Рішення

від 23.12.2024 по справі 240/35216/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/35216/23

категорія 109040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пулинської державної нотаріальної контори про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Пулинської державної нотаріальної контори, в якому просить:

- визнати бездіяльність Пулинської державної нотаріальної контори в особі державного нотаріуса Іващенко Наталії Олександрівни щодо не проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості: 22/1000 ід. часток нежитлової будівлі в цілому, що складає частину будівлі гаража літера «Д» та котелень «Ж», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані на земельній ділянці кадастровий №1825455100:06:001:0127, згідно договору купівлі-продажу від 05.07.2023, посвідченого державним нотаріусом Пулинської державної нотаріальної контори Іващенко Наталією Олександрівною, укладеного між ОСОБА_1 та Червоноармійським районним споживчим товариством, в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 , та щодо не видачі ОСОБА_1 оригіналу договору купівлі-продажу від 05.07.2023 року, посвідченого державним нотаріусом Пулинської державної нотаріальної контори Іващенко Наталією Олександрівною, укладеного між ОСОБА_1 та Червоноармійським районним споживчим товариством протиправною;

- зобов`язати відповідача провести державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості: 22/1000 ід. часток нежитлової будівлі в цілому, що складає частину будівлі гаража літера «Д» та котелень «Ж», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташована на земельній ділянці кадастровий №1825455100:06:001:0127, згідно договору купівлі-продажу від 05.07.2023 року, посвідченого державним нотаріусом Пулинської державної нотаріальної контори Іващенко Наталією Олександрівною, укладеного між ОСОБА_1 та Червоноармійським районним споживчим товариством, в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 , та видати ОСОБА_1 оригінал договору купівлі-продажу від 05.07.2023 року, посвідченого державним нотаріусом Пулинської державної нотаріальної контори Іващенко Наталією Олександрівною, укладеного між ОСОБА_1 та Червоноармійським районним споживчим товариством на протязі однієї доби з дня набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.07.2024 відповідачем було посвідчено договір купівлі-продажу, укладений 05.07.2023 між позивачем та Червоноармійським районним споживчим товариством. Даний договір був зареєстрований в реєстрі за №442. Натомість, відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень, порушуючи закон, не виконав покладені на нього обов`язки: станом на день подачі позову право власності (згідно вищевказаного договору) не зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та не видано позивачу примірник договору купівлі-продажу (який є правовстановлюючим документом), що стало підставою для звернення із даним позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Липи В.А. від 05.01.2024 відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідачем у встановлені строки відзив на адміністративний позов не подано.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" від 17.07.2024 №133 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2024, у зв`язку з призовом з 04.07.2024 на військову службу судді Липи В.А., справу передано на розгляд судді Поповій О.Г.

Ухвалою судді від 25.07.2024 прийнято до провадження адміністративну справу №240/35216/23 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 05.07.2023 між ОСОБА_1 та Червоноармійським районним споживчим товариством укладено договір купівлі-продажу: 22/1000 ід. часток нежитлової будівлі в цілому, що складає частину будівлі гаража літера «Д» то котелень «Ж», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташована на земельній ділянці кадастровий №1825455100:06:001:0127.

Вказаний договір посвідчено державним нотаріусом Іващенко Наталією Олександрівною Пулинської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за №442.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна позивачем встановлено, що відповідачем право власності (згідно вищевказаного договору) не зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та не видано позивачу примірник договору купівлі-продажу (який є правовстановлюючим документом).

Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади вчинення реєстраційний дій регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» затвердженим постановою Кабінету міністрів України 25.12.2015 за №1127.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» акредитовані суб`єкти можуть здійснювати визначені у частині першій цієї статті повноваження в повному обсязі або здійснювати їх виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі договору з суб`єктом державної реєстрації прав та/або нотаріусом.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав;

2) нотаріус;

3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв`язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.18 Закону № 1952, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

При цьому, згідно з ч.1 ст.22 Закону № 1952, документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За правилами п.2 ч.1 ст.24 Закону № 1952, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою.

Аналіз вище наведених норм права дозволяє прийти до висновку, що реєстраційні дії мають вчинятися державним реєстратором у відповідності до вимог Закону та на підставі документів, які містять об`єктивні та достовірні дані.

При цьому, державні реєстратори перевіряють відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав та, у разі виникнення сумнівів щодо наявності (достатності) таких повноважень, - відмовляють у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Матеріалами справи встановлено, що 05.07.2023 між ОСОБА_1 та Червоноармійським районним споживчим товариством укладено договір купівлі-продажу: 22/1000 ід. часток нежитлової будівлі в цілому, що складає частину будівлі гаража літера «Д» то котелень «Ж», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташована на земельній ділянці кадастровий №1825455100:06:001:0127.

Вказаний договір посвідчено державним нотаріусом Іващенко Наталією Олександрівною Пулинської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за №442.

Як зазначено позивачем, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відповідачем, право власності (згідно вищевказаного договору) не зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та не видано позивачу примірник договору купівлі-продажу (який є правовстановлюючим документом).

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі Порядок №1127; в редакції, чинній на момент виникнення реєстраційних дій).

Згідно з п.6 Порядку №1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним набуттям речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, а також у разі державної реєстрації речових прав, що є похідними від права власності, одночасно з державною реєстрацією права власності на таке майно заявником подається одна заява.

Пунктом 7 Порядку №1127 визначено, що державний реєстратор, уповноважена особа за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та роздруковує заяву, на якій заявник (за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній) проставляє власний підпис. Така заява долучається до документів, поданих для державної реєстрації прав.

Відповідно до п.9 Порядку №1127 разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав. У разі коли оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Згідно з п.18 Порядку №1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Пунктом 23 Порядку №1127 визначено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Перевіряючи матеріали справи, судом встановлено, що позивач з відповідною заявою, визначеною Порядком №1127, не звертався, відповідно, державним реєстратором не було прийнято жодного рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Згідно з ч.2ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.2ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З наведеного випливає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

За відсутності документально-підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.

Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Пулинської державної нотаріальної контори (вул. Шевченка, 116, смт Пулини, Житомирська обл., Житомирський р-н, 12001. РНОКПП/ЄДРПОУ: 02883877) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

23 грудня 2024 р.

23.12.24