Рішення

від 23.12.2024 по справі 480/5115/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 року Справа № 480/5115/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Недригайлівської селищної ради про визнання протиправним, скасування розпорядження та поновлення на посаді,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Недригайлівської селищної ради, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядженням Недригайлівського селищного голови №58-К від 13.05.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу комунального майна, земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради;

- стягнути з Недригайлівської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 83407,44 грн;

- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді та стягнення компенсації за вимушений прогул за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що розпорядженням Недригайлівського селищного голови №213-К від 22.11.2021 ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника відділу земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради.

Розпорядженням Недригайлівського селищного голови №58-К від 13.05.2024 звільнено ОСОБА_1 з посади начальника відділу земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради 13 травня 2024 року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Вказане звільнення позивач вважає незаконним та безпідставним, виходячи з наступного.

Відповідачем надавалися пропозиції про переведення позивача на інші посаду. Від вищевказаної пропозиції позивач відмовилась у зв`язку з грубим порушенням вказаними діями законодавства про працю, не врахування її рівня професійної підготовки та професійних компетентностей та не забезпеченням дотримання норм законодавства щодо переважного права на залишення позивача на роботі.

Також відповідачем не враховано її переважне право залишення на роботі, оскільки позивач має статус особи, в сім`ї якої немає інших працівників із самостійним заробітком, а також позивач є одинокою матірію, яка виховує дитину інваліда. Закон покладає обов`язок на суб`єкта призначення враховувати переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю, й ця вимога викладена достатньо чітко і зрозуміло, що не залишає місця для її неоднозначного (множинного) розуміння та/чи застосування. Недотримання цього обов`язку, як і невмотивоване (необґрунтоване) надання переваги одному службовцю над іншим (коли йдеться про переведення в рамках скорочення чисельності і штату державних службовців), має наслідком також порушення принципу забезпечення рівного доступу до служби в органах місцевого самоврядування державної служби, який закріплений у статті 4 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування.

Окрім того, позивач зазначає, що відповідачем не проведено порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню та не було запропоновано рівнозначну посаду відповідно до її професійної підготовки та професійних компетентностей, які відповідають її досвіду та кваліфікації, як на дату попередження про звільнення, так і на дату звільнення.

У зв`язку з викладеним позивач просила задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також вказаною ухвалою у сторін були витребувані докази.

Ухвалою суду було відмовлено у задоволенні клопотання представника Недригайлівської селищної ради про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог надав відзив, у якому зазначив, що 31 січня 2024 року Недригайлівським селищним головою видане розпорядження №12-К «Про попередження працівників Недригайлівської селищної ради», зокрема згідно підпункту 4 пункту 1 розпорядження зазначено: «Попередити начальника відділу земельних відносин та екології селищної ради ОСОБА_1 ». У зв`язку з відмовою ставити підпис у листі ознайомлення з розпорядженням від 31.01.2024 №12-К про попередження працівників Недригайлівської селищної ради 19 лютого 2024 року був складений акт про відмову від ознайомлення з розпорядженням селищного голови від 31.01.2024 №12-К «Про попередження працівників Недригайлівської селищної ради», в якому зазначено, що « ОСОБА_1 було попереджено про наступне вивільнення та запропоновано ознайомитися з розпорядженням селищного голови від 31.01.2024 №12-К «Про попередження працівників Недригайлівської селищної ради» під підпис. У кабінеті селищного голови ОСОБА_1 відмовилася від ознайомлення з розпорядженням селищного голови від 31.01.2024 №12-К «Про попередження працівників Недригайлівської селищної ради». Також 19.02.2024 позивачу була запропонована посада заступника селищного голови з посадовим окладом 11000 гривень з доплатами згідно законодавства. У кабінеті селищного голови позивач відмовилась від ознайомлення з пропозицією посади заступника селищного голови під підпис. Текст пропозиції було причитано уголос, про що відповідно складений акт про відмову від ознайомлення з пропозицією про переведення на іншу посаду. Слід зауважити, що посадовий оклад начальника відділу станом на 19.02.2024 року складав 6900 гривень., а заступника селищного голови 11000 гривень, що більший майже в два рази. Крім того позивачу направлялись пропозиції про переведення на іншу посаду від 24.04.2024 року, від 30.04.2024 року поштовим відправленням, а 13.05.2024 позивач власноруч проставила підпис і отримала пропозицію про переведення на іншу посаду. Були запропоновані Позивачу посади: головного спеціаліста відділу комунального майна, земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради, головного спеціаліста відділу юридичної та кадрової роботи Недригайлівської селищної ради, адміністратора центру надання адміністративних послуг Недригайлівської селищної ради та інспектора Недригайлівської селищної ради. Розпорядженням Недригайлівського селищного голови від 19.02.2024 року №19-к «Про тимчасову комісію з оцінки переважного права на залишення на роботі та визначення обмежень на скорочення» утворена тимчасова комісія з оцінки переважного права на залишення на роботі та визначення обмежень на скорочення. Комісією проведена оцінка переважного права на залишення на роботі та визначення обмежень на скорочення. Але переважне право на залишення на роботі залишилось не за позивачем. Недригайлівською селищною радою вживались всі можливі заходи щодо залишення позивача на роботі (а.с.149-151)

