Рішення

від 23.12.2024 по справі 440/3128/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/3128/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) справу за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «САД» до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

Приватне сільськогосподарське підприємство «САД» (далі ПСП «САД»/позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Полтавській області (далі ГУ ДПС у Полтавській області/відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення від 01.03.2024 № 00029150702, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість на 12 756 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 01.03.2024 № 00029130702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 291367,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підстави для призначення відповідно до пп. 78.1.4. п. 78.1. статті 78 Податкового кодексу України перевірки, за наслідками якої прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, у відповідача не було, оскільки на письмовий запит «Про надання інформації» (пояснень та їх документальних підтверджень) від 14.02.2019 № 6397/10/16-3-14-05-18 підприємством надано повну відповідь від 19.03.2019 № 15111/10/16-31. Стосовно суті виявлених порушень позивач вказував, що господарські операції з придбання у ТОВ «ДЕБАТ» мінеральних добрив є фактично здійсненними та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами (які надавалися відповідачу на запит та під час перевірки), які відображають реальність таких операцій та спричиняють реальні зміни майнового стану платника податків, натомість контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що спростовують факти господарської діяльності ПСП «САД».

2. Стислий зміст заперечень відповідача

У відзиві на позовну заяву /а.с. 158 161, т.1/ представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено, що оприбуткований ПСП «САД» товар (агрохімікати) за наслідками господарських операцій з ТОВ «ДЕБАТ», в дійсності не придбавався, а операції полягали лише в документальному оформленні шляхом складання договору, видаткової накладної та інших документів, з метою ухилення від сплати податків та обов`язкових платежів. Виходячи з викладеного, надані для перевірки паперові носії (видаткові, податкові накладні, ТТН тощо) не можуть бути сприйняті контролюючим органом як первинні бухгалтерські документи, оскільки будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, як того вимагає ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Відтак представник відповідача вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 154, т. 1/.

Ухвалою суду від 15.04.2024 заперечення представника Головного управління ДПС у Полтавській області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення /а.с. 238, т.1/.

30.04.2024 позивачем подано до суду відповідь на відзив /а.с. 241 - 245, т.1/, в якій викладено заперечення щодо доводів відповідача у відзиві на позовну заяву.

16.12.2024 до суду відповідачем подано додаткові пояснення із доданими документами.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

ПСП «САД» зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 31894250, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 96 - 103, т. 1/.

ГУ ДФС у Полтавській області надіслано ПСП «САД» запит від 14.02.2019 № 6397/10/16-31-14-05-18 «Про надання інформації (пояснень та документальних підтверджень)», в якому на підставі пп. 16.1.5 і 16.1.7. п. 16.1. ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1. ст. 20, пунктів 1, 3 абзацу 3 пп. 73.3. ст. 73, пп. 78.1.4 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, п. 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245, повідомлено, зокрема, про необхідність надання в обов`язковому порядку засвідчених копій документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) з ТОВ «ДЕБАТ» за жовтень 2018 року та контрагентами покупцями щодо продажу даних послуг /а.с. 142 143, т.1/.

На вказаний запит ПСП «САД» листом від 18.03.2019 № 18-03/1 надало матеріали про взаємовідносини з ТОВ «ДЕБАТ» за 2018 рік по питанню закупки добрив для власного споживання /а.с. 3 26, т.2/.

Наказом Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.01.2024 № 109-п на підставі підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20, підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75, підпункту 78.1.4. статті 78, пункту 82.2. статті 82, підпункту 69.2-2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок» від 09.11.2023 № 3453-ІХ, вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ПСП «САД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «ДЕБАТ» (код 42281101) за жовтень 2018 року. Дата початку перевірки 25.01.2024, тривалість перевірки 5 робочих днів. /а.с. 163, т.1/.

Відповідно до направлення на перевірку від 22.01.2024 № 167 /а.с. 164, т. 1/ головним державним інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників та аналізу податкової інформації управління податкового аудиту Мариною Тимошенко у період з 25.01.2024 по 31.01.2024 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПСП «САД», за наслідками якої складено акт від 07.02.2024 № 1362/16-31-07-02-01/31894250 (далі Акт перевірки) /а.с. 204 - 229, т. 1/.

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано порушення ПСП «САД»:

1) п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 233094 грн, в т.ч. за жовтень 2018 року в сумі 233094 грн;

2) п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 12756 грн, в т.ч. за жовтень 2018 року на суму 12756 грн.

