Рішення

від 18.12.2024 по справі 260/4484/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2024 року м. Ужгород№ 260/4484/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Онисько Н.В.

учасники справи:

позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не з`явився;

за участі представника позивача адвоката Кондратенка Дениса Володимировича;

відповідач: Закарпатська митниця представники Сочка Оксана Ярославівна та Струк Тарас Богданович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Закарпатської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської митниці Держмитслужби (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560), в якому просить суд: "1. Визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів - UA305000/2024/000042/2 від 19.06.2024 року; 2. Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 305130/2024/000056, винесену Закарпатською митницею; 3. Стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці судові витрати зі сплати судового збору на суму 5377,38 (п`ять тисяч триста сімдесят сім) грн 38 коп. та 24000,00 (двадцять чотири тисячі) грн в рахунок відшкодування судових витрат понесених на професійну правничу допомогу.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року було закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Розгляд даної адміністративної справи відкладався з існуванням на те об`єктивних причин.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару за митною декларацією, який ввозився на митну територію України, було визначено його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту). На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару було надано митному органу документи, які підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару. Представник вказує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач проти задоволення даного позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що відповідач діяв правомірно та відсутні підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товарів. Зазначає, що митному органу були подані неповні відомості щодо умов поставки, що вказує на обґрунтованість сумнівів митного органу у достовірності як заявлених складових митної вартості так і безпосередньо ціни, що фактично сплачена чи підлягає сплаті на таких договірних умовах. Просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі з підстав наведених у такому позові.

В судовому засіданні представники відповідач заперечили щодо задоволення позовних вимог, просили у задоволенні таких відмовити в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позов.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між позивачем - ФОП ОСОБА_1 , як покупцем, та Tangshan Hantop Tools Making Co.Ltd, як продавцем, контракту № 2711-23 від 27 листопада 2023 року, останній продає, а покупець купує інструменти ручні в кількості, за цінами та на умовах, викладених в додатках (специфікаціях). Згідно пункту 7.1 Контракту, право власності переходить до покупця після надходження 100% оплати за продукцію на розрахунковий рахунок продавця і підтверджується актом прийому-передачі товару. Оплата товару здійснюється в Доларах США, загальна вартість контракту складає 31632 долари США (а.с.а.с. 34-38).

На виконання вказаного контракту та на підставі рахунку-проформи (інвойса) продавця № TSYT169302 від 20 березня 2024 року, позивач придбав та ввіз на митну територію України товар загальною вартістю 31632 долари США (а.с. 21). Оплата товару відповідно до умов Контракту, що стверджується фіскальними документами про перерахування коштів продавцю від 29 листопада 2023 року та від 25 березня 2024 року (а.с.а.с. 31, 32).

Позивач подав до Закарпатської митниці до митного оформлення електронну митну декларацію № 24UA305130013689U4 (а.с.а.с. 18, 19), в якій заявлено мигну вартість товару 31632 доларів США. Митна вартість визначена позивачем за основним методом "1" ціною контракту та рахунку (інвойсу), умови постачання зазначено FOB. До вказаної митної декларації були додані наступні документи на підтвердження митної вартості товарів: пакувальний лист б/н від 20 березня 2024 року (а.с. 20), рахунок-фактуру (інвойс) TSYT169302 від 20 березня 2024 року (а.с. 21), коносамент UTRUST24031123 від 20 березня 2024 року (а.с.а.с. 22-24), автотранспортну накладна 3974 від 06 червня 2024 року (а.с.а.с. 25, 26), супровідний документ ТІ 24ROCT19000D5311L1 від 11 червня 2024 року (а.с. 27, 28), сертифікат про походження товару С240720953280009 від 21 березня 2024 року (а.с. 29), акт огляду товару UA408050/2024/007833 від 16 червня 2024 року (а.с. 30), квитанцію про підтвердження оплати авансу № 1 від 29 листопада 2023 року (а.с. 31), квитанцію про підтвердження повної оплати №2 від 25 березня 2024 року (а.с. 32), довідку про транспортні та складські витрати № 0606-2 від 06 червня 2024 року (а.с. 33), контракт № 2711-23 від 27 листопада 2023 року (а.с.а.с. 34-38), доповнення до контракту №1 від 27 листопада 2023 року (а.с.а.с. 39, 40), договір про надання транспортно-експедиторських послуг № Х080124-45 від 08 січня 2024 року (а.с.а.с. 41-47), копію митної декларації країни відправлення № 021720240000063678 від 23 березня 2024 року (а.с. 48), митну декларацію, за якою відмовлено у випуску товарів № 24UA305130013689U4 від 17 червня 2024 року, рахунки 2063, 2065 від 06 червня 2024 року (а.с.а.с. 51, 55).

