Рішення

від 20.12.2024 по справі 440/11760/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/11760/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради про визнання дій та бездіяльність протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати право позивача на отримання соціальної допомоги згідно з Європейською соціальною хартією як малозабезпеченого та такого, який неспроможний отримати достатніх коштів своїми власними зусиллями в зв`язку із досягненням ним непрацездатності за віком;

- визнати протиправною та незаконною бездіяльність відповідача щодо нарахування та надання соціальної допомоги позивачу, як малозабезпеченого та такого, який неспроможний отримати достатніх коштів своїми власними зусиллями;

- зобов`язати відповідача нарахувати та надати позивачу соціальну допомогу в розмірі, визначеному статтею 46 Конституції України (тобто не нижче від прожиткового мінімуму, встановленого законом) за заявою позивача;

- визнати заподіяння позивачу моральної шкоди бездіяльністю відповідача;

- стягнути з місцевого бюджету на користь позивача грошову суму у розмірі 2000000,00 грн (відшкодування моральної шкоди).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не здійснено жодної належної реакції на заяву позивача, складену на підставі пункту 1 статті 13 Європейської соціальної хартії. Позивач зазначає про незаконну протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає в ігноруванні його вимог, у підміні виду соціальної допомоги малозабезпеченій особі на іншу соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям, яку позивач не вимагає. Зазначає, що ці ігнорування та підміна порушує його право на соціальну допомогу як малозабезпеченого та такого, який неспроможний отримати достатніх коштів своїми власними зусиллями в зв`язку із втратою ним працездатності за віком.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/11760/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 20.11.2024 /а.с. 20-21/.

08.11.2024 до суду надійшов відзив, у якому Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі за безпідставністю. Зазначив, що умови отримання державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію визначені статтями 1 та 2 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та особам з інвалідністю", зокрема, особою, яка не має права на пенсію, вважається особа, яка досягла 65 років та не має права на пенсію відповідно до закону. Оскільки позив не досяг 65 річного віку, у нього відсутнє право отримання державної соціальної допомоги за вищевказаним законом.

Також зазначено, що на момент складання відзиву позивач не надав до Управління ніяких документів, що підтверджують особливий статус, зокрема статус малозабезпеченого /а.с. 27-33/.

18.11.2024 позивач скористався правом подання відповіді на відзив, у якому зазначив, що відповідач мав би за його заявою виконати зобов`язання за частиною першою статті 46 Конституції і знайти можливість призначити йому особисто соціальну допомогу поза залежності від матеріальних статків інших осіб, тому що стаття 46 Конституції такої залежності не передбачає /а.с.40-41/.

20.11.2024 позивачем подано заяву про проведення засідання у відсутності особи, яка бере участь у справі, а саме: просив провести судове засідання без його присутності у судовій залі. Зазначив, що його обґрунтування приведені у позові та відповіді на відзив, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Крім того, 20.11.2024 від представника відповідача надійшла заява, у якій просила закрити підготовче провадження у справі №440/11760/24 та перейти до розгляду справи по суті у порядку письмового провадження.

Протокольною ухвалою суду від 20.11.2024 суд відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України вирішив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

10.09.2024 позивач звернувся до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради з заявою, у якій вимагав призначити соціальну допомогу згідно з статтею 13 Європейської соціальної хартії, статті 46 Конституції у розмірі прожиткового мінімуму, який встановлюється Державним бюджетом України на поточний бюджетний період, де застосовується прожитковий мінімум /а.с. 3/.

До вказаної заяви додано довідку Головного управління ДПС у Полтавській області про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов`язань) від 22.02.2024 №872/АП/16-31-24-08-08 /а.с. 5/, декларацію про майновий стан і доходи від 06.02.2024 №9380943841 /а.с. 6-8/ та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову у призначенні пенсії від 08.11.2022 №163750020333 /а.с. 4/.

Листом Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради від 18.09.2024 №02-19/9975 зазначено, що отримати детальні консультації з питань призначення та виплати допомог можна в кабінеті 16 Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради.

