Рішення

від 23.12.2024 по справі 420/26678/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/26678/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» до Одеської митниці, про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2024/000126/2 від 15.08.2024 року,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» до Одеської митниці, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA500020/2024/000126/2 від 15.08.2024р., прийняте Одеською митницею.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно прийняв оскаржуване рішення, оскільки позивачем для підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору були надані усі необхідні документи. З наданих декларантом документів безсумнівно і однозначно можна встановити вартість придбаного товару, зокрема, ціна зазначена в Інвойсі відповідно до вимог Контракту. У поданих документах відсутні будь-які суперечності та неповнота, які могли б вплинути на вартісні характеристики оцінюваного товару. Відповідач лише формально послався на ненадання повного переліку витребуваних документів, не зазначивши які саме обґрунтовані сумніви щодо вартості товару залишились не усунутими.

Окремо стосовно кожного з недоліків про які вказувалось у рішенні про коригування митної вартості товарів позивач зазначає, що у наданих декларантом документах відсутні будь-які вказівки на те, що витрати по оплаті упаковки та робіт з пакування не включаються в ціну, а тому в силу пп.в) п.1 ч.10 ст.58 МК України, така вартість не може бути додана до ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари. Крім того, в Інвойсі передбачено, що пакування відповідно до заявки покупця включено в ціну; задля підтвердження розміру транспортних витрат декларантом було надано відповідачу Довідку про вартість міжнародного перевезення вантажу від 13.08.2024 року, яка містить вартість перевезення за весь маршрут від постачальника до покупця. Позивач зауважує, що частина 2 статті 53 МК України передбачає надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. При цьому вказана норма не встановлює конкретних вимог щодо виду таких документів. Надана декларантом довідка є таким документом, що містить відомості про вартість перевезення товарів. Посилання відповідача на наказ МФУ № 599 від 24.05.2012 року у даному випадку є безпідставним, оскільки такий наказ регулює правила заповнення декларації митної вартості та містить наступне формулювання: «Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:». З цього випливає, що наказ наводить можливі приклади документів в підтвердження вартості перевезення. Він не передбачає вичерпного переліку таких документів. Стосовно умов оплати, позивач зауважує у своєму позові, що Інвойсом 88 визначено умови оплати: передоплата протягом 180 днів від дати інвойса. Інвойс 88 видано 20.03.2024, тобто кінцевим строком оплати є 16.09.2024.

Ухвалою від 28.08.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував, мотивуючи тим, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийняте з передбачених чинним законодавством підстав, правомірно, обґрунтовано та вмотивовано.

Відповідач зазначає, що декларантом для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці було подано митну декларацію (МД) № 24UA500020007204U5 від 15.08.2024, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «СТІЛЛІ» - взуття жіноче, опис якого наведено у графі 31 МД «Пакування і опис товарів» з додатковою інформацією товар №1, товар №2. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) 24UA500020007204U5 від 15.08.2024 року позивачем надані документи, зазначені в графі 44 МД.

Відповідач зауважує, що на виконання вимог статті 54 МК України, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли позивачу та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, декларантом разом з митною декларацією (МД) 24UA500020007204U5 від 15.08.2024 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2024/000126/2 від 15.08.2024 року а саме: 1) п.1 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Також, відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та наведено їх перелік. Проте таких документів для підтвердження числового значення вказаної складової митної вартості до митного оформлення не надано; 3) у довідках про транспортні витрати відсутнє посилання на договір про перевезення вантажу, та товарно-транспортних накладних; 4) оплата товару здійснюється на умовах 100% попередньої сплати, відомостей подано не було. Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини, як наголошує відповідач, виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Однак, декларантом не були подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, у зв`язку з чим відповідач вважає, що ним не спростовані наявні розбіжності у документах.

