Рішення

від 16.12.2024 по справі 500/5098/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5098/24

16 грудня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Юзьківа М.І.

за участю:

секретаря судового засідання Запотічного О.В.

представника позивача адвоката Микитовича П.М.

представників відповідача адвоката Ізай Р.О., Лишак О.І., Слободян О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Микулинецької селищної ради про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_1 (далі позивачка), в інтересах якої діє адвокат Микитович П.М., звернулася до суду із позовною заявою до Микулинецької селищної ради (далі відповідач, або рада), у якій просить ухвалити рішення, яким:

визнати протиправним та скасувати пункти 1 та 2 рішення Микулинецької селищної ради "Про внесення змін до рішення №1613 від 12,11.2021 року "Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради" від 17 травня 2024 року в частині внесення змін до пунктів 1 та 2 рішення сесії Микулинецької селищної ради №1613 від 12.11.2021 року "Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради" шляхом їх викладення в редакції, що зумовило припинення Струсівського старостинського округу та позбавило повноважень позивача представляти інтереси жителів цього округу, як його старости;

скасувати рішення Микулинецької селищної ради від 19.07.2024 року за № 2889 "Про припинення повноважень та звільнення старост" в частині звільнення позивачки з посади старости Струсівського старостинського округу Микулинецької селищної ради;

поновити позивачку на посаді старости Струсівського старостинського округу Микулинецької селищної ради з 07.08.2024 року;

стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з часу звільнення по день винесення судового рішення про поновлення на роботі.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішенням відповідача "Про внесення змін до рішення №1613 від 12.11.2021 року "Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради" від 17.05.2024 року за № 2874 зменшено кількість старостинських округів шляхом об`єднання окремих округів в одні, чим здійснено фактичну ліквідацію окремих старостинських округів. Пізніше, 19.07.2024 року рішенням Микуленецької селищної ради за № 2889 "Про припинення повноважень та звільнення старост" позивачку звільнено, як старосту старостинського округу Микулинецької селищної ради, у зв`язку із достроковим припиненням повноважень, за скороченням штату за п.1 ст.40 КЗпП України.

Вважає, що рішення про внесення змін до рішення щодо створення старостинських округів прийнято з порушенням визначеної процедури підготовки проектів рішень до їх розгляду на черговій сесії селищної ради, визначеної її Регламентом. Зокрема, проєкт рішення не був розглянутий комісією, до компетенції якої належать питання, що визначені у ньому.

Крім того, акцентує увагу на тому, що відповідач не провів громадських слухань, не повідомив про розгляд питання зміни переліку старостинських округів ні позивачку, ні жителів цих округів в межах об`єднаної територіальної громади, чим позбавив права на участь у прийнятті рішень суб`єктів, яких це рішення стосується, в тому числі і позивачку, як старости старостинського округу.

Також позивачка зазначає, що спірне рішення прийнято без урахування історичних, природних, культурних та інших чинників, що впливають на соціально-економічний розвиток таких старостинських округів та відповідної територіальної громади. Так, Струсівський старостинський округ, тільки як сам населений пункт налічує 1396 жителів, що вже, на думку позивачки, є самостійною підставою для створення лише на основі цього населеного пункту старостинського округу, оскільки така кількість жителів перевищує встановлену частиною 4 статті 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" мінімальну кількість жителів старостинськовго округу (500) жителів.

Стосовно рішення відповідача від 19.07.2024 № 2889 вказує, що воно порушує її трудові права, оскільки прийнято з порушенням порядку скорочення чисельності чи штату працівників. А саме, відповідачем не було запропоновано позивачці рівнозначної чи нижчої посади державної служби, а звільнення проведено без урахування її переважного права на залишення на роботі перед іншими працівниками.

З урахуванням наведеного, просила позов задовольнити.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву та доказів на його обґрунтування не скористався. Натомість, у вступному слові акцентував увагу на тому, що скасування рішення про об`єднання старостинських округів не відновить автоматично структуру Микулинецької селищної ради, не відновить старостинський округ, не відновить посаду старости та фінансування, не відновить печатку і, як наслідок, не відновить попереднього становища позивачки.

Чинним законодавством при прийнятті рішення про утворення старостинських округів не передбачено проведення громадських слухань чи обговорень. Необхідність у прийнятті спірного рішення про об`єднання старостинських округів була обумовлена економією бюджетних коштів, а тому попередній розгляд його комісією, до компетенції якої належать питання бюджету, є правомірним. При прийнятті сірного рішення права жителів Струсівського та Варваринського старостинських округів не порушені, оскільки їх старости та діловоди працювали у сусідніх кабінетах у одному адміністративному приміщенні, а відтак об`єднання цих округів не вплинуло на якість надання адміністративних послуг.

При цьому, на думку відповідача, прийняття рішення про утворення старостинських округів належить до дискреційних повноважень ради, а тому судовий контроль таких рішень є обмеженим.

В частині дотримання процедури звільнення позивачки, акцентує увагу на тому, що у Микулинецькій селищній раді з часу попередження про наступне вивільнення та на час звільнення не було вакантних посад відповідно до кваліфікації ОСОБА_1 .

З огляду на зазначене, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 02.09.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та призначено у справі підготовче засідання на 01.10.2024. Одночасно зобов`язано відповідача надати: регламент Микулинецької селищної ради; Положення про постійні комісії Микулинецької селищної ради; довідку про середню заробітну плату із зазначенням розміру середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"; інформацію про наявність вакантних посад у виконавчих органах Микулинецької селищної ради з 21.05.2024 по 07.08.2024; інші матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті оскаржуваних рішень, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов.

Копію ухвали про відкриття загального позовного провадження відповідач отримав 03.09.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа у електронний кабінет.

У встановлений судом строк відповідач вимоги ухвали суду про відкриття провадження не виконав, а тому ухвалою суду від 15.10.2024 витребувано у відповідача докази, які суд зобов`язував його надати при відкритті провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 31.10.2024.

У зв`язку із неявкою у судове засідання представника позивача та відповідача, враховуючи їхні клопотання про відкладення розгляду справи та з метою офіційного з`ясування всіх обставин у справі ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 14.11.2024.

В судовому засіданні 14.11.2024 ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.11.2024.

В судовому засіданні 25.11.2024 судом частково задоволено клопотання представника відповідача про допит свідків, відмовлено у задоволенні клопотань представників відповідача про відкладення розгляду справи, заслухано вступне слово позивача і відкладено розгляд справи на 03.12.2024.

