Ухвала

від 20.12.2024 по справі 460/23647/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

20 грудня 2024 року м. Рівне№460/23647/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Носовиця Агро" доДержавна податкова служба України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Носовиця Агро" звернулося до суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - та зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За вказаною позовною заявою відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Позивачем подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, у зв`язку із тим, що такий строк пропущений з поважних причин.

Розглянувши клопотання сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.

Частинами 1 та 2 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як вбачається із позовної заяви, позивач заявив позовні вимоги щодо оскарження рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних які винесені від 23.03.2023 У даній справі позивач звернувся до суду з позовом лише 09.10.2023.

Відтак, враховуючи те, що позивач отримав оскаржуване рішення в березні 2023, строк звернення до суду з даним позовом сплинув у вересні 2023 .

Тобто позивач звернувся до суду з порушенням шестимісячного строку звернення, що визначений ст. 122 КАС України, який обраховується з 16.06.2022.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Заява про поновлення строків позивачем обґрунтована тим, що такий строк пропущений з поважних причин. Зазначено, що в Україні з 24.02.2022 введений та досі триває воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації також зазначає про тривалий час підготовки даної позовної заяви.

Розглянувши доводи, надані позивачем на обґрунтування поважності причин пропущення ним строку звернення до суду з даним позовом суд звертає увагу на наступне.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1)це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Таким чином, згідно з положеннями чинного процесуального законодавства України підстави для виникнення права на поновлення процесуальних строків, у тому числі, для подання позовних заяв, залишаються тими самими. З наведеного випливає, що наслідки, пов`язані з повномасштабним вторгнення Російської Федерації на територію України, мають відповідати умовам поважності причин для поновлення таких строків.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Надалі, воєнний стан був неодноразово продовжений і Верховна Рада України щоразу їх затверджувала відповідними законами.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами 1 та 4 статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Натомість, доводи, наведені у заяві позивача не свідчать про конкретні перешкоди для позивача чи його представника для звернення до суду з даним позовом. У заяві не наведено які конкретні негативні наслідки склались саме для діяльності товариства та відповідно які стали перешкодою для вчасного звернення до суду. Позивачем описано загальні обставини, які у більшій мірі характерні для регіонів, що зазнали безпосередніх ракетних ударів. Враховуючи місце знаходження товариства та забезпечення у Рівненській області протягом дії воєнного стану відносно стабільного функціонування як підприємств, установ, організацій, так і суб`єктів малого і середнього бізнесу, суд вважає, що такі доводи позивача не обґрунтовують поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Оцінюючи обґрунтування позивача, суд вважає недостатнім посилання в заяві про поновлення пропущеного строку на факт дії воєнного стану на території України та негативні наслідки, які є загальними для всіх громадян, підприємств, установ, організацій та інших закладів чи юридичних осіб на території України, адже воєнний стан не є перешкодою для здійснення правосуддя, не є підставою для зупинення судового процесу.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22 "запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

За таких обставин, суд вважає, що причини пропущення строку звернення до суду, наведені позивачем у заяві не є поважними.

У заяві про поновлення строків звернення до суду, позивач жодним чином не підтвердив поважності причин, за яких ним не реалізовано своє право на захист у шестимісячний строк, оскільки підставами для поновлення строку звернення до суду є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Таким чином, позивач звернувся до суду після спливу шестимісячного строку для звернення до суду, при цьому, жодних причин поважності пропуску такого строку, у заяві про поновлення строків звернення до суду не зазначив, доказів на їх підтвердження не надав.

Таким чином, проаналізувавши заяву про поновлення строків звернення до суду, суд прийшов до переконання, що представником позивача не наведено обставин, що вказують на поважність підстав пропуску позивачем строку звернення до суду, та не наведено обставин, які є об`єктивно непереборними, які не залежали від волевиявлення позивача, що пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, з огляду на наведені у заяві підстави про поновлення строку звернення до суду, не є поважними причинами, жодних доказів на підтвердження неможливості звернення до суду з даним позовом у встановлений законом строк позивач не надав.

Будь-яких інших доказів, які б вказували про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, представником позивача до суду не надано.

Отже, представником позивача не наведено доводів поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду, а також обставин, які унеможливили звернення позивача до суду з цим позовом протягом строку, встановленого КАС України, з наданням відповідних доказів.

На підставі вищезазначених положень КАС України та з огляду на встановлені обставини у справі, вказані представником позивача у заяві підстави для поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду, суд визнає неповажними.

Частинами 2 - 4 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Крім того, я к вбачається із представлених суду документів. адвокат Сулковський Б.П. у якості підтвердження своїх повноважень на підписання позовної заяви, поданої до РОАС надав ордер 1092297 , в якому зазначено його право надавати правничу допомогу позивачеві на підставі договору/доручення про надання безоплатної правової допомоги б\н від 29.05.23 Оскільки копія договору про надання правової допомоги до матеріалів позову не долучена, реєстраційний номер документа як це передбачено ДСТУ 2020 ДОКУМЕНТИ в ордері не зазначено, а в ордері відповідна графа "надання безоплатної правової допомоги" не викреслена, суд вважає, що адвокатом надається правова допомога за відсутності належного доручення/ договору, що унеможливлює подальший розгляд справи в суді.

З огляду на те, що повноваження представника позивача на підписання позовної заяви та звернення до суду не підтверджені в установленомузакономпорядку (суд не було повідомлено про особу представника, який буде здійснювати представницькі функції в інтересах ОСОБА_1 , не надано договір про надання правничої допомоги), суд доходить висновку, що позовна заява підписана особою, яка не мала права на її підписання,

Згідно ч. 13 - 15 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

На підставі вищезазначених положень КАС України та з огляду на встановлені обставини у справі, заявлене клопотання відповідача про залишення позову без розгляду є передчасним, у зв`язку з чим суд відмовляє у його задоволенні.

Водночас, суд вважає, що позов підлягає залишенню без руху, відтак встановлює позивачу десятиденний строк для зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду та належним чином оформленого ордеру адвоката .

Керуючись статтею 169, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до судуТовариство з обмеженою відповідальністю "Носовиця Агро"

Позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Носовиця Агро" до Державна податкова служба України про про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду, з дати отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позов буде залишено без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Д.Є. Махаринець