки, договір комісії №6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року та договір купівлі-продажу транспортного засобу № 6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року є недійсними на підставі ч.3 ст.203 ЦК України, оскільки їх укладення не відповідало її внутрішній волі.

У зв`язку із викладеним та з урахуванням заяви про зміну предмету позову, позивачка просила:

- визнати недійсним договір комісії №6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ «Альфа-Караван», як комісіонером;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу №6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року, укладений між комісіонером ТОВ «Альфа-Караван» в інтересах ОСОБА_5 та покупцем ОСОБА_6 ;

- скасувати державну реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки «Infiniti FX50», кузов VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_3 ;

- визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 на автомобіль марки «Infiniti FX50», кузов VIN НОМЕР_1 , видане Територіальним сервісним Центром МВС №1242 МВС України у Дніпропетровській області;

- витребувати у ОСОБА_7 транспортний засіб марки «Infiniti FX50», кузов VIN НОМЕР_1 , та передати транспортний засіб ОСОБА_5 ;

- зобов`язати Головний сервісний центр МВС зареєструвати транспортний засіб автомобіль марки «Infiniti FX50», кузов VIN НОМЕР_1 , за ОСОБА_5 , надавши їй повноваження в будь-якому сервісному центрі МВС України отримати (відновити) свідоцтво про реєстрацію автомобіля;

- стягнути судові витрати.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 вересня 2024 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_5 , відмовлено.

Судові витрати, понесені позивачкою, покладено на позивачку ОСОБА_5 в межах нею понесених.

Заяву представника відповідача ОСОБА_6 адвоката Крят Л.Б. про розподіл судових витрат, понесених відповідачем у виді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 18000 грн, залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_5 , в інтересах якої діє адвокат Єрмак Л.Б., подала на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов до висновку, що договір комісії №6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року підписано ОСОБА_5 , оскільки остання в цей день 05 серпня 2020 року перебувала на робочому місці з 09:00 год до 18:00 год у м.Києві, підтвердженням чого є табель використання робочого часу ТОВ «Сота Україна», який був складений та підписаний ОСОБА_5 , яка на той час була директором товариства. Жодних доказів внесення ОСОБА_5 недостовірних даних в офіційний документ табель обліку використання робочого часу ТОВ «Сота України», судом не наведено.

Разом з тим відповідно до договору купівлі-продажу № 36220/20/002565 від 05 серпня 2020 року спірний транспортний засіб було продано ТОВ «Альфа Караван», як комісіонером, гр. ОСОБА_6 за ціною 544544.00 грн. Договір укладено в м.Дніпро. Там же складено акт приймання-передачі транспортного засобу. Під час розгляду даної справи директор ТОВ «Альфа-Караван» та представник ТОВ «Альфа Караван» неодноразово спростовували як отримання, так і складання та видання товариством громадянину ОСОБА_6 квитанції до прибуткового касового ордеру на суму 544544.00 грн на підтвердження отримання коштів за проданий транспортний засіб.

Однак зазначені кошти ОСОБА_5 не отримувала, так як вона не тільки не була присутня при укладення купівлі-продажу транспортного засобу, але їй і не було відомо про це.

На думку сторони апелянта, квитанція до прибуткового касового ордера №21 від 05 серпня 2020 року, яку надав в копії ОСОБА_6 , сфальсифікована.

Враховуючи те, що волевиявлення ОСОБА_5 , як власниці спірного транспортного засобу, не було спрямовано на укладення із ТОВ «Альфа Караван» договору комісії, вчинений комісіонером договір купівлі-продажу ТЗ від власного імені є недійсним з підстав дефекту волі продавця на підставі ч.3 ст.203, ст.215 ЦК України. Таким чином, транспортний засіб, що було продано ТОВ «Альфа-Караван» від імені ОСОБА_5 громадянину ОСОБА_6 , вибув з володіння ОСОБА_5 поза її волею та безвідплатно отримано гр. ОСОБА_6 . Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем.

В подальшому спірний транспортний засіб перепродавався декілька разів без фактичного передання його покупцю та по ціні, яка не відповідає ринковій вартості.

Сторона апелянта звертає увагу на те, що відповідачами ОСОБА_6 , ТОВ «Альфа-Караван» та ОСОБА_7 не надано до суду першої інстанції належних, достовірних та достатніх доказів на спростування доводів позивачки, а натомість зайнято пасивну позицію заперечення законності та обґрунтованості позовних вимог.

У зв`язку з наведеним просить рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

05 грудня 2024 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від відповідача ОСОБА_7 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відзив мотивовано тим, що ОСОБА_7 придбав транспортний засіб «Infiniti FX50», кузов VIN НОМЕР_1 , у ОСОБА_13 . За домовленістю останніх ціна транспортного засобу складає 665109.00 грн. Продавець гарантував, що майно, яке є предметом продажу за даним договором, належить йому на праві власності, не обтяжене арештом, у розшуку, заставі не перебуває.