07.02.2024 ГДІ Мариною Тимошенко складено акт № 74/16-31-07-02-01/31894250 щодо неможливості вручення акту документальної позапланової виїзної перевірки ПСП «САД», в якому зазначено про відмову посадових осіб ПСП «САД» директора Литвиненко Л.І. та головного бухгалтера Вовк Н.І. під підписання та отримання акта перевірки від 07.02.2024 № 1362/16-31-07-02-01/31894250 /а.с. 235, т.1/.

Акт перевірки разом з актом щодо неможливості вручення акту документальної позапланової виїзної перевірки ПСП «САД» ГУДПС у Полтавській області надіслано на адресу ПСП «САД» засобами поштового зв`язку 07.02.2024 та отримано останнім 11.02.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 203, т.1/.

ГУ ДПС у Полтавській області на підставі акта перевірки від 07.02.2024 № 1362/16-31-07-02-01/31894250 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 00029130702 від 01.03.2024, яким збільшено ПСП «САД» суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 291367,50 грн, в тому числі, за податковими зобов`язаннями 233094 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 58273, 5 грн /а.с. 197 - 198, т. 1/;

-№ 00029150702 від 01.03.2024, яким зменшено ПСП «САД» розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2018 року на 12756 грн /а.с. 199 200, т.1/.

Не погодившись із цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відносини щодо справляння податку на додану вартість регламентовані розділом V ПК України.

Пунктом 198.1. статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2. статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У свою чергу, підпункт 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України визначає, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

При цьому згідно з пп. 14.1.231. пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

В силу вимог статті частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на такому принципі, як превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону № 996-XIV).

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Сума ПДВ для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування фінансових показників, які враховуються під час формування податкового кредиту з податку на додану вартість, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Подібні правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 28.10.2021 у справі № 520/9691/18, від 13.07.2022 у справі № 320/6224/19 та ін.

Предметом спору у цій справі є податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00029130702 від 01.03.2024, № 00029150702 від 01.03.2024, прийняті за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки ПСП «САД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «ДЕБАТ».

Суд зазначає, що одним із доводів позивача, покладеним в обґрунтування позовних вимог, є те, що підстави для призначення відповідно до пп. 78.1.4. п. 78.1. статті 78 Податкового кодексу України перевірки, за наслідками якої прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, у відповідача не було, оскільки на письмовий запит «Про надання інформації» (пояснень та їх документальних підтверджень) від 14.02.2019 № 6397/10/16-3-14-05-18 підприємством надано повну відповідь від 19.03.2019 № 15111/10/16-31.

Оцінюючи дотримання відповідачем вимог законодавства в частині підстав та порядку проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПСП «САД» та відповідні доводи позивача, суд виходить з такого.

Із змісту наказу Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.01.2024 № 109-п, яким визначено провести документальну позапланову виїзну перевірку ПСП «САД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «ДЕБАТ» (код 42281101) за жовтень 2018 року, слідує, що відповідну перевірку призначено на підставі підпункту 78.1.4. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.4. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Таким чином, направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження є обов`язковою передумовою здійснення документальної позапланової виїзної перевірки.

Зазначені у підпункті 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України обставини є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує подальшу реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки.

При цьому, факти, які свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин, платник податків зобов`язаний подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження, а у контролюючого органу є право на їх відповідну оцінку. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 340/553/22.

Судом встановлено, що на запит ГУ ДФС у Полтавській області від 14.02.2019 № 6397/10/16-31-14-05-18 «Про надання інформації (пояснень та документальних підтверджень)» щодо надання пояснень і документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) з ТОВ «ДЕБАТ» за жовтень 2018 року та контрагентами покупцями щодо продажу даних послуг /а.с. 142 143, т.1/ ПСП «САД» листом від 18.03.2019 № 18-03/1 надало матеріали про взаємовідносини з ТОВ «ДЕБАТ» за 2018 рік по питанню закупки добрив для власного споживання на 34 арк. /а.с. 3 26, т.2/.

Досліджуючи запит, направлений податковим органом на адресу підприємства, суд зазначає, що такий містить підстави для надсилання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу, що відповідає вимогам пункту 73.3. статті 73 ПК України.

