Рішення

від 23.12.2024 по справі 240/13088/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/13088/24

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрофорс" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання незакононним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електрофорс" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 01.04.2024 року №00067940407 та №00067950407.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що за результатами камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення, якими застосовано до платника податків штрафи за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

Зазначає, що включення до розрахунку суми штрафних санкцій періодів за податковими деклараціями, у яких граничний термін сплати податкових зобов`язань припадав на період з початку воєнного стану до 01.08.2023 року, без урахування зупинення строків сплати таких зобов`язань, є протиправним. Крім того, контролюючим органом не доведено вини платника податків, не враховано форс-мажорні обставини, а самі податкові повідомлення-рішення містять суттєві помилки.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником відповідача надано відзив на позов, в якому сторона відповідача проти вимог поданого позову заперечує. Зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами, а висновки акту перевірки від 13.03.2024 №4462/06-30-04-07 та спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що прийняті на підставі та у межах повноважень, а отже є законними, обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.

Представником Головного управління ДПС у Житомирській області подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.09.2024 у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено за безпідставністю.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, на підставі підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 розділу І, пункту 75.1. статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2. статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Електрофорс" щодо термінів сплати податку на додану вартість.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 13.03.2024 №4462/06-30-04-07, яким встановлено порушення строків сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість по деклараціям за липень 2022 року, лютий - травень, вересень 2023 року.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Ш" від 01.04.2024 року:

- №00067940407 про нарахування штрафу в розмірі 5% у сумі двадцять три тисячі дев`ятсот вісімдесят дві грн 42 коп.;

- №00067950407 про нарахування штрафу в розмірі 10% у сумі тридцять сім п`ятсот шістдесят шість грн 48 коп.

Не погодившись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач скористався правом адміністративного оскарження, звернувся із скаргою, за результатами розгляду якої відповідач рішенням від 13.06.2024 №17907/6/99-00-06-03-0106 відмовив у задоволенні скарги, а податкові повідомлення-рішення залишив без змін.

Вважаючи рішення контролюючого органу протиправними та прийнятими в порушення норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010р. (далі - ПК України).

Згідно п.75.1. ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Приписами п.п.75.1.2. п.75.1. ст.75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з п.п. 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Статтею 36 ПК України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статтею 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.124.1 ст.124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

При цьому законодавцем у пп. 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України встановлено нові строки для погашення податкових зобов`язань для платників, що мають можливість виконувати свої податкові зобов`язання без застосування штрафних санкцій, а саме вказано що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), І квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 521 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02 травня 2024 року у справі №420/11020/23 та від 22 травня 2024 року у справі №500/5361/23.

Водночас абз.8 пп. 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України визначає наявність порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та переліку документів на підтвердження, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, наказом Міністерства фінансів України №225 від 29.07.2022 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, та переліків документів на підтвердження» (далі - Наказ №225) затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Вказаний наказ Міністерства фінансів України було опубліковано 06.09.2022 і з зазначеної дати такий набрав чинності.

Отже, у разі наявності підстав неможливості виконання податкових обов`язків, позивач, в межах встановленого порядку, мав подати відповідну заяву не пізніше 30 вересня 2022 року, з переліком документів затверджених Наказом №225, що підтверджують неможливість платника - юридичної особи своєчасно виконувати свій податковий обов`язок.

Позивач доказів звернення до контролюючого органу з відповідною заявою про неможливість виконання податкового обов`язку суду не надав.

Відтак, позивач правом на звільнення від відповідальності не скористався.

Аналіз наведених вище норм дозволяє суду зробити висновок, що діючим законодавством передбачений механізм звільнення від відповідальності на час дії військового стану у разі неможливості вчасного виконання платником податків своїх податкових зобов`язань, проте позивач наданим правом не скористався.

Іншого механізму звільнення від відповідальності чинні норми податкового законодавства не містять.

Щодо недоведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу слід зазначити наступне.