Відповідач стверджує, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) 24UA500020007204U5 від 15.08.2024 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, відповідач вважає, що у нього були наявні у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МК України підстави для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів є більшим і становить: 1). 8,35 дол. США/ пару (МД від 29.03.2024 № UA10380/2024/311293); митну вартість товару скориговано з рівня 7,72 дол. США/ пару до рівня 8,35 дол. США/пару; 2). 8,35 дол. США/ пару (МД від 14.03.2024 № UA209170/2024/201376; митну вартість товару скориговано з рівня 7,72 дол. США/ пару до рівня 8,35 дол. США/ пару.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

18.07.2022 між Компанією RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №1, за умовами якого продавець зобов`язаний поставити, а Покупець прийняти та оплатити ТОВАР на умовах цього Контракту. Товаром за цим Контрактом є взуття. Номенклатура ТОВАРУ та ціни визначаються у ДОДАТКАХ до цього Контракту, які є його невід`ємною частиною (п.1.1, 1.2, 1.5 розділу 1 Контракту).

Згідно з розділом 2 (п.2.1-2.3) Контракту загальною вартістю Контракту є ціна всіх ТОВАРІВ, погоджених сторонами у ДОДАТКАХ протягом дії цього КОНТРАКТУ. Всі ціни визначаються у пропозиціях ПРОДАВЦЯ і встановлюються у Доларах США. Продавець не має права змінювати ціни з моменту надання пропозиції. Всі витрати, в тому числі митні, після укладення Контракту сплачуються сторонами на територіях своїх країн.

Приписами розділу 3 «Умови поставки» Контракту, визначено, що умовами поставки є (базові умови) FOB. Строки визначаються у Додатках. Поставка товару здійснюється партіями, що сформовані на підставі замовлень покупця та наявності товару на складі продавця. Замовлення вважається прийнятим, якщо продавець виставив покупцю попередній інвойс. Інвойс набирає чинності з моменту підтвердження покупцем згоди на його оплату. Продавець зобов`язується протягом 5 днів з моменту підтвердження покупцем згоди на оплату інвойсу відвантажити товар зі складу виробника. Продавець зобов`язаний повідомити покупця про факт відвантаження товару у найкоротший строк, зазначивши: дату відвантаження, номер Контракту та додатку, засіб доставки, номер супроводжуючого документа, опис, кількість та вагу товару. Право власності на товар переходить покупцю після його передачі до визначеного перевізника.

Умови оплати сторонами були узгоджені у розділі 4 Контракту, відповідно до п.4.1 якого, з урахуванням укладеної 06.02.2023 додаткової угоди до Контракту №1 від 18.07.2022, умови оплати визначаються в інвойсах.

Згідно з умовами п.5.1 розділу 5, п.6.1-6.3 розділу 6, п.7.1 розділу 7 Контракту, з урахуванням укладеної 02.01.2023 додаткової угоди до Контракту №1 від 18.07.2022, товар має бути упакований відповідно до вимог до кожного виду товару. Вартість упаковки та пакування включені у вартість товарів в Інвойсах та не підлягають окремій оплаті. Товар вважається поставленим продавцем та прийнятим покупцем відповідно до супровідних документів. Остаточне приймання товару здійснюється у країні покупця. Товари приймаються: за кількістю упаковок на момент отримання товару від експедитора (перевізника); за вмістом в упаковці не пізніше двох тижнів з дати отримання товару, а також на момент відкриття упаковки; за якістю не пізніше місяця після відкриття упаковки. Якість товару повинна мати повну відповідність Сертифікату якості, виданого виробником, та відповідати чинним міжнародним стандартам для даного виду товару.

Строк дії Контракту до 31.12.2024 (п.7.1 розділу 7 Контракту з урахуванням додаткової угоди від 31.12.2023).

Для здійснення митного оформлення товару отриманого за вказаним вище Контрактом, до Одеської митниці декларантом позивача подано митну декларацію (МД) 24UA500020007204U5 від 15.08.2024 року відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «СТІЛЛІ», а саме:

1.Взуття жіноче, халявки якого нижче щиколотки, спереду мають шнуровку, верх взуття виготовлено з синтетичного полімерного матеріалу, підошва взуття виготовлена з синтетичного полімерного матеріалу, без металевого підноска, не відносяться до спеціального спортивного взуття, з устілкою завдовжки менш як 24см:- арт. SD10-16, розміром 36-37 - 10 пар.;- арт. SD10-18, розміром 36-37 - 4 пар.;- арт. SD10-19, розміром 36-37 - 8 пар.;- арт. SD10-22, розміром 36-37 - 14 пар.;- арт. WA10-1, розміром 36-37 - 136 пар.;- арт. WA10-2, розміром 36-37 - 174 пар.;- арт. WA10-3, розміром 36-37 - 100 пар.;- арт. WA10-7, розміром 36-37 - 18 пар.;- арт. WA10- 9, розміром 36-37 - 72 пар.;- арт. WA10-10, розміром 36-37 - 28 пар.;- арт. WA10-11, розміром 36-37 - 90 пар.;- арт. WA10-12, розміром 36-37 - 108 пар.;- арт. WA10-13, розміром 36-37 - 80 пар.;- арт. WA10-14, розміром 36-37 - 60 пар.;- арт. WA10-16, розміром 36-37 - 4 пар.;- арт. WA10-17, розміром 36-37 - 86 пар.;- арт. WA10-18, розміром 36-37 - 80 пар.;- арт. WA10-19, розміром 36-37 - 18 пар.;- арт. WA10-20, розміром 36-37 - 38 пар.;- арт. WA20-3, розміром 36-37 - 2 пар.;- арт. WA20-4, розміром 36-37 - 6 пар.;- арт. V150-1, розміром 36-37 - 120 пар.;- арт. V150-2, розміром 36-37 80 пар.;- арт. V150-3, розміром 36-37 - 80 пар.;- арт. V160-1, розміром 36-37 - 160 пар.;- арт. V160-2, розміром 36-37 - 152 пар.;- арт. V160-3, розміром 36-37 - 120 пар.;- арт.V170-1 , розміром 36-37 - 80 пар.;- арт. V170-2 , розміром 36-37 - 80 пар.;- арт. V180-2 , розміром 36-37 - 64 пар.;- арт. V180-4 , розміром 36-37 - 42 пар.;- арт. V190-1 , розміром 36-37 - 80 пар.;- арт. V190-4 , розміром 36-37 - 80 пар.;- арт. V190-7, розміром 36-37 - 78 пар.;- арт. V190-15 , розміром 36-37 - 80 пар.;- арт. V190-41 , розміром 36-37 - 80 пар.;- арт. V190-5, розміром 36-37 - 78 пар. Торгівельна марка: STILLI Виробник: RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD Країна виробництва: CN Китай;

