Рішення

від 23.12.2024 по справі 480/5756/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 року Справа № 480/5756/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/5756/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Конотопської міської ради Сумської області про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу містобудування та архітектури Конотопської міської ради Сумської області про визнання протиправним та скасування наказу, і просить визнати протиправним та скасувати наказ відділу містобудування та архітектури Конотопської міської ради Сумської області №8 від 12.12.2023 «Про анулювання паспорту прив`язки тимчасової споруди».

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 29.05.2023 ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відділом містобудування та архітектури Конотопської міської ради видано Паспорт прив`язки ТС «Тимчасова споруда по АДРЕСА_1 », реєстраційний № 12, дійсний до 31.05.2028 (надалі - Паспорт прив`язки).

У квітні 2024 року, в процесі отримання дозвільних документів, ФОП ОСОБА_1 стало відомо, що Паспорт прив`язки, виданий йому на встановлення тимчасової споруди, міською радою анульовано.

Вважає, що наказ Відділу містобудування та архітектури Конотопської міської ради Сумської області від 12.12.2023 №8 «Про анулювання паспорту прив`зки тимчасової споруди» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, в зв`язку з чим звертається до суду за захистом своїх прав та порушених інтересів. Зокрема, зазначає, що зміст наказу свідчить про те, що відповідач під час його прийняття керувався припущеннями щодо невстановлення ФОП ОСОБА_1 тимчасової споруди, без жодної перевірки такого припущення та отримання відповідних доказів, адже жодних фактичних обставин, на підставі яких відповідач дійшов таких висновків, у спірному наказі не наведено. Зауважує, що після отримання даного Паспорту прив`язки ФОП ОСОБА_1 вчиняв дії, направлені на отримання дозвільних документів для розміщення тимчасової споруди на земельній ділянці та фактичне встановлення ТС.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

У відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказує на те, що що відповідно до п 2.23 Порядку після розміщення ТС замовник подає до виконавчого органу міської ради письмову заяву за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку, у якій зазначає, що він виконав вимоги паспорта прив`язки ТС.Проте, всупереч імперативним вимогам Порядку відповідної заяви від позивача до відповідача не надходило, що підтверджує те, що тимчасова споруда станом на 29.11.2023 не була встановлена. У зв`язку з чим, наказом відділу містобудування та архітектури №8 від 12.12.2023, у зв`язку з не встановленням тимчасової споруди протягом 6 місяців з дати отримання паспорту прив`язки і відповідно до п.2.26. Порядку дія паспорту прив`язки була анульована.

Представник позивача надав суду відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача не погоджується та наполягає на задоволенні позовних вимог, зазначаючи про те, що жоден із наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву аргументів не підтверджує законність прийняття наказу відділу містобудування та архітектури Конотопської міської ради Сумської області № 8 від 12 грудня 2023 року «Про анулювання паспорту прив`язки тимчасової споруди» та не спростовує твердження позивача, викладені у позовній заяві.

У запереченнях на відповідь на відзив та наданих суду додаткових письмових поясненнях, відповідач вважає твердження представника позивача про незаконність прийняття наказу відділу містобудування та архітектури від 12.12.2023 №8 безпідставними, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 29.05.2023 Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відділом містобудування та архітектури Конотопської міської ради видано Паспорт прив`язки ТС «Тимчасова споруда по АДРЕСА_1 », реєстраційний № 12, дійсний до 31.05.2028 (а.с.20).

Наказом відділу містобудування та архітектури №8 від 12.12.2023, у зв`язку з не встановленням тимчасової споруди протягом 6 місяців з дати отримання паспорту прив`язки, з посиланням на абз.3 п.п. 2.26 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємництва діяльності», дія паспорту прив`язки була анульована (а.с. 28).

Не погодившись із вказаним наказом, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Конотопської міської територіальної громади врегульовано Законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про благоустрій населених пунктів України», Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 21.10.2011 №244 (далі - Порядок), Положенням про тимчасове використання елементів благоустрою комунальної власності та розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Конотопської міської територіальної громади (далі Положення), затвердженого рішенням Конотопської міської ради від 29.11.2021 року (15 сесія 8 скликання), Правилами благоустрою території Конотопської міської територіальної громади, затвердженими рішенням Конотопської міської ради від 26 грудня 2022 року (24 сесія 8 скликання) (далі - Правила благоустрою).