На підставі поданих позивачем документів митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2024/000042/2 від 19 червня 2024 року та у зв`язку з цим відмовлено в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 305130/2024/000056 (а.с.а.с. 60-63).

У графі 33 вищевказаного рішення "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено, наступне: " В рамках реалізації положень статей 52, 53. 54, 55. 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана з наступних причин: подані декларантом до митного оформлення основні документи не містять всіх відомостей, щодо складових митної вартості товарів (у тому числі ціни, що була сплачена чи підлягала сплаті); невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; надані декларантом на запит митного органу додаткові документи не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості. За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено наступне. Товар переміщується у 40-футовому морському контейнері підвищеної місткості (High Cube). Переміщення товару здійснювалось комбінованим перевезенням шляхом морського фрахту даного контейнера на умовах поставки FOB Xingang по маршруту FOB порт Xingang (Китай) - порт Констанца (Румунія), далі автомобільним транспортом до митного кордону України (пункт пропуску "Порубне - Сірет" митного поста "Вадул-Сірет"). В якості підтвердження витрат на транспортування надано Довідку про транспортні та складські витрати № 0606-2 від 06.06.2024 (далі - Довідка), видану експедитором ТОВ "Хіллдом Логістикс", що надає транспортно-експедиторські послуги відповідно до Договору № Х080124-45 від 08.01.2024 (далі - Договір). Згідно з пунктом 2.1.1 Договору експедитор "організовує перевезення вантажів замовника, морським, залізничним, автомобільним, авіаційним транспортом, включаючи організацію перевалки і зберігання вантажів і контейнерів та інші операції, необхідні для виконання доручення замовника". Також, відповідно до пункту 3.1 Договору, "Вартість послуг зазначається в рахунку Виконавця". З огляду на назву довідки та наявність використання різних видів транспорту, існує можливість не включення до митної вартості витрат на зберігання товарів на складах (складські витрати). Водночас, рахунок експедитора, який би деталізував інформацію по витратам, не надано, що унеможливлює перевірку числового значення складових митної вартості. Разом з тим, в поданому до митного оформлення Супровідному документі Т1 від 11.06.2024 № 24ROCT19000D5311L1 в графі "Documente justificative (12 03) " вказано два рахунки під кодом документа 380: 1/№380/TSYT169302 з сумою 31632 USD та 2/№380/FN/ з сумою 4320 USD. Проте, жодного рахунка з такими реквізитами та сумою, до митного оформлення не подавалось, що може свідчити про наявність додаткових складових витрат, понесених Покупцем, що має вплив митну вартість товарів. Також, за результатами аналізу цінової Інформації аналогічних митних оформлень встановлено, що рівень митної вартості оцінюваних товарів є суттєво нижчим за митну вартість аналогічних товарів. Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) "Оцінка товару для митних цілей" та Угода про застосування статті VII ГАТТ. Відповідно до пункту 2(a) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару. Відповідно до пункту 2(b) статті під "дійсною вартістю" повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. У зв`язку з викладеним вище, низький рівень ціни товарів є необґрунтованим та суперечить нормам чинного митного законодавства в частині того, що оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару. Таким чином, надані до митного оформлення документи та відомості не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також всіх відомостей щодо складових митної вартості. Вказане унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). У зв`язку з викладеним вище, відповідно до частини 3 ст. 53 МКУ необхідно надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема: документи, що містять відомості про вартість перевезення (рахунок тощо); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; Інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару. Також, відповідно до частини 5 статті 55 МКУ декларанту було запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На, запит митного органу декларантом надано наступні документи: Рахунок на оплату № 2063 від 06.06.2024 (за морський фрахт у сумі 171134,83 грн); Рахунок на оплату № 2065 від 06.06.2024 (за міжнародні автомобільні транспортні послуги до кордону на суму 74874,00 грн), який містить неточності щодо маршруту (зазначено країну відправки Польща, хоча транспортування здійснюється з Румунії). При цьому, в обидвох рахунках відсутні будь які відомості щодо оплати розвантажувально-навантажувальних робіт у морському порту та/або складських витрат (у разі зберігання товарів на складі). Щодо інвойсу 2/№380/FN/ з сумою 4320 USD в супровідному листі декларант пояснює, що це Інвойс, виставлений судохідною компанією за вартість доставки морського перевезення контейнера з Китаю до Румунії (даний інвойс до митного оформлення не надавався). Отже, надані декларантом додаткові документи та відомості у своїй сукупності не спростовують сумнів митного органу в дійсності (достовірності) ціни товару та не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості. Інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару на запит митниці декларантом надано не було, право на консультацію з митним органом відповідно до ч. 5 ст. 55 Митного кодексу України декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв`язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини другої ст.58 МКУ, оскільки відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 26 (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 МКУ (щодо комерційних умов, торговельної марки, виробника, обсягів, вартості операції тощо). Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв`язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів. Відповідно до ст.64 МКУ, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Ключовим принципом статті VII Угоди ГАТТ/СОТ є те, що митна вартість імпортованих товарів повинна базуватися на дійсній вартості товарів у міру можливості, або, якщо це неможливо, на вартості, найбільш наближеній до реальної вартості. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв`язку з наявністю відповідної інформації. При визначенні числового значення митної вартості товару №1 за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація, щодо визнаної митної вартості аналогічних за характеристиками (інструменти ручні - лопати з чорних металів: штикові, совкові, підбиральні тощо), обсягом (21715 кг) та місцем відвантаження товарів на ідентичних умовах поставки (FOB XINGANG (TIANJIN)) згідно з МД № UA401020/2024/018776 від 04.04.2024 (рівень митної вартості товару 2,52 дол.США/кг, резервний метод).".

Не погоджуючись із зазначеними вище рішеннями позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами на час виникнення спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 частини 1 Митного кодексу України (далі по тексту МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Як передбачено статтею 49 частиною 1 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із статтею 52 частинами 1, 2 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 53 частин 1, 3 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із статтею 257 частиною 1 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Як передбачено статтею 52 частиною 2 пунктом 2 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із статтею 55 частиною 1 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Вимогами статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Проте обґрунтованих сумнівів зазначено не було. Окрім цього, Верховний Суд у цій справі звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 809/1838/15, вказавши що приписи чинного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Рішення митного органу про коригування митної вартості товару має бути чітким та зрозумілим, деталізовано описувати виявлені недоліки в документах або роз`яснювати чому ненадання платником податків певних документів унеможливлює визначення митної вартості за основним методом, а також містити посилання на конкретні факти, які є підставою для коригування митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 04 листопада 2021 року у справі № 120/2634/19-а звернув увагу на необхідність зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Таким чином, вказана норма передбачає, що самої констатації суб`єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення.

Рішення про коригування митної вартості також повинне містити обґрунтування обраного методу визначення митної вартості товару та підстави для відступлення від методу, застосованого платником податків.

За правилами статті 58 частини 1 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до статті 58 частин 4, 5 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Статтею 58 частиною 9 МК України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В даному рішенні зазначається, що Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Судом встановлено, що позивач подав до Закарпатської митниці до митного оформлення електронну митну декларацію № 24UA305130013689U4 (а.с.а.с. 18, 19), в якій заявлено мигну вартість товару 31632 доларів США. Митна вартість визначена позивачем за основним методом "1" ціною контракту та рахунку (інвойсу), умови постачання зазначено FOB. До вказаної митної декларації були додані наступні документи на підтвердження митної вартості товарів: пакувальний лист б/н від 20 березня 2024 року (а.с. 20), рахунок-фактуру (інвойс) TSYT169302 від 20 березня 2024 року (а.с. 21), коносамент UTRUST24031123 від 20 березня 2024 року (а.с.а.с. 22-24), автотранспортну накладна 3974 від 06 червня 2024 року (а.с.а.с. 25, 26), супровідний документ ТІ 24ROCT19000D5311L1 від 11 червня 2024 року (а.с. 27, 28), сертифікат про походження товару С240720953280009 від 21 березня 2024 року (а.с. 29), акт огляду товару UA408050/2024/007833 від 16 червня 2024 року (а.с. 30), квитанцію про підтвердження оплати авансу № 1 від 29 листопада 2023 року (а.с. 31), квитанцію про підтвердження повної оплати №2 від 25 березня 2024 року (а.с. 32), довідку про транспортні та складські витрати № 0606-2 від 06 червня 2024 року (а.с. 33), контракт № 2711-23 від 27 листопада 2023 року (а.с.а.с. 34-38), доповнення до контракту №1 від 27 листопада 2023 року (а.с.а.с. 39, 40), договір про надання транспортно-експедиторських послуг № Х080124-45 від 08 січня 2024 року (а.с.а.с. 41-47), копію митної декларації країни відправлення № 021720240000063678 від 23 березня 2024 року (а.с. 48), митну декларацію, за якою відмовлено у випуску товарів № 24UA305130013689U4 від 17 червня 2024 року, рахунки 2063, 2065 від 06 червня 2024 року (а.с.а.с. 51, 55).

При цьому, відповідач, зазначає у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, що з огляду на назву довідки (довідка про транспортні та складські витрати № 0606-02 (а.с. 33)) та наявність використання різних видів транспорту, існує можливість не включення до митної вартості витрат на зберігання товарів на складах (складські витрати). Водночас, рахунок експедитора, який би деталізував інформацію по витратам, не надано, що унеможливлює перевірку числового значення складових митної вартості.

