Рішення

від 20.12.2024 по справі 460/24857/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 грудня 2024 року м. Рівне№460/24857/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" доЗахідного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Рівнеобленерго» звернулось до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень від 19.10.2023 №8013300040101, №8023300040101 та №8033300040101.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що підприємство не здійснювало дії спрямовані на ухилення від сплати податку, а навпаки вчинило всі дії, спрямовані на своєчасну сплату податків. Повідомлено, що з метою вчасної оплати податків 18.05.2023, 24.05.2023 та 30.05.2023 позивачем подано до банку платіжні інструкції, однак банком проведено такі оплати із запізненням у зв`язку з тим, що Держфінмоніторингом 18.05.2023 прийнято рішення про зупинення фінансових операцій по рахункам, що належать товариству. Вважає, що підприємство було позбавлене можливості провести оплату спірних податкових зобов`язань вчасно з незалежних від нього обставин і тому покладення на нього фінансової відповідальності є протиправним заходом. За таких обставин, вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті без врахування всіх обставин, необґрунтовані, протиправні і підлягають скасуванню, а тому просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 30.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому не визнав позовні вимоги. На обґрунтування своїх заперечень повідомлено, що податковим органом застосовано до позивача штрафні санкції відповідно до п.124.1 ст.124 ПК України, а не п.124.2 ст.124 ПК України, а тому факт наявності умислу (тобто того, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, але свідомо не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання) та обов`язок доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу в даному випадку не є визначальним. Крім того, зазначено, що кошти на сплату податків перераховані невчасно не з вини банку, а тому підстав для звільнення позивача від відповідальності немає. Вважає, що у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, і просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 16.11.2023 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

На адресу суду надійшла відповідь на відзив, згідно з яким позивач заперечив доводи відповідача, наведені у відзиві, та просив позов задовольнити повністю з підстав, викладених у позові.

Відповідачем подано до суду письмові пояснення щодо суті спору, у яких просило в задоволенні позову відмовити. Позивач, в свою чергу, подав до суду заперечення на такі пояснення, згідно з якими просив позов задовольнити і оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасувати.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

07.09.2023 на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України у порядку визначеному п.76.2 ст.76 Податкового кодексу України посадовими особами Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків проведено камеральні перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за І квартал 2023 року, з податку на додану вартість, з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за квітень 2023 року ПАТ «Рівнеобленерго», за результатами яких складено акти №574/33-00-04-0101/05424874, №575/33-00-04-0101/05424874 та №576/33-00-04-0101/05424874 від 07.09.2023 відповідно.

У вказаних актах зафіксовано, що 31.05.2023 згідно з декларацією з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2023 року ПАТ «Рівнеобленерго» сплатило податкове зобов`язання в сумі 3819202 грн при граничному терміні сплати - 22.05.2023 (кількість днів прострочення - 9).

01.06.2023 згідно з декларацією з податку на додану вартість за квітень 2023 року ПАТ «Рівнеобленерго» сплатило податкове зобов`язання в сумі 13359504 грн при граничному терміні сплати - 30.05.2023 (кількість днів прострочення - 2).

Також 01.06.2023 згідно з декларацією з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за квітень 2023 року ПАТ «Рівнеобленерго» сплатило податкове зобов`язання в сумі 2356,71 грн при граничному терміні сплати - 30.05.2023 (кількість днів прострочення - 2).

ПАТ «Рівнеобленерго» подало заперечення на акти камеральної перевірки, в яких зауважило, що своєчасно сплатило узгоджені суми податкових зобов`язань, однак відповідні платіжні інструкції не були своєчасно виконані банком у зв`язку з накладенням арешту на всі банківські рахунки товариства Держфінмоніторингом.

До письмових заперечень позивачем також було долучено посвідчені копії платіжних інструкції, виписок із системи Клієнт-Банк про залишок коштів на рахунку в ПАТ «МТБ БАНК» та Філії Рівненське обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», листів-звернень до Філії Рівненське обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ПАТ «МТБ БАНК» та їх відповідей; листи в органи ДПС про неможливість виконати податкове зобов`язання.

09.10.2023, враховуючи надані товариством заперечення, на підставі актів камеральної перевірки Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великим платниками податків прийнято податкові повідомлення-рішення:

№8023300040101, згідно з яким ПАТ «Рівнеобленерго» за затримку на 9 календарних дні сплати суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств зобов`язано сплатити штраф у розмірі 5% у сумі 190960,10 грн;

№8013300040101, яким ПАТ «Рівнеобленерго» за затримку на 2 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість зобов`язано сплатити штраф у розмірі 5% у сумі 676975,19 грн;

№8023300040101, яким ПАТ «Рівнеобленерго» за затримку на 2 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України зобов`язано сплатити штраф у розмірі 5% у сумі 117,84 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України.

За правилами пп.16.1.4 п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України, строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

У відповідності до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За правилами п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню (п.56.11. ст.56 Податкового кодексу України).

Своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, в силу вимог пп.75.1.1. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, є предметом камеральної перевірки.

Судом встановлено, що за результатами камеральної перевірки позивача відповідачем встановлено порушення вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, позаяк сума узгоджених податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств за І квартал 2023 року, з податку на додану вартість та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за квітень 2023 року сплачена з порушенням граничним термінів, з затримкою 9 і 2 дні відповідно.

Зазначена обставина підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Водночас, позивач наголошує, що відповідні платіжні інструкції з призначеннями платежу на сплату таких податкових зобов`язань подані підприємством до банку вчасно, однак такі платежі не було проведено, оскільки 18.05.2023 Держфінмоніторингом прийнято рішення про зупинення фінансових операцій по рахункам, що належать ПАТ «Рівнеобленерго».