2.Взуття жіноче, халявки якого нижче щиколотки, спереду мають шнуровку, верх взуття виготовлено з синтетичного полімерного матеріалу, підошва взуття виготовлена з синтетичного полімерного матеріалу, без металевого підноска, не відносяться до спеціального спортивного взуття, з устілкою завдовжки 24см або більше:- арт. SD10-16, розміром 38-41 - 30 пар.;- арт. SD10-18, розміром 38-41 12 пар.;- арт. SD10-19, розміром 38-41 - 24 пар.;- арт. SD10-22, розміром 38-41 - 42 пар.;- арт. WA10-1, розміром 38-41 - 408 пар.;- арт. WA10-2, розміром 38-41 - 522 пар.;- арт. WA10-3, розміром 38-41 - 300 пар.;- арт. WA10-7, розміром 38-41 - 54 пар.;- арт. WA10- 9, розміром 38-41 - 216 пар.;- арт. WA10-10, розміром 38-41 - 84 пар.;- арт. WA10-11, розміром 38-41 - 270 пар.;- арт. WA10-12, розміром 38-41 - 324 пар.;- арт. WA10-13, розміром 38-41 - 240 пар.;- арт. WA10-14, розміром 38-41 - 180 пар.;- арт. WA10-16, розміром 38-41 - 12 пар.;- арт. WA10-17, розміром 38-41 - 258 пар.;- арт. WA10-18, розміром 38-41 - 240 пар.;- арт. WA10-19, розміром 38-41 - 54 пар.;- арт. WA10-20, розміром 38-41 - 114 пар.;- арт. WA20-3, розміром 38-41 - 6 пар.;- арт. WA20-4, розміром 38-41 - 18 пар.;- арт. V150-1, розміром 38-41 - 360 пар.;- арт. V150-2, розміром 38-41 - 240 пар.;- арт. V150-3, розміром 38-41 - 240 пар.;- арт. V160-1, розміром 38-41 - 480 пар.;- арт. V160-2, розміром 38-41 - 456 пар.;- арт. V160-3, розміром 38-41 - 360 пар.;- арт. V170-1 , розміром 38-41 - 240 пар.;- арт. V170-2 , розміром 38-41 - 240 пар.;- арт. V180-2 , розміром 38-41 - 192 пар.;- арт. V180-4 , розміром 38-41 - 126 пар.;- арт. V190-1 , розміром 38-41 - 240 пар.;- арт. V190-4 , розміром 38-41 - 240 пар.;- арт. V190-7, розміром 38-41 - 234 пар.;- арт. V190-15 , розміром 38-41 - 240 пар.;- арт. V190-41 , розміром 38-41 - 240 пар.;- арт. V190-5, розміром 38-41 - 234 пар. Торгівельна марка: STILLI Виробник: RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD Країна виробництва: CN Китай.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) 24UA500020007204U5 від 15.08.2024 року позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД, а саме:

Пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 20.03.2024,

Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 88 від 20.03.2024,

Домашній коносамент (House bill of lading) BW24060186 від 25.06.2024,

Автотранспортна накладна (Road consignment note) 780 від 13.08.2024,

Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) 24C700001262/50003 від 31.07.2024,

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 1628 від 13.08.2024,

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 1629 від 13.08.2024,

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 1630 від 13.08.2024,

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару3891/3 від 13.08.2024,

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу 1 від 18.07.2022,

Додаткова Угода від 19.07.2022, Додаткова Угода від 26.12.2022, Додаткова Угода від 02.01.2023, Додаткова Угода від 06.01.2023, Додаткова Угода від 06.02.2023, Додаткова Угода від 31.12.2023,

Договір про надання послуг митного брокера БР-518 від 21.07.2023,

Договір (контракт) про перевезення 21072023-01 від 21.07.2023,

Договір (контракт) про перевезення ШОО-3 від 12.08.2024,

Інші некласифіковані документи Акт про зважування ТЗ з вантаж 15.08.2024.

15.08.2024 відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000290 та прийнято рішення № UA500020/2024/000126/2 від 15.08.2024 про коригування митної вартості МД №24UA500020007204U5, за яким митну вартість товару визначено із застосуванням другорядного методу - резервного.

Згідно рішення про коригування митної вартості товарів від 15.08.2024 №UA500020/2024/000126/2, митну вартість товарів 1, 2 визначено з розрахунку 8,35 дол. США/пару.

В прийнятому рішенні, відповідач зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) Відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; -банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; -калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Вказані документи для підтвердження числового значення вказаної складової митної вартості до митного оформлення не надано;

3) у довідках про транспортні витрати відсутнє посилання на договір про перевезення вантажу, та товаро-транспортних накладних;

4) оплата товару здійснюється на умовах 100% попередньої сплати, відомостей подано не було.