На вказаний відзив представник позивача подав відповідь, у якій зазначив, що до прийняття рішення про скорочення чисельності та штату одиниць по всіх виконавчих органах Недригайлівської селищної ради було 74,5 а після скорочення стало 99, тобто в результаті скорочення відбулось збільшення чисельності на 24,5 одиниці. З вищевикладеного можна дійти обґрунтованого висновку про збільшення чисельності і штату Недригайлівської селищної ради. Відповідно звільнення Позивача з підстав скорочення чисельності і штату при його фактичному збільшенні є протиправним.

У новому штатному розписі присутні 99 штатних одиниць, і позивачу з них було запропоновано лише 5. Від вищевказаної пропозиції позивач відмовилась в зв`язку з грубим порушенням вказаними діями законодавства про працю, не врахування її продуктивності праці, рівня професійної підготовки та професійних компетентностей та не забезпеченням дотримання норм законодавства щодо переважного права на залишення позивача на роботі.

На переконання позивача наведене свідчить, що на момент її звільнення із займаної посади, їй не було запропоновано всі вакантні посади, незважаючи на те, що такі були в наявності, а тому спірне розпорядження прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України, Кодексу законів про працю України та чинним законодавством України, з порушенням процедури припинення служби в органах місцевого самоврядування за ініціативою суб`єкта призначення (а.с. 172-178)

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Розпорядженням Недригайлівського селищного голови №213-К від 22.11.2021 ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника відділу земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради. Даний факт підтверджується відповідним записом у її трудовій книжці.

Рішенням сесії 8 скликання Недригайлівської селищної ради від 30.05.2023 ОСОБА_1 присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах п`ятої категорії посад визначених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Згідно Сертифікату виданого Сумським регіональним центром підвищення кваліфікації серія ЗПП №24008503/004662-24 від 15.03.2024 ОСОБА_1 пройшла навчання за загальною професійною програмою підвищення кваліфікації для посадових осіб місцевого самоврядування з 04 до 15 березня 2024 року.

Розпорядженням Недригайлівського селищного голови №58-К від 13.05.2024 звільнено ОСОБА_1 з посади начальника відділу земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради 13 травня 2024 року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Вказане звільнення з посади начальника відділу земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради позивач вважає незаконним та безпідставним, у зв`язку з чим і звернилася до суду

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом; посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Згідно з ст. 20 вказаного Закону, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Згідно із ч. 4 ст. 36 КЗпП України припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1частини першої статті 40 КЗпП України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Процедура вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України регламентована положеннями частини другої статті 40, статей 42, 49-2 цього Кодексу, що містять юридичні гарантії забезпечення прав працівників від незаконного звільнення та сприяння у збереженні роботи.