У свою чергу відповідь ПСП «САД» на запит не містить усієї необхідної інформації та документів, зокрема, запитуваних регістрів бухгалтерського обліку, сертифікатів відповідності товарів, паспортів заводів виробників, дозволів та свідоцтв щодо підтвердження якості тощо. Крім того, ПСП «САД» не надано пояснень з приводу наведених у запиті відомостей стосовно відсутності у ТОВ «ДЕБАТ» необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності та неможливості його руху за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у взаємопов`язаних нереальних господарських операціях.

Отже, відповідь ПСП «САД» від 18.03.2019 № 18-03/1 не спростовує встановлених порушень податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ДЕБАТ», що згідно з пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України є підставою для проведення позапланової документальної перевірки.

За таких обставин суд констатує, що податковий орган при призначенні перевірки позивача діяв у межах та спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 78.4. статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судом встановлено, що копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки від 22.01.2024 № 109-п вручено директору ПСП «САД» Литвиненко Л.І. 25.01.2024, тобто до початку проведення відповідної перевірки /а.с. 163, т.1/.

Виходячи з викладеного, судом не встановлено процедурних порушень під час призначення та проведення документальної позапланової перевірки позивача.

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з такого.

Із змісту податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Полтавській області № 00029130702 від 01.03.2024, № 00029150702 від 01.03.2024 вбачається, що підставою для їх прийняття послугувала встановлена перевіркою сукупність доказів, які свідчать про нереальність постачання мінеральних добрив (агрохімікатів) ТОВ «ДЕБАТ» (код ЄДРПОУ 42281101) на адресу ПСП «САД»:

- відсутність власних та не підтвердження наявності орендованих основних засобів, незабезпеченість трудовими ресурсами ТОВ «ДЕБАТ», що унеможливлює здійснення взаємовідносин з ПСП «САД»;

-неподання ТОВ «ДЕБАТ» іншої звітності, крім декларацій по ПДВ протягом незначного періоду часу, що свідчить про створення видимості реальності здійснення господарських операцій;

-участь у кримінальних провадженнях ТОВ «ДЕБАТ»;

-наявність узагальненої податкової інформації по ТОВ «ДЕБАТ», якою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій;

-наявність рішення контролюючого органу за місцем обліку ТОВ «ДЕБАТ» щодо відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості;

-на момент проведення перевірки СГД, задіяні в ланцюгу сум ПДВ при придбанні агрохімікатів ПСП «САД» у ТОВ «ДЕБАТ», не звітують до контролюючих органів, керівники товариств є пов`язаними особами, виключені з реєстру платників ПДВ за ініціативою податкових органів, наявні рішення контролюючих органів щодо відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості;

-відсутність у ПСП «САД» документів щодо походження товару (сертифікати якості);

-невідповідність зазначеної інформації і відсутність обов`язкових реквізитів в первинних документах та наявність суттєвих недоліків, які позбавляють їх юридичного значення та можливість використання у бухгалтерському обліку;

-відсутність в автомобільного перевізника ФОП ОСОБА_1 необхідних дозвільних документів на право провадження господарської діяльності з переміщення небезпечних вантажів, що унеможливлює факт здійснення транспортних послуг перевезення агрохімікатів даними особами для ПСП «САД»;

-відсутність джерела походження товарів, оприбуткованих ПСП «САД» від ТОВ «ДЕБАТ», а виписка і реєстрація податкових накладних зазначеним платником не відображала результат реальної господарської діяльності, а слугувала механізмом для документального відображення удаваних операцій.

Таким чином контролюючим органом констатовано, що за рахунок безпідставного включення до складу податкового кредиту ПДВ від вартості господарських операцій з придбання мінеральних добрив (агрохімікатів), джерело походження яких не встановлено по взаємовідносинах з ТОВ «ДЕБАТ», ПСП «САД» неправомірно сформовано дані податкового обліку , внаслідок чого занижено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 233094 грн, в тому числі, за жовтень 2018 року в сумі 233094 грн та завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту на суму 12756 грн, в т.ч. за жовтень 2018 року на суму 12756 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що 20.10.2018 між ТОВ «ДЕБАТ» (Постачальник) та ПСП «САД» (Покупець) укладено договір 20/10-1 купівлі- продажу /а.с. 57, т.1/, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця мінеральні добрива, агрохімікати (надалі Товар), якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з Покупцем, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар (п. 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору постачальник зобов`язується поставляти Товар у здоровому вигляді. Товар, що поставляється Постачальником, має відповідати сертифікату якості заводу-виробника.