Водночас, наведено, що для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім`ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи:

- заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;

- декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація). Інформація про склад малозабезпеченої сім`ї заявника зазначається в декларації. Якщо заявник вже отримує будь-який із видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються цим органом без необхідності її декларування. До складу малозабезпеченої сім`ї заявника включаються чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім`єю і мають спільних дітей. При цьому діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім`ї незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування. Особи, які перебувають на повному державному утриманні, до складу сім`ї не включаються. Права члена сім`ї має одинока особа.

Наголошуючи на протиправну бездіяльність відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до Закону України від 14.09.2006 № 137-V "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)" (далі - Закон № 137-V) Україна бере на себе зобов`язання вважати частину I Хартії декларацією цілей, до здійснення яких вона прагнутиме всіма відповідними засобами, як зазначено у вступному пункті частини I Хартії.

Україна бере на себе зобов`язання вважати обов`язковими для України такі статті та пункти частини II Хартії: пункти 1, 2, 3, 4 статті 1; пункти 1, 2, 4, 5, 6, 7 статті 2; пункти 1, 2, 3, 4 статті 3; пункти 2, 3, 4, 5 статті 4; стаття 5; пункти 1, 2, 3, 4 статті 6; пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 статті 7; пункти 1, 2, 3, 4, 5 статті 8; стаття 9; пункти 1, 2, 3, 4, 5 статті 10; пункти 1, 2, 3 статті 11; пункти 3, 4 статті 12; пункти 1, 2 статті 14; пункти 1, 2, 3 статті 15; стаття 16; пункти 1, 2 статті 17; пункти 1, 2, 3, 4 статті 18; стаття 20; стаття 21; стаття 22; стаття 23; стаття 24; пункти 1, 2 статті 26; пункти 1, 2, 3 статті 27; стаття 28; стаття 29; стаття 30; пункти 1, 2 статті 31.

Пунктом 13 частини І Європейської соціальної хартії визначено, що кожна малозабезпечена людина має право на соціальну та медичну допомогу.

Відповідно до пункту 1 статті 13 частини ІІ "Право на соціальну та медичну допомогу" Європейської соціальної хартії, з метою забезпечення ефективного здійснення права на соціальну та медичну допомогу Сторони зобов`язуються: забезпечити, щоб будь-якій малозабезпеченій особі, яка неспроможна отримати достатніх коштів своїми власними зусиллями або з інших джерел, зокрема за рахунок допомоги по соціальному забезпеченню, надавалась належна допомога, а у разі захворювання забезпечувався догляд, якого вимагає стан її здоров`я.

Пунктом 1 статті І частини V "Виконання взятих зобов`язань" Європейської соціальної хартії визначено, що без шкоди для методів виконання зобов`язань, передбачених у цих статтях, вiдповiднi положення статей 1-31 частини II цієї Хартії виконуються за допомогою: a) законiв або правил; b) угод мiж роботодавцями чи органiзацiями роботодавців та органiзацiями працiвникiв; c) поєднання цих двох методiв; d) iнших вiдповiдних засобів.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Реалізація конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім`ям здійснюється відповідно до Закону України від 01.06.2000 № 1768-III "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" (далі - Закон № 1768-III).

Відповідно до статті 1 Закону № 1768-III державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога) - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Середньомісячний сукупний дохід сім`ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім`ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 6 Закону № 1768-III зазначено, що державна соціальна допомога призначається на шість місяців.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 1768-III порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 250 від 24.02.2003 затверджений Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, який визначає умови призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, передбаченої Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям", перелік документів, необхідних для призначення такої допомоги, а також підстави для припинення її виплати (далі - Порядок № 250).

Пунктом 2 Порядку № 250 визначено, що державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім`ям, які постійно проживають на території України та з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Державна соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 250 для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім`ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи:

- заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;

- декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація);

- довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;

- довідку встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (за наявності).

Інформація про склад малозабезпеченої сім`ї заявника зазначається в декларації. Якщо заявник вже отримує будь-який із видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються цим органом без необхідності її декларування.

До складу малозабезпеченої сім`ї заявника включаються чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім`єю і мають спільних дітей. При цьому діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім`ї незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування. Особи, які перебувають на повному державному утриманні, до складу сім`ї не включаються. Права члена сім`ї має одинока особа.

