Ухвала

від 23.12.2024 по справі 200/8819/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 грудня 2024 року Справа №200/8819/24

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка

Олега Миколайовича ознайомившись з позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 54-А)

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Єрьоміну В.А., звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, в якому просив суд:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, а саме ненарахування та невиплати його середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з квітня 2018 року по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 23 листопада 2024 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100;

-зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з квітня 2018 року по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 23 листопада 2024 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100;

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

-зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушеннями вимог ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем документу на підтвердження сплати судового збору до суду не надано.

Натомість, позивач у позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та надав копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 16 листопада 2015 року, виданого Державною службою України з надзвичайних ситуацій.

Засади сплати судового збору встановлені Законом України Про судовий збір №3674-VI.

Згідно частини 1 статті 3 цього Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (стаття 2 Закону).

Статтею 5 Закону України Про судовий збір передбачено вичерпний перелік осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Статус, права, пільги учасників бойових дій визначені Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Згідно п. 18 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, учасники бойових дій мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, поряд з цим вказана норма є бланкетною, тобто вказує на застосування норми в контексті податкового та митного законодавства.

Проте, статтею 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

З цією правовою нормою узгоджується пункт 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Системний аналіз змісту статті 5 Закону України "Про судовий збір" вказує на те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв`язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (інваліди, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.

Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого Закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій.

Пункт 13, в якому йдеться про "справи, пов`язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.

Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.

Поряд з цим, у постанові від 12.12.2023 року у справі № 600/1927/23-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у котре звернув на це увагу та виснував, що за змістом частини другої статті 22 Закону № 3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі№ 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) зроблено правовий висновок про те, щосередній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону№ 108/95-ВР, тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги до роботодавця щодо середнього заробітку за час затримання розрахунку при звільненні не пов`язані із порушенням соціальних прав учасника бойових дій та є мірою відповідальності роботодавця за порушення законодавства про оплату праці (трудових прав), яка застосовується незалежно від наявності або відсутності у працівника статусу учасника бойових дій.

Отже, даний спір не пов`язаний з наявністю або відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій, в даних правовідносинах відсутнє порушення соціальних прав позивача, тому позивач не звільнений від сплати судового збору, отже він має бути сплачений на загальних підставах.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, від 18.12.2019 у справі №ЗП/9901/4/19, від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 та постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №805/3967/17-а, Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 по справі № 9901/70/20 та у постанові від 09.10.2019 по справі №9901/311/19.

Ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України Про судовий збір, де вказано, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим, статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік передбачено, що з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 гривен.

Відповідно до відповідно до положень ч. 3ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, відповідно до заявлених позовних вимог позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 968,96 (3028 х 0,4 х 0,8) грн за платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях на рахунок Донецького окружного адміністративного суду:

Отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101,

Код отримувача: 37967785,

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.),

Код банку отримувача (МФО): 899998,

Рахунок отримувача: UA308999980313111206084005658,

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Щодо компенсації втрати частини доходу, яка стосується грошового забезпечення (заробітної плати), суд зазначає, що, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільняється від сплати судового збору, згідно правового висновку постанови Верховного Суду від 05 травня 2022 року у справі №380/8976/21.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 КАС України у разі не усунення у визначений судом строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху або яку підписано особою, яка не має права її підписувати, позовна заява буде повернута заявникові.

Поряд із цим, відповідно до ч.ч. 1, 4-5 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1-2, 10 ст. 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не визначено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали адміністративного позову з доданими доказами, суд установив, що стороною позивача не надано доказів на підтвердження дати звільнення позивача та дати здійснення остаточного розрахунку.

Відтак, суд вважає за необхідне запропонувати стороні позивача надати до суду копію наказу про звільнення та виписки з банківського рахунку.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Надати позивачу строк не більше 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі встановленому законом або доказів на підтвердження неможливості його сплати.

Запропонувати позивачу надати до суду копію наказу про звільнення та виписки з банківського рахунку.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки ://court.gov.ua/).

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко