Рішення

від 23.12.2024 по справі 260/5177/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2024 року м. Ужгород№ 260/5177/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Транспорт і Логістика» до Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області в особі Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес Транспорт і Логістика» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ПШ 043902 від 08 серпня 2024 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт товариство було притягнуто до адміністративної відповідальності за відсутність протоколу повірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Разом з тим, транспортний засіб перебував на стадії виконання передпродажної підготовки, реєстрації, калібрування в неактивному режимі, а тому не міг бути обладнаним тахографом.

23 вересня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. Так, зазначив, що в ході проведеної 16 липня 2024 року рейдової перевірки транспортного засобу VOLVO/SCHMITZ було виявлено, що такий транспортний засіб, незважаючи на наявні транзитні номерні знаки, рухався з ознаками навантаження, що стало підставою для його зупинки. Під час проведення перевірки водій транспортного засобу надав документи, що свідчити здійснення таким транспортним засобом вантажних перевезень. Вважає, що вказана обставина суперечить Митному кодексу України, що виключає можливість здійснювати господарську діяльність із залученням транзитного транспортного засобу. Проте у водія такого, окрім порушення митного режиму, були відсутні також документи у вигляді інформації на паперовому носії про режим праці та відпочинку. При цьому вважає безпідставними пояснення позивача про не обладнання транспортного засобу тахографом з огляду на перебування в режимі транзиту, оскільки законодавством передбачена можливість заповнення відповідних даних в письмовому вигляді від руки.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 16 липня 2024 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Відділ) на підставі направлення на рейдову перевірку №НР001776 від 15.07.2024 було проведено перевірку транспортного засобу марки VOLVO/SCHMITZ, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Експрес Транспорт і Логістика» (далі ТОВ «Експрес Транспорт і Логістика»), водій ОСОБА_1 .

За результатами такої перевірки складено акт №АР072146 від 16.07.2024. Як вбачається з такого акту в ході перевірки виявлено, що під час надання послуг з перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також відсутня інформація на паперовому носії про роботу та відпочинок водія, чим порушено вимоги п. 6.1 Положення про робочий час та час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільний транспорт, ч. 1 абз. 3 Перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Як вбачається з товарно-транспортної накладної №5560 від 16.07.2024, перевізником вантажу, що 16 липня 2024 року перевозився зазначеним у акті перевірки транспортним засобом, було Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес Транспорт і Логістика».

Із наданих водієм пояснень про причини порушень вбачається, що транспортний засіб знаходиться на транзитних номерах та прямує на розмитнення, а тому відомості тахокарти не заповнюються.

Листом Відділу №61840/27/24-24 від 22.07.2024 ТОВ «Експрес Транспорт і Логістика» було повідомлення про необхідність з`явитися до Відідлу 08 серпня 2024 року для участі у розгляді справи про допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 08 серпня 2024 року В.о. начальника Відділу прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ043902, якою до ТОВ «Експрес Транспорт і Логістика» було застосовано відповідальність, передбачену абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, ТОВ «Експрес Транспорт і Логістика» звернулося з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Основні засади організації та діяльності автомобільного транспорту, в тому числі щодо діяльності автомобільного перевізника, що здійснює перевезення вантажів, та його відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт регулюються нормами Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі Закон).

Частинами 14, 17, 18 ст. 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі Порядок), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Так, п. 2 Порядку передбачено, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно п. 4 Порядку рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до п. 15 Порядку, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, в тому числі, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт (п. 21 Порядку).

Судом встановлено, що за результатами проведеної рейдової перевірки транспортного засобу, перевізником якого являлося ТОВ «Експрес Транспорт і Логістика», встановлено допущення порушення вимог ст. 48 Закону, а саме: відсутність протоколу повірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Так, відповідно до ст. 48 Закону, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, перелік документів згідно ст. 48 Закону не є вичерпним.

Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року №340 (далі - Положення №340), встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Відповідно до п.1.3 Положення №340, його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно п.6.1 Положення №340 вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до п.6.3 Положення №340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Отже, у даному випадку, законодавець в імперативному порядку визначає умови для встановлення на транспортний засіб тахографа або оформлення графіку регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв в письмовому вигляді.

Статтею 18 Закону врегульовано, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання тахографів визначений Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкції №385).

П. 1.3 Інструкції №385 встановлено, що її норми поширюються на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Пунктами 3.3, 3.6 Інструкції №385 встановлено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п. 3.5 розділу ІІІ Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Системний аналіз вищезазначених законодавчих норм свідчить, що вантажні автомобілі повною масою понад 3,5 тон, які використовуються суб`єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом. А для водія такого автомобіля, крім оформлення документів, визначених приписами ст. 48 Закону, обов`язковим також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнених тахокарт (реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв) або картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10 травня 2019 у справі №816/124/17 та від 11.02.2020 у справі №820/4624/17.

Водночас, ТОВ «Експрес Транспорт і Логістика» дотримання вказаного обов`язку в спірних правовідносинах не забезпечило. Факт наявності вказаного порушення позивач не заперечує, однак допущення такого пояснює тим, що транспортний засіб перебував на стадії виконання передпродажної підготовки, реєстрації, калібрування перебувало в неактивному режимі, а тому не міг бути обладнаним тахографом.

Проте суд не вважає такі доводи позивача достатніми для скасування оскарженого рішення відповідача з огляду на те, що під час проведення рейдової перевірки водій транспортного засобу марки VOLVO/SCHMITZ здійснював перевезення вантажу за товарно-транспортною накладною №5560 від 16.07.2024, а тому повинен був дотримуватися всіх законодавчих вимог, що регламентують порядок здійснення перевезення вантажів. При цьому суд зазначає, що нормами п.6.3 Положення №340 передбачений альтернативний варіант фіксування графіку робочого часу та часу відпочинку водіїв за відсутності тахографа, який позивачем також забезпечений не був.

Вказане кореспондується також з нормами ст. 10 Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, до якої Україна приєдналася Законом від 07 вересня 2005 року №2819-IV, відповідно до якої договірні Сторони приписують встановлення й використання на транспортних засобах, зареєстрованих на їхній території, контрольних пристроїв.

Якщо нормальне й відповідне використання контрольного пристрою, встановленого на транспортному засобі, неможливе, то кожний член екіпажу від руки, використовуючи відповідні графічні позначки, вносить в бланк для записів дані, які відповідають його професійній діяльності й періодам відпочинку.

Роботодавець видає водіям достатню кількість бланків для записів, враховуючи при цьому, що ці бланки мають персональний характер, тривалість періоду, протягом якого їх можна використовувати, і можливий обов`язок заміни бланків у разі, якщо вони були пошкоджені або вилучені особою, уповноваженою здійснювати контроль. Роботодавець видає водіям бланки тільки затвердженого зразка, які підходять для використання на обладнанні, встановленому на транспортному засобі.

Підприємства повинні належним чином зберігати бланки для записів, заповнені як передбачено відповідно до підпунктів «b», «c» та «d» пункту 1 цієї статті, протягом принаймні дванадцяти місяців від останнього запису й надавати їх на вимогу контролюючих органів.

Нормами ст. 60 Закону передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Так, згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 липня 2020 року у справі №К/9901/22356/18 зазначив, що діюче законодавство чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт. Отже, відсутність у водія на момент проведення перевірки передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до п. 25 Порядку, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку, що постанова про застосування до ТОВ «Експрес Транспорт і Логістика» адміністративно-господарського штрафу була прийнята Відділом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому скасуванню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Транспорт і Логістика» (місцезнаходження: вул. 16 липня, буд. 17, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 31326988) до Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Юрія Гагаріна, буд. 38, м. Ужгород, Закарпатська область, Ужгородський район, 88006) в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Фізкультури, буд. 9, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарг всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.О. Ващилін