Виходячи з цього, ОСОБА_7 не знав і не міг знати про судову справу стосовно даного транспортного засобу, а тому вважає вимоги ОСОБА_5 до нового власника транспортного засобу безпідставними та такими, що порушують право власності.

Звертає увагу на те, що спірні правовідносини виникли між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ТОВ «Альфа-Караван», в той же час ОСОБА_7 не є особою, причетною до початкового спору між сторонами.

У зв`язку з наведеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

06 грудня 2024 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від відповідача Головного сервісного центру МВС через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відзив мотивовано тим, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, автомобіль «Infiniti FX50», 2009 року випуску, чорного кольору, vin-код НОМЕР_1 із державним номерним знаком НОМЕР_3 :

1) 12 серпня 2020 року перереєстровано на нового власника фізичну особу ОСОБА_6 у ТСЦ МВС №1242 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного в суб`єкта господарювання на підставі договору комісії від 05 серпня 2020 року № 6220/20/002565;

2) 03 грудня 2022 року перереєстровано на ОСОБА_11 , за договором купівлі-продажу, укладеним в ТСЦ МВС № 1249;

3) 04 квітня 2023 року перереєстровано на ОСОБА_12 в ТСЦ МВС №1249 за договором купівлі-продажу, укладеним у суб`єкта господарювання;

4) 11 квітня 2023 року перереєстровано на ОСОБА_13 в ТСЦ МВС №8044 за договором купівлі-продажу, укладеним у суб`єкта господарювання.

5) кінцевим набувачем (власником) спірного транспортного засобу станом на

теперішній час являється ОСОБА_7 .

Вказані реєстраційні дії відбулись відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них

транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388.

Звертає увагу на те, що позовні вимоги про зобов`язання ГСЦ МВС скасувати/поновити державну реєстрацію транспортного засобу, заявлені до суб`єкта владних повноважень, а тому у даній справі існує публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

У зв`язку з наведеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В судовому засіданні представник апелянтки адвокат Єрмак Л.Б. апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на мотиви, викладені у ній.

Представник відповідача Головного сервісного центру МВС - Карпушина М.Г. проти апеляційної скарги заперечила та просила рішення суду залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

Транспортний засіб марки «Infiniti FX50», кузов VIN НОМЕР_5 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого 21 червня 2018 року ТСЦ 1241, належав позивачці ОСОБА_5 (т.1 а.с.215).

05 серпня 2020 року у с.Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області між комісіонером ТОВ «Альфа Караван» в особі директора Головка В.В. та комітентом ОСОБА_5 укладеного договору комісії №6220/20/002565.

Згідно умов вказаного договору комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу (який підпадає під визначення вживаного транспортного засобу відповідно до пункту 189.3 статті 189 Податкового кодексу України), а саме: марка, модель «Infiniti FX50» універсал-В, 2009 року випуску, колір чорний, VIN, № кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 , номерний знак транспортного засобу НОМЕР_7 , зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) транспортного засобу 21 червня 2018 року, за ціною 544544 грн (п.1.1 договору комісії) (т.1 а.с.208).

05 серпня 2020 року комісією комісіонера у складі ОСОБА_14 та комітентом ОСОБА_5 проведено огляд технічного стану комплектності та оцінки транспортного засобу або його складової частини марки «Infiniti FX50» універсал-В, 2009 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_7 , в ході якого встановлено, що транспортний засіб у задовільному стані, відсоток зносу 30%, ціна продажу 544544 грн, у зв`язку із чим сторонами було підписано акт технічного огляду транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 6220/20/002565 (т.1 а.с.209).

Також 05 серпня 2020 року ТОВ «Альфа Караван», який є комісіонером та який діяв на підставі укладеного з власником транспортного засобу ОСОБА_5 договору комісії №6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року, відчужив транспортний засіб «Infiniti FX50», 2009 року випуск, № кузова НОМЕР_1 , в користь ОСОБА_6 , відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу №6220/20/002565, за ціною 544544 грн (т.1 а.с.216).

05 серпня 2020 року між продавцем ТОВ «Альфа Караван» та покупцем ОСОБА_6 підписано акт огляду реалізованого майна № 622/20/013722, а саме транспортного засобу марки «Infiniti FX50», універсал-В, 2009 року випуску, чорного кольору, № кузова НОМЕР_1 (т.1 а.с.209 звор.).

Відповідно до копії квитанції до прибуткового касового ордера ТОВ «Альфа-Караван» №21 від 05 серпня 2020 року, ТОВ «Альфа-Караван» прийняло від ОСОБА_6 кошти у розмірі 544544 грн, згідно договору купівлі-продажу №6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року (т.5 а.с.227).

На підставі вищевказаного договору купівлі-продажу транспортного засобу №6220/20/002565 транспортний засіб марки «Infiniti FX50», кузов VIN НОМЕР_5 , 12 серпня 2020 року зареєстровано за ОСОБА_6 .