Так, частиною другою статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 49-2 цього ж Кодексу про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Вимогами частини 3 статті 49-2КЗпП України встановлено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Положеннями частини 1 статті 42 КЗпП України регламентовано, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат;

11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Згідно до ч.3 ст.184 КЗпП України відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом; посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Так, як встановлено судом рішенням 16-ї сесії 8 скликання Недригайлівської селищної ради від 18.10.2023 «Про затвердження в новій редакції загального переліку виконавчих органів селищної ради, загальної структури, чисельності та штатів апарату селищної ради та її виконавчих органів» пунктами 9 та 10 відповідно затверджено в новій редакції загальну структуру та чисельність апарату селищної ради та її виконавчих органів згідно додатку 2, та затверджено в новій редакції штати апарату селищної ради та її виконавчих органів згідно додатку 3.

Згідно додатку 2 «Загальна структура та чисельність апарату селищної ради та її виконавчих органів» загальна чисельність виконавчих органів Недригайлівської селищної ради становить 36 штатних одиниць, а загальна чисельність по всіх виконавчих органах Недригайлівської селищної ради становить 74,5 штатних одиниць.

Згідно додатку 3 «Штат апарату Недригайлівської селищної ради та її виконавчих органів» загальний штат виконавчих органів Недригайлівської селищної ради становить 36 штатних одиниць, а загальна чисельність по всіх виконавчих органах Недригайлівської селищної ради становить 74,5 штатних одиниць.

Рішенням 18-ї сесії 8 скликання Недригайлівської селищної ради від 29.01.2024 «Про внесення змін до загального переліку виконавчих органів селищної ради, загальної структури, чисельності та штатів апарату селищної ради та її виконавчих органів, затверджених рішенням 16-ї сесії селищної ради від 18.10.2023 «Про затвердження в новій редакції загального переліку виконавчих органів селищної ради, загальної структури, чисельності та штатів апарату селищної ради та її виконавчих органів» вирішила:

пунктом 2. з 01.04.2024 перейменувати відділ управління комунальним майном Недригайлівської селищної ради на відділ комунального майна, земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради;

пунктом 3. з 01.04.2024 реорганізувати відділ земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради шляхом приєднання до відділу комунального майна, земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради;

пунктом 5. з 29.01.2024 затвердити в новій редакції загальний перелік виконавчих органів селищної ради згідно додатку 1;

пунктом 6. з 29.01.2024 затвердити в новій редакції загальну структуру та чисельність апарату селищної ради та її виконавчих органів згідно додатку 2;

пунктом 7. з 29.01.2024 затвердити в новій редакції штати апарату селищної ради та її виконавчих органів згідно додатку 3.

Згідно додатку 2 «Загальна структура та чисельність апарату селищної ради та її виконавчих органів» загальна чисельність виконавчих органів Недригайлівської селищної ради становить 59,5 штатних одиниць, а загальна чисельність по всіх виконавчих органах Недригайлівської селищної ради становить 99 штатних одиниць.

Згідно додатку 3 «Штат апарату Недригайлівської селищної ради та її виконавчих органів» загальний штат виконавчих органів Недригайлівської селищної ради становить 59,5 штатних одиниць, а загальна чисельність по всіх виконавчих органах Недригайлівської селищної ради становить 99 штатних одиниць.

Розпорядженням Недригайлівського селищного голови №12-К від 31.01.2024 «Про попередження працівників Недригайлівської селищної ради» попереджено ОСОБА_1 начальника відділу земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради про скорочення та зміну істотних умов праці у зв`язку зі зміною штатного розпису.

01.04.2024 ОСОБА_1 начальнику відділу земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради надано письмову «Пропозицію про переведення на іншу посаду, в якій зазначено, що у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників відповідно до рішення 18 сесії 8 скликання Недригайлівської селищної ради від 29.01.2024 «Про внесення змін до загального переліку виконавчих органів селищної ради, загальної структури, чисельності та штатів апарату селищної ради та її виконавчих органів, затверджених рішенням 16-ї сесії селищної ради від 18.10.2023 «Про затвердження в новій редакції загального переліку виконавчих органів селищної ради, загальної структури, чисельності та штатів апарату селищної ради та її виконавчих органів» пропонується ОСОБА_1 переведення на посаду головного спеціаліста відділу комунального майна, земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради з посадовим окладом 5100 гривень з доплатами згідно законодавства, головного спеціаліста відділу юридичної та кадрової роботи Недригайлівської селищної ради з посадовим окладом 5100 гривень з доплатами згідно законодавства або адміністратора центру надання адміністративних послуг Недригайлівської селищної ради з посадовим окладом 5300 гривень з доплатами згідно законодавства.