Згідно п.п. 124.1, 124.2 ст. 124 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Відповідно до п. 124.2 Податкового кодексу України діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Отже, юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за п.п. 124.2 та 124.3 ст. 124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у ст. 16 ПК України.

Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу.

В противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру.

Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

З огляду на наведене, позивачем не надано доказів вжиття ним всіх достатніх та необхідних заходів з метою дотримання податкових норм, зокрема щодо повідомлення відповідача про неможливість сплати податкових зобов`язань через відсутність коштів на рахунках чи неможливістю їх використання.

Як встановлено контролюючим органом, Товариством з обмеженою відповідальністю "Електрофорс" допущено порушення граничного строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по ПДВ, самостійно визначеної у деклараціях позивачем.

Слід також зауважити, що позивач не заперечує проти зазначених обставин, проте вважає, що відповідачем протиправно застосовано до нього штрафні санкції, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПК України, з огляду на відсутність з його боку умисних дій, спрямованих на порушення строків сплати податку на додану вартість.

Твердження позивача про неможливість виконання узгодженого податкового зобов`язання за наявності форс-мажорних обставин також не приймаються судом.

Так, згідно норм п.п. 112.8.9 п.112.8 ст.112 ПК України вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) є обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Водночас, статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" визначено механізм визнання обставин, в яких опинився суб`єкт господарювання, саме форс-мажорними.

Так, ч.1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" вказує, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Слід зауважити, Товариством з обмеженою відповідальністю "Електрофорс" ні до перевірки, ні до матеріалів справи не надано індивідуального сертифікату, що підтвердив би наявність форс-мажорних обставин.

Відтак, наведені позивачем в обґрунтування позову підстави для скасування податкових повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 01.04.2024 року №00067940407 та №00067950407, що строк оплати узгодженого податкового зобов`язання не настав, щодо недоведення суб`єктом контролю вини у формі умислу та про наявні форс-мажорні обставини, визнаються судом необґрунтованими.

Щодо тверджень позивача про наявність у податкових повідомленнях-рішеннях суттєвих помилок, що унеможливлюють їх виконання, слід зазначити наступне.

Зі змісту спірних податкових повідомлень-рішень від 01.04.2024 року встановлено неточності у сумах нарахованого штрафу, що прописані словами:

- №00067940407 про нарахування штрафу в розмірі 5% у сумі двадцять три тисячі дев`яносто вісімдесят дві грн 42 коп. (помилково написано "Дев`яносто", замість - "Дев`ятсот");

- №00067950407 про нарахування штрафу в розмірі 10% у сумі тридцять сім п`ятсот шістдесят шість грн 48 коп. (після тридцять сім п`ятсот пропущено слово "Тисяч").

Слід звернути у вагу, що у розрахунках до податкових повідомлень-рішень, що є невід`ємною частиною такого рішення, цифри нарахованих штрафів зазначені вірно.

Крім того, наявні недоліки не змінюють суті встановленого контролюючим органом порушення, не впливають на факт вчинення такого порушення, а їх зміна не спростує факт його вчинення.

У своїх висновках суд враховує загальні підходи до оцінки недоліків форми рішення сформульовані Верховним Судом у постановах від 19.05.2020 у справі №820/2300/18, від 30.04.2020 у справі №810/384/16, від 17.03.2020 у справі № 808/4140/15, від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, від 23.11.2023 у справі №815/3358/15, в яких Верховний Суд звертає увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є істотними недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає доводи про наявність суттєвих помилок, що унеможливлюють виконання рішення, - безпідставними.

Відтак, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 01.04.2024 року №00067940407 та №00067950407, контролюючий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене, з урахуванням того, що відповідачем спростовано доводи позовної заяви та доведено правомірність своїх дій під час винесення податкових повідомлень-рішень, у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч.1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрофорс" (вул. Гоголівська 23Б, кв.1, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10012, ЄДРПОУ 39414091) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання незакононними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Ю. Романченко

23.12.24