Посадовою особою ТСЦ 1242 ОСОБА_15 здійснено перевірки у Єдиному державному реєстрі МВС, Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Єдиному реєстрі боржників, після чого проведено реєстрацію транспортного засобу марки «Infiniti FX50», універсал-В, 2009 року випуску, чорного кольору, № кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_3 , за ОСОБА_6 , що вбачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого 12 серпня 2020 року ТСЦ 1242 (м.Дніпро).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 03 вересня 2020 року за заявою ОСОБА_5 від 02 вересня 2020 року зареєстровано кримінальне провадження №12020045650000250 за ч.4 ст.358 КК України за фактом використання невстановленою особою завідомо підроблених документів (т.1 а.с.27).

Згідно протоколу допиту свідка від 11 листопада 2020 року, проведеного в рамках кримінального провадження №12020045650000250 від 03 вересня 2020 року, ОСОБА_15 пояснив, що з 2015 року по теперішній час він працює на посаді адміністратора сервісного центру №1242. 12 серпня 2020 року, коли він перебував на своєму робочому місці, до нього звернувся ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з приводу реєстрації транспортного засобу «Infiniti FX50» з номерним знаком НОМЕР_2 . Для того, щоб перереєструвати транспортний засіб, ОСОБА_6 надав свідоцтво від 05 серпня 2020 року, договір, комісії №16220/20/002565 від 05 серпня 2020 року, акт огляду реалізованого майна №622/20/013722, копію паспорта та ІПН ОСОБА_6 . Після того, як ОСОБА_6 надав вказані документи, він перевіряв вказаний автомобіль та власників автомобіля по всім наявних базах МВС. Також зазначив, що всі документи ОСОБА_6 надав йому у оригіналі та вони зберігаються в сервісному центрі. Після цього він надав ОСОБА_6 заяву про перереєстрацію транспортного засобу на нового власника за договором купівлі-продажу СТ (заява 270634669 від 12 серпня 2020 року) та він пішов на огляд до експертів-криміналістів. Після огляду, під час якого не було виявлено ніяких порушень, ОСОБА_6 звернувся до нього та отримав нові номерні знаки НОМЕР_8 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на автомобіль марки «Infiniti FX50». Також зазначив, що ОСОБА_6 надав йому договір купівлі-продажу, який був укладений в ТОВ «Альфа Караван» (Тернопільська область Тернопільський район, с.Підгороднє, вул.Стрийська), тому для перереєстрації транспортного засобу продавець не потрібен згідно чинного законодавства (т.1 а.с.28-31).

Як вбачається з протоколу допиту свідка від 02 грудня 2020 року, проведеного в рамках кримінального провадження № 12020045650000250 від 03 вересня 2020 року, ОСОБА_6 вказав, що влітку 2020 року він вирішив придбати автомобіль. Проглядаючи інтернет-ресурси з продажу автомобілів він віднайшов для себе автомобіль марки «Infiniti FX50». На якому саме інтернет-сайті ним була знайдена інформація стосовно автомобіля, він не пам`ятає. Ціна його влаштовувала, тому провівши перемовини з продавцем, хто саме відповідав по телефону він вже не пам`ятає, він здійснив перевірку зазначеного транспортного засобу по існуючим інтернет-застосункам. Після отримання інформації стосовно відсутності проблемних питань з автомобілем, він домовився з продавцем про ціну, яка його влаштовувала. Відповідно до існуючої процедури з переоформлення транспортних засобів вони уклали договір купівлі-продажу авто. Сторонами договору були ТОВ «Альфа-Караван» та він. Наскільки йому було відомо на той час, ТОВ «Альфа-Караван» здійснювала продаж авто відповідно до договору комісії. Контактний номер особи, яка надавала йому автомобіль для попереднього огляду не зберігся, а попередня зустріч відбувалась у Територіальному сервісному центрі №1242 у м.Дніпро. Завдаток не оформлявся. Після оформлення всіх необхідних документів та повного розрахунку за автомобіль він вирішив здійснити відповідні операції для переоформлення транспортного засобу. Для цього з повним пакетом документів він звернувся до Територіального сервісного центру №1242 у м.Дніпро, заповнив там же заяву від свого імені та здійснив огляд автомобіля зі спеціалістами сервісного центру. Після перевірки авто та перевірки наданих ним документів йому повідомили, що все добре, наразі проводять оформлення нових документів з перереєстрації на нього як нового власника транспортного засобу. Через деякий час він отримав нові документи та державні номерні знаки НОМЕР_3 . З приводу переоформлення транспортного засобу ніяких проблемних питань до нього ні у кого не виникало. Наприкінці цього року в нього виникла нагальна потреба в грошових коштах для ведення господарської діяльності, тому ним було прийнято рішення здійснити продаж вищезазначеного транспортного засобу. Через деякий час разом з новим покупцем вони звернулися до Територіального сервісного центру, який розташований у м.Дніпро, просп.Слобожанський, 31 Д, ТЦ «Наша Правда». Співробітнику ТСЦ він передав свої документи, а саме паспорт громадянина України та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Через деякий час йому повідомили, що документи не повернуть так як машина знаходиться в розшуку і в ТСЦ викликали співробітників поліції. Не розуміючи що відбувається, він зателефонував адвокату, він приїхав до ТСЦ та повернув йому паспорт громадянина України. Після цього співробітники Соборного ОП вилучили у працівника ТСЦ належне йому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. У зв`язку з чим було оголошено його авто у розшук йому не відомо. Хто така ОСОБА_5 йому не відомо. Інформацію про продаж автомобіля він викладав в мережу інтернет, з покупцем не знайомий. На питання «Чи знайомі Ви з громадянином ОСОБА_8 ?» та «Де станом на сьогодні знаходиться автомобіль «Infiniti FX50», р.н. НОМЕР_3 ?» ОСОБА_6 відмовився відповідати відповідно до ст.63 Конституції України (т.1 а.с.32-36).