Від вищевказаної пропозиції позивач відмовилась, як вона зазначає у зв`язку з грубим порушенням вказаними діями законодавства про працю, не врахуванням її рівня професійної підготовки та професійних компетентностей та не забезпеченням дотримання норм законодавства щодо переважного права на залишення позивача на роботі.

Розпорядженням Недригайлівського селищного голови №58-К від 13.05.2024, ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради 13 травня 2024 року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Відповідач обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного наказу зазначив наступне.

31 січня 2024 року Недригайлівським селищним головою видане розпорядження №12-К «Про попередження працівників Недригайлівської селищної ради», зокрема згідно підпункту 4 пункту 1 Розпорядження заначено: «Попередити начальника відділу земельних відносин та екології селищної ради ОСОБА_1 ».

В зв`язку з відмовою ставити підпис у листі ознайомлення з розпорядженням від 31.01.2024 №12-К про попередження працівників Недригайлівської селищної ради 19 лютого 2024 року був складений акт про відмову від ознайомлення з розпорядженням селищного голови від 31.01.2024 №12-К «Про попередження працівників Недригайлівської селищної ради» в якому зазначено, що « ОСОБА_1 було попереджено про наступне вивільнення та запропоновано ознайомитися з розпорядженням селищного голови від 31.01.2024 №12-К «Про попередження працівників Недригайлівської селищної ради» під підпис. У кабінеті селищного голови ОСОБА_1 відмовилася від ознайомлення з розпорядженням селищного голови від 31.01.2024 №12-К «Про попередження працівників Недригайлівської селищної ради». Також 19.02.2024 позивачу була запропонована посада заступника селищного голови з посадовим окладом 11000 гривень з доплатами згідно законодавства. У кабінеті селищного голови Позивач відмовилась від ознайомлення з пропозицією посади заступника селищного голови під підпис. Текст пропозиції було причитано уголос ,про що відповідно складений акт про відмову від ознайомлення з пропозицією про переведення на іншу посаду. Слід зауважити, що посадовий оклад начальника відділу станом на 19.02.2024 складав 6900 гривень., а заступника селищного голови 11000 гривень.

Крім того позивачу направлялись пропозиції про переведення на іншу посаду від 24.04.2024, від 30.04.2024 поштовим відправленням, а 13.05.2024 позивач власноруч проставила підпис і отримала пропозицію про переведення на іншу посаду. Були запропоновані позивачу посади: головного спеціаліста відділу комунального майна, земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради, головного спеціаліста відділу юридичної та кадрової роботи Недригайлівської селищної ради, адміністратора центру надання адміністративних послуг Недригайлівської селищної ради та інспектора Недригайлівської селищної ради.

Проект рішення Недригайлівської селищної ради «Про затвердження заступника селищного голови», де зазначено про затвердження ОСОБА_1 на посаді заступника селищного голови, розміщений на сайті Недригайлівської селищної ради. Але позивач відмовилась від пропозицій про переведення на іншу посаду. Розпорядженням Недригайлівського селищного голови від 19.02.2024 №19-к «Про тимчасову комісію з оцінки переважного права на залишення на роботі та визначення обмежень на скорочення» утворена тимчасова комісія з оцінки переважного права на залишення на роботі та визначення обмежень на скорочення. Комісією проведена оцінка переважного права на залишення на роботі та визначення обмежень на скорочення. Але переважне право на залишення на роботі залишилось не за позивачем.

З аналізу вище вказаних матеріалів судом встановлено, що до прийняття рішення відповідача від 29.01.2024 «Про внесення змін до загального переліку виконавчих органів селищної ради, загальної структури, чисельності та штатів апарату селищної ради та її виконавчих органів, затверджених рішенням 16-ї сесії селищної ради від 18.10.2023 «Про затвердження в новій редакції загального переліку виконавчих органів селищної ради, загальної структури, чисельності та штатів апарату селищної ради та її виконавчих органів» в структурі відповідача діяло два відділи, а саме відділ управління комунальним майном Недригайлівської селищної ради та відділ земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради.

