Рішення

від 20.12.2024 по справі 280/9236/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року Справа № 280/9236/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійною фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійною фонду України в Одеській області (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення від 28.06.2024 № 084050018628 Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 13.05.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняти рішення та призначити пенсію ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з дня настання пенсійного віку, а саме з 13.05.2024, зарахувавши до загального стажу період його роботи з 20.10.1991 по 22.08.2000 на посаді продавця в магазині «Надія» кооперативу «Наірі» в Приватній виробничо-комерційній фірмі «Анед».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплачувати пенсію ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №2 призначену відповідно п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою суду від 08 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

14 жовтня 2024 року позивачем усунуті недоліки позовної заяви, сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах (Список 2) оскільки має необхідний стаж роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та досяг пенсійного віку 55 років. Відповідач прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Неврахування відповідачем до стажу вказаного у позові періоду роботи є невмотивованим, необґрунтованим та протиправним. Позивач просить позов задовольнити.

Відповідач 1, 29 жовтня 2024 року надав відзив, у якому заперечує проти позовної заяви з наступних підстав. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не вчиняло жодних протиправних дій чи бездіяльності стосовно призначення пенсії, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області і має завершити процедуру призначення позивачу пенсії. Позивачем не підтверджено належним чином (не надано уточнюючі довідки) оспорюваний період роботи з 20.10.1991 по 22.08.2000, тому підстави для зарахування його до страхового стажу відсутні. Немає можливості зарахувати період роботи через відсутність в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей про нарахування та сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Відповідач 1 просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

11 листопада 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача 2. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вважає, позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. За результатами розгляду документів, відповідачем 2 рішенням від 28.06.2024 № 084050018628 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 30 років. Щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 20.10.1991 по 22.08.2000 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 27.07.1990 відповідач 2 зазначає, що записи про звільнення завірено не читабельною печаткою, яка не відповідає назві підприємства при прийнятті на роботу, запис про перейменування відсутній. У відповідача 2 відсутня можливість встановити правильність/легітимність запису в трудовій книжці, тому вказаний період не може бути зараховано до страхового стажу позивача. Відповідач 2 просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.

21.06.2024 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV.

28.06.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, визначеним за принципом екстериторіальності, розглянуто заяву позивача та прийнято рішення № 084050018628 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

У рішенні про відмову в призначенні пенсії зазначено:

Вік позивача 55 років 01 місяць.

Страховий стаж особи становить 29 років 05 місяців.

Пільговий стаж особи за списком №2 становить 14 років 01 місяць 22 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви: до страхового стажу не зараховано період роботи з 20.10.1991 по 22.08.2000 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 27.07.1990, оскільки відсутні накази про прийняття та звільнення з роботи, запис про звільнення засвідчений печаткою, яка не відповідає назві підприємства при прийнятті на роботу, запис про перейменування відсутній, в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про нарахування та сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

До пільгового стажу не зараховано: період роботи з 13.02.2014 по 05.01.2015 згідно довідки ПАТ «Запоріжвогнетрив» від 07.05.2024 № 61к, оскільки період не відповідає періоду згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 27.07.1990. Для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 20.10.1991 по 22.08.2000 необхідно надати уточнюючу довідку про підтвердження факту роботи, видану на підставі первинних документів, та довідку про перейменування/ реорганізацію підприємства.

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою. Згідно до позовної заяви та позовних вимог спірним у цій справі є період роботи позивача з 20.10.1991 по 22.08.2000 на посаді продавця в магазині «Надія» кооперативу «Наірі» в Приватній виробничо-комерційній фірмі «Анед».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Підпунктом 2 п.2 ст.114 Закону № 1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Стаття 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) визначає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Згідно ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці відповідач вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.

Поряд з цим, суд зазначає, що на час заповнення трудової книжки позивача, була чинною інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993 року , яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110 (далі - Інструкція №58).

