Рішення

від 23.12.2024 по справі 420/13021/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 року № 420/13021/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДСНС України в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН" про застосування заходів реагування.

Суть спору: Головне управління ДСНС України в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН" про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель філії №2 Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН" за адресою: 67540, Одеська обл., Лиманський район, село Кремидівка, вул.Гоголя, 1А, шляхом відключення з допомогою фахівців енергопостачальних організацій вищевказаних будівель філії №2 Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН" від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наявних в акті перевірки №124 від 18.08.2020, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі чи можуть спричинити загрозу життю чи здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки №124 від 18.08.2020 за номерами: 12-14 та 17-26.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки філії №2, розташованої за адресою: 67540, Одеська обл., Лиманський р-н, с.Кремидівка, вул.Гоголя, 1А, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 адміністративну справу передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

12.10.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 прийнято адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О., вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН" про зупинення провадження у справі.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі в електронний кабінет в підсистемі Електронний суд, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням Діловодство спеціалізованого суду.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОН" (ідентифікаційний код 31307593, місцезнаходження: 04050, м.Київ, вул.Мельникова, буд.12) зареєстровано як юридична особа, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів від 22.02.2012 №11033359 Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОН" є власником будівлі, яка розташована за адресою: Одеська обл., с.Кремидівка, вул.Гоголя, буд.1А.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 17.08.2020 по 18.08.2020 головним інспектором Лиманського РС ГУ ДСНС України в Одеській області підполковником служби цивільного захисту Журавським Р.В. та провідним фахівцем Лиманського РС ГУ ДСНС України в Одеській області майором служби цивільного захисту Стоілакі Ю.В. на підставі наказу Головного управління ДСНС України в Одеській області від 13.08.2020 №229 та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 14.08.2020 №123 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОН" на об`єкті, який розташований за адресою Філія №2 товариства: Одеська обл., Лиманський р-н., с.Кремидівка, вул.Гоголя, буд.1А, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 18.08.2020 №124.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОН" законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1. пункт 8 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України - територія об`єкта, а також приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки;

2. пункт 1.1 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - територія об`єкту систематично не очищається від опалого листя, сухостою, сухої трави, тощо;

3. пункту 1.10 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - освітлення території підприємства часткове;

4. пункту 1.2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - на території підприємства допускається накопичування горючих матеріалів (дерев`яні піддони);

5. пункту 1.15 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - при в`їзді на територію підприємства не встановлено схеми руху транспорту;

6. пункт 3.11 розділу V Правил пожежної безпеки України - територія не забезпечена щитами з розрахунку один щит на 5000 кв.м.;

7. пункт 3.6 та 3.9 розділу V Правил пожежної безпеки України - пожежний щит (стенд) на території не укомплектований згідно норм належності;

8. пункт 2.1 підпункт 3 розділу V Правил пожежної безпеки України та розділ 13.3 ДБН В.2.5-74:2013 - біля пожежної водойми не встановлено приймальний колодязь;

9. пункту 2.1 підпункт 3 розділу V Правил пожежної безпеки України - пожежне водоймище не заповнено водою;

10. пункту 2.1 підпункту 9 розділу V Правил пожежної безпеки України - біля місць розташування пожежної водойми не встановлено табличку відповідного зразку;

11. пункту 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - в адміністративній будівлі другий евакуаційний вихід заблокований;

12. пункту 1.21 розділу ІV Правил пожежної безпеки України - будівлі не обладнані пристроями захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів;

13. пункту 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України - приміщення будівель та споруд не обладнані системами протипожежного захисту;

14. пункту 2.5 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - не проведено обробку дерев`яних конструкцій боксів, адміністративної будівлі та складів вогнегасним розчином;

15. пункту 3.6 розділу V Правил пожежної безпеки України - приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасники) згідно норм належності;

16. пункту 3.10 розділу V Правил пожежної безпеки України - вогнегасники в приміщеннях не вивішені на вертикальні конструкції на висоту не більше 1,5 м. від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника;

