Рішення

від 23.12.2024 по справі 367/1124/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/1124/24

Провадження №2/367/2933/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

23 грудня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

головуючого судді Кухленка Д.С.,

за участю секретаря Шаповала О.О.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів,-

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_3 з позовною заявою до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що 01 грудня 2023 року Ірпінським міським судом Київської області було ухвалено судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку починаючи з 28.11.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зазначив, що він не може погодитись з ухваленим судовим наказом, оскільки він ухвалений без врахування інших обставин, які є суттєвими при визначенні розміру аліментів, оскільки в нього в 2020 році були позашлюбні стосунки з ОСОБА_6 , від яких у них ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась донька ОСОБА_7 . З 2022 року Позивач фактично проживає з новою сім`єю. Таким чином несе витрати на утримання малолітньої доньки ОСОБА_8 та її матері, яка не працює та перебуває на обліку як безробітна в Лозівській філії Харківського обласного центру зайнятості з листопада 2023 року.

Також Позивач надає матеріальну допомогу своїй донці, ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка є спільною дочкою позивач і підповідача та оплачує їй навчання у Харківському національному університеті імені Семена Кузнеця за договором № 2022.03.022.010.6.01.009/І від 09.09.2022 року за семестр у сумі 13 625,00грн.

Зазначив, що відповідачу ОСОБА_4 було відомо, що позивач ОСОБА_3 несе додаткові витрати на всіх своїх дітей, що його сімейний стан, змінився, що в нього є інша сім`я і на його утримані знаходиться малолітня донька, але приховала дану інформацію від суду.

В зв`язку з викладеним вище просив суд, зменшити розмір аліментів стягнутий на підставі судового наказу від 01 грудня 2023 року Ірпінським міським судом Київської області, яким стягнуто з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку починаючи з 28.11.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1/4/ на 1/6. Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_3 судові витрати.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кухленка Д.С. від 11 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по вказаній цивільній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

26.03.2024. через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Старікова Є.О. надійшов відзив на позовну заяву, де зазначив, що посилаючись на наявність малолітньої дитини 14.09.2020 року народження від позашлюбних стосунків з ОСОБА_6 , позивач не надав жодних доказів: на підтвердження спільного проживання з ОСОБА_6 та малолітньою донькою ОСОБА_8 ; на підтвердження факту утримання доньки та її матері; на підтвердження суми витрат на утримання доньки та її матері. Вказав, що самий лише факт батьківства, без доведеного факту та обсягу утримання іншої дитини, не є підставою для зменшення розміру аліментів. Зазначив, що доводи про надання матеріальної допомоги повнолітній доньці ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , також є такими, що не ґрунтуються на доказах. Стосовно нібито оплати за навчання останньої, то, як вже було поінформовано суд, ОСОБА_11 ще у серпні 2023 року було відраховано з числа студентів ВНЗ, за навчання в якому позивач нібито продовжує сплачувати кошти, що підтверджується відповідною довідкою з ВНЗ. Також зазначив, що твердження про те, що відповідачу нібито були відомі наведені у позові обставини щодо утримання позивачем всіх своїх дітей - є безпідставними. Так, старшу (повнолітню) доньку ОСОБА_10 позивач вже не утримує за фактом повноліття останньої. За перший курс навчання у ВНЗ вона сплачувала сама власними коштами. Неповнолітню доньку ОСОБА_12 позивач перестав утримувати наприкінці 2023 року, у зв`язку з чим і було подано заяву про видачу судового наказу про примусове стягнення аліментів. Вказав, що щодо нібито утримання малолітньої доньки ОСОБА_8 від позашлюбних стосунків з ОСОБА_6 , то відповідачу про ці обставини нічого не відомо. Враховуючи викладене вище, просив залишити позов ОСОБА_3 без задоволення та стягнути з позивача судові витрати в сумі 10 000,00 грн..

10.06.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Петренко О.М. надійшли пояснення по суті позову, де зазначили, що у позивача ОСОБА_3 з 2022 року позивач фактично проживає з новою сім`єю та на його утриманні знаходиться донька ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 та її мама ОСОБА_6 , яка не працює в зв`язку з тім, що донь часто хворіє і доводиться звертатись до лікарів, та перебуває на обліку як безробітна в Лозівській філії Харківського обласного центру зайнятості з листопада 2023 року. Позивач продовжує надавати матеріальну допомогу своїй донці ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка є спільною дочкою позивача і відповідача та регулярно здійснює перекази коштів на її картковий рахунок «МОНОБАНКУ» на її особисті потреби. А також постійно піклувався та матеріально забезпечував свою доньку ОСОБА_13 , як до винесення судового наказу про стягнення аліментів на її утримання так і після. Так як вона періодично звертається з проханням перерахувати кошти на її картковий рахунок додатково, не в змозі пояснити куди витрачаються кошти які відраховуються на її утримання з доходу позивача. В свою чергу відповідач ОСОБА_4 , яка ніде не працює, та більшу частину коштів отриманих на утримання доньки ОСОБА_12 , витрачає на свої власні забаганки, і з метою отримання якомога більше коштів, не повідомила суду, що позивач ОСОБА_3 регулярно матеріально допомагає як старшій доньці ОСОБА_10 так і меншій Таїсії, тобто несе витрати на своїх дітей. Тим більше відповідач ОСОБА_4 не повідомила суду, що на його утриманні знаходиться інша нова сім`я і на його утримані знаходиться ще малолітня донька ОСОБА_8 . Під час ухвалення судового наказу від 01 грудня 2023 року судом не було враховано вимоги ст.182 Сімейного кодексу України, а саме п. 3 - наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків чи дочки, сина. Вказали, що позивач не згодний із розміром аліментів, встановлених судом в судовому наказів розмірі частки його доходу щомісяця, оскільки він не є пропорційним до фактичних витрат на дитину, а його витрати стали більшими у зв`язку людей на його утриманні і тому позивач вважає, що встановлений судовим наказом розмір аліментів повинен бути зменшений до 1/6 з урахуванням всіх витрат які несе позивач на утримання всіх своїх дітей. Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний стан. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Враховуючи викладене, вважають, щодо суду додані всі належні доказі та є всі підстави для задоволення заявлених позовних вимог та зменшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_13 , до 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, з моменту набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Представник позивача - адвокат Такідзе І.Л. просила у судовому засідання задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача - адвокат Старіков Є.О. просив у судовому засідання відмовити у позові в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Між сторонами виникли правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України, зокрема, в частині обов`язку батьків утримувати дітей і його виконання.

