Рішення

від 18.12.2024 по справі 340/6476/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа №340/6476/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави

до відповідача: Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

за участі:

секретаря судового засідання Войтянової А.Г.,

представників:

позивача Петрікеєвої О.І.,

відповідача Данілової А.М.

Керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави звернувся з позовом до Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про:

- визнання протиправною бездіяльності Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області щодо не проведення відповідно до вимог чинного законодавства нормативної грошової оцінки земель населених пунктів сіл Вишняківка, Вільне, Безводня, Іванівка, Івано-Благодатне, Ганнинське, Дар`ївка, Корлюгівка, Олено-Косогорівка, Шевченкове, Оленівка, Назарівка, Липове, Нова Павлівка, Новопетрівка на території Соколівської територіальної громади;

- зобов`язання Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів сіл Вишняківка, Вільне, Безводня, Іванівка, Івано-Благодатне, Ганнинське, Дар`ївка, Корлюгівка, Олено-Косогорівка, Шевченкове, Оленівка, Назарівка, Липове, Нова Павлівка, Новопетрівка на території Соколівсбкої територіальної громади.

В обґрунтування правових підстав звернення до суду прокурор зазначив, що має місце порушення інтересів держави, оскільки відповідачем не вживаються передбачені законом заходи для оновлення нормативної грошової оцінки земель 15 населених пунктів, розташованих на території Соколівської територіальної громади, у зв`язку з чим, місцевий бюджет втрачає кошти (зокрема у вигляді земельного податку та орендної плати за землю), які надходили б у більшому розмірі у разі актуалізації (оновлення) нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, та могли бути використані на задоволення потреб громади. Необхідність захисту інтересів держави прокурором у даних спірних правовідносинах полягає у необхідності захисту економічних інтересів держави, частиною яких є стале та належне функціонування місцевого самоврядування, дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства, місцевої громади та її жителів. Соколівська сільська рада Кропивницького району, відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», покликана захищати права територіальної громади, а останні порушуються внаслідок неналежного виконання своїх обов`язків вказаним органом місцевого самоврядування, що свідчить про необхідні, достатні і обґрунтовані підстави для представництва прокурором інтересів держави у цій сфері. Прокурор вказує, що технічну документацію з нормативної грошової оцінки села Вишняківка затверджено рішенням Вишняківської сільської ради Кіровоградського району від 06.12.2012 р. №125, села Вільне рішенням Вільненської сільської ради Кіровоградського району від 24.02.2011 р. №23, сіл Безводня та Іванівка рішенням Іванівської сільської ради Кіровоградського району від 24.10.2011 р. №81, села Івано-Благодатне рішенням Івано-Благодатненської сільської ради Кіровоградського району від 05.12.2012 р. №169, сіл Ганнинське та Дар`ївка рішенням Крупської сільської ради Кіровоградського району від 03.04.2012 р. №103, сіл Корлюгівка, Олено-Косогорівка, Шевченкове рішенням Миколаївської сільської ради Кіровоградського району від 15.03.2012 р. №159, сіл Оленівка, Назарівка рішенням Назарівської сільської ради Кіровоградського району 25.12.2012 р. №108, сіл Липове, Нова Павлівка, Новопетрівка рішеннями Соколівської сільської ради Кіровоградського району від 26.06.2013 р. №1222, №1220, №1221 відповідно. Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів Соколівської територіальної громади, що була затверджена вищезазначеними рішеннями рад, на даний час втратила свою актуальність, оскільки має проводитися не рідше, ніж один раз на 5 7 років (щодо земель населених пунктів).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 р. позовну заяву залишено без руху (а.с.36).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.47-48).