В судовому засіданні 03.12.2024 у зв`язку із неявкою представника відповідача адвоката Ізай Р.О. розгляд справи відкладено на 09.12.2024.

В судовому засіданні 09.12.2024 судом заслухано вступне слово відповідача, допитано свідків та розпочато дослідження письмових доказів.

За клопотанням представника позивача та враховуючи думку представників відповідача в судовому засіданні оголошено перерву до 16.12.2024 та зобов`язано відповідача надати докази оприлюднення проєкту оскаржуваного рішення про об`єднання старостинських округів і розпорядження селищного голови про скликання сесії на якій планувалось розглянути даний проєк рішення.

В судовому засіданні 16.12.2024 завершено з`ясування обставин справи і перевірку їх доказами та після судових дебатів судом ухвалено рішення з проголошенням вступної та резолютивної частин.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що 15.12.2020 ОСОБА_1 затверджена на посаду старости села Струсів на підставі рішення Микулинецької селищної ради від 08.12.2020 № 10, та звільнена з посади старости Струсівського старостинського округу у зв`язку із достроковим припиненням повноважень, за скороченням штату за п.1 ст.40 КЗпП України 07.08.2024 що підтверджується відомостями її трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 132).

Микулинецькою селищною радою були утворені старостинські округи. Так, рішенням Микулинецької селищної ради від 12.11.2021 № 1613 "Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради" селищна рада вирішила утворити наступні старостинські округи Микулинецької селищної ради в кількості 9 округів. Відповідно до пункту 1 цього рішення утворено:

Ладичинський старостинський округ у складі сіл - Ладичин (1125 житель);

Дворічанський старостинський округ у складі сіл - Дворіччя (531 житель);

Заздрістський старостинський округ у складі сіл - Заздрість (780 житель);

Дружбівський старостинський округ у складі селища Дружба (1889 житель), села Налужжя (452 житель), (разом - 2341 жителі);

Варваринецький старостинський округ у складі сіл - Варваринці (разом 1511 житель);

Струсівський старостинський округ у складі сіл - Струсів (1441 житель), Бернадівка (215 житель), (разом 1656 жителів);

Різдвянський старостинський округ у складі сіл - Різдвяни (486 житель), Зубів (318 житель) (разом - 804 жителів);

Дарахівський старостинський округ у складі сіл - Дарахів (1930 житель), Тютьків (450 житель), Кам`янка (150 житель), (разом- 2530 жителів);

Хмелівський старостинський округ у складі сіл - Хмелівка (474 житель), Нова Брикуля (201 житель), Стара Брикуля (328 житель); (разом - 1003 жителів).

У пункті 2 цього рішення вказано про уповноваження затверджених старост відповідних населених пунктів представляти інтереси жителів цих округів, зокрема, Струсівського старостинського округу - старосту Дзвінку Людмилу Петрівну (п.2.6 рішення).

Контроль за виконанням цього рішення покладено на постійну комісію Микулинецької селищної ради з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту (а.с.16-17).

13.05.2024 депутатами у кількості 14 осіб до Микулинецької селищної ради подано звернення з проєктом рішення "Про внесення змін до рішення № 1613 від 12.11.2021 року "Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради" (а.с.98-99).

Зі змісту цього звернення депутатів слідує, що питання внесення змін до старостинських округів ініціювалося через масовий виїзд населення за кордон.

Будь-якої статистичної та аналітичної інформації до вказаного звернення не додано.

Вказаний проєкт рішення попередньо розглянуто постійною комісією Микулинецької селищної ради з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку (а.с. 81 зворот 90 -99).

Відповідно до Положення про постійні комісії Микулинецької селищної ради, затвердженого рішенням селищної ради від 08.12.2020 №6, постійна комісія з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку перед винесенням на розгляд ради погоджує проєкти рішень ради з питань бюджету та фінансів, планування соціально-економічного розвитку, залучення інвестицій, міжнародного співробітництва.

Водночас, відповідно до цього положення до повноважень постійної комісії з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики належить:

підготовка проєктів рішень ради, висновків та рекомендацій з питань дотримання прав людини, законності, запобігання корупції, сприяння депутатській діяльності, депутатської етики та Регламенту ради;

контроль виконання програми соціально-економічного розвитку та рішень ради, а також заходів передбачених іншими програмами та рішеннями ради, з питань дотримання прав людини, законності, запобігання корупції, сприяння депутатській діяльності, депутатської етики та Регламенту ради

погодження проєктів рішень з питань дотримання прав людини, законності, запобігання корупції, сприяння депутатській діяльності, депутатської етики та Регламенту ради, інших документів, що стосуються порядку роботи ради та її постійних комісій (а.с.91-98).

Розпорядженням Микулинецького селищного голови від 14.05.2024 №206 скликано позачергове засідання сорок восьмої сесії восьмого скликання Микулинецької селищної ради 17.05.2024 року о 11:00 год та затверджено проєкт порядку денного (а.с. 193) Проєкт порядку денного до розпорядження не додано.

17.05.2024 Микулинецькою селищною радою прийнято оскаржуване рішення № 2874 "Про внесення змін до рішення № 1613 від 12.11.2021 року "Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради" (а.с.14-15).

Відповідно до змісту цього рішення, розглянувши звернення депутатів Микулинецької селищної ради восьмого скликання щодо доцільності приєднання села Дворіччя Ладичинського старостинського округу, об`єднання Струсівського старостинсткого округу з Варваринецьким старостинським округом, відповідно до статей 26, 54-1, пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост", керуючись Положенням про старостинські округи Микулинецької селищної територіальної громади, враховуючи висновок постійно діючої комісії з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку, селищна рада вирішила внести зміни до рішення сесії № 1613 від 12.11.2021 "Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради" шляхом затвердження його в новій редакції, а саме: пункт 1 викласти в такій редакції:

утворити наступні старостинські округи Микулинецької селищної ради в кількості 7 округів:

Ладичинський старостинський округ у складі сіл - Ладичин (1098 житель), Дворіччя (527 житель), (разом - 1625);

Заздрістський старостинський округ у складі сіл - Заздрість (764 житель);

Дружбівський старостинський округ у складі селища Дружба (1881 житель), села Налужжя (444 житель) (разом 2325 жителі);

Струсівсько-Варваринський старостинський округ у складі сіл - Струсів (1396 житель), Бернадівка (197 житель), Варваринці (1483 житель) (разом 3076 жителів);

Різдвянський старостинський округ у складі сіл - Різдвяни (474 житель), Зубів (318 житель) (разом - 792 жителів);

Дарахівський старостинський округ у складі сіл - Дарахів (1868 житель), Тютьків (438 житель), Кам`янка (151 житель), (разом- 2457 жителів);

Хмелівський старостинський округ у складі сіл - Хмелівка ( 461 житель), ОСОБА_2 (198 житель), ОСОБА_3 (314 житель) (разом - 973 жителів);

пункт 2 рішення сесії № 1613 від 12.11.2021 року "Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради" викласти в такій редакції:

уповноважити затверджених старост відповідних населених пунктів представляти інтереси жителів цих округів:

Заздрістського старостинського округу - старосту Кокітко Марію Юліанівну; відповідно до ст.15 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" за ОСОБА_4 зберігається раніше присвоєний 7 (сьомий) ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Дружбівського старостинського округу - старосту Гарбуза Андрія Мироновича, відповідно до ст.15 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" за ОСОБА_5 зберігається раніше присвоєний 10 (десятий) ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Різдвянського старостинського округу - старосту Паславську Любов Ярославівну; відповідно до ст.15 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" за ОСОБА_6 зберігається раніше присвоєний 7 (сьомий) ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Дарахівського старостинського округу - старосту Мельник Оксану Миколаївну; відповідно до ст.15 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" за ОСОБА_7 зберігається раніше присвоєний 10 (десятий) ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Хмелівського старостинського округу - старосту Горбач Галину Іванівну, відповідно до ст.15 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" за ОСОБА_8 зберігається раніше присвоєний 9 (дев`ятий) ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Пункт 3 оскаржуваного рішення уповноважує селищного голову Слободяна І.В. провести громадські обговорення кандидатури старости в Ладичинському та Струсівсько-Варваринському старостинських округах селищної територіальної громади відповідно до чинного законодавства.

У зв`язку з прийнятим рішенням від 17.05.2024 №2874 відповідачем щодо ОСОБА_1 , старости Струсівського старостинського округу Микулинецької селищної ради, винесене попередження від 21.05.2024 № 4 про наступне її вивільнення відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України (а.с.19).

19.07.2024 Микулинецькою селищною радою прийнято рішення №2889 "Про припинення повноважень та звільнення старост". За змістом цього рішення відповідно до пункту 6-1 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 1 статті 40 КЗпП України, рішення сесії Микулинецької селищної ради № 2874 від 17.05.2024 "Про внесення змін до рішення №1613 від 12.11.2021 року "Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради", у зв`язку з об`єднанням Струсівського старостинського округу із Варваринецьким старостинським округом, приєднанням села Дворіччя до Ладичинської старостинського округу, рішення сесії Микулинецької селищної ради №2890 від 19.07.2024 "Про внесення змін до структури апарату управлінь Микулинецької селищної ради", взявши до уваги пропозиції комісії з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту, постійної комісії з питань планування, фінансів, бюджету та соціальне економічного розвитку, Микулинецька селищна рада вирішила:

1. Взяти до відома факт припинення достроково повноважень старост Варваринецького старостинського округу ОСОБА_9 , у зв`язку ліквідацією Варваринецького старостинського округу, старости Струсівського старостинського округу ОСОБА_1 , у зв`язку із ліквідацією Струсівського старостинського округу, старости Дворічанського старостинського округу ОСОБА_10 , у зв`язку із ліквідацією Дворічанського старостинського округу.

2. Звільнити ОСОБА_9 , старосту Варваринецького старостинського округу Микулинецької селищної ради, із достроковим припиненням повноважень, за скороченням штату за пунктом 1 статті 40 КЗпП України 22.07.2024.

3. Звільнити ОСОБА_1 , старосту Струсівського старостинського округу Микулинецької селищної ради, із достроковим припиненням повноважень, за скороченням штату за пунктом 1 статті 40 КЗпП України 07.08.2024.

4. Звільнити ОСОБА_10 , старосту Дворічанського старостинського округу Микулинецької селищної ради, із достроковим припиненням повноважень, за скороченням штату за пунктом 1 статті 40 КЗпП України 22.07.2024.

3. (така нумерація у тексті оскаржуваного рішення, хоча фактично це пункт 5) Виключити зі ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 зі складу виконавчого комітету Микулинецької селищної ради.

4. (така нумерація у тексті оскаржуваного рішення, хоча фактично це пункт 6) ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 передати закріплені за ними матеріальні цінності, печатки та штампи Микулинецької селищної ради селищному голові з оформленням відповідних актів.

5. Відділу бухгалтерського обліку та звітності селищної ради провести повний розрахунок відповідно до норм чинного законодавства.

6. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію Микулинецької селищної ради з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту (а.с.18).

Відповідно до інформації Микулинецької селищної ради про вакантні посади від 25.10.2024 №1796 станом на 21 травня 2024 року в Микулинецькій селищній раді вакантними були наступні посади: староста Ладичинського старостинського округу; завідувач сектору юридичного забезпечення та управління персоналом; спеціаліст 1 категорії відділу земельних відносин, архітектури та містобудування.

Станом на 07 серпня 2024 року в Микулинецькій селищній раді вакантними були наступні посади: староста Ладичинського старостинського округу; староста Струсівсько-Варваринського старостинського округу; спеціаліст 1 категорії відділу земельних відносин, архітектури та містобудування; начальник відділу юридичного забезпечення та управління персоналом; головний спеціаліст з кадрової роботи відділу юридичного забезпечення та управління персоналом; спеціаліст 1 категорії (з регуляторної політики) відділу юридичного забезпечення та управління персоналом.

Відповідно до встановлених кваліфікаційних вимог Микулинецькою селищною радою до посади завідувача сектору юридичного забезпечення та управління персоналом та начальника відділу юридичного забезпечення та управління персоналом потребується "Вища освіта відповідного професійного спрямування (юридична) не нижче ступеня магістра, спеціаліста".

До посади головний спеціаліст з кадрової роботи та спеціаліст І категорії (з регуляторної політики) однією із основних кваліфікаційних вимог є "вища освіта не нижче ступеня бакалавра".

Питання про виведення посади спеціаліст І категорії відділу земельних відносин, архітектури та містобудування Микулинецької селищної ради було винесено до розгляду на засіданні 48 сесії 8 скликання Микулинецької селищної ради 17 травня 2024 року, рішення не прийнято. Рішенням Микулинецької селищної ради 49 сесії 8 скликання №2890 від 19 липня 2024 року "Про внесення змін до структури апарату управління Микулинецької селищної ради та затвердження в новій редакції" виведено та зменшено із відділу земельних відносин, архітектури та містобудування Микулинецької селищної ради посаду спеціаліст 1 категорії - 2 од. з 01 жовтня 2024 року; із відділу юридичного забезпечення та управління персоналом виведено посаду спеціаліст І категорії (з регуляторної політики) - 1 од. з 01 жовтня 2024 року (а.с.102).