Надаючи оцінку вказаним аргументам позивача, а також правомірності/неправомірності притягнення позивача до відповідальності за пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України, суд виходить з такого.

За визначенням, наведеним у пункті 109.1. ст.109 Податкового кодексу України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п.109.2 ст.109).

В силу вимог пункту 109.3. цієї ж статті, випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Пунктом 112.7. ст.112 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Однак, положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Пунктом 124.1. статті 124 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 % погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу.

За пунктом 124.1-1. цієї статті, у разі порушення платником податків строку сплати до бюджету суми акцизного податку, передбаченого абзацом другим підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 цього Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10 % від суми такого акцизного податку.

В силу ж вимог пункту 124.2 - діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 % від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

А в силу вимог пункту 124.3. - діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 % від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

За правилами пункту 124.4. цієї ж статті, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні послуги», з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий банк/орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує штрафи в розмірах, установлених пунктом 124.1 цієї статті.

Системний аналіз наведених вище норм у їх сукупності свідчить про те, що податкове законодавство у певних випадках визнає податковим правопорушенням чітко визначене протиправне діяння платника податку, навіть за відсутності в таких його діях та/або бездіяльності вини.

До таких випадків віднесене податкове правопорушення, диспозиція і санкція якого встановлена пунктом 124.1. статті 124 Податкового кодексу України.

За наведеного, суд відхиляє доводи сторони позивача про відсутність вини ПАТ «Рівнеобленерго» у несвоєчасному зарахуванні до бюджету сум податкових зобов`язань, з огляду на вчинення платником податків усіх залежних від нього дій, спрямованих на своєчасну сплату податків.

Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи визначені у пункті 112.8. статті 112 Податкового кодексу України і це:

- сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення (пп.112.8.1.);

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено (пп.112.8.2.);

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду (пп.112.8.3.);

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів (пп.112.8.4.);

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 125- 1 цього Кодексу) (пп.112.8.5.);

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв`язку, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв`язку, за умови виконання обов`язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу (пп.112.8.6.);

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету (пп.112.8.7.);

- самостійне виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу). Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п`ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу відповідно до пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу (пп.112.8.8.)

- помилкова сплата платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов`язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов`язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 цього Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов`язань (пп.112.8.8-1.);

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) (пп.112.8.9);

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої консультації, зокрема на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані (пп.112.8.10.);

- вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до наданого попереднього рішення митного органу про застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи, у тому числі в разі, якщо таке рішення в подальшому було відкликано з причин, встановлених пунктами 2, 3 частини сьомої статті 23 Митного кодексу України (пп.112.8.11.);

- інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом або Митним кодексом України (пп.112.8.12).

Жодних належних і допустимих доказів про перебування під дією наведених вище обставин позивач суду не надав та в матеріалах справи відсутні.

В свою чергу, Філія Рівненське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», приймаючи до виконання платіжні інструкції від 18.05.2023, 24.05.2023 та 30.05.2023 та виконуючи їх 31.05.2023 та 01.06.2023, з огляду на дію рішення Державної служби фінансового моніторингу про зупинення фінансових операцій по рахункам, що належать ПАТ «Рівнеобленерго», діяла у повній відповідності до вимог Закону України «Про платіжні послуги» №1591-IX від 30.06.2021 та Постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» №163 від 29.07.2022.

Водночас, дії Державної служби фінансового моніторингу узгоджуються з вимогами Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №361-IX від 06.12.2019.

У постановах від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а, від 03 серпня 2023 року у справі № 520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі № 520/18519/21, від 05 жовтня 2023 року у справі № 520/14773/21, від 16 листопада 2023 року у справі № 160/24147/21, від 23 січня 2024 року у справі № 160/17160/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 Податкового кодексу України.

Так, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Водночас обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 Податкового кодексу України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм Податкового кодексу України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Верховний Суд зазначив, що невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються, як умисні, оскільки, як невиконання, так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 Податкового кодексу України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому Верховний Суд вказав на те, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто, у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, Верховний Суд дійшов висновку, що особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Податковим кодексом України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Верховний Суд також зазначив, що обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

За відсутності цієї кваліфікуючої ознаки діяння позивача утворює склад правопорушення, за яке відповідальність наступає на підставі пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 5-10 %. Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

В силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на встановлене, суд враховує, що обов`язок доведення контролюючим органом вини платника податків законодавець пов`язує лише із порушенням, відповідальність за яке встановлена п.124.2 статті 124 Податкового кодексу України, в той час як у даному випадку до позивача було застосовано штраф у відповідності до п. 124.1. ст. 124 Податкового кодексу України.

Встановлені в ході розгляду обставини справи в їх сукупності дають підстави для висновку, що оскільки факт допущення позивачем порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за І квартал 2023 року, з податку на додану вартість за квітень 2023 року та рентної плати за користування радіочастотними ресурсами України за квітень 2023 року підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем, а отже доведений, то відповідач, застосовуючи до нього фінансові санкції, передбачені п.124.1. ст. 124 Податкового кодексу України, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені чинним законодавством. Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 19.10.2023 №8013300040101, №8023300040101 та №8033300040101 відповідають критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, обґрунтовані, а отже правомірні і підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини, дійшов висновку, що дії відповідача вчиненні в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано і правомірно. В той час як порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

За наведеного, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Правові підстави для застосування ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 20 грудня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (вул. Князя Володимира, буд. 71,м. Рівне,Рівненська обл.,33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 05424874)

Відповідач - Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Стрийська, 35,м. Львів,Львівська обл., Львівський р-н,79026, ЄДРПОУ/РНОКПП 44045187)

Суддя Н.С. Гудима