В позовній заяві позивач зазначає, що відсутність рахунку не вказувала на намір декларанта певним чином зменшити загальну митну вартість товару, що підлягала оподаткуванню. ТОВ "Хілдом Логістикс" листом від 19 червня 2024 року № 1906-8 (а.с. 49) повідомляє, що примірник рахунку № 2064 від 06 червня 2024 року (а.с. 53) в якому була вказана вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в порту Констанца Румунія та вартість оформлення транзитної ВМД на загальну суму 30094,05 грн, помилково не був приєднаний до Довідки про транспортні та складські витрати № 0606-2 від 06 червня 2024 року. Через вказані причини, цей рахунок і не був приєднаний до первинної декларації позивачем.

В свою чергу, Позивачу було відомо про усі суми, що підлягають сплаті експедитору, оскільки вони були вказані у

З даного приводу суд вказує, що довідкою про транспортні та складські витрати №0606-2 від 06 червня 2024 року, підтверджується вартість розвантажувально навантажувальних робіт та оформлення ВМД, при цьому сума вказана у рахунку № 2064 від 06 червня 2024 року була включена у загальну вартість, що підлягала оподаткуванню (а.с.а.с. 33, 53).

Окрім того, вказане підтверджується змістом декларації 24UA305130013689U4,зокрема, графа № 47 (Розрахунок податків), містить зазначену основу нарахування в сумі 1557899,51 грн. Вказана сума складається з наступних складових: вартість товару згідно контракту та оплачених рахунків - 31632 долари США, тобто 1285809,17 грн по курсу НБУ на день подання декларації (40,649 (графа 23)) (а.с.а.с. 18, 19),

Так, згідно рахунку № 2063 від 06 червня 2024 року вартість послуг ТОВ "Хілдом Логістікс" по організації морського фрахту Китай-Констанца, Румунія складає 171134,83 грн (а.с. 51).

Так, згідно рахунку № 2065 від 06 червня 2024 року вартість послуг ТОВ "Хілдом Логістікс" по організації міжнародних транспортних послуг за маршрутом м. Констанца, Румунія - м/п Порубне складає 74874,00 грн (а.с. 55).

Так, згідно рахунку № 2064 від 06 червня 2024 року вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в порту Констанца Румунія та вартість оформлення транзитної ВМД складає 26081,51 грн (а.с. 51).

При цьому, усі вказані рахунки були сплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями № 285 від 25 червня 2024 року, №286 від 25 червня 2024 року та № 287 від 25 червня 2024 року (а.с.а.с. 57-59).

Таким чином судом, встановлено, що митна вартість в розмірі 1557899,51 грн, яка була заявлена позивачем у декларації № 24UA305130013689U4, підтверджена доказами, які містяться в матеріалах справи та були подані відповідачу до митного оформлення, містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, а відтак виявлені митним органом неточності не можуть бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості.

Судом у поданих документах не встановлено будь-яких суперечностей та неповноти, які могли б вплинути на вартісні характеристики оцінюваного товару, відтак висновок митного органу про розбіжності у перевізних документах не знаходять свого підтвердження.

Таким чином, для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією № 24UA305130013689U4 позивачем подані необхідні документи, які з врахуванням статті 53 МК України, повністю підтверджують митну вартість товару і обраний метод її визначення.

У вказаних документах митним органом не виявлено розбіжностей, так само митним органом не вказано, що наявні в них відомості унеможливлюють ідентифікувати товар або підтвердити числові показники митної декларації.

Для визначення митної вартості не за основним методом, відповідач в Рішенні про коригування митної вартості зазначив, що для визначення митної вартості використано другорядний метод, джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UA401020/2024/018776 від 04 квітня 2024 року.

Однак, наявна інформація з митного оформлення подібного товару за митними деклараціями не є і не може бути належним доказом в обґрунтування неможливості здійснення розмитнення товару, що ввозиться позивачем. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Суд вважає доводи щодо не надання до митного оформлення документів безпідставними, оскільки позивачем дотримано вимоги чинного законодавства щодо надання документів, а відтак, митним органом неправомірно проведено коригування на підставі резервного методу без оцінки додатково наданих документів позивачем.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що Закарпатська митниця, як суб`єкт владних повноважень не надала суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються її заперечення, тому, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що відповідачем неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.

Враховуючи вищевказане, суд приходить висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги позивача про скасування картки в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 264 частини 11 МК України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною шостою статті 54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Із наведених положень випливає, що однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.

Отже, скасування судом рішення митного органу про коригування митної вартості товарів є підставою для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської митниці Держмитслужби (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2024/000042/2 від 19 червня 2024 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305130/2024/000056.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 18 грудня 2024 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 23 грудня 2024 року.

СуддяС.Є. Гаврилко