Відповідно листа відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Микулинецької селищної ради від 18.07.2024 №285 в період з 01.01.2024 по 15.07.2024 вакантною була посада прибиральник службових приміщень 0,5 шт.од. (а.с.30).

Згідно з довідкою Микулинецької селищної ради від 24.10.2024 №627 заробітна плата ОСОБА_1 за червень-липень 2024 року складає 47430,24 гривень за фактично відпрацьовані за цей період 43 робочих дні. Середньоденна заробітна плата позивачки становить 1103,02 гривень (47430,24 гривень / 43 робочих дні) (а.с.103).

Допитані у суді свідки ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), які були попереджені судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та давали показання під присягою, у судовому засіданні 09.12.2024 показали, що оскаржуване рішення про внесення змін до рішення про утвовення старостинських округів було прийняте за ініціативи депутатів селищної ради. Проєкт рішення попереньо був розглянутий постійною комісією з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку, оскільки метою його прийняття було економія бюджетних коштів за рахунок скорочення чисельності працівників Микулинецької селищної ради, а саме старост старостинських округів та діловодів (7 штатних одиниць). При цьому, оскільки старости та діловоди Варваринського та Струсівського старостинських округів знаходились у одній адміністративній будівлі, об`єднання даних старостинських округів в один не впливало на якість надання адміністративних послуг. Також свідки показали, що даний проєкт рішення приймався за відсутності пояснювальної записки із обґрунтуванням його прийняття.

При цьому свідок ОСОБА_11 повідомила, що проєкт рішення щодо внесення змін до рішення про утвовення старостинських округів не був розглянутий постійною комісією з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики у зв`язку із неможливістю голови цієї комісії забезпечити кворум.

Також свідок ОСОБА_12 показав, що даний проєкт рішення приймався на основі аналізу роботи старост старостинських округів, однак результати такого аналізу оформлені письмово не були.

Доказів оприлюднення проєкту рішення "Про внесення змін до рішення № 1613 від 12.11.2021 року "Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради" на офіційному веб-сайті Микулинецької селищної ради чи доведення до відома жителів територіальної громади інформації про нього у інший спосіб матеріали справи не містять.

Мотивувальна частина

Згідно з частинами 2, 6 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 5, частиною 1 статті 9 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 55 Конституції України, частини 2 статті 2, пункту 2 частини 3 статті 17 КАС України, частини 3 статті 110, частини 2 статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України та конституційним поданням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 3, 4, 17 КАС України в аспекті статті 55 Конституції України (справа про оскарження бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо заяв про злочини), права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1, 2 статті 55 Конституції України.

Крім того у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 01.12.2004 №18-рп/2004 дано визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», а саме, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Вищевикладені норми не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно тільки тому, що заявники вважають, що начебто певні обставини впливають на їх правове становище.

Водночас відповідно до частини 1 статті 2, пункту 8 частини 1 статті 4, частини 1 статті 5 КАС України предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси осіб, тобто суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Тобто право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд установлює, чи щодо особи дійсно має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем. При цьому обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Зі змісту наведених правових норм випливає, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки:

(а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;

(б) пов`язанний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;

(в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;

(г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово "її");

(д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

Законний інтерес може бути захищено судом, якщо позивач вважає, що його законний інтерес, за захистом якого він звернувся до суду:

а) порушено (щодо протиправних діянь, які мали місце і припинилися) або

б) порушується (щодо протиправних діянь, які тривають); або

в) створюються перешкоди для його реалізації (щодо протиправних діянь, які тривають і є перешкодами для реалізації права в теперішньому або в майбутньому часі) або

г) мають місце інші ущемлення законних інтересів.

З наведеного слідує необхідність з`ясування судом обставин, що свідчать про порушення інтересу. Позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №522/3665/17.

Ураховуючи те, що ОСОБА_1 є жителем с. Струсів, а рішенням Микулинецької селищної ради 08.12.2020 № 10 її затверджено на посаду старости, а тому рішення відповідача від 17.05.2024 №2874 в частині, що стосується Струсівського старостинського округу, дійсно впливає на права та інтереси позивачки.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав від та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі Закон №280/97-ВР; у редакції чинній на час винесення оскаржуваного рішення).

Відповідно до статті 2 зазначеного Закону місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно зі статтею 4 Закону №280/97 місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Статтею 5 Закону №280/97-ВР передбачено, що система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста (частина перша статті 6 Закону №280/97-ВР).

У відповідності до частини першої статті 10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост» від 14.07.2021 №1638-IX (далі - Закон №1638-IX) внесено зміни до статті 54-1 Закону №280/97-ВР, відповідно до частини першої якої (в редакції Закону №1638-ІХ) староста затверджується у відповідному старостинському окрузі сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу.

Згідно з частиною четвертою статті 54-1 Закону №280/97-ВР в редакції Закону №1638-ІХ старостинський округ утворюється відповідною сільською, селищною, міською радою у складі одного або декількох населених пунктів (крім адміністративного центру територіальної громади), на території якого (яких) проживає не менше 500 жителів. При утворенні старостинських округів враховуються історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток таких старостинських округів та відповідної територіальної громади.

Частиною 5 статті 54-1 Закону №280/97-ВР визначені повноваження старости відповідно до яких він, зокрема:

1) уповноважений сільською, селищною, міською радою, яка його затвердила, діяти в інтересах жителів відповідного старостинського округу у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради;

2) бере участь у пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради та засіданнях її постійних комісій з правом дорадчого голосу. Бере участь у засіданнях виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради;

3) має право на гарантований виступ на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, засіданнях її постійних комісій та виконавчого комітету з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного старостинського округу, на засіданнях органів самоорганізації населення, що діють у межах відповідного старостинського округу;

4) сприяє жителям відповідного старостинського округу у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади, а також у поданні відповідних документів до зазначених органів. За рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради надає адміністративні послуги та/або виконує окремі завдання адміністратора центру надання адміністративних послуг (у разі утворення такого центру);

5) бере участь в організації виконання рішень сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень сільського, селищного, міського голови на території відповідного старостинського округу та у здійсненні контролю за їх виконанням;

6) бере участь у підготовці пропозицій до проекту місцевого бюджету в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного старостинського округу;

7) вносить пропозиції до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради з питань діяльності на території відповідного старостинського округу виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб;

8) бере участь у підготовці проектів рішень сільської, селищної, міської ради, що стосуються майна територіальної громади, розташованого на території відповідного старостинського округу;

9) бере участь у здійсненні контролю за використанням об`єктів комунальної власності, розташованих на території відповідного старостинського округу;

10) бере участь у здійсненні контролю за станом благоустрою відповідного старостинського округу та інформує сільського, селищного, міського голову, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради про результати такого контролю;

11) отримує від виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення наданих йому повноважень;

12) сприяє утворенню та діяльності органів самоорганізації населення, організації та проведенню загальних зборів, громадських слухань та інших форм безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення у відповідному старостинському окрузі;

13) здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та іншими законами України.