05.11.2024 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому заперечено проти позову (а.с.53-67). Відповідач зазначає, що Кропивницькою окружною прокуратурою Кіровоградської області не повідомлено суб`єкта владних повноважень (відповідача) щодо представництва інтересів держави в суді; відсутнє підтвердження суду щодо наявності підстав представництва прокурора в суді; не надано жодного доводу та/або доказу щодо правомірності подання адміністративного позову, у тому числі сільській раді, не зрозуміло, які саме інтереси держави порушуються, якщо Законом України «Про прокуратуру» передбачений вичерпний перелік випадків представництва інтересів держави та підстави звернення до суду органу прокуратури. Відповідач вважає, що орган прокуратури не може самостійно бути стороною адміністративного процесу, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Соколівської сільської ради, як орган місцевого самоврядування представляє територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, що визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 «Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), а в самому адміністративному позові не йдеться мова про скасування будь-якого рішення сільської ради. В адміністративному позові, прокурор зазначає норми підпункт 2 пункту 2 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади», який введено в дію Указом Президента України від 29 квітня 2021 року №180/2021, а саме: поставлено завдання проведення нормативно грошової оцінки з метою подальшого внесення даних до автоматизованої системи Державного земельного кадастру, але зазначена норма передбачає вказівку саме Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити спільно з органами місцевого самоврядування проведення обліку земель, що перебувають у власності територіальних громад, їх нормативної грошової оцінки з метою подальшого внесення даних до автоматизованої системи Державного земельного кадастру, тому не зрозуміло, на яких підставах Кропивницька окружна прокуратура Кіровоградської області застосовує вказану вище норму щодо сільської ради, як до виконавця завдання. На думку відповідача, правова позиція Кропивницької окружної прокуратури є необґрунтованою, неактуальною та такою, що не стосується предмета, обставин та підстав адміністративної справи. Соколівська сільська рада вважає, що Кропивницька окружна прокуратура Кіровоградської області не правильно трактує частину першу та частину другу статті 18 Закону України «Про оцінку земель», яка передбачає: нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 7-10 років. Оскільки, Земельним кодексом України та Законом України «Про оцінку земель» не передбачено, не визначено та не встановлено строків для проведення нормативно грошової оцінки землі, не містять інформації щодо врахування чи не врахування зазначених строків у особливий період (військовий стан) та обмежень чи відповідальності за їх порушення для суб`єктів земельних відносин та відсутнє визначення: «термін дії нормативно грошової оцінки землі», натомість нормативними актами зазначено періодичність проведення технічної документації (нормативно грошової оцінки земель) населених пунктів. Відповідач наголошує на тому, що органом місцевого самоврядування прийнято рішення та затверджено нормативно грошову оцінку земель населених пунктів, які є безстроковими, а рішення про втрату чинності (скасування) нормативно грошової оцінки земель та/або рішення суду відсутнє тому, вони діють та будуть діяти до моменту прийняття нового рішення щодо затвердження технічної документації. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Відповідач висновує, що для визначення суми податкових зобов`язань з земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земель. Відповідно до законодавства, вона проводиться раз у 5-7 років, а для визначення поточних зобов`язань необхідно проіндексувати її на коефіцієнт індексації, який щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік. При цьому, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно (тобто накопичувально) залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, а не від дати набрання чинності рішення ради про затвердження нормативної грошової оцінки. Тому, доводи Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області є не достовірними, оскільки місцевий бюджет Соколівської сільської ради наповнюється за рахунок проіндексованої орендної плати та земельного податку. Відповідач звертає увагу на те, що до повноважень органу прокуратури не належить контроль за наповненням бюджету органів місцевого самоврядування та. виконання функцій і повноважень в частині виготовлення та затвердження нормативно грошової оцінки земель при відсутності відкритого кримінального провадження, отже Позивач перевищує повноваження, які передбачені Конституцією України, Кримінально процесуальним кодексом України та Законом України «Про прокуратуру». Відповідач зауважує, що позивачем не обґрунтовано, чому органом прокуратури не вчинялись жодні дії починаючи з 2018 року по селах: Вільне, Безводня, Іванівка, 2019 року по селах: Вишняківка, Івано-Благодатне, Ганнинське, Дар`ївка, Корлюгівка, Олено-Косогорівка, Шевченкове, Оленівка, Назарівка, 2020 року по селах: Липове, Нова Павлівка, Новопетрівка, 2021 року, 2022 року, 2023 року по жодному з вище зазначених сіл, а лише в 2024 році позивач знайшов спосіб дізнатися «про порушення прав держави», маючи змогу застосувати такий самий або подібний спосіб, наявність доступу до Довідника показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та звернутись з запитом (повідомленням) до органу місцевого самоврядування щодо отримання інформації про проведення/затвердження нормативно грошової оцінки земель, тощо.