Відповідно до п.2.6 Порядку, для оформлення паспорта прив`язки ТС замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає документи, у тому числі технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж, зазначені документи замовником отримуються самостійно.

Тобто отримання технічних умов на підключення відбувається без відома відділу містобудування та архітектури.

У той же час, згідно 2.26 Порядку визначено, що дія паспорта прив`язки ТС анулюється за таких умов:

недотримання вимог паспорта прив`язки ТС при її встановленні;

невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив`язки ТС;

надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив`язки ТС.

З матеріалів справи судом встановлено, що наказ прийнятий на підставі п.п.2.26 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 21.10.2011 №244 (далі - Порядок), оскільки станом на 29.11.2023 тимчасова споруда позивачем встановлена не була.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що під час прийняття спірного наказу відповідча керувався припущеннями щодо невстановлення ФОП ОСОБА_1 тимчасової споруди, без жодної перевірки такого припущення та отримання відповідних доказів.

Проте суд зауважує, що за приписами п.2.23 Порядку після розміщення ТС замовник подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або відповідної районної державної адміністрації письмову заяву за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, у якій зазначає, що він виконав вимоги паспорта прив`язки ТС.

Відтак, суд зауважує, що невстановлення тимчасової споруди підтверджується тим фактом, що позивач станом на 29.11.2023 не надав відділу містобудування та архітектури заяву, що він виконав вимоги паспорту прив`язки по розміщенню тимчасової споруди протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив`язки.

Про необхідність подання такої заяви, відповідно до п.2.23 Порядку, позивач (Заявник) був попереджений 05.06.2023 Пам`яткою, яка міститься у паспорті прив`язки тимчасової споруди. У пам`ятці міститься дата та підпис Заявника (а.с.26).

У матеріалах справи відсутні докази подання, на виконання вимог п.2.23 Порядку, позивачем відповідної заяви і докази протилежного позивачем суду не надані.

За вказаних обставин, відповідач, керуючись п.п.2.26 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 21.10.2011 №244, обгрунтовано прийняв оскаржуваний наказ.

Щодо посилання позивача на те, що наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, взагалі не містить підпункту 2.26, суд зазначає, що пункт 2.26 містить Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, який затверджений вказаним наказом. Крім того, вказана обставина ніяким чином не впливає на факт невиконання позивачем вимоги паспорту прив`язки по розміщенню тимчасової споруди протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив`язки.

Суд також вважає за необхідне зазначити про те, що при розгляді даної справи судом встановлювалися і надавалася оцінка виключно тим обставинам, які існували на час прийняття спірного наказу.

Відтак, судом не надається оцінка і не приймаються до уваги ті обставини, які виникли після прийняття оскаржуваного у даній справі наказу, і на які посилаються сторони у заявах по суті справи (укладення Договору на виконання проектних робіт № 300296315 від 20.12.2023 з АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО», замовлення у АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО послуги з розробки проектної документації з реконструкція мережі Замовника для надання послуг з тимчасового приєднання до електричних мереж електроустановок тимчасової споруди, видання 12.03.2024 Управлінням житлово-комунального господарства Конотопської міської ради Мурану В.Т. Ордера № 05 на проведення земляних робіт для прокладання водогону та водовідведення зі строками для проведення робіт з 25.03.2024 по 29.03.2024, укладення позивачем 12.03.2024 Договору № 4/ПП з КП «Муніципалітет» на послуги з відновлення асфальтного покриття після проведення земляних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , укладення 20.03.2024 договору підряду на виконання земляних робіт між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 тощо).

Суд також зауважує, що вчинення позивачем дій, направлених на отримання дозвільних документів для розміщення тимчасової споруди на земельній ділянці, не свідчить про фактичне встановлення ТС у строк, визначений Порядком.

Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, суд надав відповідь на всі аргументи сторін, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, а також те, що при розгляді справи судом не встановлено порушення відповідачем приписів законодавства при прийнятті спірного наказу, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що у зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат (судовий збір) відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Конотопської міської ради Сумської області про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька