Рішення

від 23.12.2024 по справі 420/28268/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28268/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» (вул.Центральна, 1-Е, с. Бурлача Балка, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68000, ЄДРПОУ 33798852) до Волинської митниці (вул. Призалізнична, 13, с.Римачі(з), Любомльський р-н, Волинська обл., 44350 ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000238/2 від 21.08.2024 р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вказане рішення відповідача є протиправним, оскільки надані декларантом до митного оформлення документи та додаткові пояснення на підтвердження заявленої митної вартості товару є достатніми для підтвердження заявленої ТОВ «АКВАФРОСТ» митної вартості декларованого товару за основним методом. При цьому, відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, окрім цитування положень Митного кодексу України, не надав оцінки доводам позивача, а також документам, що були додатково надані ТОВ «АКВАФРОСТ» на вимогу митного органу. Також, у рішенні про коригування заявленої митної вартості відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. З огляду на вищевикладене, вважає, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач - Волинська митниця, з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід. № ЕС/53069/24 від 14.10.2024 р.), зазначаючи, зокрема, що відповідно до зовнішньоекономічного контракту (договору) не надано точної інформації щодо складових митної вартості товару. Під час опрацювання наданих документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР. Подані платіжні документи не дають можливості ідентифікувати, за яку поставку була здійснена оплата. Поданий позивачем прайс-лист містить відомості щодо вартості лише одного товару, а саме того, що ввозиться, що не може свідчити про те, що поданий документ є достовірним прайс-листом, зокрема, зважаючи на його суть як пропозиції всього асортименту товарів, що пропонуються продавцем до продажу. При проведенні консультації декларанту пропонувалося, у разі наявності цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень 59-63 МК України, повідомити про це митному органу для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару, однак така інформація надана не була. При вирішенні питання щодо можливості застосування методу 2а з урахуванням інформації щодо такого ж товару, яка містилась в ЄАІС встановлено недотримання умов, зазначених в ч.2 ст.59 МК України, що виключало можливість застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість Документ сформований в системі подібного товару «Креветки (Pandalus borealis) в панцирі з головою ,вареноморожені, розмірний ряд 90-120 шт/кг…» , виробник: VL-61 Karine H Halstensen Prawns AS, Норвегія, ввезеного з врахуванням умов поставки (FCA) та обсягу партії.

Позивачем було подано відповідь на відзив (вхід. № ЕС/53774/24 від 15.10.2024 р.), в якій заперечує проти доводів та висновків, викладених відповідачем у відзиві, вважає їх необґрунтованими та такими, що жодним чином не спростовують доводи позовної заяви. При цьому, надані відповідачем докази лише підтверджують правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/28268/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАФРОСТ" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

30.04.2020 року між Компанією «Brodrene Sperre AS» (Елінгсой, Норвегія) (Постачальник) та ТОВ «Аквафрост» (Покупець) був укладений Контракт № 30/04/20-38, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати Покупцю Товар, зазначений в Інвойсі до цього Контракту, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та своєчасно оплатити його вартість (п.1.1. Контракту). У відповідності до п.1.2.

Контракту поставка здійснюється на адресу Покупця. Покупець приймає Товар та бере на себе зобов`язання за розрахунками з Постачальником.

В межах Контракту від 30.04.2020 р. року ТОВ «Аквафрост» (надалі за текстом «Позивач») імпортував на митну територію України в серпні 2024 року товар, зазначений у інвойсі, а саме: Креветки (Pandalus borealis) в панцирі з головою, варено-морожені без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, розмірний ряд 90-120 шт/кг -18500кг. дата виробництва - 01.05.2024-02.06.2024, термін придатності-24 місяці.

Поставка товару здійснювалась на умовах FCA («Франко перевізник»), згідно із Інкотермс 2010, зазначене означає: що продавець передасть товар, випущений в митному режимі експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

21.08.2024 року уповноважена Позивачем особа (ТОВ «Інтертранс») звернулося до відділу аналізу та контролю митної вартості UA205140 з електронною митною декларацією (ЕМД) № ЕМД 24UA205140052776U1 та пакетом документів для митного оформлення товару.