Заява та декларація вважаються такими, що не подані, у разі внесення не у повному обсязі відомостей про членів малозабезпеченої сім`ї (прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія та номер свідоцтва про народження (для дитини віком до 14 років, а в разі відсутності паспорта громадянина України - до 16 років), серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи іншого документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Як вищенаведено, 10.09.2024 позивач звернувся до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради з заявою, у якій вимагав призначити соціальну допомогу згідно з статтею 13 Європейської соціальної хартії, статті 46 Конституції у розмірі прожиткового мінімуму, який встановлюється Державним бюджетом України на поточний бюджетний період де застосовується прожитковий мінімум /а.с. 3/.

До вказаної заяви додано довідку Головного управління ДПС у Полтавській області про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов`язань) від 22.02.2024 №872/АП/16-31-24-08-08 /а.с. 5/, декларацію про майновий стан і доходи від 06.02.2024 №9380943841 /а.с. 6-8/ та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову у призначенні пенсії від 08.11.2022 №163750020333 /а.с. 4/.

Суд звертає увагу, що пунктом 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" установлювалось, що в період з 01.01.2018 по 31.12.2020 особам, які досягли віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та не набули страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті, за умови наявності у них не менше 15 років страхового стажу, тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.

Зазначена тимчасова державна соціальна допомога призначається органами соціального захисту населення і виплачується до досягнення такими особами віку, з якого вони набувають право на призначення пенсії.

Тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, призначається з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і виплачується за рахунок коштів державного бюджету.

На виконання вказаної норми, Кабінетом Міністрів України постановою від 27.12.2017 № 1098 затверджено Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, який визначає механізм призначення у період з 01.01.2018 по 31.12.2020 тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", але не набула права на пенсійну виплату у зв`язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті (далі - тимчасова допомога), за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу, та її виплати.

Таким чином, призначення державної допомоги відповідно до Порядку № 1098 здійснювалось лише у період з 01.01.2018 по 31.12.2020.

Суд зазначає, що в порушення вимог пункту 5 Порядку № 250 позивачем не надано до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради жодних документів, що підтверджують особливий статус, зокрема статус малозабезпеченого.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 №137-V, яка набрала чинності з 01.07.2007, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання соціальної допомоги як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов`язаннями України.

Положення пункту 1 статті 1 частини V Європейської соціальної хартії встановлено, що виконання зобов`язань, передбачених положеннями статей 1-31 частини II цієї Хартії виконуються за допомогою, зокрема законiв або правил та iнших вiдповiдних засобів.

Питання призначення і виплата державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, особам з інвалідністю та державна соціальна допомога на догляд регламентуються, зокрема Законом України від 18.05.2004 № 1727-IV "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"; Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"; постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 № 261 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд"; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"; постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян".

Суд зауважує, що в установленому порядку означені вище Закони України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) не визнані, а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення вимог адміністративного позову.

Позовні вимоги про стягнення з місцевого бюджету на користь позивача грошову суму у розмірі 2000000,00 грн (відшкодування моральної шкоди) є похідною від попередньої (основної) позовної вимоги.

Водночас, відповідно до частини п`ятої стаття 21 Кодексу адміністративного судочинства вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Враховуючи те, що матеріали адміністративної справи не містять доказів заподіяння позивачу моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру, а також підтвердження причинного зв`язку між протиправними діями (бездіяльністю) відповідачів і завданням позивачеві від цього моральної шкоди, вимога позивача щодо стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Згідно з пунктом 23 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення основної позовної вимоги - визнати протиправною та незаконною бездіяльність відповідача щодо нарахування та надання соціальної допомоги позивачу, як малозабезпеченого та такого, який неспроможний отримати достатніх коштів своїми власними зусиллями, то і відсутні підстави для задоволення похідної позовної вимоги - про стягнення з місцевого бюджету на користь позивача грошову суму у розмірі 2000000,00 грн (відшкодування моральної шкоди).

Підстави розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради (вул. Халтуріна, 13, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 03195240) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Канигіна Т.С.