Законом №1638-IX також доповнено частину 1 статті 26 Закону №280/97-ВР пунктом 6-1, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання: утворення старостинських округів, затвердження Положення про старосту, затвердження на посаду та звільнення з посади старости відповідно до закону.

Також пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №1638-IX зобов`язано сільські, селищні, міські ради у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити відповідно до статті 54-1 Закону №280/97-ВР утворення старостинських округів.

У цій справі на виконання вимог Закону №1638-IX, який набув чинності 01.08.2021, Микулинецькою селищною радою було утворено на території Микулинецької селищної територіальної громади 9 старостинських округів.

Утворення старостинського округу - це формування частини території, що є складовою частиною об`єднаної (сформованої) громади з сукупністю жителів одного чи декількох населених пунктів, яка потребує забезпечення представництва своїх інтересів старостою у виконавчих органах відповідної ради.

Це означає, що рада громади, утворюючи старостинські округи, має право, зокрема, визначати кількість та склад старостинських округів, керуючись нормами чинного законодавства та на власний розсуд: збільшувати їх кількість, шляхом поділу деяких старостинських округів; зменшувати їх кількість, шляхом об`єднання деяких старостинських округів; переносити населені пункти з одного старостинського округу до іншого без збільшення чи зменшення кількості самих округів, забезпечуючи при цьому більш-менш рівномірний розподіл кількості жителів у кожному із таких округів.

Чинне законодавство містило вимогу щодо кількості жителів старостинського округу (мінімальна кількість - 500 осіб), натомість не встановлювало вимог до площі території старостинських округів або будь-яких інших критеріїв.

З 18.08.2024 набрали зміни до частини четвертої статті 54-1 Закону №280/97-ВР в редакції Закону № 3870-IX від 17.07.2024, відповідно до яких:

Старостинський округ утворюється відповідною сільською, селищною, міською радою у складі одного або декількох населених пунктів (крім адміністративного центру територіальної громади), на території якого (яких) проживає не менше 500 жителів.

У територіальних громадах, показник густоти населення в яких є вдвічі нижчим за показник середньої густоти населення в Україні без урахування площі та населення адміністративних центрів територіальних громад, перелік яких визначений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування, старостинський округ, як виняток, може утворюватися у складі одного або декількох населених пунктів (крім адміністративного центру територіальної громади), на території якого (яких) проживає не менше 200 жителів.

При утворенні старостинських округів враховуються історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток таких старостинських округів та відповідної територіальної громади, територіальна доступність до центру старостинського округу, яка повинна становити не більше 7 кілометрів.

У рішенні сільської, селищної, міської ради про утворення старостинських округів визначається перелік усіх населених пунктів відповідної територіальної громади (крім адміністративного центру територіальної громади) та назви старостинських округів, до яких вони входять.

Враховуючи ці зміни, суд зазначає, що законодавець визначив додатковий критерій для утворення старостинських округів, де поряд з кількістю населення пропонується враховувати також щільність населення на відповідній території (у такому випадку нижня межа кількості жителів старостинського округу зменшується із 500 до 200 осіб).

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що селищна рада наділена повноваженнями щодо утворення, ліквідації та зміни території старостинських округів, про що на пленарному засіданні приймається відповідне рішення більшістю голосів.

Водночас, враховуючи подальші зміни до статті 54-1 Закону №280/97-ВР, законодавець впроваджує принцип повсюдності старостинських округів у межах територіальних громад (окрім адміністративного центру територіальної громади), тобто все ж акцент робиться не на зменшенні кількості старостинських округів, а на доступності та забезпеченості представництва інтересів жителів відповідного населеного пункту (населених пунктів) старостою.

При цьому, як слідує із пояснювальної записки до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища)", однією з цілей його прийняття було закріплення повноважень старости в таких основних сферах:

- представлення та захист прав і законних інтересів жителів сіл, селищ в межах старостинського округу;

- сприяння у здійсненні повноважень органів місцевого самоврядування об`єднаної територіальної громади, їх посадових осіб, депутатів місцевої ради в межах старостинського округу;

- моніторинг стану виконання на території старостинського округу рішень органів місцевого самоврядування об`єднаної територіальної громади, розпоряджень їх посадових осіб;

- моніторинг за станом довкілля, станом об`єктів соціальної та комунальної інфраструктури, станом правопорядку, а також за станом дотримання прав і законних інтересів жителів сіл, селищ відповідного старостинського округу у сфері соціального захисту, культури, освіти, спорту, туризму, житлово-комунального господарства, реалізації їх права на працю, медичну допомогу;

- сприяння організації та діяльності органів самоорганізації населення, громадських організацій, використанню форм прямої демократії для вирішення питань місцевого значення.

З огляду на зазначене, суд погоджується із доводами відповідача, що повноваження щодо утворення старостинських округів є дискреційними та належить виключно селищній раді, яка на пленарному засіданні приймає відповідне рішення більшістю голосів та на власний розсуд.

Однак, прийняття такого рішення повинно відбуватись з урахуванням принципів місцевого самоврядування та дотриманням процедури визначеної Законом №1638-IX.

Повертаючись до оскаржуваного рішення від 17.05.2024, то ним внесено зміни до складу старостинських округів, які первинно були визначені Микулинецькою селищною радою 12.11.2021, їх кількість зменшено з 9 до 7, зокрема об`єднано Струсівський старостинський округ, старостою якого була ОСОБА_1 , з Варваринським старостинським округом.

Досліджуючи питання дотримання процедури прийняття цього рішення, порушенням якої позивачка обґрунтовує позовні вимоги, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 46 Закону №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (частина 13 статті 46 Закону №280/97-ВР).