Митний орган в своєму рішенні також вказав, що декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ. Тому, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. 15.08.2024 митним органом отримано лист уповноваженої особи від 15.08.2024 № 1508-2 з вимогою завершити митне оформлення та повідомленням, що у встановлений термін додаткові документи надаватись не будуть, також в якості додаткових документів на вимогу митного органу декларантом надано листа і вказано що не буде подано ніяких документів. В результаті розгляду додатково наданих документів, встановлено, що декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах. Тому, відповідно до п. 6 ч. 2ст. 54 Митного кодексу України та у відповідності до п.1 ст.55 Митного кодексу України митну вартість товару, заявленого до митного оформлення за МД скориговано.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів є більшим і становить:

1).8,35 дол. США/ пару (МД від 29.03.2024 № UA10380/2024/311293). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару скориговано з рівня 7,72 дол. США/ пару до рівня 8,35 дол. США/пару;

2).8,35 дол. США/ пару (МД від 14.03.2024 № UA209170/2024/201376. Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару скориговано з рівня 7,72 дол. США/ пару до рівня 8,35 дол. США/ пару.

Поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням від 15.08.2024 №UA500020/2024/000126/2, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У розумінні приписів ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено ч.1, 2 ст.52 МУ України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані зокрема подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

В силу вимог ч.1 ст.23 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина друга статті 53 МК України визначає перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, серед яких: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (за переліком наведеним у цій нормі).

При цьому, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 ст. 54 МК України).

У відповідності до ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Виходячи з наведених вище норм слідує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені зокрема наявністю розбіжностей між окремими документами, наявністю ознак підробки певних документів, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, відсутністю достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тощо.

Виходячи з приписів ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно п.п.1-4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, обов`язок доведення митної ціни товару належить позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами 2, 3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до встановлених судом обставин справи, що підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, відповідно до поданої митної декларації, розрахунок митної вартості товару здійснювався позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для митного оформлення товару, декларантом було надано пакет документів про що відображено у графі 44 МД, детальний перелік яких наведено вище, які містили числові показники ціни товару. Надання зазначених документів не заперечує й відповідач Одеська митниця, проте вважає, що вони не підтверджують митну вартість імпортованого товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни товару, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000126/2 від 15.08.2024 року.

15.08.2024, як вказується відповідачем у відзиві на позовну заяву, митним органом отримано лист уповноваженої особи від 15.08.2024 № 1508-2 з вимогою завершити митне оформлення та повідомленням, що у встановлений термін додаткові документи надаватись не будуть, також в якості додаткових документів на вимогу митного органу декларантом надано листа і вказано що не буде подано ніяких документів. В результаті розгляду додатково наданих документів, встановлено, що декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах, у зв`язку із чим прийнято спірне у справі рішення про коригування митної вартості за резервним методом.

Оцінюючи мотиви відповідача та підстави прийняття оскаржуваного рішення, суд перш за все звертає увагу, що з досліджених документів, що були надані позивачем до суду та надавались на розгляд до митного органу разом з митною декларацією вбачається відсутність жодних розбіжностей, відсутність наявних ознак підробки, та вони на думку суду містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Отже, під час митного оформлення позивачем були надані усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору.

Відповідачем не доведено, а судом з матеріалів справи не встановлено неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинною МД документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

За висновком суду, надані позивачем документи не суперечать одне одному, містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В свою чергу, відповідачем не надано жодних доказів недостовірності заявленої декларантом вартості товару, чи недостатності поданих документів, або наявності підстав вважати, що такі документи викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Стосовно зауваження відповідача з приводу упаковки та пакування, суд зазначає, що за приписами підпункту в пункту 1 частини 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

При цьому, суд звертає увагу, що вказана норма містить умови, при яких вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, не додається до складових митної вартості, а саме якщо вони включалися до ціни.

Суд також зауважує, що згідно з п.5.1 розділу 5 Контракту, з урахуванням укладеної 02.01.2023 додаткової угоди до Контракту №1 від 18.07.2022, товар має бути упакований відповідно до вимог до кожного виду товару. Вартість упаковки та пакування включені у вартість товарів в Інвойсах та не підлягають окремій оплаті.

Судом досліджено наданий позивачем Інвойс (копія) та встановлено, що у ньому передбачено, що пакування відповідно до заявки покупця включено в ціну.