Як вбачається з протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 13 серпня 2020 року, останній пояснив, що 04 серпня 2020 року ОСОБА_5 надала йому довіреність, зареєстровану в реєстрі за №6581, на право розпоряджатися та використовувати за цільовим призначенням транспортний засіб «Infiniti FX50», 2009 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 . Остання також повідомила, що транспортний засіб та свідоцтво про його реєстрацію знаходиться у її колишнього чоловіка ОСОБА_8 13 серпня 2020 року він приїхав у м.Дніпро для того, щоб забрати вищевказаний транспортний засіб. Зв`язавшись з ОСОБА_16 він повідомив йому, де знаходиться транспортний засіб. Він приїхав за адресою АДРЕСА_1 , де побачив, що транспортний засіб «Infiniti FX50» має інший д.н.з., а саме НОМЕР_3 . На місце було викликано працівників поліції та СОГ Соборного СП. Під час перевірки виявилось, що транспортний засіб було продано та переоформлено на ОСОБА_6 12 серпня 2020 року, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_5 . Після чого він повідомив ОСОБА_5 про даний продаж, на що вона повідомила, що ніяких довіреностей нікому не надавала крім нього. Він вважає, що ОСОБА_17 шахрайським шляхом здійснив продаж транспортного засобу «Infiniti FX50» іншій особі.

Згідно із копією наказу директора ТОВ «Сота Україна» №35-К від 16 березня 2018 року ОСОБА_5 з 16 березня 2018 року призначена на посаду директора ТОВ «Сота Україна» (т.1 а.с.69).

Згідно витягу з табелю обліку використання робочого часу ТОВ «Сота Україна» за серпень 2020 року від 31 серпня 2020 року вбачається, що директор ОСОБА_5 у серпні 2020 році відпрацювала 13 робочих днів (з 03.08. по 05.08, з 17.08. по 21.08., з 25.08. по 28.08., 31.08.) та 9 днів перебувала у основній/додатковій відпустці з 06.08. по 14.08 (т.1 а.с.70).

Відповідно до відповіді Державної прикордонної служби №49 від 04 листопада 2021 року, наданої на запит адвоката Єрмак Л., ОСОБА_5 05 серпня 2020 року о 22 год. 20 хв. перетнула кордон України у пункті пропуску «Бориспіль-D, маршрут Київ- ОСОБА_18 (т.1 а.с.66-67).

Також позивачем долучено до матеріалів справи скрін-шоти виписки з банківського рахунку Приватбанку, який відкритий на ім`я ОСОБА_5 , за період з 03 серпня 2020 року по 09 серпня 2020 року (т.3 а.с.60).

Також встановлено, що транспортний засіб марки «Infiniti FX50», кузов VIN НОМЕР_5 , неодноразово перереєстровувався на нових власників:

- 03 грудня 2022 року на ОСОБА_11 , відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного в ТСЦ 1249;

- 04 квітня 2023 року на ОСОБА_12 , відповідно до договору купівлі-продажу (СГ) в ТСЦ 1249;

- 11 квітня 2023 року на ОСОБА_13 , за договором купівлі-продажу (СГ) в ТСЦ 8044;

- 23 вересня 2023 року на ОСОБА_7 , відповідно до договору купівлі-продажу (СГ) в ТСЦ 2341 (т.4 а.с.100).

Зокрема, 03 грудня 2022 року між Продавцем ОСОБА_6 та Покупцем ОСОБА_11 у Територіальному сервісному центрі МВС 1249 РСЦ ГСЦ МВС міста Дніпропетровська укладено Договір купівлі-продажу транспортного засобу №1249/2022/3540595, за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця транспортний засіб марки «Infiniti FX50», 2009 року випуску, чорного кольору, № кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_9 , зареєстрований за Продавцем 12 серпня 2020 року.

Відповідно до п.2.1, 2.2 Договору купівлі-продажу, передача транспортного засобу Продавцем і прийняття його Покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна в момент підписання цього Договору. Покупець набуває право власності на транспортний засіб з моменту підписання Сторонами даного Договору купівлі-продажу.

