Рішення

від 23.12.2024 по справі 460/23404/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2024 року м. Рівне№460/23404/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненського обласного центру медико-соціальної експертизи про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи (далі - відповідач) про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи від 04.05.2023 №339/01-14/23 про відмову у призначенні медико-соціальної експертної комісії для проходження медико-соціальної експертизи для встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках;

- зобов`язати Рівненський обласний центр медико-соціальної експертизи призначити медико-соціальну експертну комісію для проходження медико-соціальної експертизи для встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

Позов обґрунтовано тим, що позивачу було проведено медико-соціальну експертизу та встановлено ІІІ групу інвалідності, однак без визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках. Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо призначення медико - соціальної експертизи для визначення ступеня втрати працездатності у відсотках. Відповідач відмовив у призначенні медико-соціальної експертизи, оскільки відсутні відповідні документи для призначення такої експертизи.

Ухвалою суду від 30.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідно до норм діючого законодавства позивачем не надано документи, на підставі яких призначається медико-соціальна експертиза. Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу у період з:

- 03.06.1999 по 13.10.2000 - у Збройних силах України;

- 22.04.2002 по 26.07.2010 - у Дубенській виховній колонії;

- 27.07.2010 по 06.11.2015 - в органах внутрішніх справ;

- 07.11.2015 по 25.11.2019 - у Національній поліції України.

- 28.11.2019 по 11.02.2022 - у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Рівненській області.

13.01.2022 керівником Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області Тютюника Д.А. було направлено на проходження медичної (військово-лікарської) комісії для визначення придатності до подальшої служби.

03.02.2022 медичною (військово-лікарською) комісією ДУ "ТМО МВС України по Рівненській області" ОСОБА_1 було проведено медичний огляд, за результатами якого видано свідоцтво про хворобу №3 із переліком хвороб.

Згідно із свідоцтвом про хворобу №3, ОСОБА_1 непридатний до служби в поліції, "Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в поліції".

Згідно із довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ №822228 від 10.02.2022, з 03.02.2022 ОСОБА_1 було встановлено ІІІ групу інвалідності.

Наказом начальника Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області "По особовому складу" від 11.02.2022 №65о/с ОСОБА_1 був звільнений зі служби співробітника служби судової охорони за підпунктом 2 пункту 2 розділу ХІІ Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони (через хворобу).

Зазначені обставини встановлені рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі №460/14062/22 та в силу ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не підлягають доказуванню.

25.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи із заявою про призначення медико-соціальної експертизи для визначення ступеня втрати працездатності у відсотках у зв`язку з ушкодженням здоров`я під час виконання службових обов`язків.

Відповідач листом від 04.05.2023 №339/01-14/23 повідомив позивача про відсутність підстав для призначення медико-соціальної експертизи, оскільки позивачем на момент звернення не надано документи, на підставі яких призначається така експертиза.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно із ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875-XII), особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно із ст.3 Закону №875-XII інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

03.12.2009 постановою Кабінету Міністрів України №1317 затверджено положення про медико-соціальну експертизу" (далі - Положення про медико-соціальну експертизу) та положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (далі - Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності).

Процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації, визначає Положення про медико-соціальну експертизу.

Згідно з п.3 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (п.4 Положення про медико-соціальну експертизу).

За приписами п.11 Положення про медико-соціальну експертизу, міські, міжрайонні, районні комісії визначають, зокрема, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.

Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії, зокрема, повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій (п.12 Положення про медико-соціальну експертизу).

Відповідно до п.п.17, 19 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями визначає Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до п.13 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, ступінь втрати працездатності військовослужбовців і військовозобов`язаних у період проходження ними служби (зборів) встановлюється у відсотках на підставі постанови військово-лікарської комісії, оформленої як довідка військово-лікарської комісії, свідоцтво про хворобу або витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії за формою, затвердженою Міноборони, та направлення командира військової частини чи територіального центру комплектування та соціальної підтримки на встановлення ступеня втрати працездатності. Копії документів, зазначених у цьому пункті, можуть бути подані в паперовій формі. Копія такого документа завіряється уповноваженою особою відповідно до Порядку здійснення в особливий період обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між закладами охорони здоров`я державної та комунальної власності, державними установами Національної академії медичних наук, в яких військовослужбовці перебували (перебувають) на лікуванні, та військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2023 №901.

Механізм встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків регулюється Порядком встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.06.2021 №420 (далі - Порядок №420).

Відповідно до п.1.4 Порядку №420, медико-соціальна експертиза потерпілого здійснюється МСЕК у складі комісії відповідно до пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317, за наявності: акта про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н - 1, наведеною в додатку 4 до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232 (далі - Порядок); акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П - 4, наведеною в додатку 17 до Порядку; медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання за формою, наведеною в додатку 16 до Порядку; направлення роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд), суду чи прокуратури; направлення закладу охорони здоров`я, за формою №088/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року №110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма №088/о).

Як встановлено судом, 03.02.2022 позивачу було проведено медико-соціальну експертизу та встановлено ІІІ групу інвалідності без визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

Суд зазначає, що рішення медико-соціальної експертної комісії приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Судом встановлено, що до заяви від 25.04.2024 щодо призначення медико-соціальної експертизи позивач додав копії рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.12.2022 у справі №460/14062/22, копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №822228 від 10.02.2022 (а.с.37).

Тобто, на момент звернення до відповідача із заявою щодо призначення медико-соціальної експертизи для визначення ступеня втрати працездатності у відсотках позивачем не було надано документи відповідно до норм діючого законодавства на підставі яких призначається медико-соціальна експертиза.

Суд звертає увагу на те, що вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних медико-соціальних експертних комісій, які суд не може перебирати на себе, оскільки це вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.04.2021 у справі №160/12235/19.

Верховний Суд у постанові від 12.10.2021 у справі №280/4820/19 зазначив, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення медико-соціальних експертних комісій, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку медико-соціальної експертної комісії виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Визначення конкретного ступеню розладу функцій органів і систем організму та обмеження життєдіяльності людини як критеріїв встановлення інвалідності є дискреційними повноваженнями медико-соціальних експертних комісій, а тому, суд не вправі втручатися у такі повноваження відповідача.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому позов до задоволення не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Рівненський обласний центр медико-соціальної експертизи (вул.Словацького, буд.10, м.Рівне, 33028; ідентифікаційний код юридичної особи 21093490).

Рішення складено 23 грудня 2024 року.

Суддя О.М. Дудар