Рішення

від 23.12.2024 по справі 420/29177/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/29177/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» (вул.Центральна, 1-Е, с. Бурлача Балка, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68000, ЄДРПОУ 33798852) до Львівської митниці (відокремлений підрозділ Держмитслужби України) (вул. Костюшка Т., 1, м.Львів, 79000 ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «АКВАФРОСТ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100451/2 від 05.09.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вказане рішення відповідача є протиправним, оскільки надані декларантом до митного оформлення документи та додаткові пояснення на підтвердження заявленої митної вартості товару є достатніми для підтвердження заявленої ТОВ «АКВАФРОСТ» митної вартості декларованого товару за основним методом. При цьому, відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, окрім цитування положень Митного кодексу України, не надав оцінки доводам позивача, а також документам, що були додатково надані ТОВ «АКВАФРОСТ» на вимогу митного органу. Також, у рішенні про коригування заявленої митної вартості відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. З огляду на вищевикладене, вважає, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач - Волинська митниця, з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід. № ЕС/53702/24 від 15.10.2024 р.), зазначаючи, зокрема, що відповідно до зовнішньоекономічного контракту (договору) не надано точної інформації щодо складових митної вартості товару. Відповідач вказує, що посадові особи Львівської митниці перевірили всі документи, що подавались разом із митною декларацією, а також додатково надані документи і на підставі цього встановили невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Позивачем не подано документального підтвердження трьох складових митної вартості, передбачених пунктами 5, 6 та 7 частини 10 ст. 58 МК України. Рішення про коригування митної вартості товарів у графі 33 містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи надання яких може усунути сумнів у їх достовірності, а також містить джерела , які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості. Обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.

Позивачем було подано відповідь на відзив (вхід. № ЕС/54387/24 від 17.10.2024 р.), в якій заперечує проти доводів та висновків, викладених відповідачем у відзиві, вважає їх необґрунтованими та такими, що жодним чином не спростовують доводи позовної заяви. При цьому, надані відповідачем докази лише підтверджують правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/29177/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАФРОСТ" до Львівської митниці (відокремлений підрозділ Держмитслужби України) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Між компанією «Compania Sudamericana De Alimentos Sociedad limitada», (Шапела, Іспанія) (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» - (Покупець) надалі за текстом Позивач, укладений прямий зовнішньоекономічний договір (контракт) № 25/08/22-101 від 25.08.2022 року, в якому визначені загальні умови поставки товарів.

Згідно п. 4.1. контракту ціна на поставлений товар, узгоджується сторонами, зазначається в інвойсі на кожну поставку товару.

На виконання умов вищевказаного контракту видано інвойс № CSA24/418 від 30.05.2024 року, в якому сторонами погоджено вартість поставленого товару.

Загальна вартість товару визначена вказаним інвойсом та складає 106 238,25 дол. США за 26997 кг товару.

До декларування була заявлена частина партії товару вагою 20067,0 кг згідно інвойсу № CSA24/418 від 30.05.2024 року, а тому до вказаного інвойсу був виданий додаток додаток до інвойсу № CSA24/418 від 30.05.2024 року на суму 79 358,250 дол. США за 20067,0 кг товару. Заявлена до декларування партія товару поставлялась автомобільним транспортом суходолом за маршрутом м. Клайпеда (Литва) м. Київ (Україна).

Уповноваженою особою декларанта (Позивача) ТОВ «Айлок» до управління контролю та адміністрування митних плат Львівської митниці UA209000 була подана, для митного оформлення, електронна митна декларація № 24UA209230082016U5 на товар:

1. «Риба морожена: морожене філе мерлузи (хека) аргентинської (Мerluccius Hubbsi), без шкіри, вагою по 60-120 г., вага нетто 5061 кг. Харчові приправи та добавки відсутні. Дата виробництва (заморожування) 09/04/2024 - 10/04/2024 р. Термін зберігання 24 місяці при температурі 18 С, повинно бути приготованим перед вживанням.»;

2. «Риба морожена: морожене філе мерлузи (хека) аргентинської (Мerluccius Hubbsi), без шкіри, вагою по 120-200 г., вага нетто 6006 кг. Харчові приправи та добавки відсутні. Дата виробництва (заморожування) 09/04/2024 - 10/04/2024 р. Термін зберігання 24 місяці при температурі 18 С, повинно бути приготованим перед вживанням.»;

3. «Риба морожена: морожене філе мерлузи (хека) аргентинської (Мerluccius Hubbsi), без шкіри, вагою по 200+ г., вага нетто: 9000 кг. Харчові приправи та добавки відсутні. Дата виробництва (заморожування) 09/04/2024 - 10/04/2024 р. Термін зберігання 24 місяці при температурі 18 С, повинно бути приготованим перед вживанням.».