За змістом пунктів 4.1., 4.2. Договору Постачальник поставляє Товар в кількості на умовах EXW відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів «ІНКОТЕРМС». Товар поставляється партіями з моменту укладення цього Договору до 10 листопада 2018 р. включно.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що Постачальник зобов`язується передати одночасно з Товаром наступні документи: 1) рахунок на Товар; 2) видаткову накладну на Товар.

На виконання Договору сторонами складено та підписано такі видаткові накладні:

1) № 113 від 22.10.2018 щодо поставки товару Любофос-РК (500кг) кількістю 51 шт. вартістю 260 100 грн, в тому числі ПДВ 43350 грн /а.с. 59, т.1/;

2) № 114 від 24.10.2018 щодо поставки товару Нітрат амонію (селітра аміачна) марки Б кількістю 75 т вартістю 765000 грн, в тому числі ПДВ 127 500 грн /а.с. 64, т.1/;

3) № 115 від 26.10.2018 щодо поставки товару Siarkopol-Тарногран (R) (500 кг) кількістю 40 шт. вартістю 210 000 грн, в тому числі ПДВ 35000 грн /а.с. 71, т.1/;

4) № 116 від 30.10.2018 щодо поставки товару Добриво азотно-фосфорно-калійне 15:15:15 (біг-бег) кількістю 25 т вартістю 240000 грн, в тому числі ПДВ 40000 грн /а.с. 76, т.1/.

Перевезення вказаного товару оформлено товарно-транспортними накладними № 22/10-1 від 22.10.2018 /а.с. 61, т.1/, № 24/10-1 від 24.10.2018 /а.с. 66, т.1/, № 24/10-2 від 24.10.2018 /а.с. 67, т.1/, № 25/10-1 від 25.10.2018 /а.с. 68, т.1/, № 26/10-1 від 26.10.2018 /а.с. 73, т.1/, № 30/10-1 від 30.10.2018 /а.с. 78, т.1/.

Оплату товару проведено у повному обсязі, що підтверджено наявними у справі копіями платіжних інструкцій /а.с. 80 86, т.1/.

За правилом першої події (відвантаження товару) ТОВ «ДЕБАТ» складено податкові накладні № 113 від 22.10.2018, № 114 від 24.10.2018, № 115 від 26.10.2018, № 116 від 30.10.2018, які зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 62, 69, 74, 79, т. 1/ та на підставі яких ПСП «САД» сформовано податковий кредит з ПДВ за жовтень 2018 року у сумі 245850 грн, про що свідчить додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2018 року /а.с. 176, т.1/.

Аналізуючи господарські операції ПСП «САД» з ТОВ «ДЕБАТ», суд бере до уваги, що товар, який поставлявся в межах цих господарських операцій, а саме, добрива, має окреме законодавче регулювання.

Так, Закон України «Про пестициди і агрохімікати» від 2 березня 1995 року № 86/95-ВР (далі Закон № 86/95-ВР, у редакції, чинній на час спірних правовідносин) регулює правові відносини, пов`язані з державною реєстрацією, виробництвом, закупівлею, транспортуванням, зберіганням, торгівлею та безпечним для здоров`я людини і навколишнього природного середовища застосуванням пестицидів і агрохімікатів, визначає права і обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян, а також повноваження органів виконавчої влади і посадових осіб у цій сфері.

За визначенням статті 1 Закону № 86/95-ВР агрохімікати - органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості грунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції.

До основних принципів державної політики у сфері діяльності, пов`язаної з пестицидами і агрохімікатами статтею 3 Закону № 86/95-ВР віднесено, зокрема, державна підконтрольність їх ввезення на митну територію України, реєстрації, виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі і застосування; безпечність для здоров`я людини та навколишнього природного середовища під час їх виробництва, транспортування, зберігання, випробування і застосування за умови дотримання вимог, встановлених державними стандартами, санітарними нормами, регламентами та іншими нормативними документами.

Статтею 11 Закону № 86/95-ВР визначено, що транспортування, зберігання, застосування, утилізація, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів та торгівля ними здійснюються відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством, санітарними правилами транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів та іншими нормативними актами.