11.11.2024 р. прокурором подано відповідь на відзив у якій зазначено, що вимога щодо повідомлення суб`єкта владних повноважень стосується лише випадків, коли зазначений орган є позивачем по справі. У даному випадку Соколівська сільська рада Кропивницького району є відповідачем, у зв`язку з цим, повідомлення про наявність підстав для представництва на її адресу не надсилалося. Прокурор звернувся із зазначеним позовом як самостійний позивач, у зв`язку з тим, що орган, який має захищати законні інтереси територіальної громади у правовідносинах (Соколівська сільська рада Кропивницького району) та забезпечити проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів на території Соколівської сільської ради, є відповідачем по справі, саме він вчиняє протиправну бездіяльність та до нього звернуто позовні вимоги, а тому має місце співпадіння позивача й відповідача в одній особі. У разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. У цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави або територіальної громади, набувають статусу відповідача. При цьому фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган або прокурор. Періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель повинна відповідати вимогам Закону. Прокурор наголошує на тому, що законодавчо визначено, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів має проводитись кожні 5-7 років. У зв`язку з не вжиттям Соколівською сільською радою Кропивницького району заходів до оновлення нормативної грошової оцінки земель 15 населених пунктів в межах Соколівської територіальної громади місцевий бюджет втрачає кошти, зокрема у вигляді земельного податку та орендної плати за землю, які надходили б у більшому розмірі у разі актуалізації (оновлення) нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, та могли бути використані на задоволення потреб громади. Тобто, необхідність індексації нормативної грошової оцінки земель відповідно до встановлених коефіцієнтів на відповідний рік та необхідність проведення нової нормативної грошової оцінки кожні 5-7 років не є тотожними поняттями та не замінює один одного. Прокурор зауважує, що у даному спорі має місце триваюче правопорушення, тобто проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Таким чином, окружна прокуратура звернулася з адміністративним позовом до суду в межах строку, визначеного статтею 122 КАС України, у зв`язку із здійсненням відповідачем триваючого правопорушення, що виражається у бездіяльності з приводу невиконання вимог чинного законодавства України щодо проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів на території Соколівської територіальної громади, а саме сіл Вишняківка, Вільне, Безводня, Іванівка, Івано-Благодатне, Ганнинське, Дар`ївка, Корлюгівка, Олено-Косогорівка, Шевченкове, Оленівка, Назарівка, Липове, Нова Павлівка, Новопетрівка. На час звернення з позовом зазначені порушення відповідачем не усунуто та вони продовжують існувати на даний час (а.с.79-81).

12.11.2024 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника відповідача з метою надання часу для подання заперечень (а.с.87).

18.11.2024 р. відповідачем подано заперечення у яких зазначено, що оскільки, повноваження органів прокуратури щодо здійснення захисту законних інтересів держави є законодавчо визначеними, прокурор зобов`язаний обґрунтувати та надати належні докази, наявні підстави для представництва інтересів держави в суді, що є обов`язковою умовою для виникнення у прокурора права на звернення до суду. При цьому, для встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в судах, у кожному конкретному випадку суди перевіряють доводи всіх сторін щодо наявності чи відсутності підстав для такого представництва. Відповідач вважає, що орган прокуратури не може самостійно бути стороною адміністративного процесу, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Соколівської сільської ради, як орган місцевого самоврядування представляє територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 «Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), а в самому адміністративному позові не йдеться мова про скасування будь-якого рішення сільської ради. На думку відповідача, Кропивницькою окружною прокуратурою Кіровоградської області пропущено строки звернення до адміністративного суду, оскільки позивач міг дізнатися раніше, а саме: у 2018 році щодо сіл: Вільне, Безводня, Іванівка; у 2019 році щодо сіл: Вишняківка, Івано-Благодатне, Ганнинське, Дар`ївка, Корлюгівка, Олено-Косогорівка, Шевченкове, Оленівка, Назарівка; у 2020 році щодо сіл: Липове, Нова Павлівка, Новопетрівка. Відповідач вважає, що твердження позивача щодо порушення законодавства Соколівською сільською радою, є не обґрунтованим, не правильно трактованим та таким, що не відповідає дійсності, оскільки відповідачем було затверджено нормативно грошову оцінку земель вище зазначених населених пунктів, які є безстроковими та діють до моменту прийняття нового рішення та скасування попередньої нормативно грошової оцінки землі, у тому числі органом прокуратури було надано докази щодо затвердження технічної документації земель. Відповідач вказує, що доводи Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, які зазначались неодноразово в адміністративному позові та відповіді на відзив є не достовірними, хибним та таким, що не відповідають дійсності, оскільки місцевий бюджет Соколівської сільської ради наповнюється за рахунок проіндексованої орендної плати та земельного податку, що законодавством не заборонено, а навпаки передбачено процедуру та систему її нарахування. Враховуючи викладене вище, відповідач вважає, що до повноважень органу прокуратури не належить контроль за наповненням бюджету органів місцевого самоврядування та виконання функцій і повноважень в частині виготовлення та затвердження нормативно грошової оцінки земель при відсутності відкритого кримінального провадження, отже Позивач перевищує повноваження, які передбачені Конституцією України, Кримінально процесуальним кодексом України, Цивільно процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про прокуратуру». На переконання відповідача, що позивачем порушено строки звернення до адміністративного суду, в частині можливості зупинити триваюче правопорушення шляхом притягнення винної особи до відповідальності, так як відлік строку повинен починатись з 2018 року, 2019 року, 2020 року в залежності від населеного пункту, як зазначалось Відповідачем раніше; предметом адміністративного позову немайнового характеру, у тому числі позивачем не зазначено, не доведено, яке саме тривале правопорушення вчинено сільською радою, майнову шкоду, відповідальність, межі строку подання до адміністративного суду та і взагалі не зрозуміло, яке відношення тривале правопорушення має до предмету адміністративного позову. Соколівська сільська рада вважає, що Кропивницька окружна прокуратура Кіровоградської області, як допоміжний орган, не обґрунтував підстави, обставини та повноваження щодо представництва інтересів держави, отже перевищує повноваження та порушує законодавство України, у тому числі Позивачем не надано жодного доказу щодо вчинення сільською радою бездіяльності та в чому вона полягає, а застосування твердження «триваюче правопорушення» взагалі не має відношення до адміністративного позову, оскільки застосовується у позовах майнового характеру (а.с.90-100.

У судовому засіданні 10.12.2024 р. заслухано пояснення представників сторін та оголошено перерву, у зв`язку із запровадженим графіком знеструмлення електромережі приміщення суду (а.с.106, 109).

На підставі ч.3 ст.243 КАС України в судовому засіданні 18.12.2024 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Виготовлення повного рішення відкладено у строк до 23.12.2024 р., про що повідомлено під час проголошення вступної та резолютивної частини.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 р. №716-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області» до Соколівської територіальної громади увійшли територіальні громади: Соколівська, Вишняківська, Вільненська, Диминська (Новоукраїнський район), Іванівська, Івано-Благодатненська, Карлівська, Миколаївська, Назарівська.

Технічну документацію з нормативної грошової оцінки села Вишняківка затверджено рішенням двадцять третьої сесії шостого скликання Вишняківської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області від 06.12.2012 р. №125 (а.с.17), села Вільне рішенням четвертої сесії шостого скликання Вільненської сільської ради від 24.02.2011 р. №23 (а.с.18), сіл Іванівка, Безводня рішенням дев`ятої сесії п`ятого скликання Іванівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області від 24.10.2011 р. №81 (а.с.19), села Івано-Благодатне рішенням двадцять сьомої сесії шостого скликання Івано-Благодатненської сільської ради від 05.12.2012 р. №169 (а.с.20), сіл Ганнинське, Дар`ївка рішенням п`ятнадцятої сесії шостого скликання Крупської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області від 03.04.2012 р. №103 (а.с.21), сіл Олено-Косогорівка, Шевченкове, Корлюгівка, Українка, Шостаківка рішенням сімнадцятої сесії шостого скликання Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області від 15.03.2012 р. №159 (а.с.22), сіл Назарівка, Оленівка рішенням Назарівської сільської ради Кіровоградського району 25.12.2012 р. №108 (а.с.23), сіл Липове, Нова Павлівка, Новопетрівка рішеннями Соколівської сільської ради Кіровоградського району від 26.06.2013 р. №1222, №1220, №1221 (а.с.26-28).

Рішенням шостої сесії сьомого скликання Кіровоградської обласної ради від 26.08.2016 р. №137 перейменовано Крупську сільську раду Кіровоградського району Кіровоградської області на Карлівську сільську раду Кіровоградського району Кіровоградської області.

Листом №10-11-0.10-2755/2-24 від 09.07.2024 р. Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області поінформувало Кропивницьку окружну прокуратуру стосовно населених пунктів, землі яких потребують оновлення нормативної грошової оцінки (а.с.8-9).

Керівник Кропивницької окружної прокуратури звернувся до Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області із запитом №51-78-8150ВИХ-24 від 25.07.2024 р. про надання відомостей про проведення (із зазначенням дати) нормативної грошової оцінки земель вищезазначених сіл на території Соколівської сільської ради Кропивницького району (на підтвердження прошу надати копії відповідних рішень ради про затвердження нормативної грошової оцінки земель), у разі непроведення нормативної грошової оцінки земель вказаних населених пунктів, зазначити причини; відомостей про прийняті рішення про розроблення нормативної грошової оцінки земель сіл Вишняківка, Вільне, Безводня, Іванівка, Івано-Благодатне, Ганнинське, Дар`ївка, Корлюгівка, Олено-Косогорівка, Шевченкове, Оленівка, Назарівка, Липове, Нова Павлівка, Новопетрівка, її затвердження, укладені договори на виконання робіт з виготовлення технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель із розробниками документації із нормативної грошової оцінки (а.с.12).