17. пункту 1.18 розділу ІV Правил пожежної безпеки України - в приміщеннях допускається експлуатація електричних світильників без захисних ковпаків;

18. пункту 1.17 розділу ІV Правил пожежної безпеки України - електричні дози в приміщеннях не закриті кришками з негорючого матеріалу;

19. пункту 1.18 розділу ІV Правил пожежної безпеки України - допускається експлуатація пошкоджених електричних розеток;

20. пункту 1.20 розділу ІV Правил пожежної безпеки України - не надано акти заміру опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі;

21. пункту 1.18 розділу ІV Правил пожежної безпеки України - допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості ізоляцією;

22. пункту 1.18 розділу ІV Правил пожежної безпеки України - в приміщеннях допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах;

23. пункту 1.6 розділу ІV Правил пожежної безпеки України - місце з`єднання електричних проводів, кабелів не виконано метолом опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових);

24. пункту 2.26 розділу ІV Правил пожежної безпеки України - лінії живлення до побутових кондиціонерів не забезпечені автономними пристроями електричного захисту незалежно від наявності захисту га загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів;

25. пункту 2.18 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - в приміщенні боксів зберігаються ЛЗР та ГР в пластиковій тарі;

26. пункту 1.19 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - керівником об`єкта своїм розпорядчим документом не визначено спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів;

27. пункту 21 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України - не надано проектну документацію на реконструкцію та будівництво, затверджену в установленому порядку (склад сипучих добрив та тарний склад);

28. пункту 16 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України - посадові особи та працівник не проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки;

29. пункту 10 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України - для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових) не розроблено інструкцію про заходи пожежної безпеки;

30. пункту 7 наказу МНС України від 23.02.2006 №98 та наказ МНС України від 18.12.2000 №338 - не проведено ідентифікацію потенційно-небезпечного об`єкту;

31. ст.7 п.3 Закону України"Про об`єкти підвищеної небезпеки" та постанови КМУ №956 - не проведено ідентифікацію щодо визначення об`єкта підвищеної небезпеки;

32. пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №763 - не укладено договір з державною аварійно-рятувальною службою на постійне та обов`язкове обслуговування;

33. пункт 4.3 постанови Кабінету Міністрів України №1200 від 19.08.2002 - не приведено у відповідність до встановлених вимог забезпечення працюючого персоналу засобами хімічного захисту;

34. розділ V п.4 наказу МВС України від 05.11.2018 №879 - не розроблено річні норми накопичення засобів хімічного захисту;

35. пункту 11 додатку №1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №819 - не проведено навчання керівного складу підприємства на територіальних курсах цивільної оборони;

36. розділ ІІІ, п.3 наказу МВС України від 05.11.2018 №879 - на підприємстві не створено матеріальний резерв;

37. розділ V п.4 наказу МВС України від 05.11.2018 №879 - номенклатура і обсяг матеріального резерву не погоджена та не затверджена згідно закону.

Виявлення відповідачем вказаних порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, , а саме: пункти з 12 по 14 та з 17 по 26 розділу "Опис виявлених порушень" акту від 18.08.2020 №124, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

В ході розгляду справи, провідним фахівцем Лиманського РС ГУ ДСНС України в Одеській області майором служби цивільного захисту Стоілакі Ю.В. було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОН" на об`єкті, який розташований за адресою Філія №2 товариства: Одеська обл., Лиманський р-н., с.Кремидівка, вул.Гоголя, буд.1А, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 16.08.2021 №649.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОН" законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1. пункт 1.1 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - територія об`єкту систематично не очищається від опалого листя, сухостою, сухої трави, тощо;

2. пункт 3.11 розділу V Правил пожежної безпеки України - територія не забезпечена щитами з розрахунку один щит на 5000 кв.м.;

3. пункт 2.1 підпункт 3 розділу V Правил пожежної безпеки України та розділ 13.3 ДБН В.2.5-74:2013 - біля пожежної водойми не встановлено приймальний колодязь;

4. пункту 2.1 підпункт 3 розділу V Правил пожежної безпеки України - пожежне водоймище не заповнено водою;