Особи, діяльність яких пов`язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів і агрохімікатів та торгівлею ними, повинні мати допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами. Порядок одержання такого допуску визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов`язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 вересня 1995 р. N 746 (далі Порядок № 746).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 746 допуск видається державними фітосанітарними інспекціями (далі - інспекції) за формою згідно з додатком 1.

За приписами пункту 8 Порядку № 746 особи, діяльність яких пов`язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, повинні мати при собі під час виконання роботи допуск, медичну книжку і наряд на виконання такої роботи.

Виконання роботи з пестицидами і агрохімікатами особами, які не мають допуску, забороняється.

Як встановлено судом, перевезення агрохімікатів від ТОВ «ДЕБАТ» до позивача оформлено товарно-транспортними накладними, складеними на виконання договору № 04/01-1 від 04.01.2017 про надання транспортних послуг, підписаного ПСП «САД» (замовник) із ФОП ОСОБА_1 /а.с. 52, т.1/. Водіями у товарно-транспортних накладних вказано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В Акті перевірки встановлено, що згідно з листом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 31.01.2024 № 01-27/05.3/483 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не зверталися із заявою щодо проходження навчання осіб, робота яких пов`язана з організацією та безпосереднім проведенням робіт по транспортуванню, зберіганню, застосуванню, торгівлею пестицидами і агрохімікатами, а відтак не отримували допуск (посвідчення) на право виконання робіт, пов`язаних із транспортуванням агрохімікатів.

Крім того, необхідно врахувати, що за приписами статті 1 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 6 квітня 2000 року № 1644-III небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об`єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин; небезпечні речовини - речовини, віднесені до таких класів: клас 1 - вибухові речовини та вироби; клас 2 - гази; клас 3 - легкозаймисті рідини; клас 4.1 - легкозаймисті тверді речовини; клас 4.2 - речовини, схильні до самозаймання; клас 4.3 - речовини, що виділяють легкозаймисті гази при стиканні з водою; клас 5.1 - речовини, що окислюють; клас 5.2 - органічні пероксиди; клас 6.1 - токсичні речовини; клас 6.2 - інфекційні речовини; клас 7 - радіоактивні матеріали; клас 8 - корозійні речовини; клас 9 - інші небезпечні речовини та вироби.

Суд зазначає, що Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ), до якої Україна приєдналась згідно із Законом України № 1511-III ( 1511-14 ) від 02.03.2000, визначено, що перевезення, стосовно яких застосовується дана Угода, продовжують бути предметом внутрішньодержавних або міжнародних розпоряджень, що стосуються в цілому дорожнього руху, міжнародних дорожніх перевезень або міжнародної торгівлі (ст. 5).

Додаток А до цієї угоди містить класифікацію небезпечних речовин, до яких віднесено, зокрема, добриво на основі амонію нітрату (№ 00Н 2067 (клас 5.1), № ООН 2071 (клас 9).

Відповідно до пункту 4, 5 Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 04 серпня 2018 року № 656, які набрали чинності 05.10.2018, дорожнє перевезення небезпечних вантажів територією України здійснюється з урахуванням вимог додатків А, В до ДОПНВ та цих Правил.

Небезпечні вантажі дозволено перевозити автомобільним транспортом тільки в разі, якщо вони згідно з вимогами частини 2 таблиці А глави 3.2 та глави 3.3 додатка А до ДОПНВ та цих Правил допущені до перевезення та якщо всі вимоги щодо перевезення таких вантажів виконані.

В силу вимог пункту 24 статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (у редакції, чинній на час здійснення спірної господарської операції) ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечнихвідходів річковим,морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не має чиннної або анульованої ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, що зазначено у листі Державної служби України з безпеки на транспорті від 05.02.2024 № 1718/2.112/15-24 /а.с. 191 192, т.1/.

Також суд звертає увагу на те, що у товарно-транспортних накладних, згідно з якими оформлено перевезення товару (добрив), зазначено пункт навантаження як місто Житомир, без вказівки на вулицю, будинок, що унеможливлює встановлення конкретного складу, приміщення, звідки відвантажувався товар у значних обсягах.

При цьому в Акті перевірки зазначено, що згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно будь-які відомості про майно ТОВ «ДЕБАТ» відсутні. За період з 2018 року та по день написання акту фінансова звітність, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум отриманого з них податку (форма 1-ДФ) та повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма 20-ОПП) ТОВ «ДЕБАТ» до контролюючого органу не подано.