Відповідно до частини 15 статті 46 Закону №280/97-ВР порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесій ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Конституції України, цього Закону, законів України "Про статус депутатів місцевих рад", "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та інших законів.

Частиною першою статті 47 Закону №280/97-ВР визначено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями (частина четверта статті 47 Закону №280/97-ВР).

Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом відповідної ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" щодо реалізації повноважень ради у здійсненні державної регуляторної політики постійними комісіями відповідної ради (частина 15 статті 47 Закону №280/97-ВР).

Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Частиною 10 статті 59 Закону №280/97-ВР визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до статті 35 Регламенту Микулинецької селищної ради, затвердженого рішенням Микулинецької селищної ради восьмого скликання 21.12.2020 № 17 (далі - Регламент а.с. 63-81), включенню питання до проєкту порядку денного та його винесенню на розгляд пленарного засідання ради передує попередній розгляд цього проєкту в постійних комісіях ради, до сфери повноважень яких належать ці питання (крім процедурних рішень). Питання, які не були попередньо розглянуті відповідними постійними комісіями ради, до порядку денного не включаються та не розглядаються на сесії. Під час прийняття невідкладних рішень на вимогу Микулинецького селищного голови за погодженням не менше половини зареєстрованих на засіданні депутатів засідання відповідної комісії з розгляду внесеного до порядку денного питання може бути проведене під час пленарного засідання.

Стаття 36 Регламенту визначає вимоги до проєкту рішення ради. Так, проєкт рішення, що планується винести на розгляд ради, подається секретарю ради у друкованій та електронній формі (у текстовому форматі). До проєкту рішення додається пояснювальна записка, в якій вказується:

потреба і мета прийняття рішення;

прогнозовані суспільні, економічні, фінансові та правові наслідки прийняття рішення;

прогноз щодо можливого зменшення надходжень або збільшення видатків місцевого бюджету внаслідок прийняття або неприйняття відповідного рішення;

результати громадського обговорення чи громадських слухань з цього питання, якщо це передбачено законодавством або рішенням ради для розгляду відповідного питання;

інформація про погодження проєкту необхідними виконавцями чи службами відповідно до їх повноважень;

інформація про проведення процедур передбачених для прийняття регуляторних актів;

інша інформація, яка на думку розробника проєкту є важливою для прийняття рішення. Текст проєкту рішення має складатися з таких частин:

1) мотивувальної, в якій містяться посилання на закон, інший акт або обставини, якими викликана необхідність прийняття даного рішення;

2) резолютивної, в якій конкретно і чітко формулюється текст рішення, у т.ч. особи, відповідальні за реалізацію даного рішення;

3) заключної, в якій вказані посадова особа або постійна комісія ради, на яких покладається контроль за виконанням рішення.

Згідно з пунктом 10 статті 37 Регламенту висновки і рекомендації комісій щодо проєкту рішення подаються у письмовій формі. Обговорення кожного проєкту рішення у постійних комісіях має бути завершене до початку пленарного засідання, на розгляд якого винесене відповідне питання.

Відповідно до повноважень постійних комісій Микулинецької селищної ради восьмого скликання, які передбачені у Положенні про постійні комісії Микулинецької селищної ради, затвердженому рішенням Микулинецької селищної ради від 08.12.2020 № 6 саме постійна комісія з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту погоджує проєкти рішень з питань дотримання прав людини, законності, запобігання корупції, сприяння депутатській діяльності, депутатської етики та Регламенту ради, інших документів, що стосуються порядку роботи ради та її постійних комісій.

У свою чергу до повноважень постійної діючої комісії з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку Микулинецької селищної ради віднесено підготовка проєктів ради з питань планування соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів, контроль за виконанням програм соціально-економічного розвитку та рішень ради тощо.

Водночас, суд зазначає, що належність питання до компетенції відповідної постійної комісії визначається виходячи із предмету регулювання відповідного проєкта нормативно-правового акта чи акта індивідуальної дії органу місцевого самоврядування, а не кінцевої мети його прийняття, як то економія бюджетних коштів.

Як видно зі змісту первинного рішення Микулинецької селищної ради від 12.11.2021 № 1613 про утворення старостинських округів, таке питання відносилося до компетенції постійної комісії з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту і відповідно до цього рішення контроль за його виконанням селищна рада поклала саме на постійну комісію з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту.

Таким чином, виходячи зі сфери повноважень старости, які визначені частиною 15 статті 54 Закону №280/97-ВР, Положення про постійні комісії Микулинецької селищної ради та рішення Микулинецької селищної ради від 12.11.2021 № 1613, суд приходить до висновку, що попередній розгляд питання про утворення старостинських округів, їх об`єднання чи зміни території належить до компетенції постійної комісії з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту.

З мотивації оскаржуваного рішення від 17.05.2054 № 2874 вбачається відсутність висновку про доцільність об`єднання Струсівського старостинського округу з Варваринецьким старостинським округом саме уповноваженої комісії з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту. Натомість таке рішення прийняте за зверненням депутатів Микулинецької селищної ради та на підставі висновку постійної діючої комісії з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку Микулинецької селищної ради.

З огляду на зазначене, суд констатує, що відповідачем допущено порушення частин 1 статті 47 Закону №280/97-ВР, статті 35 Регламенту та винесено на розгляд пленарного засідання ради проєкт рішення без переднього розгляду цього проєкту в постійній комісії ради, до сфери повноважень якої належить це питання.

Суд допускає, що постійна комісія з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку, яка відповідно до протоколу від 16.05.2024 №41 попередньо розглядала проєкт рішення, може також надавати свій висновок чи рекомендацію щодо фінансових витрат на утримання одного чи двох старостинських округів. Разом з тим доцільність об`єднання старостинських округів з огляду на підстави їх створення (забезпечення представництва інтересів жителів відповідного населеного пункту старостою у виконавчих органах відповідної ради та захист прав і законних інтересів жителів сіл, селищ в межах старостинського округу) має все ж визначати комісія з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту.

При цьому відповідач не був позбавлений права організувати попередній розгляд питання об`єднання старостинських округів відповідно до частини 12 статті 47 Закону №280/97-ВР на спільному засіданні постійної комісії прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту, а також постійної комісії з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку Микулинецької селищної ради.

Крім того, матеріали справи не містять пояснювальної записки з фінансовими та економічними обґрунтуваннями прийняття оскаржуваного рішення про об`єднання старостинських округів, а тому суд критично оцінює доводи відповідача та показання свідків щодо економії бюджетних кошів.