Відповідно до п. 2.2 Інструкції №58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження: відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення: відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України: відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з ним винагороди.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказ) (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати текст) наказу (розпорядження).

Судом встановлено, відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_1 позивач згідно:

- запису №1 - 20.10.1991 прийнятий на посаду продавця до магазину «Надія» кооперативу «Наірі» на підставі протоколу зборів кооперативу № ІV24/Х-91 р. Запис скріплено печаткою Приватної виробничо-комерційної фірми «Анед» код ОКПО 19272391 та підписом посадової особи.

- запису №2 - 22.08.2000 звільнений за власним бажанням відповідно статті 38. Запис скріплено печаткою Приватної виробничо-комерційної фірми «Анед» код ОКПО 19272391 та підписом посадової особи ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що трудова книжка позивача є належним та достатнім доказом для підтвердження роботи позивача у спірних періодах.

Доказів протилежного відповідачем 2 не надано.

Щодо тверджень відповідача 2, що до страхового стажу не зараховано згідно трудової книжки спірний період роботи, оскільки відсутні накази про прийняття та звільнення з роботи, запис про звільнення засвідчений печаткою, яка не відповідає назві підприємства при прийнятті на роботу, запис про перейменування відсутній, суд звертає увагу, що на особу не може перекладатись обов`язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванні заробітної плати на конкретну посаду, яку позивач займав у той чи інший період його роботі підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає позивачу право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.

Отже, чинним законодавством визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04.09.2018 у справі №423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В силу положень статті 64 Закону № 1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсійні виплати.

В той же час пункт 43 Порядку гарантує, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов`язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, оскаржуване рішення від 28.06.2024 №084050018628 Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області, прийняте без всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих позивачем документів, є протиправним, а отже підлягає скасуванню, в цій частині яка оскаржується позивачем.

При цьому, в іншій частині (щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи) рішення відповідача 2 позивачем не оскаржується та відповідно судом не оцінюється, тому рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню частково.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 р. кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 21.03.2019 р. у справі № 817/498/17 наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, в межах спірних правовідносин, суд вважає за можливе захистити порушені права позивача та зобов`язати відповідача 2 зарахувати до загального стажу період його роботи з 20.10.1991 по 22.08.2000 на посаді продавця в магазині «Надія» кооперативу «Наірі» в Приватній виробничо-комерційній фірмі «Анед».

Також, судом встановлено, що позивач відповідає визначеним для призначення пенсії умовам щодо необхідного страхового стажу (недостатність якого була підставою для відмови у призначенні пенсії), тому суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача 2 прийняти рішення та призначити пенсію ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з дня настання пенсійного віку, а саме з 13.05.2024.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача виплатити призначену пенсію суд враховує, що відповідно до ст. 85 Закону №1788-ХІІ пенсії виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.

З матеріалів справи судом встановлено, що місцем проживання позивача м.Запоріжжя, тому виплату призначеної пенсії віднесено до повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, відтак Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зобов`язане виплатити пенсію ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №2 призначену відповідно п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір у сумі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2, яким прийняте оскаржуване рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійною фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії № 084050018628 від 28.06.2024 в частині відмови у зарахуванні до загального стажу період його роботи з 20.10.1991 по 22.08.2000 та відмови у призначені пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 13.05.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 період роботи з 20.10.1991 по 22.08.2000 на посаді продавця в магазині «Надія» кооперативу «Наірі» в Приватній виробничо-комерційній фірмі «Анед» та прийняти рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з дня настання пенсійного віку, а саме з 13.05.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити пенсію ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №2 призначену відповідно п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійною фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),

Відповідач 1 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп.Соборний, буд.158-б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012),

Відповідач 2 - Головне управління Пенсійною фонду України в Одеській області (вул.Канатна, 83, м. Одеса, 65012; код ЄДРПОУ 20987385).

Повне судове рішення складено 20.12.2024.

Суддя Б.В. Богатинський