До митної декларації Позивачем було надано наступні документи: 1. Рахунок-проформа (Proforma invoice) № 100100 від 30.05.2024; 2. Рахунок-проформа (Proforma invoice) № 100394 від 13.08.2024; 3. Рахунок-фактура (invoice) (commercial invoice) № 1000529 від 16.08.2024; 4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 16.08.2024; 5. Сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 16.08.2024; 6. Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № AR629059973 від 16.08.2024; 7. міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) № 24400 098084 від 16.08.2024; 8. декларація виробника б/н від 16.08.2024; 9. довідка про транспортні витрати № 000000205 від від 16.08.2024; 10. рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 884 від 16.08.2024; 11. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 30/04/20-38 від 30.04.2020; 12. Договір про надання послуг митного брокера № 80 від 08.07.2024; 13. Договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 11/05/2023 від 11.05.2023; 14. Заявка на перевезення № 115 від 09.08.2024; 15. Платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 16 від 14.08.2024; 16. Платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 400564 від 13.06.2024; 17. Лист від ПП «Респект Брок»; 18. Пакувальний лист до інвойсу 100394; 19. Прайс-лист б/н від 13.08.2024; 20. копія митної декларації країни відправлення № 4450912400143600 від 16.08.2024 р.; 21. Банківський платіжний документ, що стосується оплати товару № 1084 від 24.01.2024; 22. Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами № 11801397 від 21.08.2024.

Однак, Відповідач проігнорував вищезазначений список документів наданих Позивачем, не проаналізував належним чином їх зміст та запропонував Позивачу надати інші додаткові документи, які б на його думку, підтверджували визначену декларантом митну вартість товару, зокрема: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями; 4) транспортні (перевізні) документи; 5) банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару.

Суд встановив, що відповідачу було надано лист від ПП «Респект Брок» (митного брокера) в якому повідомлялось, що уповноваженим представником ТОВ «Аквафрост» подано всі необхiднi документи для митного оформлення, що передбачено ч.2 ст. 53 Митного кодексу України та дають змогу митному органу визначити реальну митну вартість товару. Тому немає нагальної необхідності у наданні до митного органу інших документів.

21.08.2024 року Волинською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/100238/2 за митною декларацією № 24UA2051400527760U1 (складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2024/002119). Митну вартість товару Відповідачем було визначено на підставі резервного методу.

Підставою для ухвалення рішення про коригування митної вартості слугувало наступне формулювання, що зазначено в рішенні про коригування митної вартості № UA205140/2024/000238/2 від 21.08.2024 р.:

«Митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Згідно ст. 54 МКУ митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією № 24UA2051400527760U1 документи містять розбіжності, зокрема: Відповідно п.5.4 зовнішньоекономічного контракту №30/04/20-38 від 30.04.2020 розрахунки можуть здійснюватися як у вигляді попередньої оплати так і з відстрочкою платежу. В рахунку-фактурі № 1000529 від 16.08.2024 зазначена сума 92500дол. США у формі передоплати. Надані банківські платіжні документи №16 від 14.08.2024 на суму 64750 дол. США, №400564 від 13.06.2024 на суму 149295дол. США, не ідентифікуються з оплатою за оцінювану партію товару.

Умови поставки FCA передбачають, що на покупця покладені обов`язки з оплати завантаження товару на транспорт перевізника, перевезення, страхування. В довідці про транспортні витрати №000000205 від 16.08.2024 зазначена вартість перевезення, проте відомості про вартість навантаження відсутні. В графі 21 ДМВ відсутні відомості про вартість витрат на навантаження, страхування. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості.

Прайс-лист товару б/н від 13.08.2024 є пропозицією одного найменування товару. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VІI статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

За умови надання, згідно ч.3 ст 53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. Згідно вимог наказу Держмитслужби від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» та згідно ст. 53 та ст.54 МКУ декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4)транспортні (перевізні) документи; 5) банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару.

Відповідно до ч.6 ст. 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Декларант не надав додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, про що повідомив листом б/н від 21.08.2024.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також вимогами ч.6 ст.54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч..2-4 ст.53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У митного органу відсутні підстави для застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар на рівні 5,70 дол. США/кг за МД №UA 100130/2024/283755 від 15.07.2024.

Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість подібного товару «Креветки (Pandalus borealis) в панцирі з головою, варено-морожені, розмірний ряд 90-120 шт/кг..», виробник: VL-61 Karine H Halstensen Prawns A. Норвегія, ввезеного з врахуванням умов поставки (FСА) та обсягу партії.

Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X та ст.55 Митного кодексу. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу або в судовому порядку.».

Також, суд встановив, що Позивач наголошує, що вартість партії товару зазначалася в Інвойсі (commercial invoice) № 1000529 від 16.08.2024 р. (копія зазначеного документа надавалась разом із усім пакетом документів та митною декларацією). Відповідачем не було прийнято до митного оформлення заявлені Позивачем в митній декларації № 24UA205140052776U1 товари за ціною, вказаною в інвойсі та було збільшено його митну вартість.

Згідно рахунку-фактури Інвойсу (commercial invoice) постачальника від 16.08.2024 р. № 1000529 товар постачався за ціною 5,00 доларів США за кг товару на умовах FCA Еllingsoy (Норвегія).

Співробітники Відповідача встановили вартість вказаного товару № 1 за МДвід 15.07.2024 №UA 100130/2024/283755 в розмірі 5,70 дол. США/кг.

За результатами вищевказаних дій представниками Відповідача Позивачу було скориговано вартість імпортованого товару, що в подальшому призвело до надмірної оплати податку на додану вартість. У зв`язку зі збільшенням митної вартості товару Відповідачем Позивачу було скориговано (у сторону збільшення) суму митних платежів, що відображено в графі 47 «Нарахування платежів» митної декларації № ЕМД 24UA205140052812U5 від 21.08.2024 р. сума надмірної оплати становить 80 085,88 (вісімдесят тисяч вісімдесят п`ять гривень 88 копійок), що визначає ціну даного позову.

Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000238/2 від 21.08.2024 р. ТОВ «АКВАФРОСТ» звернулось до суду з цим позовом.

Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1 та 2 ст. 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 та п.п. 1-2 ч. 3 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VШ цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, саме декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Статтею 254 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Відповідно до ч.ч. 1-4, 6 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; випускати у вільний обіг товари, що декларуються: разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 та 7 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

Частинами 1-6, 8 ст. 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5, 9 та п.п. 5, 6 ч. 10, ч. 11 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.

Частинами 1 та 2 ст. 64 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (САТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

З огляду на викладені обставини суд зазначає, що аналіз наведених норм митного законодавства у взаємозв`язку з викладеними фактичними обставинами, свідчить про прийняття Волинською митницею необґрунтованого та протиправного рішення про корегування митної вартості товару з огляду на наступні обставини.

Суд встановив, що позивачем було подано достатній обсяг документів, що підтверджував правильність визначення декларантом митної вартості товару, зазначеного у митній декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, Волинська митниця під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товарів, підставою для висновку про неможливість визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору стало те, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Так, в оскаржуваному рішенні зазначено, що надані банківські платіжні документи не ідентифікуються з оплатою за оцінювану партію товару.

З цього приводу суд встановив, що до митного оформлення представником Позивача було надано разом із усім пакетом документів Рахунок проформу (Proforma invoice) № 100100 від 30.05.2024 року, Рахунок проформу (Proforma invoice) № 100394 від 13.08.2024, та Рахунок-фактуру (Commercial invoice) № 1000529 від 16.08.2024 року.

Сума зазначена в платіжному документі № 400564 від 13.06.2024 є меншою ніж зазначено в проформі-інвойс № 100100 від 30.05.2024, оскільки становить частину здійсненої передоплати за товар. Також в графі 70 «призначення платежу» даного платіжного документу ідентично зазначені реквізити контракту та проформи-інвойсу, що надавались Відповідачу до митного оформлення.