5. пункту 1.21 розділу ІV Правил пожежної безпеки України - будівлі не обладнані пристроями захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів;

6. пункту 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України - приміщення будівель та споруд не обладнані системами протипожежного захисту;

7. пункту 2.5 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - не проведено обробку дерев`яних конструкцій боксів, адміністративної будівлі та складів вогнегасним розчином;

8. пункту 21 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України - не надано проектну документацію на реконструкцію та будівництво, затверджену в установленому порядку (склад сипучих добрив та тарний склад);

9. пункту 7 наказу МНС України від 23.02.2006 №98 та наказ МНС України від 18.12.2000 №338 - не проведено ідентифікацію потенційно-небезпечного об`єкту;

10. ст.7 п.3 Закону України"Про об`єкти підвищеної небезпеки" та постанови КМУ №956 - не проведено ідентифікацію щодо визначення об`єкта підвищеної небезпеки;

11. пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №763 - не укладено договір з державною аварійно-рятувальною службою на постійне та обов`язкове обслуговування;

12. пункт 4.3 постанови Кабінету Міністрів України №1200 від 19.08.2002 - не приведено у відповідність до встановлених вимог забезпечення працюючого персоналу засобами хімічного захисту;

13. розділ V п.4 наказу МВС України від 05.11.2018 №879 - не розроблено річні норми накопичення засобів хімічного захисту;

14. розділ ІІІ, п.3 наказу МВС України від 05.11.2018 №879 - на підприємстві не створено матеріальний резерв;

15. розділ V п.4 наказу МВС України від 05.11.2018 №879 - номенклатура і обсяг матеріального резерву не погоджена та не затверджена згідно закону.

Отже, відповідачем не усунено всі порушення, які створюють загрозу життю та здоров`я людей, та про які раніше було зазначено в акті перевірки, та які підлягають дослідженню в рамках цієї справи, з приводу чого суд зазначає таке.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації вказаного об`єкта, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон № 877, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною першою статті 1 Закону № 877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403 (далі КЦЗ України, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин першої та другої статті 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 КЦЗ України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 КЦЗ України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як підставу для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як зазначено вище, в акті від 16.08.2021 №649 встановлено три окремих порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Стосовно порушення відповідачем пункту 1.21 розділу ІV Правил №1417 (пункт 5).

Відповідно до пунктів 1 - 2 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Згідно з пунктом 1.21 глави 1 розділу ІV Правил №1417 захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".

Щодо порушення відповідачем пункту 1.2 розділу V Правил №1417 (пункту 6).

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417 Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Відповідно до пункту 3.15 глави 3 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 № 312, система протипожежного захисту (СПЗ) - це комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Згідно з пунктом 5.5 глави 5 ДБН В.2.5-56:2014 не підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації окремо розташовані одноповерхові наземні об`єкти громадського призначення, площа яких незалежно від їх ступеня вогнестійкості не перевищує 100 кв.м.

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння; г) системи керування евакуюванням (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання); д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ; и) системи флегматизації; інженерні системи та технологічне обладнання, які не входять до складу СПЗ, але з СПЗ функціонально пов`язані: к) блискавкозахист; л) пожежні ліфти; м) пожежні кран-комплекти; н) протипожежні двері, клапани, ворота та завіси (екрани) тощо.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі "пожежа" тощо).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

Згідно з підпунктом 13.2.1 пункту 13.2 розділу ХІІІ ДБН В.2.5-56:2014 у приміщенні пожежного поста повинна бути: 1) світлова і звукова сигналізація про: а) несправність у системі оповіщення; б) несправність електроживлення системи оповіщення; в) несправність ланцюгів пуску системи оповіщення; г) відключення автоматичного режиму; 2) світлова сигналізація: а) спрацювання (з розшифруванням зон оповіщення); 3) модулі: а) запуску системи оповіщення (з вибиранням зон оповіщення); б) запуску системи оповіщення (для всього будинку); в) зупинки системи оповіщення (з вбиранням зон оповіщення); г) зупинки систем оповіщення (для всього будинку).