Начальником відділу земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради була позивач, а начальником відділу управління комунальним майном Недригайлівської селищної ради був ОСОБА_2 .

Вище вказаним рішенням від 29.01.2024, відділ управління комунальним майном Недригайлівської селищної ради з 01.04.2024 був перейменований на відділ комунального майна, земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради, а відділ земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради реорганізований шляхом приєднання до відділу комунального майна, земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради.

Відповідно до розпорядження селищного голови К.Волкова від 31.01.2024 №12-к "Про попередження працівників Недригайлівської селищної ради", окрім інших, були попереджені начальник відділу управління комунальним майном Недригайлівської селищної ради ОСОБА_2 та начальник відділу земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради ОСОБА_1 про скорочення та зміну істотний умов праці у зв`язку зі зміною штатного розпису, а також про можливе вивільнення працівників, яке передбачалось здійснити шляхом видання окремого розпорядження не раніше, ніж через 2 місяці з дня цього попередження.

Розпорядженням Недригайлівського селищного голови від 19.02.2024 №19-к «Про тимчасову комісію з оцінки переважного права на залишення на роботі та визначення обмежень на скорочення» утворена тимчасова комісія з оцінки переважного права на залишення на роботі та визначення обмежень на скорочення.

Комісією проведена оцінка переважного права на залишення на роботі та визначення обмежень на скорочення. Але переважне право на залишення на роботі залишилось не за позивачем.

Згідно Протоколу №1 від 20.02.2024 засідання тимчасової комісії з оцінки переважного права на залишення на роботі та визначення обмежень на скорочення рекомендовано Недригайлівському селищному голові призначити на посаду начальника відділу комунального майна, земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради ОСОБА_2 в зв`язку з тим, що йому залишилось три роки до настання пенсійного віку, щодо ОСОБА_1 у протоколі зазначено, що вона має сина ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який відповідно до копії посвідчення є інвалідом з дитинства. Окремо зазначено, що на позивача не поширюються гарантії ст.184 КЗпП України, оскільки відсутні докази того, що позивача має статус одинокої матері.

Також до вказаного протоколу була додана порівняльна таблиця у якій зазначається, наступне:

ОСОБА_2 , у 1988 закінчив Сумський ДПІ ім. А.С.Макаренка, вчитель української мови та літератури, у 1999 закінчив Харківський філіал Української Академії державного управління при Президентові України, магістр державного управління. Має 9-й ранг, 5 категорія. Загальний стаж станом на 31.01.2024 - 29 років, 7 місяців, 22 дні. Стаж в органах місцевого самоврядування станом на 31.01.2024 - 29 років, 7 місяців, 22 дні;

ОСОБА_1 , у 1995 закінчила Сумський сільськогосподарський інститут, економіст по бухгалтерському обліку та фінансах. Має 11-й ранг, 5 категорія. Загальний стаж станом на 31.01.2024 - 17 років, 1 місяць, 4 дні. Стаж в органах місцевого самоврядування станом на 31.01.2024 - 2 роки, 2 місяці, 8 днів.

Суд звертає увагу, що вказаний протокол та жодні інші матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем аналізу продуктивності праці позивача та жодних інших працівників.

Також суд зазначає, що відповідачем безпідставно не враховано переважне право на залишення на роботі, яке визначено п.2 ч.2 ст.42 КЗпП України, а саме, що при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком.

Згідно довідки №313 від 11.04.2024 виданої виконавчим комітетом Недригайлівської селищної ради Роменського району Сумської області виданої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 в тім, що вона дійсно проживає в АДРЕСА_1 і має у складі сім`ї тільки сина - ОСОБА_3 - 2009 р.н. Вказане засвідчується статус позивача, як особи, в сім`ї якої немає інших працівників з самостійним заробітком.

Щодо доводів відповідача, що на позивача не поширюються гарантії, визначені ст.184 КЗпП України, якою визначено, що звільнення одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням, суд зазначає наступне.

Відповідно до роз`яснення наданого Міністерством праці та соціальної політики України лист №247/13/116-06 від 06.07.2006 (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v_247203-06#Text) термін "одинока матір" на законодавчому рівні не визначено, проте відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992 р. № 9 одинокою матір`ю вважають жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини, якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.