За домовленістю Сторін ціна транспортного засобу складає 220000 грн (п.3.1 Договору купівлі-продажу).

Відповідно до договору комісії №6112/23/566 від 04 квітня 2023 року, укладеного у м.Дніпро між Комісіонером ТОВ «СТВ АВТО» в особі директора Приходько Т.В. та Комітентом ОСОБА_12 , Комісіонер зобов`язується за дорученням Комітента за винагороду здійснити в інтересах останнього від свого імені угоду з продажу транспортного засобу марки «Infiniti FX50», 2009 року випуску, колір чорний, № кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_10 від 04 квітня 2023 року (п.1.1 Договору комісії).

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 Договору комісії, мінімальна ціна продажу транспортного засобу визначається Комітентом та складає 5000 гривень. Вартість виставленого на продаж транспортного засобу, яка визначена в п.1.2 Договору, може змінюватися Комісіонером в будь-яку сторону тільки за письмовим погодженням з Комітентом.

Згідно з Актом технічного огляду транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 6112/23/1/012848, комісія Комісіонера у складі Приходько Т., ОСОБА_19 , а також Комітент ОСОБА_12 провели огляд технічного стану комплектності та оцінки транспортного засобу або його складової частини марки «Infiniti FX50», універсал-В, 2009 року випуск, № кузова НОМЕР_1 , в ході якого встановлено, що транспортний засіб у задовільному стані, відсоток зносу 50%, ціна продажу 5000 грн, розмір комісійної винагороди 200.00 грн.

07 квітня 2023 року між Продавцем ТОВ «СТВ АВТО», який діє на підставі Договору комісії №6112/23/566 від 04 квітня 2023 року, та Покупцем ОСОБА_13 укладено Договір купівлі-продажу транспортного засобу №6112/23/00616, за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця прийнятий на комісію транспортний засіб марки «Infiniti FX50», 2009 року випуску, чорного кольору, № кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_10 від 04 квітня 2023 року, а Покупець зобов`язується прийняти транспортирний засіб і сплатити його вартість відповідно до умов цього Договору.

За умовами п.1.3 Договору купівлі-продажу транспортний засіб належить ОСОБА_12 на праві власності, на момент укладення цього Договору відповідно до гарантій власника транспортний засіб нічим не обтяжений, не знаходиться в заставі, під арештом, і не є предметом позовів третіх осіб.

Відповідно до п.1.4 Договору купівлі-продажу, разом з транспортним засобом Покупцю передаються технічні документи на транспортний засіб та ключі від нього.

Вартість транспортного засобу, що є предметом цього Договору, складає 5000 грн. Оплата переданого за цим Договором транспортного засобу здійснюється Покупцем безпосередньо його власнику ОСОБА_12 , без участі Продавця, у зв`язку з чим всі ризики щодо виконання зобов`язань з розрахунку за відчужуваний транспортний засіб несуть виключно Власник транспортного засобу та Покупець (п.п.4.1, 4.2 Договору купівлі-продажу).

07 квітня 2023 року між Продавцем ТОВ «СТВ АВТО» та Покупцем ОСОБА_13 було підписано Акт огляду реалізованого майна №6112/23/000678, а саме транспортного засобу марки «Infiniti FX50», 2009 року випуску, чорного кольору, VIN № кузова НОМЕР_1 , згідно якого вартість транспортного засобу 5000 грн, ідентифікаційні номери складових частин транспортного засобу відповідають номерам, зазначеним в товарно-супровідній документації на транспортний засіб.

11 квітня 2023 року ОСОБА_13 звернувся до ТСЦ 8044 із заявою №1187008593, у якій просив провести операцію «308-Перереєстрацію на нового власника за дог. купівлі-продажу (СГ)», зокрема автомобіля марки «Infiniti FX50», 2009 року випуску, чорного кольору, № кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_11 .

Згідно висновку експертного дослідження №11/8044/4626, виконаного 11 квітня 2023 року Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_12 , наданого на дослідження транспортного засобу «Infiniti FX50», номерний знак НОМЕР_13 , не змінювалися.

23 вересня 2023 року між Продавцем ОСОБА_13 , в особі ОСОБА_20 , який діє на підставі доручення Продавця, та Покупцем ОСОБА_7 , в особі ОСОБА_21 , яка діє на підставі доручення Покупця, у Територіальному сервісному центрі МВС 2341 РСЦ ГСЦ МВС в Запорізькій області укладено Договір купівлі-продажу транспортного засобу №2341/2023/4068710, за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві транспортний засіб марки «Infiniti FX50», 2009 року випуску, чорного кольору, № кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію СТР НОМЕР_14 , номерний знак НОМЕР_11 , зареєстрований за Продавцем 11 квітня 2023 року підрозділом МВС ТСЦ 8044.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 Договору купівлі-продажу, передача транспортного засобу Продавцем і прийняття його Покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна в момент підписання цього Договору. Покупець набуває право власності на транспортний засіб з моменту підписання Сторонами даного Договору купівлі-продажу.