Згідно з узагальненою податковою інформацією щодо ТОВ «ДЕБАТ» за звітний (податковий) період жовтень грудень 2018 року, складеною ГУ ДФС у Житомирській області 31.01.2019 № 38/06-30-51-12 /а.с. 177 187, т.1/, в результаті виїзду за адресою реєстрації ТОВ «ДЕБАТ» встановлено, що ТОВ «ДЕБАТ» за цією адресою не знаходиться, вивіски та інші ідентифікуючі ознаки підприємства відсутні, посадові особи вказаного товариства на робочому місці відсутні. При аналізі баз даних ДФС та інших матеріалів, використаних при складанні податкової інформації, з`ясовано: відсутність ТОВ «ДЕБАТ» за податковою адресою; відсутність можливості виконання операцій з постачання та послуг наявним трудовим ресурсом; відсутність реалізації придбаного товару та реалізація товару без придбання; відсутність інформації про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуванні0; відсутність інформації про залучення сторонніх організацій для транспортування товарів та надання послуг відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином констатовано неможливість реального здійснення ТОВ «ДЕБАТ» господарських операцій за період жовтень грудень 2018 року по ланцюгу постачання.

Крім того, в ході перевірки за результатами проведеного поглибленого аналізу даних ЄРПН та наявної податкової інформації, джерело походження товарів, оприбуткованих ПСП «САД» від ТОВ «ДЕБАТ» не встановлено. Так, із блок-схемного відображення ланцюга руху ПДВ в розрізі номенклатури по постачальникам та покупцям ТМЦ за жовтень 2018 року (аркуш 20 Акту перевірки) слідує, що продані ТОВ «ДЕБАТ» ПСП «САД» товари, а саме: Любофос-РК (500 кг) 51 шт. придбано ТОВ «ДЕБАТ» у ТОВ «Мілкі-Ленд Полісся» (імпорт взуття з Китаю, в ПК насоси, стартер); Siarkopol-Тарногран (R) (500 кг) кількістю 40 шт. - придбано у ТОВ «Стерлінг Фінанс» (імпорт відсутній, в ПК транспортні засоби, взуття); добриво азотно-фосфорно-калійне 15:15:15 (біг-бег) кількістю 25 т придбано у ТОВ «Омега Плюс Сервіс» (18 т) (імпорт відсутній, в ПК сумка жіноча, взуття, велосипед) та ТОВ «Вірдіс» (7 т) (імпорт відсутній, в ПК транспортні засоби, взуття); Нітрат амонію (селітра аміачна) марки Б кількістю 75 т придбано ТОВ «Вірдіс» (імпорт відсутній, в ПК транспортні засоби, взуття).

При цьому контролюючим органом з інформаційних баз ДПС України щодо ТОВ «ДЕБАТ» та його постачальників встановлено, що на агрохімікати, які були придбані ПСП «САД» не оформлялися вантажно-митні декларації (імпорт не здійснювався).

У свою чергу суд акцентує увагу на тому, що виробником добрива Любофос-РК є Luvena (Польща), а Siarkopol-Тарногран (R) - Siarkopol (Польща), відтак продаж таких добрив в Україні міг здійснюватися лише за умов ввезення їх на територію України, факт якого не підтверджено. Стосовно добрива азотно-фосфорно-калійне 15:15:15 (біг-бег) кількістю 25 т та Нітрату амонію (селітра аміачна) марки Б кількістю 75 т, то із первинних документів, якими оформлено господарські операції з продажу їх ТОВ «ДЕБАТ» позивачу, взагалі неможливо встановити виробника таких добрив.

Суд наголошує, що сертифікатів відповідності та/або сертифікатів якості на добрива, придбані позивачем у ТОВ «ДЕБАТ», до перевірки і до суду не надано, хоча пунктом 2.1. Договору було передбачено, що Товар, що поставляється Постачальником, має відповідати сертифікату якості заводу-виробника.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що в ході розгляду справи підтверджено, що постачальник ТОВ «ДЕБАТ» в силу відсутності персоналу, виробничих активів, складських приміщень, економічно необхідних для господарської діяльності з постачання у значних обсягах агрохімікатів, не мало реальної можливості здійснити господарські операції з постачання товарів позивачеві; товарно-транспортні накладні, згідно з якими здійснювалося перевезення товару, не містять конкретного пункту відвантаження товару, що унеможливлює встановити власне факт відвантаження товару; особи, якими здійснювалося перевезення, не мали оформленого допуску до транспортування агрохімікатів; суб`єкт господарювання, який надавав послуги перевезення, не мав необхідного дозволу на здійснення перевезення небезпечного вантажу; сертифікати якості на товар відсутні, а походження товару неможливо встановити.