Керуючись положеннями ст. 57 Митного кодексу України, Позивачем було заявлено декларування товару за першим (основним) методом за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартістю операції).

На підтвердження заявленої митної вартості товару, разом з митною декларацією №24UA209230082016U5 декларантом було подано наступні документи, передбачені ч.2 ст. 53 Митного Кодексу України (далі за текстом МКУ), та додаткові документи, передбачені ч.3 ст. 53, ст. 335 МКУ, а саме: Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 25/08/22-101 від 25.08.2022 року; Рахунок-фактура (invoice) № CSA24/418 від 30.05.2024 року; Додаток від 02.09.2024 року до інвойсу № CSA24/418 від 30.05.2024 року; Автотранспортна накладна (CMR) б/н від 02.09.2024 року; Договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 25/06/2024 від 25.06.2024 року; Довідка про транспортні витрати № 81 від 03.09.2024 року; Рахунок на оплату наданих транспортних послуг № 486 від 03.09.2024 року; Сертифікат якості (quality certificate) б/н від 10.04.2024 року; Сертифікат про походження товару (Certificate of Origin) № 2623 від 10.06.2024 року; Декларація виробника (declaration of producers) № б/н до інвойсу CSA24/418; Міжнародний ветеринарний сертифікат (Veterinarijos certifikatаs) № LT0357237/1497 від 02.09.2024 року; Договір про надання послуг митного брокера б/н від 30.10.2021 року; Копію митної декларації країни відправлення (експортна декларація) №24LTLU900013В5D3A7 від 02.09.2024 року; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державним органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11857095.

Однак, відповідач витребував весь перелік документів, який може бути витребуваний згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу.

На вимогу митного органу декларантом додатково було надано наступні документи: Проформа-інвойс (proforma invoice) № expo 3837 від 29.04.2024 року; Банківський платіжний документ платіжна інструкція № 638601 від 22.05.2024 року, № 418889 від 12.07.2024 року; Заявка на перевезення № 141 від 30.08.2024 року.

Однак, незважаючи на надання всіх перелічених основних та додаткових документів, в оформленні зазначеної електронної митної декларації Відповідачем було відмовлено, в зв`язку із незгодою Відповідача із заявленою до оформлення Позивачем вартістю товару.

05.09.2024 року Львівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100451/2 за митною декларацією № 24UA209230082016U5 (складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/002856).

Коригування було здійснено за другорядним методом 2 ґ, а саме:

1.Товар № 1 4,1 дол. США/кг товару (з посиланням на джерело інформації митну декларацію від 03.04.2024 року № UA209230/2024/029888), ніж заявлено декларантом 3,85 дол. США/кг.

2.Товар № 2 4,5 дол. США/кг товару (з посиланням на джерело інформації митну декларацію від 03.04.2024 року № UA209230/2024/029888), ніж заявлено декларантом 3,9 дол. США/кг.

3.Товар № 3 4,9 дол. США/кг товару (з посиланням на джерело інформації митну декларацію від 03.04.2024 року № UA209230/2024/029888), ніж заявлено декларантом 4,05 дол. США/кг.

В картці відмови причиною відмови зазначено: неможливість завершення м/о у зв`язку з невірно заповненими графами гр.12, 45, 43, 44, 46, 47, в МД відповідно до Рішення про коригування митної вартості від 05.09.2024 № UA209000/2024/100451/2 (порушено умови декларування передбачені п. 1, п. 8 ст. 257 МКУ, ст. 55 МКУ, ПКМУ від 21.05.12 № 450).

Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100451/2 від 05.09.2024 року ТОВ «АКВАФРОСТ» звернулось до суду з цим позовом.

Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1 та 2 ст. 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 та п.п. 1-2 ч. 3 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VШ цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, саме декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Статтею 254 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Відповідно до ч.ч. 1-4, 6 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; випускати у вільний обіг товари, що декларуються: разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 та 7 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

Частинами 1-6, 8 ст. 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5, 9 та п.п. 5, 6 ч. 10, ч. 11 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.

Частинами 1 та 2 ст. 64 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (САТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

З огляду на викладені обставини суд зазначає, що аналіз наведених норм митного законодавства у взаємозв`язку з викладеними фактичними обставинами, свідчить про прийняття Волинською митницею необґрунтованого та протиправного рішення про корегування митної вартості товару з огляду на наступні обставини.

Суд встановив, що позивачем було подано достатній обсяг документів, що підтверджував правильність визначення декларантом митної вартості товару, зазначеного у митній декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, Львівська митниця під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товарів, підставою для висновку про неможливість визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору стало те, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Так, суд встановив, що в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що виходячи з умов поставки CFR, декларантом не враховано витрати стосовно розвантажувально-завантажувальних робіт у порту Клайпеда, портові збори, страхування вантажу під час переміщення його морським видом транспорту, а також митних формальностей в порту Клайпеда.