За домовленістю Сторін ціна транспортного засобу складає 665109 грн (п.3.1 Договору купівлі-продажу).

23 вересня 2023 року ОСОБА_7 звернувся до ТСЦ 2341 із заявою №1701229194, у якій просив провести операцію «315-Перереєстрацію на нового власника по договору укладеному в ТСЦ», зокрема автомобіля марки «Infiniti FX50», 2009 року випуску, чорного кольору, №кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_15 .

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпро від 07 вересня 2021 року у справі №201/8934/21 старшому дізнавачу СД ВП №5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшому лейтенанту поліції Зельман О.В. та членам групи дізнавачів у кримінальному провадженні №12020045650000250, надано дозвіл на отримання тимчасового доступу до речей та документів, які знаходяться в територіальному сервісному центрі №1242 в Дніпропетровській області, зареєстрованого за адресою: м. Дніпро, пр.Праці, 16, до оригіналу договору комісії №6220/20/002565 відносно автомобіля марки Infiniti FX 50 VINJN1TBNS51U0311299 (т.1 а.с.217).

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 01 жовтня 2021 року, старшим дізнавачем СД ВП №5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Зельман О.В. в межах кримінального провадження №12020045650000250, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпро від 07 вересня 2021 року у справі № 201/8934/21 здійснено вилучено оригінал договору комісії №6220/20/002565 відносно автомобіля марки «Infiniti FX50» VIN НОМЕР_1 (т.1 а.с.218-220).

Як вбачається з висновку експерта №6513-13 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12020045650000250 від 09 вересня 2020 року, за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, складеного 14 січня 2022 року Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, вирішити питання чи виконаний підпис від імені ОСОБА_5 у загальній графі «Комітент» договору комісії № 6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року відносно автомобіля марки «Infiniti FX50» VIN № НОМЕР_16 , номерний знак НОМЕР_2 , самою ОСОБА_5 або іншою особою, не надається за можливе з причин, що викладені у дослідницькій частині висновку (т.2 а.с.118-122).

Згідно дослідницької частини висновку №6513-13, при порівнянні досліджуваного підпису зі зразками почерку ОСОБА_5 , між ними встановлені збіжності за загальними ознаками почерку, що відображають ступінь та характер сформованості письмово-рухового навику (ступінь виробленості, який характеризується темпом виконання та координацією рухів, конструктивна складність); що відображають характеристику рухів по їх структурі (переважні форма та напрямок рухів, протяжність рухів за вертикаллю та горизонталлю, натискні характеристики); за деякими ознаками, що відображають просторову орієнтацію підпису та рухів, якими він виконаний; а також за окремим ознаками почерку (форма та напрямок рухів при виконанні літери «С»; розміщення точки закінчення літери «С» відносно її серединної лінії). Поруч з цим між досліджуваним підписом та зразками почерку ОСОБА_5 встановлені розбіжності за окремими ознаками почерку: спосіб початку літери «С» (у досліджуваному підписі прямолінійно-кутастим штрихом; у зразках прямолінійним штрихом); форма нижньої частини літери «С» (у досліджуваному підписі кутаста; у зразках дугова). Оцінюючи результати порівняльного дослідження, встановлено, що ні збіжні, ні розбіжні ознаки почерку не утворюють сукупності, достатньої для якого-небудь (категоричного або імовірного) позитивного чи негативного висновку. Пояснюється це тим, що збіжні ознаки відносяться до таких, що часто зустрічаються в почерках багатьох осіб, які мають однаковий рівень сформованості письмово-рухового навику. Щодо виявлених розбіжних ознак, не вдалося надати їм однозначної оцінки: чи є вони варіантами ознак почерку самої ОСОБА_5 , що не проявились в наданому порівняльному матеріалі, чи виникли внаслідок дії на процес письма збиваючих факторів (до яких зокрема відносяться зміна ознак власного почерку або виконання підпису із наслідуванням справжньому підпису), або це ознаки почерку іншої особи.

Відповідно до висновку експерта Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/120-23/2221-ПЧ від 14 березня 2023 року за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, встановити ким, ОСОБА_5 чи іншою особою виконаний підпис у графі «Комітент» ОСОБА_5 розділу VII Договору комісії №6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року, укладеного між ТОВ «Альфа-Караван» та ОСОБА_5 , не видалося можливим з причин, зазначених в дослідницькій частині висновку експерта. Встановити ким, ОСОБА_5 чи іншою особою виконаний підпис у графі «Комітент (довірена особа)» ОСОБА_5 . Акту технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року, не видалося можливим з причин, зазначених в дослідницькій частині висновку експерта (т.3 а.с.16-38).

Як слідує з дослідницької частини вказаного висновку, оцінюючи результати порівняльного дослідження встановлено, що ні збіги, ні розбіжні ознаки не утворюють сукупності ознак, достатньої для вирішення питання про наявність чи відсутність тотожності. Враховуючи також те, що досліджувані підписи та зразки відрізняються по транскрипції, встановити ким, ОСОБА_5 чи іншою особою виконані підписи, не видалося можливим.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника, та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 278/1025/19.