Враховуючи в сукупності встановлені обставини щодо не підтвердження фактичного проведення господарських операцій позивача з ТОВ «ДЕБАТ», суд приходить до висновку про недостовірність задекларованих позивачем даних податкового обліку, що, відповідно, виключає право позивача формувати податковий кредит за такими операціями.

Крім того, суд звертає увагу на те, що постановою Полтавського районного суду Полтавської області у справі № 545/1094/24, яка набрала законної сили 15.04.2024, за наслідками розгляду матеріалів, які надійшли з ГУ ДПС у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , працюючої директором ПСП «САД», за ст. 163 ч. 1 Кодексу про адміністративні правопорушення, ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП та провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП , у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення /а.с. 32 -33, т.2/.

У постанові суду зазначено, що « 11.03.2024 року головним державним інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників та аналізу податкової інформації управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Полтавській області Тимошенко М.В. при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ПСП «САД», код за ЄДРПОУ 31894250 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «ДЕБАТ» (код 42281101) за жовтень 2018 року, яке знаходиться за адресою: вул. Полтавська, буд. 10, с. Гожули, Полтавський район, Полтавська область, 38713, виявлено факт порушення директором ПСП «Сад» Литвиненко Л.І. п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 Nє 2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено суму податкових зобов?язань з податку на додану вартість на загальну суму 233 094 грн, в т.ч. за жовтень 2018 року в сумі 233 094 гривень та завищено від?ємне значення різниці між сумою податкових зобов?язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 12756 грн., в т.ч. за жовтень 2018 на суму 12 756 гривень, що зафіксовано в акті перевірки №1362/16-31-07-02-01/31894250 від 07.02.2024.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинила адміністративне правопорушення за ст.163-1 ч.1 КУпАП.

ОСОБА_3 у судове засідання з`явилась, вину у вчиненому визнала та прохала суворо не карати».

Отже, посадовою особою ПСП «САД» визнано порушення факту ведення податкового обліку за наслідками господарських операцій з ПСП «САД».

Суд зауважує, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, суб`єкт господарювання повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо наявності матеріальних та трудових ресурсів для проведення відповідного виду діяльності, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, недоліки в їх заповненні, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, та інші обставини, які в можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).

Кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 340/553/22.

Суд наголошує, що наявність у платника окремих первинних документів є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Слід зазначити, що платнику податків необхідно проявляти розумну обережність при укладенні договорів з постачальниками. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов`язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

За таких обставин суд критично оцінює посилання позивача на те, що він не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента, оскільки саме позивачем не проявлено розумну обережність при укладенні договору з постачальником, не з`ясовано наявність у контрагента необхідних ресурсів, походження товару, який має спеціальні умови щодо зберігання і транспортування.

Отже, враховуючи, що судом не встановлено підтвердження реальності господарських операцій позивача з його контрагентом, суд не може погодитись з доводами позивача про реальність здійснення господарських операцій.

Відтак, суд констатує, що податкові повідомлення-рішення № 00029130702 від 01.03.2024, яким збільшено ПСП «САД» суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 291367,50 грн, в тому числі, за податковими зобов`язаннями 233094 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 58273, 5 грн та № 00029150702 від 01.03.2024, яким зменшено ПСП «САД» розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2018 року на 12756 грн ґрунтуються на вимогах законодавства, прийняті з врахуванням усіх обставин, які мали значення для їх прийняття, а тому позовні вимоги ПСП «САД не підлягають задоволенню.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), п. 29, рішення у справі "Серявін та інші проти України" , п. 57)

Дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші доводи сторін, оскільки суд дослідив усі основні питання, які є важливими для ухвалення цього судового рішення.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного сільськогосподарського підприємства "САД" ( вул. Полтавська, 10, с. Гожули, Полтавський район, Полтавська область,38713, код ЄДРПОУ 31894250 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області ( вул. Європейська, буд. 4,м. Полтава,Полтавська область,36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192 ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.В. Довгопол