Рішення

від 16.12.2024 по справі 460/7271/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2024 року м. Рівне№460/7271/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ясковець О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Бузинарський М.Ю.,

відповідача: представник Нуянзов Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВійськової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України визнання дій протиправними, скасування наказу та зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просить суд (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог):

визнати протиправними та скасувати дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо накладеннядисциплінарного стягнення на молодшого сержанта ОСОБА_1 у вигляді суворої догани та позбавлення щомісячної премії за травень 2024 року;

визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 04.06.2024 №1217 "Про виплати щомісячної надбавки за особливості проходження служби за червень та премії за травень 2024 року" в частині розміру премії за травень 2024 року молодшому сержанту ОСОБА_1 0 відсотків;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити щомісячну премію за травень 2024 року молодшому сержанту ОСОБА_1 в повному обсязі;

стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України моральну шкоду в розмірі 100000, 00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що лейтинантом ОСОБА_2 йому було оголошено сувору догану. Підставою суворої догани стало те, що ОСОБА_1 опівночі 28.09.2024 був зупинений поліцією на вулиці для з`ясування особи. Вказує, що будь-яких протиправних дій, що порушують громадський порядок, не вчиняв. Наголошує, що при подані рапорту ОСОБА_2 про надання рішення щодо внесення змін до службової картки позивача, командир роти приховав від тимчасово виконуючого обов`язків командира ВЧ НОМЕР_1 причину накладення стягнення. Зауважує, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше, ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, однак тимчасово виконуючий обов`язків командира роти розвідки спеціального призначення ОСОБА_2 оголосив позивачу сувору догану після події, яка відбулася 28.04.2024, лише 20.05.2024, тобто через 21 день, що прямо свідчить про незаконність накладення стягнення та порушення вимог Дисциплінарного статуту ЗСУ. Звертає увагу, що з початку служби позивач не отримував дисциплінарні стягнення, отже накладення одразу стягнення у вигляді суворої догани порушує принцип пропорційності та послідовності дисциплінарних стягнень, передбаченої Дисциплінарним статутом ЗСУ. Також зауважує, що у наказі командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.06.2024 не зазначені конкретні причини щодо позбавлення позивача премії, що вказує на безпідставність встановлення премії за травень 2024 року позивачу у розмірі 0 відсотків. Наголосив про різке погіршення стану здоров`я, про що свідчать діагностовані психічні розлади здоров`я, а тому просив стягнути з відповідача моральну шкоду. З наведених підстав просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 10.07.2024 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі метеріалами.

За змістом відзиву відповідач позов не визнає. На обґрунтування своєї позиції покликається на те, що позивач визначає підставою оголошення суворої догани подію - зупинення поліцією на вулиці для з`ясування особи. В свою чергу, згідно службової картки, а також виходячи із пояснень тимчасово виконуючим обов`язків командира роти розвідки спеціального призначення ОСОБА_2 , дисциплінарне стягнення було накладено "за негідну поведінку". Таким чином, позивач оскаржує іншу підставу накладення дисциплінарного стягнення, а ніж підставу за яку на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення. Крім цього, позивач наголошує на протиправності накладення дисциплінарного стягнення, однак позов не містить обгрунтувань, у чому саме виражається така протиправність. Зауважує, що будь-яких обгрунтувань, посилань на нормативно-правові акти, які б регулювали питання нарахування та виплати премії, вказівок на протиправність прийнятих суб`єктом владних повноважень рішень стосовно вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу премії за травень 2024 року позовна заява не містить. Наявні розлади здоров`я позивача повязані не з діями відповідача, а з травмами фізичного та психологічного характеру, що були отримані ОСОБА_1 під час участі у бойових діях, а тому підстави стягнення моральної шкоди відсутні. В задоволенні позову просив відмовити повністю.

Позивачем було подано відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизовано доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наведено аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, у яких просив у задоволенні позову відмовити повністю з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 07.08.2024 позовну заяву залишено без руху для надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом із обгрунтуванням поважності причин такого пропуску.

Ухвалою суду від 14.08.2024 визнано причини пропуску строку для звернення до суду з позовом поважними та поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 13.09.2024 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 26.09.2024.

Ухвалою суду від 26.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.10.2024.

В судовому засіданні 17.10.2024 оголошене перерву до 28.10.2024 та допитано свідка лейтинанта ОСОБА_2 .

Свідок лейтинант ОСОБА_2 показав, що при проведенні ранкового шикування роти ІНФОРМАЦІЯ_1 20.05.2024 молодшому сержанту ОСОБА_1 оголосив сувору догану. Причиною даного рішення слугувала поведінка військовослужбовця 28.04.2024, яка виразилася у порушенні громадського порядку у АДРЕСА_1 та систематичного порушення правил несення військової служби. В управлінні поліції куди після затримання направили позивача для з`ясування особи 28.04.2024 особисто присутнім не був. Зазначив, що були інші представники Військової частини НОМЕР_1 , зокрема лейтинант ОСОБА_3 . Щодо факту направлення для проведення аналізу на наявність наркотиків та алкоголю в крові ОСОБА_1 після події, що мала місце 28.04.2024 не зміг пригадати.