Судом встановлено, що 01 грудня 2023 року Ірпінським міським судом Київської області було ухвалено судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку починаючи з 28.11.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилається на те, що на момент винесення судового наказу Ірпінським міським судом Київської області не було враховано те, що на його утриманні перебуває ще одна дитина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , від цивільного шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 09 жовтня 2020 року Новобаварського районного у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків.(а.с.13)

Також встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого 25 червня 2004 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 3 Харківського обласного управління юстиції, що у сторін є спільна повнолітня донька - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .(а.с.12), тобто він є батьком трьох дітей.

Згідно частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Згідно із статтею 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Разом з тим, Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Крім того, пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України N 3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", ст. 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", ст. 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, не дозволяє йому утримувати дитину, він може зменшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.

Отже з урахуванням викладеного позивач має не лише зазначити про зміну матеріального становища в бік погіршення, а й надати докази про зміну свого матеріального становища, однак суду не надано жодного належного доказу щоб підтверджували обставини, викладені в позовній заяві.

Доводи позивача щодо того, що він не має можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі через те, що на його утриманні перебуває ще одна дитина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , від цивільного шлюбу, та цивільна дружина ОСОБА_6 , суд не бере до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів про відсутність у нього доходів для сплати аліментів у визначеному розмірі, з огляду на витрати, які він несе на іншу дитину та цивільну дружину, розмір яких також не підтверджений.

Крім того посилання позивача на наявність інших витрат у зв`язку зі своїм лікування та лікування малолітньої доньки ОСОБА_8 , суд також не бере до увагу, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, в тому числі квитанціями на покупку медичних препаратів.

Сам факт наявності іншої дитини не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, визначених на підставі рішення суду.

Також, посилання позивача, що на його утриманні також перебуває повнолітня донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки вона навчається та потребує його утримання, спростовується належними доказами дослідженими в судовому засіданні, оскільки ОСОБА_9 , відповідно до архівної довідки № 59/07-047 від 12.03.2024, виданої Харківським НЕУ ім. Семене Кузнеця, було відраховано з університету у зв`язку з невиконанням навчального плану 29.08.2023р.(Наказ від 29.08.2023р. № 644-С).(а.с.74)

Отже, враховуючи ту обставину, що з позивача стягуються аліменти в розмірі, визначеному на одну дитину, таким чином, суд не вбачає суттєву зміну сімейного та матеріального стану платника аліментів, тобто позивача, в порівнянні з його матеріальним становищем на момент ухвалення рішення про стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, що відповідно до положень ст.192 СК України не є підставою для зменшення розміру аліментів.

Батьки (позивач та відповідач) в рівних частках повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить належне її утримання.

Згідно ч.1ст.180 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Таким чином, можливість стягнення аліментів за рішенням суду залежить не лише від факту добровільної участі одного з батьків в утриманні дитини, а й від згоди іншого з батьків із розміром та способом такого утримання.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст.ст.7, 155 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», а саме, ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.7 та ч.8ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Враховуючи обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України) та позиції Верховного Суду України, на думку суду, не є істотними та достатніми для зменшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, а тому відмовляє в задоволенні позову.

Також, щодо стягнення з позивача витрат на правову допомогу, судом встановлено наступне.

В обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги представником відповідача надано копію договору про надання правової допомоги від 01.11.2023 укладеного між Адвокатом Старіковим Є.О. та ОСОБА_4 , копію Додатку № 1 від 01.03.2024 до Договору про надання правової допомоги від 01.11.2024, копію Довідки № 04/03-24 від 04 березня 2024 року, з яких вбачається, що витрати на правову допомогу склали 10 000,00 грн.(а.с.75-76)

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 1-3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Приписами ст. 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Необхідно зауважити, що ч. 6 ст. 137 ЦПК України передбачає, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що заявником документально підтверджено понесені витрати на правничу допомогу.

З урахуванням вимог ч. 4 ст. 137, ч. ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також відповідно до розміру задоволених вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 5 000,00 гривень.

На підставі ст.ст.180, 192 СК України та керуючись ст.ст.3-13, 12, 81, 83, 89, 137, 141, 142, 163, 206, 247, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів - відмовити повністю.

Стягнути ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені удень його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_14 ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса АДРЕСА_5 РНОКПП НОМЕР_5 .

Представник позивача: ОСОБА_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_10 адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник відповідача: ОСОБА_15, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_11 , адреса АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_7

Суддя: Д.С. Кухленко