Ухвала

від 19.12.2024 по справі 460/14366/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань залишення позову без розгляду

19 грудня 2024 року м. Рівне№460/14366/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. розглянувши заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 до4 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до 4 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 72746,64 грн.

Ухвалою суду від 28.11.2024 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визнано причини пропуску звернення позивача до суду поважними та поновлено строк звернення до суду.

Представник відповідача подав до суду заяву про залишення позову без розгляду у порядку статті 123 КАС України. В обґрунтування клопотання зазначає, що позивачем пропущено трьохмісячний строк звернення до суду з позовом.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.

За приписами частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд наголошує, що ухвалою суду від 28.11.2024 визнано причини пропуску звернення позивача до суду поважними та поновлено строк звернення до суду.

Поновлюючи позивачу строк звернення до суду з позовом, суд взяв до уваги аргументи позивача стосовного того, що останній з 25.05.2022 відповідно до наказу начальника РУС Тро " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №134 від 25.05.2022 призваний на військову службу під час мобілізації та по сьогоднішній день проходить військову службу, що підтверджується відповідним посвідченням офіцера НОМЕР_1 , витягом з наказу про призначення на посаду під час мобілізації та довідки виданими в/ч НОМЕР_2 : від 26.05.2022 №1454/67, від 01.05.2024 №1454/113, від 05.11.2024 №1454/332.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду з позовом, судом встановлено факт пропуску строку, проте, з урахуванням предмета позову та з метою дотримання принципу справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, суд дійшов висновку про можливість поновлення позивачу строку звернення до суду з позовом.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Обов`язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.

Разом з тим право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду.

Відтак, одним із правових механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Так, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини (далі іменується ЄСПЛ) сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи Белле проти Франції, Ільхан проти Туреччини, Пономарьов проти України, Щокін проти України тощо).

Одним з найбільш складних питань у процесі прийняття рішення про поновлення строку звернення до суду є визначення критеріїв, за якими суд може визнати причини попуску строку поважними, а підстави для його поновлення виправданими з метою досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи.

ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи Скордіно проти Італії, Ятрідіс проти Греції).

Отже, згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв`язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об`єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.

Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов`язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності. При цьому дотримання строків однаковою мірою стосується всіх учасників судового спору, які мають абсолютне право на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Більше того, питання щодо поновлення строку звернення до суду вже вирішене судом.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За приписами частини четвертої статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Заява відповідача про залишення позову без розгляду містить посилання на норми частини четвертої статті 123 КАС України.

Проте, суд зазначає, що висновок, викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі від 28.11.2024, про наявність підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду не був передчасним, а ґрунтувався на дотриманні принципу справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи.

Тому, заява відповідача про залишення позову без розгляду не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись частиною першою, другою, шостою статті 121, статтею 240, пунктом 16 частини п`ятої статті 243, статтями 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника 4 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складений дата 19 грудня 2024 року

Суддя С.А. Борискін