Ухвала

від 23.12.2024 по справі 300/9419/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"23" грудня 2024 р. справа № 300/9419/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Івано-Франківської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління соціального захисту населення Івано-Франківської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки ОСОБА_1 не долучено до позовної заяви належних доказів про сплату судового збору або ж доказів наявності пільг щодо такої сплати із зазначенням підстав звільнення позивача від сплати судового збору.

З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Із змісту позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення (рішення) (без номера та без дати) "Про надання соціальної державної допомоги малозабезпеченим сім`ям" управління соціального захисту населення Івано-Франківської районної державної адміністрації про відмову ОСОБА_1 у наданні державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї;

- зобов`язати управління соціального захисту населення Івано-Франківської районної державної адміністрації розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї та прийняти відповідне рішення у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством, з урахуванням рішення суду у даній справі.

Таким чином, суд вважає, що звернені до суду позовні вимоги носять немайновий характер.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 14.03.2017 у справі № 21-3944а16 вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Таким чином, дана позовна заява містить одну позовну вимогу немайнового характеру, яка є об`єктом сплати судового збору.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Суд звертає увагу, що абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", який вступив в дію з 01.01.2024, установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн.

Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами немайнового характеру становить 1211,20 грн.

Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд доводить до відома, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подано клопотання від 13.12.2024, згідно якого позивач просить суд відстрочити сплату судового збору за подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду даного позову, до постановлення рішення судом. В обґрунтування заявленого клопотання позивач покликається на скрутне матеріальним становищем, на підтвердження якого надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерел/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 12.12.2024 за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року, сформовані 12.12.2024 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області за № 0915-24-13337 та довідку про доходу за № 0228212032349203 від 10.12.2024, видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Суд зазначає, що питання щодо зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України та Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Так, аналіз статті 8 Закону України "Про судовий збір" вказує, що поряд із наявністю в особи певного статусу (військовослужбовець, одинока матір/батько, члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї) підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони. За змістом указаної статті про незадовільний майновий стан сторони свідчить співвідношення розміру судового збору до сукупного доходу особи за рік, а саме коли сума судового збору, що підлягає сплаті, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

В той же час, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік (постанова Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20).

У постанові Верховного Суду у справі від 29.09.2021 у справі №160/12251/20 зазначено, що документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб -платників податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № 120/3505/22, від 02.11.2023 у справі № 120/6039/22, від 18.01.2024 у справі № 520/495/23.

При цьому саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання в порядку статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 8 Закону України "Про судовий збір" повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору, у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, на підтвердження наявності підстав для відстрочення сплати судового збору, позивач надав суду:

- відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерел/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 12.12.2024, сформовані 12.12.2024 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області за № 0915-24-13337, згідно яких ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року отримав дохід у сумі: 33749,83 грн (нарахованого) та 27662,88 грн (виплаченого);

- довідку про доходу за № 0228212032349203 від 10.12.2024, видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на обліку в Тисменицькому об`єднаному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком, розмір якої за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 склав 16884,00 грн.

З наданих ОСОБА_1 доказів, в сукупності, судом встановлено, що розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру доходу позивача за 2023 рік.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору за подання даного позову, а відтак заявлене позивачем клопотання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Івано-Франківської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду документа про сплату судового збору або доказів наявності пільг щодо такої сплати із зазначенням підстав звільнення позивача від сплати судового збору.

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліку у визначений строк позовна заява буде повернена.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Матуляк Я.П.