За вказаного, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою, оскільки у спірному випадку ці складові у розумінні приписів ч.10 ст.58 МК України не підлягають додаванню декларантом з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення ним митної вартості.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої позивачем, зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Тобто, товар надійшов позивачу у безповоротній упаковці та її вартість входить у ціну товару.

Що стосується зауважень відповідача про ненадання декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України для підтвердження витрат на транспортування транспортних (перевізних) документів, документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а також відсутність посилання у довідках про транспортні витрати на договір про перевезення вантажу та товаро-транспортних накладних, суд зазначає таке.

Як вбачається з митної декларації №24UA500020007204U5 від 15.08.2024, позивач у митну вартість придбаного товару включив вартість перевезення, що підтверджуються довідкою про вартість міжнародного перевезення вих.№3891/3 від 13.08.2024, складеною ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс», яка містить вартість перевезення за весь маршрут від постачальника до покупця та також надавалась митному органу під час здійснення митного оформлення.

Відповідно до даних цієї довідки, вартість транспортних витрат з перевезення вантажу згідно договору транспортного експедирування №21072023-01 від 21 липня 2023р., по коносаменту 278540004/BW24060186 в контейнері MAEU9192046, у авто АС 1664Н1/АС5644ХР за маршрутом Ningbo (Китай) - Одеса Україна) складають:

- локальні портові витрати в Китаї складають 34 058,48 грн. (тридцять чотири тисячі п`ятдесят вісім гривень, сорок вісім копійок);

- від порту Ningbo (Китай) до порту Gdansk (Польша) складає 388 060,20 гри. (триста вісімдесят вісім тисяч шістдесят гривень, двадцять копійок);

- послуги з ВРР, оформлення ТІ та перевантаження на території Польщі у авто АС1664Н1/АС5644ХР складають 48 488,53 грн. (сорок вісім тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень, п`ятдесят три копійки);

- автоперевезення у авто АС 1664НІ/AC5644XP від м. Gdansk (Польша) до п/п Ягодин (Україна) складає 62 246,00 грн. (шістдесят дві тисячі двісті сорок шість гривень, 00 копійок);

- автоперевезення у авто НОМЕР_1 / НОМЕР_2 від п/п Ягодин (Україна) до м. Одеса (Україна) складає 41 497,34 грн. (сорок одна тисяча чотириста дев`яносто сім гривень, тридцять чотири копійки).

Страхування вантажу не проводилося.

На розгляд митниці були надані відповідний договір транспортного експедирування, зазначена вище довідка, тощо, з яких можливо встановити витрати на транспортування.

Суд також враховує зауваження позивача з приводу того, що частина 2 статті 53 МК України передбачає надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та не встановлює конкретних вимог щодо виду таких документів.

Надана декларантом довідка поза розумним сумнівом є таким документом, що містить відомості про вартість перевезення товарів. Відтак, відповідні доводи митниці суд вважає помилковими та спростованими.

Окрім того, суд враховує, що у вказаній довідці наявні посилання і на договір транспортного експедирування, на підставі якого здійснювалось перевезення вантажу цієї поставки, реєстраційні номери авто, в яких здійснювалось перевезення товару, які відповідають реєстраційним номерам авто зазначеним у митній декларації, та номер контейнера, який також відповідає зазначеному у коносаменті.

В частині зауважень митниці стосовно оплати товару, суд звертає увагу, що дійсно у первинній редакції п. 4.1 Контракту на дату його укладення (18.07.2022 сторонами угоди було визначено, що покупець оплачує 100% суми, зазначеної в інвойсі, протягом 90 календарних днів з дня завершення оформлення документів з митного очищення.

При цьому, в подальшому, як вбачається з матеріалів справи, до контракту було укладено додаткову угоду від 06.02.2023, якою у п.4.1 Контракту були внесені зміни, з урахуванням яких передбачалось, що умови оплати визначаються в інвойсах.

