Рішення

від 23.12.2024 по справі 160/33625/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року Справа № 160/33625/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О., за участю секретаря судового засідання - Ткач Д.М., представника позивача Мосесова А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Метиз-Групп» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2024 об 11:45 (згідно з реєстраційною позначкою суду із зазначенням дати) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській (надалі - позивач) до Приватного підприємства «Метиз-Групп» (надалі відповідач, товариство), в якій позивач просить суд:

-підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Приватного підприємства «Метиз-Групп».

Заяву обгрунтовано тим, що на виконання наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 17.12.2024 №6570-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Метиз Групп» код ЄДРПОУ 38815499» здійснено виїзд за податковою адресою товариства для проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області виконані передбачені ст. 81 Податкового кодексу України (далі - ПК України) умови допуску до проведення перевірки, зокрема, пред`явлені головному бухгалтеру підприємства направлення на право проведення перевірки та наказ від 17.12.2024 №6570-п. Проте, уповноважена особа позивача 19.12.2024 об 11 год. 50 хв. відмовила в допуску відповідача до перевірки, у зв`язку з чим було складено Акт про недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової перевірки ПП «Метиз-Групп» від 19.12.2024 №3289/04-36-07-13/38815499 та Акт від 19.12.2024 №3294/04-36-07-13/38815499 «Про неможливість проведення документальної позаплавної виїзної перервірки ПП «Метиз Групп». Внаслідок недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області 19.12.2024 було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Посилаючись на вимоги пп. 20.1.31 п. 20.1 ст. 20, пп.94.6.2 п. 94.2 ст. 94 ПК України, ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду із заявою, в якій просить підтвердити обґрунтованість застосованого адміністративного арешту майна платника податків, накладеного рішенням від 19.12.2024.

Ухвалою від 20.12.2024 судом було прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами розгляду термінових адміністративних справ, передбаченими ст. ст. 268, 269, 283 КАС України. Судове засідання призначено на 20.12.2024 на 17:30 год.

Витребувано докази у справі від позивача: копії усіх матеріалів, на підставі та з урахуванням яких видано наказ від 17.12.2024 №6570-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Метиз-Групп" (код ЄДРПОУ 38815499)"; письмові пояснення із обґрунтуванням фактичних та правових підстав для видання наказу від 17.12.2024 №6570-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Метиз-Групп" (код ЄДРПОУ 38815499)" з нормативним обґрунтуванням; докази направлення та вручення наказу від 17.12.2024 №6570-п на адресу ПП "Метиз-Групп".

Також, про відкриття провадження у справі відповідача було сповіщено телефонограмою, про що секретарем судового засідання складено телефонограму.

20 грудня від відповідача до суду надійшов відзив на заяву, в якій позивач не погоджується з викладеними обставинами у заяві та просить суд відмовити у її задоволенні. Зокрема, відповідач вказує на порушення порядку проведення перевірки контролюючим органом, оскільки зазначена перевірка повинна була бути проведена не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог. З огляду на що відповідач вважає, що контролюючим органом допущено порушення порядку призначення та проведення перевірки, що призвело до зволікань податкового органу та втрати дійсної мети перевірки.

У судовому засіданні, призначеному на 20.12.2024 о 17 год. 30 хв. представник позивача просив заяву задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання до суду не з`явився, жодних клопотань не заявляв.

Протокольною ухвалою суду від 20.12.2024 судове засідання відкладено на 23.12.2024 об 11:00 у зв`язку із необхідністю подання додаткових пояснень представником позивача.

У судове засідання 23.12.2024 позивач подану заяву підтримав, просив її задовольнити.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду відповідач до суду 23.12.2024 не з`явився, жодних клопотань не заявляв.

Після з`ясування позицій сторін, заслухавши представника позивача, який підтримав подану заяву та просив її задовольнити, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Приватне підприємство «Метиз-Групп», ідентифікаційний код: 38815499, зареєстроване за адресою: 52201, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 40-31.

Відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинення Приватного підприємства «Метиз-Групп» за рішенням засновників (учасників) зареєстровано 24.11.2023, дата зміни стану 08.12.2023.

Наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 17.12.2024 №6570-п було прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «МЕТИЗ ГРУП» (ідентифікаційний код: 38815499). Перевірка стосувалася питань дотримання відповідачем вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по дату перевірки, а також питань дотримання ПП «Метиз-Групп» законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 15.09.2014 року по теперішній час. Тривалість проведення перевірки: 5 робочих днів з 19.12.2024.

В матеріалах справи містяться також наступні направлення на перевірку: від 18.12.2024 №11803, від 18.12.2024 №11805, від 18.12.2024 №11806 та від 18.12.2024 №11808.

19.12.2024 об 11 годині 50 хвилин представниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області здійснено вихід за юридичною адресою Приватного підприємства «Метиз-Групп» для проведення документальної позапланової перевірки.

Уповноваженою особою Приватного підприємства «Метиз-Групп» було відмовлено у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки, про що співробітниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено Акт від 19.12.2024 №3289/01-36-07-13/38815499 «Про недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Метиз-Групп» (код ЄДРПОУ 38815499)» та Акт від 19.12.2024 №3294/04-36-07-13/38815499 «Про неможливість проведення документальної позапалнової перевірки ПП «Метиз-Групп» (код ЄДРПОУ 38815499) у зв`язку з відсутністю посадових осіб та підприємства за податковою адресою».