Щодо порушення відповідачем пункту 2.5 розділу ІІІ Правил №1417 (пункт 7).

Згідно з пунктом 2.5 розділу ІІІ Правил №1417 у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Суд зазначає, що виявлені позивачем порушення створюють потенційну небезпеку для життя та здоров`я людей, а поданий позов направлений на попередження виникнення негативних наслідків у разі виникнення надзвичайної ситуації, тобто носить характер превентивного захисту.

Так, відсутність системи протипожежного захисту призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, у зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

У п. 31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі № 815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 84805275).

Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 33 частини 1 статті 1 КЦЗ України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Згідно з пунктом 24 вищезазначеної правової норми надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 КЦЗ України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Відповідно до підпункту 4.3.7 пункту 4 «Терміни та визначення понять» ДСТУ 2272:2006 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 09.06.2006 № 162, небезпечний чинник пожежі, небезпечний фактор пожежі - це прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи гибелі людей і (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. Примітка. До небезпечних чинників пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Таким чином, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Аналіз вказаних статей дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Суд зауважує, що позивач як орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, а оскільки під час проведення перевірки позивачем були встановлені відповідні порушення, такий захід реагування як зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є доцільним.

Слід зазначити, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей (пункти 5-7 розділу "Опис виявлених порушень" акту від 16.08.2021 №649), вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.

Оскільки під час розгляду справи відповідачем не доведено повне усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, встановлених під час позапланової перевірки, то на даний час існує загроза життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини третьої статті 55 КЦЗ України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Пожежна і техногенна безпека в цілому є прямо пропорційним та тотожним поняттям до життя та здоров`я людини, оскільки відсутність заходів, передбачених нормативно-правовими актами у даній сфері, призводить до загибелі та травмування громадян.

Вищезазначені порушення створюють пряму або опосередковану загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходяться під її юрисдикцією.

Обов`язок держави - захищати життя людини також закріплено і у ст. 27 Конституції України.

Основною метою поданого позивачем позову є встановлення умов для безпеки людей, відсутності неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі.

Суд зазначає, що відповідний захід реагування передбачений Законом № 877 та КЦЗ України (тобто відповідає вимозі «законності»); направлений на попередження виникнення та поширення надзвичайної ситуації та забезпечення безпеки життя та здоров`я людей (відповідає ознаці «суспільної необхідності») та є тимчасовим заходом, метою якого є спонукання відповідача дотримуватися обов`язкових положень законодавства в сфері пожежної та техногенної безпеки. Застосування такого заходу реагування не унеможливлює та не створює перешкод у використанні об`єктів права власності та користування, оскільки не позбавляє відповідача можливості реалізувати такі правомочності після усунення порушень законодавства та приведення своєї діяльності у відповідність з вимогами чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя та здоров`я від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення, а тому право користування відповідачем будівлями може бути тимчасово обмежено з огляду на необхідність забезпечення безпечних умов для життя та здоров`я людей. Наведене свідчить про відповідність заходу реагування критерію «пропорційності» втручання.

При цьому важливо, що захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі № 826/1024/18.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Суд наголошує на тому, що неусунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи відповідача, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При збереженні таких умов для працівників товариства, існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Враховуючи, що відповідач не усунув порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель та споруд Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН" за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, с.Кремидівка, вул.Гоголя, 1А, шляхом зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених під пунктами з 5 по 7 розділу "Опис виявлених порушень" акта від 16.08.2021 №649.

У той же час, суд не вбачає за доцільне зазначати у судовому рішенні спосіб його виконання шляхом відключення з допомогою фахівців енергопостачальних організацій будівель філії №2 Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН" від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наявних в акті перевірки №124 від 18.08.2020, оскільки мета застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації відповідачем будівель та споруд може бути досягнена способом, який буде гарантувати повне виконання судового рішення, без його конкретизації.

Враховуючи вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН" за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, с.Кремидівка, вул.Гоголя, 1А, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН" зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених під пунктами з 5 по 7 розділу "Опис виявлених порушень" акта від 16.08.2021 №649.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.