Ухвала

від 23.12.2024 по справі 320/60361/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 грудня 2024 року м. Київ № 320/60361/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бориспільської міської ради, третя особа Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування, рішення

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач 1), ОСОБА_2 (далі - позивач 2) з позовом до Бориспільської міської ради, третя особа Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Бориспільської міської ради Київської області № 5290-67-VІІ від 17.12.2019 в частині затвердження проекту землеустрорю щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_4 в межах АДРЕСА_1 , виконаного Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 м. Бориспіль 2019 рік, та передачі безоплатно у власність громадянину ОСОБА_4 земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:09:028:0046 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19 відступив від раніше викладених висновків та вказав що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд роз`яснює, що правова основа презумпції знання законодавства - обов`язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Цей обов`язок закріплений в частині першій статті 68 Конституції України, за змістом якої кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Разом з тим, обов`язок додержання законів передбачає і обов`язок їх знання. Тобто, закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідомий принцип права: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, який міститься в частині другій статті 68 Конституції України.

Тому, на переконання суду, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача порушені її права чи законні інтереси, то враховуючи презумпцію знання законодавства, він повинен знати, що згідно з приписами КАС України може оскаржити такі рішення, дії чи бездіяльність до суду в межах строку звернення, визначеного цим Кодексом.

Позивачами у позовній заяві в обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду із вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Бориспільської міської ради Київської області № 5290-67-VІІ від 17.12.2019 зазначено, що ними через своїх представників направлялись адвокатські запити у 2023 році щодо отримання копій матеріалів проекту землеустрою затвердженого оскаржуваним рішенням, однак зазначені матеріали та і не були одержані. Зазначають, що копія проекту землеустрою була ними одержана 01.06.2024 у процесі розгляду цивільної справи №359/3767/24.

Суд критично ставиться до зазначених підстав пропуску позивачами строку звернення до суду та вважає їх не поважними, оскільки позивачі почали вживати заходи щодо ознайомлення із оскаржуваним рішенням майже через чотири роки з дати його прийняття, таким чином позивачами не обґрунтовано, що перешкоджало їм звернутись до суду із даним позовом у період часу починаючи з 17.12.2019 (дата прийняття оскаржуваного рішення).

Таким чином, звертаючись у 30.11.2024 року з цією позовною заявою за захистом своїх прав, позивачами пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Суду не надано доказів того, що позивач, без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання всіх виплат, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових звернувся із заявою про надання йому відповідної інформації.

Отже, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, які об`єктивно, а не суб`єктивно перешкоджали особисто позивачеві звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи приписи статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтованими поясненнями та доказами на їх підтвердження що свідчать про існування обставин, які об`єктивно, а не суб`єктивно перешкоджали особисто позивачам з`ясувати стан справ починаючи з 17 грудня 2019 року та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені процесуальним законодавством.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без руху.

Надати позивачам десятиденний термін для усунення недоліків позовної заяви.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Леонтович А.М.