З огляду на недопущення посадових осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Метиз-Групп» уповноваженими посадовими особами позивача 19.12.2024 було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ПП «Метиз-Групп», ідентифікаційний код: 38815499.

На підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна позивач звернувся до суду із даною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

На підставі п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 78.1.7. п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст. 78 ПК України).

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (78.5 ст. 78 ПК України).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абз. 5, 6 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 Податкового кодексу України та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №632 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 02.08.2017 за №948/30816 (далі - Порядок №632).

Пунктом 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з п. 94.3 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Пунктом 94.5 ст. 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути повним або умовним.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом (п. 94.10 ст. 94 ПК України).

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Аналогічні норми передбачені Порядком №632.

Аналізуючи наведені вище норми статті 94 Податкового кодексу України та Порядку №632 суд дійшов висновку, що арешт майна платника податків може бути застосовано за наявності підстав, визначених пп. 94.2.3 п. 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Таким чином, оскільки платником податків відмовлено у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, вирішальним у межах спірних правовідносин є законність підстав для проведення документальної позапланової перевірки, тобто підстави для прийняття наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 17.12.2024 №6570-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Метиз Групп» код ЄДРПОУ 38815499», який прийнятий відповідно до пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України.

При цьому з аналізу вказаних норм слідує, що для вирішення питання, чи є підстави для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, суд повинен встановити, за яких саме обставин відбувся не допуск таким платником посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки та, відповідно, чи були законні підстави для її проведення.

Як було встановлено судом, підставою для проведення позапланової документальної перевірки стала розпочата відповідачем процедура припинення юридичної особи за рішенням засновників (учасників), що є законною підставою, відповідно до пп.78.1.7. п. 78.1 ст. 78 ПК України, для здійснення позивачем документальної позапланової перевірки.

При цьому, відповідач, заперечуючи законність зазначеної перевірки, вказує, що вона проводиться з порушенням строків, визначених пунтком 11.6 розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (надалі Порядок №1588).

Згідно з п.11.1 розділу ХІ Порядку №1588 платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов`язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Дані про прийняття рішення щодо припинення юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.

При проведенні заходів податкового контролю, пов`язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (п. 11.6 розділу ХІ Порядку №1588).

За результатами проведення відповідних заходів у зв`язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків, але не пізніше дня закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог відповідальні працівники таких підрозділів (органів) вносять до Єдиного банку даних юридичних осіб або підтверджують інформацію щодо наявності / відсутності заборгованості зі сплати податків і зборів (п.11.8 розділу ХІ Порядку №1588).

За змістом частини 5 статті 105 ЦК України строк заявлення кредитором своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

З огляду на те, що припинення Приватного підприємства «Метиз-Групп» за рішенням засновників (учасників) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 24.11.2023, то суд погоджується з доводами відповідача про те, що перевірка з підстав, визначених пп. 78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України, повинна була бути проведена не пізніше 24 травня 2024 року.

Також, Верховний Суд у постанові від 23.02.2023 у справі №640/17091/21 сформулював правову позицію щодо того, що під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення. Оскарження платником податків наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, однак, не є спором про право в розумінні п.2 ч.4 ст.283 КАС України і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Обґрунтованість причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки з боку платника податків входять до предмета доказування у справах, передбачених пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України.

Суд звертає увагу, що в спірних правовідносинах саме недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки став підставою для застосування адміністративного арешту майна платника податків.

При цьому, очевидним є те, що недопуск до проведення перевірки повинен передувати прийняттю суб`єктом владним повноважень оскаржуваного рішення, щодо підьтвердження обґрунтованості якого позивач звернувся до суду.

При цьому, як було встановлено судом в ході судового розгляду на підставі наявного в матеріалах справи Акта від 19.12.2024 №3289/01-36-07-13/38815499, контролюючим органом здійснено вихід на юридичну адресу ПП «Метиз-Групп» та зафіксовано обставини недопуску до перевірки об 11 год. 50 хв.

При цьому, рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків винесено 19.12.2024 об 11 год.00 хв. тобто, до часу недопуску відповідачем уповноважених осіб контролюючого органу до перевірки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Головне управління ДПС в Дніпропетровській області не дотрималося вимог статті 94 Податкового кодексу України, відповідно до якого прийняття рішення про застосування адміністративного арешту не може передувати недопуску відповідача до податкової перевірки, адже застосування адміністративного арешту повинно бути наслідком недопуску посадових осіб податкового органу до перевірки, а не навпаки.

При прийнятті норми про можливість застосування адміністративного арешту майна платника податків, зокрема, в разі недопуску такою особою працівників податкових органів до проведення перевірки, законодавець виходив з того, що застосування арешту є особливим видом забезпечення повноти та об`єктивності проведення податкової перевірки, оскільки ухилення платника податків від проведення перевірки може вказувати на його бажання приховати певні докази, що вказують на його недобросовісність.

Разом з тим, запровадження судової перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вказує на необхідність контролю за діями податкового органу та захист прав платника податків від можливих зловживань з боку податкового органу.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви Головного управління ДПС в Дніпропетровській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Приватного підприємства «Метиз-Групп», застосованого рішенням від 19.12.2024

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Керуючись статтями 9, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Метиз-Групп» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.О. Сластьон