У випадку, якщо майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, останній може розраховувати на повернення такого майна, незважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами, і має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 201/12569/16-ц.

Отже, правова мета віндикаційного позову полягає у поверненні певного майна законному власнику у його фактичне володіння.

При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужене набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

При цьому якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як правова підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 21 листопада 2016 року у справі № 1522/25684/12.

Отже, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суди повинні встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника у силу обставин, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України, зокрема чи з їхньої волі вибуло це майно з їх володіння. Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, то наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна із чужого володіння.

Такі правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 у справі № 466/8649/16-ц.

Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_5 посилалася на те, що в день підписання спірного договору вона перебувала у м.Києві на своєму робочому місці в ТОВ «Сота Україна», а тому фізично не могла підписати договір комісії №6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року, який укладено в іншому місті.

У справі, яка переглядається апеляційним судом, встановлено, що спірний транспортний засіб марки «Infiniti FX 50», кузов VIN НОМЕР_5 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого 21 червня 2018 року ТСЦ 1241, належав ОСОБА_5

05 серпня 2020 року між комісіонером ТОВ «Альфа Караван» в особі директора Головка В.В. та комітентом ОСОБА_5 у с.Підгороднє укладено договір комісії №6220/20/002565 щодо продажу транспортного засобу «Infiniti FX 50», універсал-В, 2009 року випуску, колір чорний, кузов (шасі, рама) НОМЕР_1 , за ціною 544544 грн.

05 серпня 2020 року комісією комісіонера у складі ОСОБА_14 та комітентом ОСОБА_5 проведено огляд технічного стану комплектності та оцінки транспортного засобу або його складової частини марки «Infiniti FX 50» універсал-В, 2009 року випуску, кузов (шасі, рами) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_7 , в ході якого встановлено, що транспортний засіб у задовільному стані, відсоток зносу 30%, ціна продажу 544544 грн, у зв`язку із чим сторонами було підписано акт технічного огляду транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 6220/20/002565.

Апеляційний суд зазначає, що враховуючи предмет та підстави даного позову, висновок судової почеркознавчої експертизи є одним з основних доказів на підтвердження чи спростування обставини підписання чи не підписання договору комісії №6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року саме ОСОБА_5 .

Однак, з наявних в матеріалах справи висновків судових почеркознавчих експертиз №6513-13 від 14 січня 2022 року та №СЕ-19/120-23/2221-ПЧ від 14 березня 2023 року вбачається, що вирішити питання чи виконаний підпис від імені ОСОБА_5 у загальній графі «Комітент» договору комісії №6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року відносно автомобіля марки «Infiniti FX50» VIN № НОМЕР_16 , номерний знак НОМЕР_2 , самою ОСОБА_5 або іншою особою, не надається за можливе.

Також відсутні відомості, що в рамках кримінального провадження №12020045650000250 встановлено факт непідписання ОСОБА_5 договору комісії №6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року.

Колегія суддів зазначає, що в рамках даної цивільної справи сторона позивача не заявляла клопотання про допит в якості свідка директора ТОВ «Альфа Караван» ОСОБА_14 , який міг би підтвердити чи спростувати факт підписання спірного договору саме ОСОБА_5 .

Разом з тим, з письмових пояснень представника відповідача ТОВ «Альфа-Караван» адвоката Берегуляка В.Ф. вбачається, що 05 серпня 2020 року було оформлено договір комісії та договір купівлі-продажу на транспортний засіб «Infiniti FX50», державний номер НОМЕР_2 , вартість авто становила 544544 грн за згодою сторін.

В цивільних (господарських) справах стандартом доказування є «перевага доказів», стандарт також відомий як «баланс ймовірностей», де основним принципом є змагальність сторін, а суд виступає лише арбітром.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 14 грудня 2021 року у справі №917/2117/19.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно встановив, що посилання позивачки на непідписання нею договору комісії №6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року матеріалами справи не доведено.

Надаючи оцінку табелю обліку використання робочого часу ТОВ «Сота Україна», згідно якого 05 серпня 2020 року ОСОБА_5 перебувала на роботі в м.Києві, то колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що вказаний доказ є одностороннім документом, який складений та підписаний самою позивачкою ОСОБА_5 , яка є зацікавленою стороною у даній справі.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, який постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінено з 30 червня 2023 року.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов`язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну роботу в режимі реального часу з використанням мережі інтернет.

Апеляційний суд зазначає, що з табеля обліку використання робочого часу ТОВ «Сота Україна» за 31 серпня 2020 року не вбачається, що директор ОСОБА_5 фізично перебувала на робочому місці у м.Київ, а тому з урахуванням запровадження карантину, позивачка могла дистанційно виконувати роботу в режимі реального часу з використанням мережі інтернет.

З урахуванням вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що табель обліку використання робочого часу ТОВ «Сота Україна» за 31 серпня 2020 року не може бути належним та достатнім доказом, який підтверджує факт перебування ОСОБА_5 протягом усього дня 05 серпня 2020 року в м.Києві.