Так само зазначена сума в платіжному документі № 16 від 14.08.2024 становить 70% доплати за Товар, а в графі 70 «призначення платежу» даного платіжного документу ідентично зазначені реквізити контракту та проформи-інвойсу № 100394 від 13.08.2024, що надавались Відповідачу до митного оформлення, тому суд дійшов висновку, що за зазначеним платіжним дорученням було здійснено передплату від загальної вказаної в інвойсі суми.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок- проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Таким чином, суд вважає, що Позивачем до митного оформлення товару подавався один з обов`язкових документів комерційний інвойс № 1000529 від 16.08.2024, яким підтверджено рівень митної вартості задекларованого товару. До того ж у рахунку- фактурі (Сошшегсіаі іпVоісе) № 1000529 від 16.08.2024 реквізити проформи-інвойсу № 100394 та проформи-інвойсу № 100100 та контракту від 30.04.2020 ідентичні з реквізитами наданих документів.

Слід зазначити, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.

При цьому у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не у зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічні правові висновки викладені в постановах ВС від 02 червня 2022 року справа № 460/2674/20 та від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявність документу про оплату товару (навіть якщо в інвойс на цей товар вказано що є передоплата) жодним чином не може впливати на ціну зазначеного товару.

Крім того, суд не приймає доводи відповідача в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, що в довідці про транспортні витрати №000000205 від 16.08.2024 зазначена вартість перевезення, проте відомості про вартість навантаження відсутні та відсутні відомості про вартість витрат на навантаження, страхування, та зазначає з цього приводу наступне.

Відповідно до умов п.3.2. зовнішньоекономічного контракту № 30/04/20-38 від 30.04.2020 р., поставка товарів за цим Договором повинна здійснюватися Покупцеві. Терміни та умови поставки (відповідно до «ІНКОТЕРМС-2010») обумовлюються в Інвойсах до цього Контракту.

Згідно Правил Інкотермс 2010 (Правила ICC для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі) FCA (...named place) англ. Free Carrier, або Франко перевізник (назва місця) термін, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.

При РСА поставка вважається здійсненою, а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього; б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем, нерозвантаженим з транспортного засобу продавця. Продавець зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки.

Відповідно до ст. А9 Правил Інкотермс 2010 щодо РСА продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити упаковку товару, за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі зазвичай прийнято відвантажувати вказаний у договорі товар без упаковки. Продавець може упакувати товар таким чином, як це необхідно для його перевезення, якщо тільки покупець до укладення договору не повідомить продавця про специфічні вимоги до упаковки. Таким чином, обов`язок поставити товар у придатному для безпечного транспортування стані, з відповідною упаковкою, покладається на продавця.

Судом встановлено, що відповідно до Інвойсу № 1000529 від 16.08.2024 сторони погодили поставку товару на умовах РСА, що свідчить про те, що Покупець повинен був сплатити за доставку товару з Еllingsoy (Норвегія) до м. Київ (Україна).

На підтвердження вартості зазначеної вище поставки при проведенні процедури розмитнення позивачем було надано довідку, що підтверджує вартість перевезення товару, Рахунок-фактуру № 884 від 16.08.2024, заявку на перевезення № 115 від 09.08.2024 та договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 11/05/2023 від 11.05.2023. Зазначена довідка містить всю необхідну інформацію, щодо умов та вартості перевезення. Вартість навантажувальних робіт за рахунок відправника. Вантаж не страхувався.

При цьому в довідці вказано, що саме транспортний засіб (автомобіль) № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 виконує перевезення вантажу за маршрутом: Еllingsoy Ягодин (Україна) Київ (Україна). До того ж вказані відомості кореспондуються з відомостями зазначеними в заявці на перевезення № 115 від 09.08.2024, в рахунку-фактурі (інвойс) № 1000529 від 16.08.2024 та в митній декларації.

Водночас з копії доданої до декларації CMR вбачається той самий вказаний реєстраційний номер автомобіля яким здійснювалось перевезення товару за інвойсом № 1000529 від 16.08.2024 - КА9642ІН / FG3797X, тобто такі самі відомості, що й у довідці про транспортні витрати та заявці на перевезення.

Отже суд встановив, що надана Позивачем міжнародна автомобільна накладна (CMR) кореспондується з довідкою про транспортні витрати та містить ідентичні відомості щодо транспортного засобу, що не може ставити під сумнів зміст довідки.

Суд зазначає, що калькуляція транспортних витрат надається, якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу (у даному випадку перевезення здійснюється без використання власного транспортного засобу). Акт приймання-передачі наданих послуг та платіжні документи щодо правовідносин між позивачем та перевізником можуть ще не складатись на час декларування товару, оскільки момент виконання зобов`язань сторін на момент розмитнення, щодо перевезення (здачі вантажу) та оплати - не настав.

Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Отже, документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Висновки Волинської митниці викладені в оскаржуваному рішення про коригування митної вартості товарів, що прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу судом не приймається, оскільки жодним нормативним актом не передбачено як саме повинен виглядати прайс-лист і що зазначений документ є обов`язковим для подачі при проведенні процедури розмитнення товару, а тому такі посилання відповідача не впивають на визначення ціни та митної вартості товару.

При цьому під час дослідження матеріалів справи суд встановив, що наданий до митного оформлення прайс-лист визначає вартість товару на певних умовах поставки, які відповідають іншим наданим документам в тому числі і Інвойсу, однак відповідачем не вказано, яких відомостей, щодо імпортованого товару митниці не вистачало для застосування першого методу визначення митної вартості.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивачем було надано для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару.

Слід зазначити, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумніву достовірності наданої інформації.

Отже, приписи спеціального закону, зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у 'їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

На підставі встановлених обставин, з урахуванням застосованих норм права, суд зазначає, що відповідачем безпідставно завищено митну вартість задекларованого позивачем товару, оскільки надані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару за ціною контракту, є належними, стосуються контракту, дають можливість ідентифікувати задекларований товар, визначити його характеристики та властивості, і на підставі цих документів, можливо визначити митну вартість задекларованого товару за ціною контракту.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Вищевикладені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 07.12.2023 р. по справі № 380/23618/21.

Розглядаючи зазначену справу суд встановив, що митний орган в оскаржуваному рішення, вимагаючи додаткові документи не зазначає які саме розбіжності містять подані разом з митною декларацією документи, які мають вплив на визначення митної вартості товару, не конкретизує причин, що унеможливлюють визначення митної вартості товару, на підставі поданих декларантом документів.

Таким чином на переконання суду першої інстанції, подані декларантом документи під час оформлення Товару за митною декларацією № 24UA2051400527760U1 були достатніми у своїй сукупності, та давали змогу підтвердити заявлену позивачем митну вартість Товару.

Щодо доводів відповідача про спрацювання системи управління ризиками АСАУР слід звернути увагу, що зазначене є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки, порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.

Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Крім того, суд встановив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Отже, відомості з інформаційних систем фіскальних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару.

При цьому, отримана з бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажні митні декларації, на які митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом, тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

Згідно зі статтею 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.

Відтак, невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

З огляду на викладене суд вважає, що Волинською митницею фактично залишено поза увагою документи, надані ТОВ «АКВАФРОСТ» для митного оформлення товару. При цьому документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам Митного кодексу України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, оскільки всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів було надано.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав у відповідача для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого рішення, оскільки ТОВ «АКВАФРОСТ» надано усі відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

З огляду на викладене суд дійшов висновку , що наведені вище обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості щодо оскаржуваного рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача, а тому рішення № UA205140/2024/000238/2 від 21.08.2024 р про коригування митної вартості є протиправним та такими, що підлягає скасуванню.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, оцінюючі встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач під час здійснення контролю митної вартості, приймаючи рішення не довів правомірності своїх дій.

Відповідно до ч.1,3ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку що позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2-12, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 22, 263, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» (вул. Центральна, 1-Е, с. Бурлача Балка, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68000, ЄДРПОУ 33798852) до Волинської митниці (вул. Призалізнична, 13, с.Римачі(з), Любомльський р-н, Волинська обл., 44350 ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000238/2 від 21.08.2024 р.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (вул. Призалізнична, 13, с.Римачі(з), Любомльський р-н, Волинська обл., 44350 ЄДРПОУ 43958385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» (вул. Центральна, 1-Е, с. Бурлача Балка, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68000, ЄДРПОУ 33798852) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення складено 23.12.2024 p., з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці, у період з 03.10.2024 р. по 01.11.2024 р., а також з 09.12.2024 р. по 13.12.2004 р., включно.

Суддя Ю.В. Харченко