Відсутність пояснювальної записки взагалі позбавляє суд можливості проаналізувати чи були відповідачем враховані історичні, природні, етнічні, культурні, соціально-економічні та інші чинники, врахування яких є обов`язковим при прийнятті рішення про утворення старостинських округів відповідно до частини 4 статті 54-1 Закону №280/97-ВР.

Наведені обставини вказують на порушення Микулинецькою селищною радою статті 36 Регламенту, що полягає у відсутності пояснювальної записки до рішення з зазначенням потреби і мети прийняття рішення; прогнозованих суспільних, фінансових та правових наслідків прийняття рішення; а також відсутності у тексті рішення мотивувальної частини та викладу обставини, якими викликана необхідність прийняття даного рішення.

Це також, на переконання суду, зумовлено тим, що відповідач розглядав проєкт рішення, який не пройшов розгляду постійної комісії ради, до повноважень якої віднесено вирішення питання утворення та зміни старостинських округів. Також відповідач взагалі не зазначає чи буде забезпечено дотримання представництва інтересів жителів такої значної кількості трьох населених пунктів старостою при вказаному об`єднанні старостинських округів.

Такі висновки суду узгоджуються і з нормами Положення про старостинські округи Микулинецької селищної територіальної громади, затвердженого селищною радою 12.11.2021 №1631, відповідно до пункту 3.2.3 розділу 3 якого зміна старостинських округів розглядається за обґрунтованими пропозиціями селищного голови, секретаря селищної ради, депутатів, постійних комісій, виконавчого комітету, загальних зборів громадян (а. с. 77 зворот - 81). Тобто зміна округів відбувається не за довільним вибором селищної ради чи селищного голови, а за обґрунтованою пропозицією та доцільністю.

Оскаржуване рішення містить посилання на підставу для його прийняття звернення депутатів Микулинецької селищної ради. Зі змісту цього звернення депутатів від 13.05.2024 слідує, що питання внесення змін до старостинських округів ініціювалося через масовий виїзд населення за кордон. Таке звернення не містить жодної статистичної та аналітичної інформації, а є власним баченням окремих депутатів селищної ради. Також такі обставини спростовані вказаною інформацією в оскаржуваному рішенні про найбільшу кількістю жителів серед Микулинецької об`єднаної територіальної громади саме в об`єднаному Струсівсько-Варваринському старостинському окрузі (3076 жителів).

Отже, суд, стверджуючи про право селищної ради вирішувати питання створення старостинських округів та внесення до них змін шляхом зменшення чи збільшення округів, вказує на те, що внесення змін до попередньо визначеного складу старостинських округів має бути обумовлене певними чинниками, метою, доцільністю, та головне інтересами територіальної громади. Таке рішення має бути обґрунтованим та вмотивованим.

Суд також враховує, що оскаржуване рішення було прийнято лише через чотири дні після того, як депутатами подано до ради відповідний проєкт.

При цьому, будь-яких доказів щодо оприлюднення чи доведення до відома жителів відповідних населених пунктів у інший спосіб наміру прийняття на пленарному засіданні ради цього рішення матеріали справи не містять.

Так дійсно, як вірно стверджував представник відповідача у судовому засіданні 16.12.2024, відповідно до частини 9 статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої, частини четвертої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" щодо оприлюднення проектів актів.

Однак, суд звертає увагу відповідача, що одним із базових принципів, на яких здійснюється місцеве самоврядування і які визначені у статті 4 Закону №280/97-ВР, є принцип гласності, який означає, що органи та посадові особи місцевого самоврядування повинні здійснювати свою діяльність відкрито. Вони мають своєчасно надавати об`єктивну, достовірну інформацію про свою діяльність громадянам.

Принципи, на яких здійснюється місцеве самоврядування, мають фундаментальний характер та є по суті нормами прямої дії, а тому повинні враховуватися органами та посадовими особами місцевого самоврядуванні у їх діяльності, зокрема під час прийняття ними рішень.

З огляду на зазначене, рада зобов`язана була завчасно довести до відома територіальної громади інформацію щодо намірів розгляду питання та прийняття рішення про зменшення кількості старостинських округів, оскільки таке впливає на права та законні інтереси значної частини жителів.

З огляду на це, суд вважає, що жителі відповідних населених пунктів були фактично позбавлені права надати свої заперечення, пропозиції чи зауваження до проєкту рішення про зменшення кількості старостинських округів.

Отже, територіальній громаді, перед усім жителям на території Струсівського та Варваринського старостинських округів, не було забезпечено права на участь у вирішенні важливого питання місцевого значення.

Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2024 року у справі № 440/10933/22 вказав, що суттєве (фундаментальне) порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Оскільки до проєкту рішення про зменшення кількості старостинських округів не було додано пояснювальної записки з відповідними обґрунтуваннями щодо його прийняття, він не був попередньо розглянутий постійною комісією ради, до сфери повноважень якої належить це питання, а також враховуючи що територіальна громада була позбавлена права участі у прийнятті цього рішення шляхом надання відповідних пропозицій чи зауважень, суд вважає, що такі порушення не можуть вважатися суто формальними, є суттєвими, а тому рішення Микулинецької селищної ради від 17.05.2024 № 2874 не відповідає принципами на яких здійснюється місцеве самоврядування, що визначені у статті 4 Закону №280/97-ВР, та підлягає скасуванню.

Враховуючи рішення Микулинецької селищної ради від 17.05.2024 № 2874, відповідачем 19.07.2024 року прийнято рішення № 2889 "Про припинення повноважень та звільнення старост" пунктами 1 та 3 якого взято до відома факт дострокового припинення повноважень та звільнено ОСОБА_1 , старосту Струсівського старостинського округу Микулинецької селищної ради, із достроковим припиненням повноважень, за скороченням штату за пунктом 1 статті 40 КЗпП України 07.08.2024.

Надаючи правову оцінку цьому рішенню відповідача суд враховує, що з дня набрання чинності Законом №1638-IX від 14.07.2021 року, тобто з 01.08.2021 року, яким виключено статтю 79-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ("Дострокове припинення повноважень старости"), звільнення старости з посади відбувається на загальних підставах, передбачених Кодексом законів про працю України, а також на особливих підставах, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Прийняття рішення про звільнення старости відповідно до закону належить до виключних повноважень ради. Прийняття такого рішення є законодавчо передбаченим правом відповідної ради, реалізація якого має відбуватися у порядку та спосіб, визначені законом.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначено Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 7 червня 2001 року №2493-III (далі Закон № 2493-III).

