Ухвала

від 23.12.2024 по справі 280/11819/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

23 грудня 2024 року Справа № 280/11819/24 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 18.07.2019 по 02.11.2023 відповідно до абз. 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 №1078;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 18.07.2019 по 02.11.2023 включно із врахуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн в місяць, з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до абз. 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 №1078;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 18.07.2019 по день фактичної виплати недоплачених коштів.

Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачено можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду не лише цим Кодексом, а також іншими законами, які мають перевагу в застосуванні порівняно із строками, визначеними в частині другій та частині п`ятій статті 122 цього Кодексу.

З аналізу позовних вимог вбачається, що предметом цього спору є визнання протиправними дій ВЧ НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення позивачу за період з 18.07.2019 по 02.11.2023 включно відповідно до абз. 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 №1078.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Водночас, у силу ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною 2 цієї статті.

З заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116 КЗпП України).

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22 та від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21.

Отже, з 19.07.2022 чинною редакцією ст. 233 КЗпП України, перебачено обмеження строку звернення до суду трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Судом встановлено, наказом №271 від 02.11.2023 позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .

Отже, станом на час звільнення позивача зі служби чинною редакцією ст. 233 КЗпП України перебачено обмеження строку звернення до суду трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

При цьому, отримання позивачем листа Військової частини НОМЕР_2 від 06.11.2024 №6130 у відповідь на його заяву від 24.10.2024 не змінює момент, з якого він повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли почав вчиняти дії щодо реалізації свого права та ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.

Отже, лише з жовтня 2024 року позивач почав вчиняти активні дії щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за вказаний вище період. До вказаної дати позивач не вчиняв дій щодо реалізації свого права на отримання індексації грошового забезпечення.

До суду з даним позовом позивач звернувся лише 16.12.2024 (дата позову до відділення поштового зв`язку), що свідчить про пропущений ним тримісячний строк звернення до суду про стягнення належної працівнику заробітної плати.

Позивач не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коди дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, разом із позовною заявою позивач надав заяву про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування поданої заяви зазначає, що позивач постійно перебував на військовій службі в військовій частині та в зоні бойових дій та захищав суверенітет та територіальну цілісність нашої держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації. Також позивач посилається на запровадження на території України карантину, що є безумовною підставою для продовження строків, визначених ст. 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину. Крім того, вважає, що 6-місячний строк може не застосовуватися за звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою компенсаторної складової доходу та у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому.

Суд наголошує, що Законом України від 30.03.2020 №540-IX КЗпП України доповнено главою XIX такого змісту: 1. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених ст. 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

Карантин в Україні, пов`язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Уряду від 11.03.2020 № 211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Уряду від 27.06.2023 № 651).

З огляду на викладене строк звернення до суду продовжений законом, а саме п. 1 Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України, на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 17.08.2023 у справі № 380/14039/22.

Таким чином, тримісячний строк звернення до суду з даним позовом почав свій перебіг 01 липня 2023 року та, з урахуванням ч. 6 ст. 120 КАС України, закінчився 02 жовтня 2023 року.

Водночас, будь-яких обставин і фактів, які об`єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення, починаючи з 02.11.2023 (звільнення з військової служби), у т.ч протягом розумного строку до відповідача, позовна заява не містять.

Суд зауважує, що місто Запоріжжя (місце реєстрації позивача) жодного дня не перебував в окупації, при цьому Запорізький окружний адміністративний суд не припиняв свою роботу, усі судді та працівники суду перебували на своїх робочих місцях та організовували свою роботу згідно з вимогами законодавства.

Так, безумовним є той факт, що воєнний стан у країні може бути об`єктивною та поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Водночас, сам факт військової агресії не може бути автоматичною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Воєнний стан має об`єктивно унеможливлювати/перешкоджати протягом встановленого строку особі звернутись до суду.

Таким чином, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання позивачем суду обґрунтованого пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду або заяви про поновлення цього строку; належним чином завірені копії документів, що підтверджують поважність пропуску строку на звернення до суду з позовом, або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяІ.В.Батрак