З цього приводу суду зазначає, що як вбачається зі змісту документів на товар, що декларувався, заявлена до декларування партія товару, прямувала автомобільним шляхом (тобто суходолом та з застосуванням автоперевезення) по маршруту Клайпеда (Литва) Київ (Україна), що прослідковується зі змісту наданої CMR № б/н від 02.09.2024 року.

В свою чергу суд встановив, що перевізник надав послуги з міжнародного перевезення вантажів автомобілем, що підтверджується змістом та описом послуг вказаних в рахунку № 486 від 03.09.2024 року.

Відповідно, оскільки перевізником надавались, міжнародні транспортні послуги за визначеним маршрутом, то і рахунок містить опис виключно таких послуг.

Крім того, суд встановив, що перевізником була надана позивачу довідка № 81 від 03.09.2024 року, зі змісту якої вбачається, що Позивачем не понесено інших витрат, крім витрат з перевезення вантажу.

Суд не приймає посилання відповідача про те, що рахунок на підтвердження вартості перевезення має містити витрати страхування вантажу при переміщенні морським видом транспорту, оскільки такі посилання взагалі не мають будь-яких відносин до партії товару, що декларувалась, як і твердження відповідача щодо розвантажувальних/навантажувальних робіт у порту, портових зборів та інших митних формальностей, оскільки такими послугами Позивач не користувався та не оплачував окремо.

Крім того, страхування вантажу, що поставлявся автотранспортом також не здійснювалось, що вбачається зі змісту довідки про транспортні витрати № 81 від 03.09.2024 року та підтверджує позицію Позивача.

Таким чином суд вважає, що твердження Відповідача, що декларантом не включено до складових митної вартості витрати страхування вантажу при переміщенні морським видом транспорту, розвантажувальні роботи у порту призначення (порт Клайпеда), портові збори, митні формальності у порту призначення є неспроможними, оскільки такі витрати не мали місце взагалі та не понесені Позивачем додатково.

При цьому зі змісту терміну CFR групи С (А.6. Розподіл витрат) Інкотермс 2010 всі витрати в країні експорту покладені на Постачальника товару/ на продавця покладаються обов`язки щодо митного очищення товару для експорту/ витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну.

Суд встановив, що замовником експедиційних послуг є постачальник, що підтверджується митною декларацією №24UA209230082313U0 від 05.09.2024 року (графа 2 вантажовідправник), так і в CMR б/н від 02.09.2024 року (графа 1 відправник /експедитор).

Таким чином, виходячи зі змісту характеру поставки порт Клайпеди вважається пунктом завантаження заявленої до декларування партії товару.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами контракту визначені наступні умови поставки товару: пункт 5.6. контракту: «Всі митні платежі, збори, податки та інші витрати, пов`язані з підписанням та виконанням контракту, в країні покупця (Позивача) сплачується Покупцем (Позивачем). Аналогічні митні платежі, збори, податки та інші витрати в країні Постачальника і в третіх країнах оплачується Постачальником, що підтверджується змістом п. 5.6 наданого контракту № 25/08/2022-101 від 25.08.2022 року.»

Таким чином судом не приймається позиція відповідача щодо наявності додаткових витрат з боку Позивача, оскільки такі твердження жодними доказами не підтверджене.

Крім того відносно формування рахунку від 03.09.2024 № 486 з порушенням принципів пропорційного розподілу суд зазначає, що сторони вільні в виборі способу та порядку співпраці та взаємодії щодо виконання своїх зобов`язань та мають право в будь-який час вносити зміни у вже існуючі домовленості, змінювати чи доповнювати їх.

Щодо посилання, у оскаржуваному рішенні, Відповідача на вимоги Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 року № 65 (надалі Методичні рекомендації) суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 Методичних рекомендацій Рекомендації можуть застосовуватись для цілей планування, ведення обліку і калькулювання собівартості перевезень вантажів і пасажирів, робіт і послуг, пов`язаних з транспортним процесом, як на транспортних підприємствах, так і на інших підприємствах, що виконують зазначені роботи (послуги), незалежно від форм власності і підпорядкування, але з врахуванням технологічних і організаційних особливостей кожного підприємства.

Конкретний перелік і склад статей калькулювання собівартості перевезень визначається підприємством.

Тобто, з зазначеного виходить що Методичні рекомендації не є обов`язковим до застосування нормативно-правовим актом, при цьому вказаний документ визначає рекомендації по формуванню саме собівартості послуг.

Чинним законодавством не встановлені обмеження щодо мінімальної чи максимальної вартості міжнародних вантажних перевезень. Незгода митниці із ціновим розрахунком транспортних витрат не може бути підставою для подальшого коригування митної вартості товару.