Ухвалою суду від 28.10.2024 розгляд справи відкладено до 28.11.2024.

Ухвалою суду від 28.11.2024 розгляд справи відкладено до 16.12.2024.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, показання свідка, дослідивши письмові докази, суд встановив та врахував такі фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 проходить службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 30.11.2022.

28.04.2024 біля 00:00 ОСОБА_1 повертався до квартири, в якій тимчасово проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Біля вказаного будинку був зупинений групою патрульних поліцейських для з`ясування його особи. Після невдалих спроб поліцейського встановити особу позивача, останній був запрошений до відділу поліції. Через деякий час особа позивача була встановлена, проте в працівників правоохороного органу виникли сумніви щодо проходження його служби у ВЧ НОМЕР_1 . У зв`язку із чим, працівниками поліції було викликано представника ВЧ НОМЕР_1 . На вказану вимогу прибув лейтинант ОСОБА_3 , що стверджується показами допитаного свідка у судовому засіданні 17.10.2024 лейтинантом ОСОБА_2 . Після підтвердження особи позивача, він повернувся додому та вже вранці 29.04.2024 прибув на ранкове шикування за місцем проходження служби.

В той же день, лейтинантом ОСОБА_2 надійшла вказівка у супроводжені іншого військовослужбовця прибути позивачу в медичну частину та здати проби на наявність у крові алкогольних та наркотичних речовин.

У відповідності до акту №2143 огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських припаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції з використанням технічного засобу та тесту, встановлено, що за результатами огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 - проба негативна.

В подальшому, лейтинантом ОСОБА_2 при проведенні ранкового шикування роти ІНФОРМАЦІЯ_1 20.05.2024 молодшому сержанту ОСОБА_1 оголошено сувору догану. Причиною даного рішення слугувала поведінка військовослужбовця 28.04.2024, яка виразилася у порушенні громадського порядку у м.Вишгород.

Т.в.о командир роти аеророзвідки спеціального призначення ОСОБА_2 скерував рапорт від 20.05.2024 до т.в.о командира ВЧ НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 про надання рішення щодо внесення змін до службової картки молодшого сержанта ОСОБА_1 .

Стягнення у вигляду суворої догани занесене до службової картки молодшого сержанта ОСОБА_1 , з якої вбачається що у графі: за що накладено - зазначено за "негідну поведінку"; коли вчинено проступок - "28.04.2024"; коли накладено стягнення - "20.05.2024"; ким накладено - заступником командира по роботі з особовим складом лейтинантом ОСОБА_2 .

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.06.2024 №1217 "Про виплати щомісячної надбавки за особливості проходження служби за червень та премії за травень 2024 року" молодшому сержанту ОСОБА_1 визначено премію за травень 2024 році у розмірі 0 відсотків.

17.06.2024 позивачем подано рапорт про відміну неправомірно винесеної суворої догани та здійснення виплати грошового утримання за травень 2024 року у повному обсязі, який скеровано до т.в.о командиру ВЧ НОМЕР_1 майору ОСОБА_4 .

Також, представником позивача 27.06.2024 була надіслана командиру ВЧ НОМЕР_1 пропозиція щодо досудового врегулювання виплати щомісячної премії за травень 2024 року та скасування безпідставно оголошеної суворої догани.

Однак, представником відповідача повідомлено, що вказаний рапорт від 17.06.2024 та пропозиція від 27.06.2024 до вищого командування ВЧ НОМЕР_1 не надходили, а тому командуванням не розглядалося.

Вважаючи дії ВЧ НОМЕР_1 протиправними щодо накладення дисциплінарного стягнення на молодшого сержанта ОСОБА_1 у вигляді суворої догани та позбавлення щомісячної премії за травень 2024 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі Статут внутрішньої служби ЗСУ).

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, передбачено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки:

свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок;

бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;

беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;

постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;

знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;

дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;

поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;

бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;

вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;

виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;

додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Відповідно до пункту 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі Дисциплінарний статут ЗСУ), який визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України.

За визначенням, наведеним у пункті 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі (стаття 2 Статуту).

Згідно з частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ за стан дисципліни у військовому з`єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Статтею 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За приписами пункту 68 Дисциплінарного статуту ЗСУ на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-85 Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Зокрема, частиною першою статті 83 цього Статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов`язків, порушення військової дисципліни, а також порушення громадського порядку.

Слід також зазначити, що для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з`ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 813/1021/17.