За цим визначенням для визнання "іншої жінки" одинокою необхідно дві ознаки: вона і виховує дитину, і сама її утримує.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеними у постановах від 28 вересня 2022 року у справі № 580/251/21, від 18 квітня 2022 року у справі №320/11614/20, від 18.03.2021 у справі №818/1350/16, від 21 грудня 2020 року у справі № 520/2226/19, від 20 листопада 2019 року у справі № 818/779/16, від 22.11.2019 у справі №820/3692/16.

Згідно свідоцтва про народження від 21.01.2009 НОМЕР_1 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком є ОСОБА_4 , а мати ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 06.08.1994 НОМЕР_2 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 уклали шлюб 06.08.1994, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_6 .

Згідно свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 від 08.11.2022 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 51 року.

Згідно довідки №313 від 11.04.2024 виданої виконавчим комітетом Недригайлівської селищної ради Роменського району Сумської області виданої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 в тім, що вона дійсно проживає в АДРЕСА_1 і має у складі сім`ї сина - ОСОБА_3 -2009 р.н.

Згідно посвідчення серія НОМЕР_4 від 07.04.2016, номер особової справи №670354 дитині - інваліду ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено державну соціальну допомогу, законним представником дитини інваліда визнаного недієздатним є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У зв`язку з викладеним суд зазначає, що на позивача поширюється вище вказана гарантія, визначена ст.184 КЗпП України, оскільки позивача з 06.11.2022 після смерті чоловіка ОСОБА_4 є вдовою та одинокою матір`ю, яка самостійно виховує і утримує дитину інваліда.

Відповідно до п.3, п.6 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та розсудливо.

За приписами частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на вказане, суд резюмує, що відносно позивача у спірних правовідносинах не була дотримана процедура звільнення, визначена ст.42 та ст.184 КЗпП України, що має наслідком скасування оскаржуваного наказу та поновлення позивача на попередньо займаній посаді.

Суд звертає увагу на необґрунтованість вимог позивача в частині поновлення її на новій посаді (начальника відділу комунального майна, земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради), оскільки, як зазначено вище, суд має повноваження на поновлення, виключно на посаді з якої особу було протиправно звільнено, у даному випадку на посаду начальника відділу земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради. У зв`язку з викладеним позовні вимоги у вказаній частині не підлягають задоволенню.

Окрім того, суд звертає увагу, що до прийняття рішення про скорочення чисельності та штату одиниць по всіх виконавчих органах Недригайлівської селищної ради було 74,5, а після скорочення стало 99, тобто в результаті скорочення відбулось збільшення чисельності на 24,5 одиниці.

У новому штатному розписі присутні 99 штатних одиниць і позивачу з них було запропоновано лише 5.

Ухвалою суду про витребування доказів від 18.11.2024, судом були витребувані у відповідача пояснення та докази щодо усіх вакантних посад. Надана відповідачем інформація не містить у собі пояснень щодо підстав не пропонування позивачу вакантних посад з розрахунку їх збільшення на 24,5 одиниці.

Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 (далі - Порядок), відповідно до пункту 2 якого середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Аналіз наведених правових норм Порядку дає підстави для висновку, що при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень цього Порядку.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 07.07.2020 в справі № 811/952/15.

Як встановлено судом, позивач була звільнена із займаної посади 13 травня 2024 року (останній робочий день).

Позивач визначаючи розмір своєї середньоденної заробітної плати на день звільнення визначив її в розмірі 3475,31 грн, оскільки згідно довідки про доходи №405 від 20.05.2024 виданою Недригайлівською селищною радою ОСОБА_1 , за попередні два місяці роботи виплати становлять 156389,05 грн (а.с.28).

Суд не погоджується з даним розрахунком та розміром середньоденної заробітної плати, оскільки вказана довідка складана не у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995.

Разом з тим відповідачем на виконання ухвали суду від 18.06.2024 надано суду довідку про розмір заробітної сплати ОСОБА_1 від 03.07.2024 №527, відповідно до якої розмір середньоденної заробітної плати позивача становить 885,66 грн, а середньомісячна заробітна плата становить 19041,69 грн (а.с. 157). З вказаними розмірами заробітної плати погодився і представник позивача у відзиві на позовну заяву (а.с.177-178).