Суд також наголошує, що тарифи на перевезення, вартість перевезення вантажу в цілому і вартість перевезення вантажу за окремими маршрутами визначаються виключно перевізником. Позивач же, у свою чергу, як сторона договірних взаємовідносин лише погоджує таку вартість перевезення. При цьому, Позивач не має змоги впливати на визначення перевізником вартості перевезення вантажу за маршрутами, оскільки, формування собівартості перевезення вантажу це виключна прерогатива перевізника як суб`єкта господарювання, який формує таку собівартість з огляду на різноманітні економічні показники, такі як вартість паливно-мастильних матеріалів, вартість автомобільних шин, вартість технічного обслуговування пересувного складу, вартість трудовитрат тощо.

Щодо доводів відповідача про не надання до митного оформлення коносаменту, суд зазначає, що матеріалами справи встановлено, що поставка партії товару, що була заявлена до декларування, здійснювалась автомобільним транспортом суходолом, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 02.09.2024 року № б/н.

Відповідно до вимог п.1.3 контракту від 25.08.2022 року № 25/08/22-101 визначено, що Продавець надає Покупцю товаросупровідні документи, у тому числі CMR (товаросупровідний документ).

Виходячи з характеристики та способу поставки партії товару, що був заявлений до декларування має мати місце наявність саме CMR, який і був наданий Позивачем.

Отже, твердження Відповідача щодо відсутності коносаменту, як підстави для коригування митної вартості є безпідставними.

Щодо твердження Відповідача відносно того, що позивачем не надано проформу-інвойсне та банківського платіжного документу знайшли свого підтвердження, оскільки позивачем під час декларування товару, на вимогу відповідача додатково надано документ проформу-інвойс № expo 3837 від 29.04.2024 року та банківський платіжний документ платіжна інструкція № 638601 від 22.05.2024 року та № 418889 від 12.07.2024 року, які містять посилання на контракт та інвойс щодо даної партії товару, а також відомості щодо постачальника та покупця.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивачем було надано для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару.

Слід зазначити, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумніву достовірності наданої інформації.

Отже, приписи спеціального закону, зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у 'їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

На підставі встановлених обставин, з урахуванням застосованих норм права, суд зазначає, що відповідачем безпідставно завищено митну вартість задекларованого позивачем товару, оскільки надані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару за ціною контракту, є належними, стосуються контракту, дають можливість ідентифікувати задекларований товар, визначити його характеристики та властивості, і на підставі цих документів, можливо визначити митну вартість задекларованого товару за ціною контракту.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Вищевикладені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 07.12.2023 р. по справі № 380/23618/21.

Розглядаючи зазначену справу суд встановив, що митний орган в оскаржуваному рішення, вимагаючи додаткові документи не зазначає які саме розбіжності містять подані разом з митною декларацією документи, які мають вплив на визначення митної вартості товару, не конкретизує причин, що унеможливлюють визначення митної вартості товару, на підставі поданих декларантом документів.

Таким чином на переконання суду першої інстанції, подані декларантом документи під час оформлення Товару за митною декларацією № 24UA209230082016U5 були достатніми у своїй сукупності, та давали змогу підтвердити заявлену позивачем митну вартість Товару.

Згідно зі статтею 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.

Відтак, невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

З огляду на викладене суд вважає, що Львівською митницею фактично залишено поза увагою документи, надані ТОВ «АКВАФРОСТ» для митного оформлення товару. При цьому документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам Митного кодексу України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, оскільки всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів було надано.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав у відповідача для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого рішення, оскільки ТОВ «АКВАФРОСТ» надано усі відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

З огляду на викладене суд дійшов висновку , що наведені вище обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості щодо оскаржуваного рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача, а тому рішення № UA209000/2024/100451/2 від 05.09.2024 р про коригування митної вартості є протиправним та такими, що підлягає скасуванню.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, оцінюючі встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач під час здійснення контролю митної вартості, приймаючи рішення не довів правомірності своїх дій.

Відповідно до ч.1,3ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку що позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2-12, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 22, 263, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» (вул.Центральна, 1-Е, с. Бурлача Балка, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68000, ЄДРПОУ 33798852) до Львівської митниці (відокремлений підрозділ Держмитслужби України) (вул. Костюшка Т., 1, м.Львів, 79000 ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100451/2 від 05.09.2024 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (відокремлений підрозділ Держмитслужби України) (вул. Костюшка Т., 1, м.Львів, 79000 ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» (вул.Центральна, 1-Е, с. Бурлача Балка, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68000, ЄДРПОУ 33798852) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення складено 23.12.2024 p., з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці, у період з 03.10.2024 р. по 01.11.2024 р., а також з 09.12.2024 р. по 13.12.2004 р., включно.

Суддя Ю.В. Харченко