Суд зазначає, що у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності мають бути відображені усі обставини встановлених порушень військової дисципліни або невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, з зазначенням конкретних випадків невиконання службових обов`язків, дати їх допущення або вчинення, з посиланням на відповідні докази, якими підтверджуються такі факти і вина військовослужбовця.

Виявлені факти невиконання (неналежного виконання) службових обов`язків повинні бути зафіксовані у встановлений законом спосіб і підтверджуватися відповідними доказами.

Також, під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду повинні враховуватися характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Як вбачається зі змісту службової картки молодшого сержанта ОСОБА_1 було внесено запис про накладення виду стягнення - сувора догана. У графі за що накладено зазначено - за "негідну поведінку"; коли вчинено проступок - "28.04.2024"; коли накладено стягнення - "20.05.2024"; ким накладено - заступником командира по роботі з особовим складом лейтинантом ОСОБА_2 .

Підставою для внесення зазначеного запису до службової картки позивача слугував рапорт від 20.05.2024 т.в.о командира роти аеророзвідки спеціального призначення лейтинанта ОСОБА_2 , який скеровувався до т.в.о. командира ВЧ НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 з проханням надати рішення щодо внесення змін до службової картки військовослужбовця ОСОБА_1 , оскільки останьому було оголошено сувору догану за негідну поведінку.

Зміст рапорту від 20.05.2024 дає підстави для висновку, що він містить загальні формулювання встановлених відповідачем порушень, а саме "за негідну поведінку військовослужбовця", без зазначення фактичних обставин в чому саме проявлялась така поведінка, а також щодо обставин вчинення будь-яких порушень, дати і місця коли такі порушення мали місце, дати їх встановлення відповідачем, осіб, які виявили такі порушення, відсутнє обгрунтування порушень відповідними доказами. Також рапорт не містить відомостей про те, чи врахувано відповідачем під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду, попередня поведінка позивача, тривалість проходження військової служби, наявність дисципланарних стягнень, тощо.

Доказів на підтвердження "негідної поведінки", яка стала підставою для внесення службової картки запису щодо застосування до позивача виду стягнення у вигляді суворої догани відповідач суду не надав.

Також, працівниками поліції будь-яких матеріалів на підтвердження факту порушення громадського порядку позивачем у м.Вишгород 28.04.2024 не було складено та до ВЧ НОМЕР_1 не направлялися.

Крім того, відповідно до ст. 97 Дисциплінарного статуту ЗСУ про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.

Статтею 98 Дисциплінарного статуту ЗСУ, встановлено, що під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.

Судом встановлено, що при проведенні ранкового шикування роти ІНФОРМАЦІЯ_1 20.05.2024 молодшому сержанту ОСОБА_1 лейтинантом ОСОБА_2 оголошено сувору догану за порушення громадського порядку в АДРЕСА_1 28.04.2024 та систематичність порушення військової дисципліни.

Однак, суд наголошує, що під час оголошення вказаного дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця не було доведено, в чому саме полягало порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.

Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями військовослужбовців ВЧ НОМЕР_1 , які вказали лише про факт оголошення дисциплінарного стягнення військовослужбовцю ОСОБА_1 , однак не містять посилань щодо того, що лейтинантом ОСОБА_2 було роз`яснено позивачу в чому саме проявлялось порушення громадського порядку в м.Вишгород 28.04.2024.

Допитаний свідок у судовому засіданні лейтинант ОСОБА_2 показав, що зокрема, підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності слугувала систематичність порушення військової дисципліни військовослужбовця ОСОБА_1 , однак вказане в ході судового розгляду не підтверджено відповідачем жодними доказами.

Крім того, суд звертає увагу на те, що 20.05.2024 т.в.о командира роти аеророзвідки спеціального призначення лейтинант ОСОБА_2 , скерував до т.в.о. командира ВЧ НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 рапорт з проханням надати рішення щодо внесення змін до службової картки військовослужбовця ОСОБА_1 , оскільки останьому було оголошено сувору догану за негідну поведінку.

При цьому, проступок за який до військовослужбовця ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення вчинено 28.04.2024, а тому дії відповідача щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, вчинені із порушенням десятиденного терміну накладення дисциплінарного стягнення, як це передбачає п. 87 Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Відтак, відповідачем не було вжито всіх заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного встановлення обставин неналежного виконання службових обов`язків позивачем, а також притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.

У зв`язку із зазначеним, суд приходить до переконання, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, передбачений чинним законодавством, а тому позовна вимога про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо накладеннядисциплінарного стягнення на молодшого сержанта ОСОБА_1 у вигляді суворої догани підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про скасування дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка виразилася у накладеннідисциплінарного стягнення на молодшого сержанта ОСОБА_1 у вигляді суворої догани, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частина 1 статті 5 КАС України визначає формулювання позовних вимог, що можуть становити зміст адміністративного позову. За суттю, це бажаний для позивача спосіб захисту адміністративним судом прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними. Тому вимагається точності та дотримання вимог, встановлених законом.