В свою чергу Інвойсом 88 визначено умови оплати: передоплата протягом 180 днів від дати інвойса. Як вже було зазначено вище, Інвойс 88 видано 20.03.2024 року, тобто кінцевим строком оплати є 16.09.2024 року.

При цьому, позивач не заперечує, що до митного оформлення не були надані платіжні документи на підтвердження оплати товару, оскільки товар на той момент ще не був оплачений.

Суд зазначає, що умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом.

Проаналізувавши викладене, суд вважає, що подані декларантом документи, не містять будь-яких розбіжностей в числових значеннях щодо кількості товару, його номенклатури, ціни за одиницю, загальної вартості.

Відтак, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності, є необґрунтованими.

Також, суд зазначає, що відсутність визначених митним органом додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахуванням додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 17.04.2018 року по справі №815/329/17.

Окрім того, у постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі №420/1709/19 Суд звернув увагу на те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.

Зазначені висновки Верховного Суду свідчать про те, що коригування митної вартості можливе лише за передбачених законом підстав, а вихід за межі таких підстав свідчить про неправомірність дій митного органу.

Суд наголошує, що критерій прийняття обґрунтованого рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.

Натомість, вказані твердження митного органу є необґрунтованими.

Щодо застосування відповідачем при коригуванні заявленої позивачем митної вартості товарів резервного методу, суд зазначає, що митним органом визначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів є більшим: 1) 1.8,35 дол. США/ пару (МД від 29.03.2024 № UA10380/2024/311293). Тому, митну вартість товару скориговано з рівня 7,72 дол. США/ пару до рівня 8,35 дол. США/пару; 2) 8,35 дол. США/ пару (МД від 14.03.2024 № UA209170/2024/201376. Митну вартість товару скориговано з рівня 7,72 дол. США/ пару до рівня 8,35 дол. США/ пару.

Положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.

Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, рішення про коригування митної вартості товару № UA500020/2024/000126/2 від 15.08.2024р. не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Також, суд зазначає, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару митний орган обмежився лише посиланням на МД від 29.03.2024 № UA10380/2024/311293 та МД від 14.03.2024 № UA209170/2024/201376 в якості інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій ТОВ «СТІЛЛІ», не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Підсумовуючи усе викладене вище у сукупності, суд приходить висновку, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України. При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

В оскаржуваному рішенні не обґрунтовано, в чому полягали об`єктивні сумніви у митній вартості, заявленій позивачем, неточності у визначеній митній вартості. Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.

Фактичні обставини, на які вказав відповідач у рішенні про коригування митної вартості, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів і не позбавляють товариство права на застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально. Відповідачем не доведена правомірність застосування резервного методу при визначенні митної вартості відповідно.

Митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

У розглядуваному випадку, позивачем доведено, що усі надані до митного органу разом із митною декларацією документи, поза розумним сумнівом, підтверджували вартість товару, який ввозиться, визначену за основним методом, є достатніми та містять усю необхідну повну інформацію про митну вартість та її складові.

Натомість, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

З огляду на встановлені обставини, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані позивачем для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не спростовані митним органом, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів.

Усе викладене вище у сукупності свідчить на користь обґрунтованості заявлених ТОВ «СТІЛЛІ» позовних вимог про протиправність прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000126/2 від 15.08.2024р., як такого, що суперечить законодавчим вимогам та не відповідає встановленим у ст.2 КАС України критеріям, а відтак і наявність підстав для його скасування.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. (ч. 2 ст.77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного вище у сукупності, суд, оцінивши встановлені спірні обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене, оскільки судом прийнято рішення про задоволення вимог позивача, суд вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого за подання цього позову судового збору у сумі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA500020/2024/000126/2 від 15.08.2024р., прийняте Одеською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» 3028,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ», код ЄДРПОУ 44601800, адреса: Грецька площа, 1, оф.201-Б м. Одеса, 65026.

Відповідач: Одеська митниця, код ЄДРПОУ 44005631, адреса: вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 65078.

СуддяМарина ХЛІМОНЕНКОВА