Так само виписки із рахунку АТ КБ «ПриватБанку» не доводять факту перебування позивачки ОСОБА_5 05 серпня 2020 року у м.Києві.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що ОСОБА_5 , підписуючи договір комісії №6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року в с.Підгороднє, уповноважила ТОВ «Альфа-Караван» вчинити від її імені дії, спрямовані на відчуження належного їй транспортного засобу, а тому відсутні правові підстави вважати, що транспортний засіб «Infiniti FX50», 2009 року випуску, кузов VIN НОМЕР_5 вибув із володіння ОСОБА_5 поза її волею.

Таким чином позовна вимога про визнання недійсним договору комісії №6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року, який укладений між ОСОБА_5 та ТОВ «Альфа-Караван», до задоволення не підлягає.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу №6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року.

05 серпня 2020 року ТОВ «Альфа Караван», яке є комісіонером та яке діяло на підставі укладеного з власником транспортного засобу ОСОБА_5 договору комісії №6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року, відчужило транспортний засіб «Infiniti FX50», 2009 року випуск, № кузова НОМЕР_1 в користь ОСОБА_6 , відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу №6220/20/002565, за ціною 544544 грн.

Із змісту договору купівлі-продажу № 6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року вбачається, що продавцем за договором був ТОВ «Альфа Караван», який є комісіонером та який діяв на підставі укладеного з власником транспортного засобу ОСОБА_5 договору комісії №6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року.

ОСОБА_6 , на виконання умов договору купівлі-продажу транспортного засобу, вчинив усі необхідні дії для належного набуття ним у власність транспортного засобу «Infiniti FX50», 2009 року випуску, кузов VIN НОМЕР_5 , у тому числі сплатив погоджену сторонами суму коштів, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера ТОВ «Альфа-Караван» №21 від 05 серпня 2020 року, яка підписана головним бухгалтером та касиром ТОВ Альфа-Караван» та містить печатку вказаного товариства.

Так, за умовами п.п.2.1, 2.1.4 Договору комісії №6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року, комісіонер за цим договором бере на себе з поміж іншого обов`язок не пізніше 3 робочих днів з моменту одержання від покупця відповідних коштів, як оплати за відчуження ТЗ, виплатити комітенту належну йому частину цих коштів (за винятком коштів, що належать комісіонеру як комісійна плата, прибуткового податку та компенсації додаткових витрат комісіонера (зберігання та передпродажна підготовка ТЗ), якщо такі виникли та були погоджені з Комітентом), на виконання цього договору.

Отже у відповідності до погоджених договором комісії №6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року та договором купівлі-продажу №6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року умов, ТОВ «Альфа Караван», як комісіонер за договором комісії та продавець за договором купівлі-продажу, повинно було отримати від покупця обумовлену договорами суму коштів за відчуження транспортного засобу та не пізніше 3 робочих днів з моменту одержання від покупця відповідних коштів, виплатити комітенту, яким за договором комісії є ОСОБА_5 , належну останній частину цих коштів, за винятком коштів, що належать комісіонеру як комісійна плата, прибуткового податку та компенсації додаткових витрат комісіонера.

З огляду на викладене, правильним є висновок суду, що не встановлено обставин, які могли би свідчити про недобросовісність відповідача ОСОБА_6 при набутті у власність транспортного засобу «Infiniti FX50», 2009 року випуску, кузов VIN НОМЕР_5 .

Таким чином позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу №6220/20/002565 від 05 серпня 2020 року до задоволення не підлягає.

Оскільки інші позовні вимоги ОСОБА_5 є похідним, а тому вони також до задоволення не підлягають.

Втручання у право мирного володіння відповідачем ОСОБА_7 спірним автомобілем «Infiniti FX50», 2009 року випуску, кузов VIN НОМЕР_5 , призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки за обставин цієї справи не встановлено, а позивачка не довела, недобросовісності набуття спірного автомобіля останнім.

Доводи апелянта про те, що квитанція до прибуткового касового ордера № 21 від 05 серпня 2020 року є підробленим документом, колегія суддів відхиляє, оскільки вказане не підтверджено матеріалами справи. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Твердження апелянта про те, що спірний транспортний засіб відчужувався декілька разів по ціні, яка не відповідає ринковій вартості, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки вказана обставина не має правового значення для вирішення даної справи.

Посилання апелянта на те, що відповідачами зайнято пасивну позицію заперечення законності та обґрунтованості позовних вимог, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач, є підставою для відмови у позові. Головними принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок доведення обґрунтованості усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними викладеним у позовній заяві, які не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів.

У відповідності до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини другої статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відмовляючи у задоволенні позову, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 вересня 2024 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені сторонами у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції залишити в межах, ними понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови 23 грудня 2024 року.

Головуючий О.З. Костів

Судді: Б.О. Гірський

Н.М. Храпак