Листом від 01.08.2024 р. Соколівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області повідомила Кропивницьку окружну прокуратуру про відсутність підстав для надання витребуваних документів та інформації (а.с.13-14).

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697-VII право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Згідно із ч.2 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У позовній заяві керівником Кропивницької окружної прокуратури обґрунтовано, що порушення інтересів держави та необхідність їх захисту полягає у необхідності дотримання підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою. Натомість відповідачем не вживаються передбачені законом заходи для оновлення нормативної грошової оцінки земель 15 населених пунктів, розташованих на території Соколівської територіальної громади, у зв`язку з чим, місцевий бюджет втрачає кошти (зокрема у вигляді земельного податку та орендної плати за землю), які надходили б у більшому розмірі у разі актуалізації (оновлення) нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, та могли бути використані на задоволення потреб громади.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. №280/97-ВР встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

З огляду на ч.3 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Згідно із ч.ч.1, 5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Частиною 1 статті 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Згідно з ч.1 ст.63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Пунктом 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII ПК України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а її своєчасне оновлення позитивно впливає на дохідну частину місцевого бюджету.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що прокурором у позовній заяві обґрунтовано наявність інтересів держави на захист яких подано відповідну позовну заяву.

При цьому, зважаючи на те, що у спірних правовідносинах оскаржується бездіяльність органу місцевого самоврядування, який повноважний представляти інтереси Соколівської територіальної громади, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся з даним позовом як самостійний позивач. При цьому. Під час розгляду справи, судом встановлено, що прокурором дотримано законодавчо встановленої процедури звернення до суду, зокрема вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Також, беручи до уваги, що предметом спору є бездіяльність Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області щодо проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів сіл Вишняківка, Вільне, Безводня, Іванівка, Івано-Благодатне, Ганнинське, Дар`ївка, Корлюгівка, Олено-Косогорівка, Шевченкове, Оленівка, Назарівка, Липове, Нова Павлівка, Новопетрівка на території Соколівської територіальної громади, суд дійшов висновку, що позов подано з дотриманням строку звернення до суду.

Правові засади проведення оцінки земель визначені Законом України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 р. №1378-IV (далі за текстом Закон №1378).

У розумінні ст.1 Закону №1378, дата оцінки земельної ділянки дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки дата, вказана в технічній документації; нормативна грошова оцінка земельних ділянок капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтею 3 Закону №1378 визначено, що об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

Згідно з ч.5 ст.5 Закону №1378 нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (у разі передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки), втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Статтею 13 Закону №1378 унормовано випадки за яких є обов`язковим проведення грошової оцінки земельних ділянок.

Так, частиною 1 статті 13 Закону №1378 визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (при передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки); визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок державної, комунальної власності, якщо відповідно до закону ціна продажу таких земельних ділянок визначається з використанням нормативної грошової оцінки земельних ділянок; проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення (у разі якщо попередня нормативна грошова оцінка земельних ділянок у цьому масиві не проводилася протягом 5 років до дня прийняття уповноваженим органом рішення про проведення такої інвентаризації).

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.15 Закону №1378 підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.

З огляду на ч.ч.1-3 ст.18 Закону №1378, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

З аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку, що законодавцем унормовано періодичність проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. При цьому не дотримання такої періодичності свідчить про бездіяльність щодо проведення нормативної грошової оцінки земель.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не дотримано законодавчо встановленої періодичності проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів сіл Вишняківка, Вільне, Безводня, Іванівка, Івано-Благодатне, Ганнинське, Дар`ївка, Корлюгівка, Олено-Косогорівка, Шевченкове, Оленівка, Назарівка, Липове, Нова Павлівка, Новопетрівка на території Соколівської територіальної громади, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У даній справі прокурор є суб`єктом владних повноважень та виконує функції з представництва інтересів держави у суді відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697-VII та ч.3 ст.53 КАС України, а тому враховуючи, що витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не понесено, суд дійшов висновку, що відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльності Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області щодо проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів сіл Вишняківка, Вільне, Безводня, Іванівка, Івано-Благодатне, Ганнинське, Дар`ївка, Корлюгівка, Олено-Косогорівка, Шевченкове, Оленівка, Назарівка, Липове, Нова Павлівка, Новопетрівка на території Соколівської територіальної громади.

3. Зобов`язати Соколівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області забезпечити проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів сіл Вишняківка, Вільне, Безводня, Іванівка, Івано-Благодатне, Ганнинське, Дар`ївка, Корлюгівка, Олено-Косогорівка, Шевченкове, Оленівка, Назарівка, Липове, Нова Павлівка, Новопетрівка на території Соколівської територіальної громади.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного рішення суду 23 грудня 2024 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