Кількість робочих днів за період вимушеного прогулу, починаючи з 14 травня 2024 року (наступний день після звільнення) і по день прийняття рішення суду 23 грудня 2024 року становить 160 день.

За таких обставин, середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме: з 14 травня 2024 року по 23 грудня 2024 року становить: 885,66 грн. х 160 днів = 141705,60 грн.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу необхідно задовольнити.

Приписами пунктів 2 та 3 частини першої статті 371 КАС України встановлено, що негайно виконуються рішення суду про:

присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;

поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 19041,69 грн. належить до негайного виконання.

Щодо вимоги позивача стягнути з Недригайлівської селищної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, а саме витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно частини першої та третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81)7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Приписами п. 4 ч.1 ст.1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі по тексту - Закон №5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону №5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до п.6,9 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі ст.30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом часу.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

Як встановлено судом з матеріалів справи, 08.04.2024 між адвокатом Литвиненко О.О. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги №4. 21.05.2024 укладено додаткова угода №4 до договору про надання правової допомоги № 4 від 08.04.2024 якою визначено вартість послуг адвоката у суму 15000,00 грн, за послуги надання правової інформації; наданні консультацій і роз`яснень з правових питань; підготовці та подачі позову до Сумського окружного адміністративного суду про визнання протиправним і скасування Розпорядження Недригайлівського селищного голови №58-К від 13.05.2024 про звільнення ОСОБА_1 , начальника відділу земельних відносин та екології селищної ради, 13 травня 2024 року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України та поновлення на цій посаді; складення заяв по суті справи, процесуальних та інших документів правового характеру; витрати на прибуття до суду та очікування судового засідання.

У вищевказаній додатковій угоді вказаний детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а саме: аналіз практики Верховного суду-8г., аналіз законодавства-8г, гонорар адвоката за представництво в суді 5 000 грн; послуги надання правової інформації-1г; наданні консультацій і роз`яснень з правових питань-1г; підготовка та подача позову до Сумського окружного адміністративного суду про визнання протиправним і скасування Розпорядження Недригайлівського селищного голови №58-К від 13.05.2024 про звільнення ОСОБА_1 , начальника відділу земельних відносин та екології селищної ради, 13 травня 2024 року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України та поновлення на цій посаді-8г; складення заяв по суті справи, процесуальних та інших документів правового характеру-5г; витрати на прибуття до суду та очікування судового засідання-1г. Вартість однієї години роботи адвоката складає 312,5 грн. всього витрачено 32 години. ОСОБА_1 23.05.2024 були сплачені послуги адвоката в сумі 15000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №@2PL461833 від 23.05.2024.

Суд звертає увагу, що дана справа розглядалась судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, тобто послуга адвоката «витрати на прибуття до суду та очікування судового засідання-1г» фактично не надавалась.

Також суд зазначає, що представник відповідача у своїх додаткових поясненнях зазначив, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу №480/5115/24 є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Враховуючи складність справи та наявність усталеної судової практики в аналогічних справах, а також враховуючи, що дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вважаємо, що витрати на правничу допомогу по справі №480/5115/24 в розмірі 15000,00 грн є завищеними.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, часткове задоволення позовних вимог, ціну позову та значення справи для сторони, враховує предмет спору та виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, суд приходить висновку, що виходячи з вищевикладеного, розумним, справедливим та співмірним предмету позову призначити позивачу 10000,00 грн компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Недригайлівської селищної ради (вул. Сумська, 4, смт. Недригайлів, Роменський район, Сумська область, 42100, ЄДРПОУ 04390110) про визнання протиправним, скасування розпорядження та поновлення на посаді задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядженням Недригайлівського селищного голови №58-К від 13.05.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради з 14 травня 2024 року.

Стягнути з Недригайлівської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з 14 травня 2024 року по 23 грудня 2024 року, в розмірі 141705,60 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Недригайлівської селищної ради витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу земельних відносин та екології Недригайлівської селищної ради з 14 травня 2024 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 19041,69 грн.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Глазько