Ухвала

від 23.12.2024 по справі 280/11756/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

23 грудня 2024 року Справа № 280/11756/24 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАНТ» (49055, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр. Поля Олександра, буд. 110, ЄДРПОУ 31708133) представник Адвокатського об`єднання «Юридична практика» (69126, м. Запоріжжя, вул. Миру 13 прим. 18-19, ЄДРПОУ 42027150) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Запорізької митниці Державної митної служби України (69041, м. Запоріжжя, вул. Синенка Сергія, 12, ЄДРПОУ 44005647) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАНТ» (далі позивач) до Запорізької митниці Державної митної служби України (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці Державної митної служби України від 24.09.2024 про корегування митної вартості товарів №UA112030/2024/000005/2.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Доказів звільнення позивача від сплати судового збору до позовної заяви не додано.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначається Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається з позовної заяви позивач визначив позов як немайновий та, відповідно, сплатив судовий збір як за позовну заяву немайнового характеру.

Суд звертає увагу, що судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, у постанові від 16.03.2020 у справі № 1.380.2019.001962 (К/9901/30593/19) вказала, що сама по собі визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.

Отже, при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другоїстатті 4 Закону № 3674-VIє різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, заявлений позивачем адміністративний позов в цій частині є позовом майнового характеру.

Згідно з п. 3 ч. 2ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено на 2024 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в місячному розмірі з 01.01.2024 3 028,00 грн.

Тобто, позивач мав сплатити за подання даної позовної заяви судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 3 028,00 грн. та не більше 30 280,00 грн. (3 028*10).

Для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову.

Під час імпорту товару особа сплачує митні платежі, базою для нарахування яких є митна вартість товару.

Враховуючи, що прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про коригування митної вартості призводить до збільшення обов`язкових платежів до бюджету, судовий збір слід обчислювати, виходячи з різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідної митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої контролюючим органом у відповідному рішенні.

Такі висновки суду узгоджуються зі змістом ч. 7ст. 55 Митного кодексу України(далі - МК України), якою встановлено порядок випуску товарів у вільний обіг у випадку прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.

Зокрема, положеннями вказаної статті передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно дорозділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Отже, наведене свідчить, що під час коригування контролюючим органом митної вартості товарів саме покладення на особу обов`язку сплати додаткових митних платежів становить втручання у майнові права такої особи, тому розмір таких додаткових митних платежів, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю, і є базою для розрахунку розміру судового збору.

Із змісту позовної заяви випливає, що позивач просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості товару відповідно до якого митна вартість товару була збільшена відповідачем. Тобто, предметом спору є різниця між митною вартістю, визначеною позивачем, та митною вартістю, встановленою митницею внаслідок коригування, та згідно з приписамист. 279 МК Українистановить базу оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, а отже є загальною сумою майнових вимог позивача.

Разом з тим, з рішення про коригування митної вартості товарів суддя не може встановити розмір мита, який необхідно буде доплатити позивачу для випуску товару у вільний обіг.

Позивач також не надав до суду інформації щодо різниці митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні, що позбавляє суд можливості розрахувати суму судового збору, необхідного для сплати за вищезазначені вимоги майнового характеру.

Таким чином, з метою усунення цього недоліку позивачу необхідно самостійно обчислити (з урахуванням правових висновків даної ухвали) суму різниці митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні, суму судового збору, доплатити таку, а також надати суду суму різниці митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом та доказ сплати судового збору.

Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позовної заяви вимогам, встановленимст. 161 КАС України, та перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.

Згідно частини третьої статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАНТ» (49055, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр. Поля Олександра, буд. 110, ЄДРПОУ 31708133) представник Адвокатського об`єднання «Юридична практика» (69126, м. Запоріжжя, вул. Миру 13 прим. 18-19, ЄДРПОУ 42027150) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Запорізької митниці Державної митної служби України (69041, м. Запоріжжя, вул. Синенка Сергія, 12, ЄДРПОУ 44005647) про визнання протиправним та скасування рішення, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: інформацію про суму різниці митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні, оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Зазначені документи надіслати до суду супровідним листом з посиланням на номер справи.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала виготовлена та підписана 23 грудня 2024 року.

СуддяО.О. Артоуз