Згідно зі статтею 1 Закону № 2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2493-III посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Статтею 20 Закону № 2493-III визначено підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування.

Так, частиною 1 цієї статті унормовано, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими.

Отже, Законом № 2493-III передбачено лише додаткові підстави для припинення служби в органах місцевого самоврядування до тих, які визначені Кодексом законів про працю України.

Враховуючи, що позивачку було звільнено за пунктом 1 статті 40 КЗпП України суд вважає за необхідне дослідити чи було дотримано порядок її звільнення на підставі вказаної статті.

Статтею 40 КЗпП України визначено підстави припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу, серед яких є і зміна в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України).

Частиною 2 статті 40 КЗпП України унормовано, що вивільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Порядок вивільнення працівників врегульовано статтею 49-2 КЗпП України.

Згідно частини 1-3 цієї статті КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Отже, виходячи із змісту частин 1, 3 статті 49-2 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які цей працівник може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини 3 статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду та які існували на день звільнення.

Така правова позиція зазначена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 08.05.2019 у справі № 806/1175/17, від 06.03.2019 у справі № 824/424/16-а та від 20.02.2020 у справі № 809/1068/17.

Крім того, Верховний Суд у постановах від 25.07.2019 у справі №807/3588/14 та від 27.05.2020 у справі №813/1715/16, звертає увагу, що обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору та охоплює вакантні посади, які з`явилися в установі протягом всього цього періоду і які існували на день звільнення.

Судом встановлено, що станом на 21 травня 2024 року та 07 серпня 2024 року в Микулинецькій селищній раді вакантною була посада спеціаліста 1 категорії відділу земельних відносин, архітектури та містобудування. При цьому, будь-яких доказів щодо наявності кваліфікаційних вимог до цієї посади відповідачем не надано.

Крім того, відповідно листа відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Микулинецької селищної ради від 18.07.2024 №285 в період з 01.01.2024 по 15.07.2024 вакантною була посада прибиральника службових приміщень 0,5 шт.од.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивачці була запропонована робота за вказаними посадами, а тому суд приходить до висновку що відповідачем не дотримано порядку вивільнення ОСОБА_1 .

З огляду на протиправність рішення від 17.05.2024 № 2874 про зміну старостинських округів Микулинецької селищної ради і недотримання відповідачем порядку вивільнення ОСОБА_1 підлягає визнанню протиправним та скасування рішення Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області "Про припинення повноважень та звільнення старост" № 2889 від 19.07.2024 в частині, що стосується звільнення позивачки.

Частиною 6 статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Ураховуючи приписи частини 1 статті 235 КЗпП України, на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з`ясування того, що звільнення працівника відбулось незаконно, покладається обов`язок поновлення такого працівника на попередній роботі.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту прав, ніж зазначений в частині першій статті 235 КЗпП України, а отже, установивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Отже, позивачка повинна бути поновлена на посаді старости Струсівського старостинського округу.

Вказана правова позиція неодноразово викладена в постановах Верховного Суду, зокрема в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 811/952/15.

При цьому, безпідставними є доводи відповідача, що обраний позивачкою спосіб захисту не відновить її попереднього становища у зв`язку із зміною структури Микулинецької селищної ради та скорочення посади старости, оскільки як вказав Верховний Суд у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 721/910/19 у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установа реорганізовано - рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником.

Відповідно до статті 48 КЗпП України облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а також на вимогу працівника через оформлення трудової книжки.

Пункт 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 17.08.1993 №110, передбачає внесення запису у трудову книжку у разі незаконного звільнення.

У ході розгляду справи суд установив, що позивачку незаконно звільнено з посади старости Струсівського старостинського округу з 07.08.2024, який був останнім днем її роботи, що підтверджується записами у трудовій книжці.

Тож позивачку слід поновити на роботі та на посаді, з якої її незаконно звільнено, з 07.08.2024, а також внести відповідні записи до її трудової книжки.

Відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Зі змісту пункту 5 Порядку №100 вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки Микулинецької селищної ради від 24.10.2024 №627 заробітна плата позивачки за червень-липень 2024 року складає 47430,24 гривень за фактично відпрацьовані за цей період 43 робочих дні. Середньоденна заробітна плата позивачки становить 1103,02 гривень (47430,24 гривень / 43 робочих дні) (а.с.103).

Період вимушеного прогулу позивачки з 08.08.2024 (наступний день після звільнення, враховуючи, що день звільнення є останнім робочим днем) по 16.12.2024 (день ухвалення рішення у цій справі) становить 93 робочих дні.

Отже, середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на її користь, становить 102 581,67 гривень (1103,02 гривень х 93 робочих дні вимушеного прогулу). Така сума обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого присуджена до виплати працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку зменшується на суму податків і зборів.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак, підлягає до негайного виконання рішення суду в частині: 1) поновлення ОСОБА_1 на посаді старости Струсівського старостинського округу Микулинецької селищної ради з 07.08.2024; 2) стягнення з Микулинецької селищної ради на корить позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 24 266,66 грн (1103,02 грн х 22 дні).

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності оскаржуваних рішень, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати

Згідно частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 23.08.2024 №0.0.3841731637.1.

У зв`язку із тим, що цей позов задоволено повністю, суд стягує з відповідача на користь позивачки судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн за рахунок його бюджетних асигнувань.

Доказів понесення інших витрат суду надано не було.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати пункти 1 та 2 рішення Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 2874 від 17.05.2024 "Про внесення змін до рішення №1613 від 12.11.2021 "Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради".

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області №2889 від 19.07.2024 "Про припинення повноважень та звільнення старост" щодо звільнення з посади старости Струсівського старостниського округу Микулинецької селищної ради ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді старости Струсівського старостниського округу Микулинецької селищної ради з 07 серпня 2024 року.

Стягнути з Микулинецької селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 серпня 2024 року по 16 грудня 2024 року у розмірі 102581,67 (сто дві тисячі п`ятсот вісімдесят одну гривню шістдесят сім копійок) з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 з 07 серпня 2024 року на посаді старости Струсівського старостинського округу Микулинецької селищної ради та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 24 266,66 грн (двадцять чотири тисячі двісті шістдесят шість гривень шістдесят шість копійок) допустити до негайного виконання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Микулинецької селищної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 23 грудня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач:

- Микулинецька селищна рада (місцезнаходження: вул. Степана Бандери, 11, с-ще Микулинці, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 48120 код ЄДРПОУ 04396302).

Головуючий суддяЮзьків М.І.