Суд зазначає, що позовна вимога позивача про скасування дій суб`єкта владних повноважень - ВЧ НОМЕР_1 щодо накладення дисциплінарного стягнення на молодшого сержанта ОСОБА_1 у вигляді суворої догани не узгоджується зі ч.1 ст.5 КАС України.

Більше того, рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, а дія як сукупність вчинків, вчиняється у проміжку в часі, тому скасувати вже вчинену дію не вбачається можливим, у зв`язку із чим суд приходить до висновку, що позовна вимога в цій частині до задоволення не підлягає.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.06.2024 №1217 "Про виплати щомісячної надбавки за особливості проходження служби за червень та премії за травень 2024 року" в частині розміру премії позивача за травень 2024 року, слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.06.2024 №1217 "Про виплати щомісячної надбавки за особливості проходження служби за червень та премії за травень 2024 року" в частині розміру премії за травень 2024 року молодшому сержанту ОСОБА_1 нараховано 0 відсотків,

Так, наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 затверджено "Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам".

Розділом ХІV "Преміювання" Порядку визначено, що командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов`язків.

При порушенні військової дисципліни, незадовільному виконанні службових обов`язків виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах:

у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), - 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;

у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення "сувора догана", оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), - 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;

у разі накладення на військовослужбовця двох дисциплінарних стягнень «догана» ("сувора догана"), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), - 60 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;

у разі накладення на військовослужбовця трьох дисциплінарних стягнень «догана» ("сувора догана"), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), - 50 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.

Командир військової частини здійснює преміювання у зазначених розмірах за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром (за винятком випадків, коли таке стягнення знято встановленим порядком у цьому самому місяці).

Суд зазначає, що невиплата позивачу премії за травень 2024 року є прямим наслідком накладення дисциплінарного стягнення на позивача у вигляді суворої догани.

Тому, оскільки дії щодо накладення дисциплінарного стягнення на молодшого сержанта ОСОБА_1 у вигляді суворої догани визнано судом протиправними, то безпідставним є також ненарахування позивачу премії за травень 2024.

Враховуючи, що у відповідача були відсутні правові підстави для позбавлення премії позивача за травень 2024, то відповідно наказ командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 04.06.2024 №1217 "Про виплати щомісячної надбавки за особливості проходження служби за червень та премії за травень 2024 року" в частині розміру премії за травень 2024 року молодшому сержанту ОСОБА_1 0 відсотків є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно підлягає задоволенню похідна вимога щодо зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити щомісячну премію за травень 2024 року молодшому сержанту ОСОБА_1 в повному обсязі.

З приводу стягнення моральної шкоди у розмірі 100000, 00 грн суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частинами 1, 2 статті 23 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (частина 1 статті 1167 Цивільного кодексу України).

Пункт 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно із пунктами 4, 5 зазначеної постанови у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Дану частину позовних вимог позивач мотивував тим, що неправомірними діями відповідача йому нанесено моральні збитки.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем надано медичні документи, серед яких зокрема: консультативний висновок невропатолога від 05.06.2024, діагноз локалізоване порушення головного мозку, стан після ВЧТ; консультативний висновок спеціаліста ДУ "Інститут судової психіатрії МОЗ" №96/2024 від 17.06.2024; довідка №458 від 17.04.2024 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Суд зазначає, що із вищезазначеного вбачається, що наявні розлади здоров`я позивача пов`язані не з діями відповідача, а з травмами фізичного та психологічного характеру, що були отримані ОСОБА_1 під час участі у бойових діях.

Отже, позивачем не надано доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди, не зазначено, з яких міркувань позивач виходив, визнаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується. Сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди.

Суд наголошує, що позивачем не доведено, в чому полягає моральна шкода, не доведено причинного зв`язку між діями відповідача та настанням будь-яких негативних наслідків для нього, як про це зазначає позивач.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про стягнення на користь позивача моральної шкоди слід відмовити.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своїх дій, натомість позивачем частково доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити частково.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними, скасування наказу та зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо накладення дисциплінарного стягнення на молодшого сержанта ОСОБА_1 у вигляді суворої догани та позбавлення щомісячної премії за травень 2024 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 04.06.2024 №1217 "Про виплати щомісячної надбавки за особливості проходження служби за червень та премії за травень 2024 року" в частині розміру премії за травень 2024 року молодшому сержанту ОСОБА_1 0 відсотків.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити щомісячну премію за травень 2024 року молодшому сержанту ОСОБА_1 в повному обсязі.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Повний текст рішення складений 20 грудня 2024 року

Суддя С.А. Борискін